Висвітлено зміст поняття взаємодії органів дізнання і досудового слідства та розкрито характер правовідносин суб'єктів взаємодії. Внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.

Представлены понятия взаимодействия органов дознания и досудебного следствия и раскрыт характер правоотношений субъектов взаимодействия; внесены предложения по усовершенствованию действующего законодательства

The concepts of interplay of agencies in charge of preliminary investigation and pre-trial consequent are submitted and the nature of legal relations of the subjects of interplay is uncovered; the proposals on advancing the current legislation are brought in

Проаналізовано положення кримінально-процесуального законодавства, що регламентують взаємодію слідчих та органів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Розглянуто проблемні питання взаємодії та внесені пропозиції щодо їх вирішення.

Анализируются положения уголовно-процессуального законодательства, регламентирующие взаимодействие следователей и органов, уполномоченных осуществлять оперативно-розыскную деятельность. Рассмотрены проблемные вопросы взаимодействия и внесены предложения по их решению

The rules of the criminal procedure local law regulating interplay of the inspectors and organs, authorized are analyzed to execute operative-search activity. The problematic problems of interplay are reviewed and the proposals on their solution are brought in

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми взаємозв'язку оперативно-розшукової діяльності та кримінального процесу. Охарактеризовано види та встановлено порядок одержання матеріалів оперативно-розшукової діяльності особами, що ведуть кримінальний процес. Висвітлено питання використання матеріалів розшукової діяльності для порушення провадження у кримінальній справі, проведення слідчих дій і прийняття інших процесуальних рішень. Розкрито роль оперативно-розшукової діяльності у кримінально-процесуальному доказуванні. Розглянуто особливості використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для одержання окремих видів доказів у кримінальній справі.

Проанализированы теоретические и практические проблемы взаимосвязи оперативно-расследовательной деятельности и криминального процесса. Охарактеризованы виды и установлен порядок получения материалов оперативно-расследовательной деятельности лицами, ведущими криминальный процесс. Освещены вопросы использования материалов расследовательной деятельности для нарушения криминальных дел, проведения следственных действий и принятия других процессуальных решений. Раскрыта роль оперативно-расследовательной деятельности в криминально-процессуальном доказывании. Рассмотрены особенности использования материалов оперативно-расследовательной деятельности для получения некоторых видов доказательств в криминальном деле.

На підставі узагальнення фактичного матеріалу та результатів наукових досліджень розглянуто теоретико-правові засади реалізації оперативно-розшукової інформації (ОРІ). Розкрито суть поняття та завдання стадії порушення кримінальної справи (СПКС), а також правові засади використання ОРІ у процесі порушення КС. Визначено організаційно-тактичні особливості реалізації оперативних матеріалів (ОМ) на СПКС. Висвітлено напрями взаємодії оперативних підрозділів зі слідчими на СПКС. Увагу приділено спільному плануванню слідчим і оперативним співробітником заходів з реалізації ОМ.

На основе обобщения фактического материала и результатов научных исследований рассмотрены теоретико-правовые основы реализации оперативно-разыскной информации (ОРИ). Раскрыты сущность понятия и задачи стадии возбуждения уголовного дела (СВУД), а также правовые основы использования ОРИ при возбуждении УД. Определены организационно-тактические особенности реализации оперативных материалов (ОМ) на СВУД. Освещены направления взаимодействия оперативных подразделений со следователями на СВУД. Внимание уделено совместному планированию следователем и оперативным сотрудником мероприятий по реализации ОМ.

Освещены проблемы криминалистической и оперативно-розыскной тактики проведения отдельных следственных действий и оперативно-розыскных мероприятий, направленных на розыск и задержание подозреваемых и обвиняемых лиц в совершении преступлений. Особое внимание уделено организационно-правовым вопросам взаимодействия следователя и органа дознания, особенностям организации оперативно-тактических операций, тактике проведения специальных мероприятий по поиску и задержанию преступников в условиях осложненной оперативной обстановки.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти оперативного розпізнавання як методу оперативно-розшукової діяльності, проаналізовано правові засади його використання у практичній діяльності, здійснено його порівняльний аналіз з особистим пошуком. Запропоновано ефективні організаційно-тактичні прийоми оперативного розпізнавання та тактику його проведення. Визначено найрезультативніші напрями застосування оперативних комбінацій.

Освещены теоретические и практические аспекты оперативного распознавания как метода оперативно-розыскной деятельности, проанализированы правовые основы его применения в практической деятельности, осуществлен его сравнительный анализ с личным поиском. Предложены эффективные организационно-тактические приемы оперативного распознавания и тактика его проведения. Определены наиболее результативные направления применения оперативных комбинаций.

