Розглянуто сучасні методологічні проблеми криміналістичних досліджень, виникнення криміналістичних знань та їх періодизацію, функціональне навантаження науки за сучасних умов. Наведено диференціацію криміналістичних знань, особливості організації, планування і координації дисертаційних досліджень з криміналістики, оптимізації використання їх результатів у правоохоронній практиці, подальшому розвитку науки та навчальному процесі.

Рассмотрены основные методологические проблемы криминалистических исследований, возникновение криминалистических знаний и их периодизация, функциональная нагрузка науки в современных условиях. Приведена дифференциация криминалистических знаний, особенности организации, планирования и координации дисертационных исследований из криминалистики, оптимизации использования их результатов в правоохранной практике, дальнейшем развитии науки и учебном процессе.

Наведено характеристику злочинної діяльності як об'єкта криміналістичного дослідження, розглянуто сучасні методи її вивчення. Розкрито співвідношення слідчої та злочинної тактики. Визначено місце та роль криміналістики у системі завдань боротьби зі злочинністю. Обгрунтовано необхідність встановлення оптимального режиму розслідування та судового розгляду кримінальних справ, що забезпечує захист прав особи та дієвість правових засобів боротьби зі злочинністю, запропоновано альтернативи кримінальному переслідуванню, висвітлено питання процесуальної економії. Розглянуто заходи боротьби з організованою злочинністю та корупцією, показано негативні суспільні наслідки даних явищ. Обгрунтовано можливості та шляхи удосконалення методів і засобів боротьби зі злочинністю, доведено необхідність зміни вітчизняної системи правосуддя з метою підвищення її ефективності.

Приведена характеристика преступной деятельности как объекта криминалистического исследования, рассмотрены современные методы ее изучения. Раскрыто соотношение следственной и преступной тактики. Определены место и роль криминалистики в системе заданий борьбы с преступностью. Обоснована необходимость установления оптимального режима расследования и судебного рассмотрения криминальных дел, обеспечивающего защиту личностных прав и действенность правовых средств борьбы с преступностью, разработаны альтернативы криминальному преследованию, освещены вопросы процессуальной экономии. Рассмотрены средства борьбы с организованной преступностью и коррупцией, показаны негативные общественные последствия данных явлений. Обоснованы возможности и пути усовершенствования методов и средств борьбы с преступностью, доказана необходимость изменения отечественной системы правосудия с целью повышения ее эффективности.

Розглянуто проблеми інформаційного забезпечення (ІЗ) розслідування злочинів (РЗ). Розкрито суть даного поняття, запропоновано класифікацію засобів ІЗ РЗ. Охарактеризовано процесуальні, організаційні та оперативно-розшукові засоби ІЗ РЗ, наведено напрями підвищення результативності засобів ІЗ на стадії досудового розслідування. Висвітлено місце доказування в системі ІЗ РЗ.

Рассмотрены проблемы информационного обеспечения (ИО) расследования преступлений (РП). Раскрыта сущность данного понятия, предложена классификация средств ИО РП. Охарактеризованы процессуальные, организационные и оперативно-разыскные средства ИО РП, приведены направления повышения результативности средств ИО на стадии досудебного расследования. Освещено место доказывания в системе ИО РП.

Запропоновано створити комісію з питань унормування термінології криміналістичної науки при кафедрі криміналістики Національної академії внутрішніх справ України. Обгрунтовано необхідність укладання Російсько-українського словника-довідника термінів криміналістики із урахуванням специфіки криміналістичних наукових шкіл України. Рекомендації класифіковано за загальними та спеціальними принципами. З урахуванням інтеграції термінологічних мікроструктур розроблено структурно-функціональні особливості мови криміналістики. Розглянуто питання мовної компетенції співробітників правоохоронних органів. Запропоновано види практичних робіт з використанням ситуативних текстів та систему контролювання знань криміналістичної термінології. Удосконалено критерії моделювання нових термінологічних одиниць у наукових дослідженнях проблем криміналістики.

