Досліджено, описано та класифіковано вияви плагіату як контроверсійного явища, що має соціальнокомунікаційну природу, сформульовано критерії віднесення продуктів технологій контентотворення до плагіату, запропоновано власну модель боротьби з плагіатом. Системно обґрунтовано тезу про те, що проблема плагіату проявляється на всіх рівнях, які виступають значимими складниками життєвого простору людини, а її експансія зумовлена соціальнокомунікаційною природою явища. Запропоновано класифікацію наукового плагіату та сегментацію: види плагіату; тексти з ознаками девіацій - "плагіат ідей", "авторське дублювання наукових результатів" ("самоплагіат"), перенасиченість тексту цитатами; технології плагіату - рерайтинг, копіпаст (білий, сірий, чорний), парафраз, компіляція та плагіат із використанням фабрикації та фальсифікації даних як технологій академічної недоброчесності. Представлено цілісну систему причин вдавання до плагіату й особливостей його рецепції.