Висвітлено загальнотеоретичні аспекти оперативно-розшукового забезпечення досудового слідства. Проведено порівняльний аналіз законодавств України та США щодо забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства як напряму оперативного супроводження розслідування та судового розгляду кримінальної справи, визначено роль державного обвинувача в оперативно-розшуковому супроводі даної справи. Розкрито організаційно-правові засади оперативно-розшукового супроводження кримінального судочинства. Розглянуто проблеми використання інформації, одержаної під час порушення кримінальної справи.

Освещены общетеоретические аспекты оперативно-розыскного обеспечения досудебного следствия. Проведен сравнительный анализ законодательств Украины и США относительно обеспечения безопасности участников уголовного судопроизводства как направления оперативного сопровождения и судебного рассмотрения уголовного дела, определена роль государственного обвинителя в оперативно-розыскном сопровождении данного дела. Раскрыты организационно-правовые основы оперативно-розыскного сопровождения уголовного судопроизводства. Рассмотрены проблемы использования информации, полученной в период возбуждения уголовного дела.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти проведення оперативно-розшукових заходів у Великобританії, Росії, США й Україні. Здійснено порівняльний аналіз даних заходів, нормативно-правової бази та повноважень суб'єктів оперативно-розшукової діяльності. Наведено інформацію про контрольну закупівлю, використання легендованих підприємств, зняття інформації з каналів зв'язку, оперативне проникнення в приміщення та транспортні засоби. Розкрито можливості використання закордонного досвіду в даній галузі українськими правоохоронними органами.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты проведения оперативно-поисковых мероприятий в Великобритании, России, США и Украине. Осуществлен сравнительный анализ данных мероприятий, нормативно-правовой базы и полномочий субъектов оперативно-поисковой деятельности. Приведена информация о контрольных закупках, использовании легендированных предприятий, снятии информации с каналов связи, оперативном проникновении в помещения и транспортные средства. Раскрыты возможности использования зарубежного опыта в данной сфере украинскими правоохранительными органами.

Проаналізовано історичну ретроспективу зародження співробітництва громадян з органами державної влади в інтересах боротьби зі злочинністю. Розкрито особливості становлення правового інституту конфіденційного співробітництва. Розглянуто правові засади здійснення конфіденційного співробітництва осіб з оперативними підрозділами за сучасних умов, визначено їх місце та значимість в правовій системі боротьби зі злочинністю. Увагу приділено етичним питання інституту конфіденційного співробітництва.

Проанализирована историческая ретроспектива зарождения сотрудничества граждан с органам государственной власти в интересах борьбы с преступностью. Раскрыты особенности становления правового института конфиденциального сотрудничества. Рассмотрены правовые основы осущестления конфиденциального сотрудничества лиц с оперативными подразделениями в современных условиях, определены их место и значимость в правовой системе борьбы с преступностью. Уделено внимание этическим вопросам института конфиденциального сотрудничества.

Розглянуто поняття, правові засади, об'єкт і предмет судового контролю в оперативно-розшуковій діяльності, його місце в системі функцій судової влади, співвідношення контрольних повноважень суду з повноваженнями інших контрольно-наглядових інстанцій. Висвітлено історію становлення, сучасний стан і напрями вдосконалення нормативного регулювання судового контролю у сфері оперативно-розшукової діяльності. Увагу приділено процедурним аспектам надання дозволу суду на проведення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують конституційні права громадян.

Рассмотрены понятие, правовые основы, объект и предмет судебного контроля в оперативно-поисковой деятельности, его место в системе функций судебной власти, соотношения контрольных полномочий суда с полномочиями других контрольно-надзирающих инстанций. Освещены история становления, современное положение и направления нормативного регулирования судебного контроля в сфере оперативно-розыскной деятельности. Уделено внимание процедурным аспектам предоставления разрешения суда на проведение оперативно-розыскных мер, временно ограничивающих конституционные права граждан.

Висвітлено загальнотеоретичні засади, структурно-функціональне забезпечення й організаційно-тактичні аспекти оперативно-розшукового запобігання злочинам ОВС України. Визначено соціальну та правову природу оперативно-розшукового запобігання, її місце в системі протидії злочинності. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на удосконалення окремих напрямів правоохоронної діяльності ОВС України.

Розглянуто основи для створення необхідних умов приватної детективної діяльності як одного із способів захисту конституційних прав і свобод громадян, проаналізовано відповідний законопроект і внесено пропозиції щодо його вдосконалення.

Висвітлено основи проведення аналізу оперативно-розшукової інформації засобами аналітичної розвідки, описано відомі методи такого аналізу. Проведено огляд досвіду здійснення аналізу інформації програмними засобами у правоохоронних органах різних країн. Розглянуто питання організації планування дослідження, обробки джерел масової інформації, прогнозування, подання результатів аналітичної розвідки.