Досліджено питання, пов'язані з формуванням теоретичних та методологічних основ криміналістичного прогнозування. Докладно розглянуто поняття, ознаки, цілі, завдання, функції, інформаційну базу та методи криміналістичної прогностики, визначаються пріоритетні напрямки прогностико-криміналістичної діяльності. Обгрунтовується низка нових положень і висновків, що істотно збагачують понятійний апарат, зміст і структуру загальної теорії криміналістики. Подано пропозиції з ефективного використання положень криміналістичної прогностики щодо розширення пізнавальної сфери науки криміналістики, обрання оптимальних шляхів і напрямків наукового пошуку, активізації тактико-методичної, конструктивної діяльності співробітників правоохоронних органів у процесі розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Визначено поняття інституту судової експертизи в адміністративному судочинстві, розкрито його роль і зміст. Проаналізовано ряд наукових підходів до визначення меж застосування експертизи в адміністративному судочинстві, вивчено її правову природу, висвітлено погляди щодо її формулювання. На основі аналізу спеціальної літератури, норм чинного адміністративно-процесуального законодавства розкрито поняття та характерні риси судової експертизи, наведено її класифікацію, визначено поняття предмета й об'єкта судової експертизи. Розглянуто структуру та зміст ухвали адміністративного суду про призначення експертизи. Виділено специфічні риси висновку експерта як засобу доказування в адміністративному процесі. Сформульовано ряд нових наукових висновків і пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства, зокрема, внесення конкретних змін і доповнень до Закону України "Про судову експертизу" та Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведено результати першого у вітчизняній літературі фундаментального дослідження теоретичних засад і практики застосування експертних технологій (ЕТ) у судово-експертній діяльності. Розглянуто сутність, ознаки, структуру ЕТ. Розкрито проблеми взаємодії експертів у процесі проведення комісійних експертиз. Визначено завдання експертної профілактики та побудови моделі об'єкта експертного профілактичного дослідження. Доведено, що ЕТ оптимізують використання спеціальних знань у розслідуванні (судовому розгляді) кримінальних справ.

Визначено сутність поняття ідеальних слідів (ІС) у криміналістиці, розкрито закономірності їх формування. Висвітлено філософський, психологічний і кримінологічний аспекти розуміння ІС. Проаналізовано психо-фізіологічний механізм формування ІС. Увагу приділено питанням вилучення ІС за допомогою науково-технічних засобів. Визначено наукові засади формування тактичних прийомів актуалізації ІС, розкрито проблеми систематизації та класифікації даних прийомів.

Определена сущность понятия идеальных следов (ИС) в криминалистике, раскрыты закономерности их формирования. Освещены философский, психологический и криминологический аспекты понимания ИС. Проанализирован психо-физиологический механизм формирования ИС. Уделено внимание вопросам извлечения ИС с помощью научно-технических средств. Определены научные основы формирования тактических приемов актуализации ИС, раскрыты проблемы систематизации и классификации данных приемов.

Наведено загальні положення, програму та тематику навчально-методичного комплексу курсу "Кримінально-процесуальне документування". Розглянуто теоретичні основи складання процесуальних документів і використання відеозапису. Надано рекомендації щодо проведення слідчих дій з його застосуванням.

Узагальнено комплексні загальнонаукові основи кримінально-процесуального пізнання, проведено вивчення й об'єднання окремих теорій, які стосуються збору інформації її оцінювання та використання, спілкування, засобів криміналістичної тактики та техніки, психологічних аспектів пізнавальної діяльності з метою розширення пізнавальних можливостей слідчого. Запропоновано концептуальні основи формування окремої криміналістичної теорії пізнавальної діяльності, визначено її об'єкт і предмет, висвітлено перспективи її розвитку. Розглянуто механізм правового забезпечення пізнавальної діяльності слідчого та його професійної підготовки. Обгрунтовано використання слідчих дій як методів і засобів пізнавальної діяльності.

Визначено місце та роль криміналістичної методики в системі криміналістики, її тенденції та перспективи розвитку. Встановлено функціональне призначення криміналістичних методик і розроблено підстави їх класифікації. Висвітлено проблеми побудови окремої криміналістичної методики, розкрито її структуру та зміст, надано інтерпретацію структурних елементів криміналістичної методики. Сформульовано принципи побудови та застосування окремої криміналістичної методики. Розкрито можливості реалізації окремих криміналістичних методик і поставлено питання про необхідність їх державної реєстрації. Аргументовано доцільність уніфікації окремих криміналістичних методик і створення відповідної бази знань для слідчих працівників, розроблення державної інформаційної системи "Криміналістичні методики" або використання ресурсів автоматизованого робочого місця-слідчого. Запропоновано проекти двох нормативно-правових актів: порядку атестації та державної реєстрації окремих криміналістичних методик і порядку ведення реєстру окремих криміналістичних методик.

Запропоновано поняття типової версії, розкрито її природу та функціональне призначення, з'ясовано місце в структурі криміналістичної методики та показано специфіку зв'язків з іншими елементами. Особливу увагу приділено формуванню інформаційної бази типових версій, розкриттю сутності традиційного та новаторського шляхів щодо їх побудови з урахуванням ситуаційних чинників. Розроблено підходи до формування систем типових версій, показано їх роль в організації та плануванні розслідування, запровадженні алгоритмізації і програмування у слідчу практику.

