З урахуванням наявних науково-теоретичних міркувань вітчизняних та зарубіжних вчених розглянуто проблематику застосування заочної кримінальної процесуальної форми. Особливу увагу приділено процесуально-правовій природі заочного провадження, визначенню його місця і ролі в системі кримінального судочинства України, характеристиці ознак заочного провадження та його відмежуванню від суміжних правових категорій. Досліджено історичний генезис становлення й розвитку даного кримінального процесуального інституту на території сучасної України та запропоновано авторське бачення відповідної періодизації. Розглянуто питання доцільності застосування заочної кримінальної процесуальної форми в кримінальному судочинстві України. Проаналізовано відповідні норми чинного КПК України, які регламентують здійснення заочного кримінального провадження (спеціальне кримінальне провадження) як на стадії досудового розслідування (спеціальне досудове розслідування), так і на стадії судового провадження (спеціальне судове провадження) та надано пропозиції щодо удосконалення норм кримінального процесуального закону України.