Проаналізовано особливості здійснення оперативно-розшукової діяльності (ОРД) у місцях позбавлення волі за умов реформування кримінального процесуального законодавства. Розкрито гносеологічну і правову природу оперативно-розшукових і слідчих дій у їх взаємозв'язку і розбіжностях. Розглянуто негласні слідчі дії як засоби інформаційного забезпечення розслідування. Висвітлено правові проблеми міжнародного співробітництва щодо проведення негласних розслідувань. Описано порядок розгляду клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії в проекті Кримінального процесуального кодексу України. Увагу приділено проблемам удосконалення вітчизняного законодавства щодо забезпечення прав людини в ОРД.

Проведено комплексне дослідження теоретичних положень сучасної наукової концепції становища та процесуальної діяльності начальника Головного слідчого управління як суб'єкта процесуального контролю за розслідуванням злочинів. Визначено поняття, зміст і запропоновано класифікацію форм контролю начальника Головного слідчого управління. Обгрунтовано пропозицію щодо реформування слідчих підрозділів. Визначено стан та особливості правового регулювання прокурорського нагляду та судового контролю зі здійснення начальником Головного слідчого управління процесуального контролю за розслідуванням злочинів. Внесено науково обгрунтовані пропозиції з удосконалення чинного законодавства, що спрямовані на вдосконалення діяльності начальника Головного слідчого управління як суб'єкта процесуального контролю.

Досліджено історичні періоди становлення та розвитку теоретичних уявлень і нормативних положень щодо допустимості доказів і процедури визнання доказів недопустимими у науці кримінального процесу та кримінальному процесуальному законодавстві. З'ясовано сутність допустимості доказів у теорії кримінального процесу. Проаналізовано науково-теоретичні концепції визнання доказів недопустимими у кримінальному процесі. Визначено підстави визнання доказів недопустимими у кримінальному процесі України. Досліджено процесуальний порядок визнання доказів недопустимими під час досудового розслідування та судового провадження, визначено правові наслідки визнання доказів недопустимими з їх конкретизацією щодо кожної зі стадій кримінального процесу. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінального процесуального закону у частині, яка регламентує підстави, порядок і наслідки визнання доказів недопустимими.

Проведено комплексне наукове дослідження виникнення, розвитку та здійснення діяльності слідчого, спрямованої на встановлення місця знаходження обвинуваченого та його розшук. Проаналізовано сучасні погляди на теоретичні концепції кримінально-процесуального права, а також нові підходи до вирішення проблем, які не забезпечують вимог теорії та практики. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до кримінально-процесуального законодавства та впровадження новітніх стандартів розшукової діяльності слідчого.

Розкрито поняття, зміст та види правовідносин у ході здійснення оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ (ОВС). Охарактеризовано діяльність підрозділів, що ведуть оперативно-розшукову діяльність, проаналізовано правовідносини між суб'єктами, які ведуть таку діяльність, між працівниками оперативного підрозділу та владними суб'єктами різного рівня підпорядкування. Розкрито поняття суб'єктів, які залучаються до оперативно-розшукової діяльності, наведено їх класифікацію, увагу приділено правовідносинам між суб'єктами оперативно-розшукової діяльності та особами, які працюють з ними на конфіденційній основі, а також з іншими оосбами, які залучаються до даного виду діяльності. Акцентовано на правовідносинах між суб'єктами оперативно-розшукової діяльності та слідчим, прокурором і судом.

На основі положень загальної теорії криміналістики, кримінального права та процесу, кримінології, юридичної психології, узагальнення слідчо-судової практики здійснено криміналістичне дослідження особи неповнолітнього правопорушника. Обгрунтовано поняття та розглянуто сутність особи неповнолітнього правопорушника, визначено співвідношення з поняттями "малолітнього правопорушника" та "неповнолітнього підозрюваного". Розроблено криміналістичну класифікацію осіб неповнолітніх правопорушників. Проведено науковий криміналістичний аналіз соціально-демографічних, біологічних ознак і морально-психологічних властивостей зазначеної особи, визначено найбільш типові з них саме для дитини-правопорушника. За результатами вивчення архівних матеріалів кримінальних проваджень, статистичних даних MBC України з'ясовано, які саме ознаки злочину відображають властивості особи, притаманні саме неповнолітньому правопорушнику. Визначено типові джерела криміналістично значущої інформації про таку особу та надано криміналістичні рекомендації щодо напрямів її використання на стадіях досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. На підставі дослідження архівних матеріалів кримінальних проваджень щодо неповнолітніх зроблено висновок про недоцільність спрощеного судового розгляду таких проваджень.

Проаналізовано правове регулювання оперативно-розшукової діяльності в Україні. Показано: основні етапи становлення оперативно-розшукової діяльності в Україні, систему оперативно-розшукового законодавства сучасної України, риси оперативно-розшукової діяльності як науки та навчальної дисципліни, поняття, ознаки та принципи оперативно-розшукової діяльності, легалізацію результатів оперативно-розшукової діяльності та специфіку правової культури працівників оперативно-розшукових підрозділів. Доведено, що правові основи дотримання прав людини у разі оперативно-розшукової діяльності мають багаторівневу структуру.