Визначено історичні передумови, фактори становлення поняття "криміналістична технологія", а також сучасні напрями криміналістичних досліджень щодо впровадження технології у понятійно-категоріальний апарат криміналістики, формування технологічного підходу до експертної діяльності, процесу розслідування злочинів і дослідження технологій злочинної діяльності. Виокремлено основні сутнісні риси криміналістичної технології та надано визначення її поняття. Обгрунтовано теоретичну та практичну значимість криміналістичної технології як категорії, що входить до понятійно-категоріального апарату криміналістичної науки. Встановлено природу технологічного підходу як напряму дослідження закономірностей щодо реалізації комплексів взаємопов'язаних дій та процедур в практиці злочинної, а також криміналістичної діяльності. Технологічний підхід розглянуто в системі загально-теоретичних, техніко-криміналістичних, тактичних і методичних положень криміналістики. Обгрунтовано доцільність використання комплексу методів щодо його практичної реалізації, а саме: планування, моделювання, програмування й евристичного методу. Технологічний підхід визначено до процесу застосування техніко-криміналістичних засобів, проведення окремих слідчих дій, а також реалізації окремих методик розслідування.

Подано визначення поняття окремої криміналістичної методики, уточнено предмет її дослідження, сферу реалізації, мету, завдання, принципи формування, структуру, зміст, форму. Запропоновано багаторівневий підхід до побудови криміналістичних методик, доведено доцільність запровадження базової, універсальної моделі методики. Розглянуто прагматичну, інструментальну функцію криміналістичної характеристики окремих видів злочинів, можливість виявлення та використання ймовірно-статистичних і кореляційних зв'язків між її елементами та здійснення на цій підставі побудови типових версій стосовно, передусім, особи злочинця. Обгрунтовано доцільність формалізації методико-криміналістичних рекомендацій, поступового відходу від "книжкового" варіанту їх викладання до відповідних програм розслідування й алгоритмічних схем дій слідчого, які реалізуються засобами комп'ютерної техніки. Запропоновано технологію створення самих криміналістичних методик, виходячи з їх класифікаційних рівнів, а також процедуру адаптації методико-криміналістичних рекомендацій за умов розслідування конкретного злочину.

Увагу приділено аналізу методологічних проблем сучасної криміналістики за умов реформування кримінального процесуального законодавства. Акцентовано увагу на особливостях проведення окремих слідчих дій. Окреслено проблематику залучення спеціальних знань у кримінальному провадженні. Розглянуто процеси розвитку наукових уявлень про спеціальні знання в кримінальному судочинстві, проаналізовано сучасні погляди на їх сутність і структуру, сформульовано низку наукових положень сучасної експертології. Сформовано уявлення про методологічний базис судової експертизи. Висвітлено сучасні проблеми експертного забезпечення правосуддя. Надано сучасне розуміння експертних технологій як засобів оптимального застосування судових експертиз. Викладено теоретичні та методичні проблеми судової інженерно-екологічної експертизи.

Досліджено процес формування української криміналістичної термінології (УКТ), вивчено її лексико-семантичні явища, виявлено специфіку номінації та дериваційних процесів у терміносистемі сучасної криміналістики. Простежено процес розвитку та виявлено особливості формування УКТ. Охарактеризовано способи номінації УКТ, а також співвідношення способів деривації й інвентар словотвірних формантів. Проаналізовано функціонування криміналістичного терміна на рівні лексичної парадигматики: досліджено синонімічні парадигми, охарактеризовано антонімічні відношення та причини виникнення полісемії в УКТ. Окреслено шляхи розвитку та подано рекомендації щодо подальшого унормування, уніфікації та стандартизації сучасної УКТ.

Висвітлено історичні періоди формування термінологічного апарату криміналістичних експертиз. Визначено напрями розвитку сучасної системи експертно-криміналістичної термінології. Надано класифікацію експертно-криміналістичних термінів, розроблено окремі методичні рекомендації з їх кодифікації. Впроваджено методичні рекомендації з удосконалення практики використання експертно-криміналістичної термінології у діяльності правоохоронних органів. Удосконалено функціональні ознаки термінологічної системи криміналістичних експертиз, структуру термінологічного апарату експертно-криміналістичних досліджень, вимоги щодо використання експертно-криміналістичної термінології на стадії досудового слідства, вимоги щодо введення нових термінологічних одиниць у систему криміналістичних експертиз. Дістали подальшого розвитку історичні особливості формування термінології судової експертизи в мові науки криміналістики, основи функціонування юридичної й експертно-криміналістичної термінології, ознаки семантико-значеннєвих зв'язків термінологічної системи криміналістичних експертиз.

Розкрито поняття та висвітлено історію методології криміналістики. З'ясовано місце криміналістичної методології в системі криміналістики. Досліджено синтезуючий потенціал криміналістики. Приділено увагу методології різночитання криміналістичної ідентифікації, діагностики та прогнозування. Визначено взаємообумовленість розвитку й удосконалення криміналістики та кримінального процесу.

Проаналізовано особливості афіксальних способів творення української криміналістичної термінології, розглянуто міжнародні терміноелементи, що мають статус суфіксів і префіксів. Наголошено, що, на відміну від загальновживаної лексики, творення термінів є свідомим процесом. Для сучасного словотворення української криміналістичної термінології характерні всі основні способи, за допомогою яких поповнюється лексичний запас літературної мови: семантичний, синтаксичний, морфологічний.