Розглянуто актуальні виклики, які постали перед корінними народами Криму (кримськими татарами, караїмами, кримчаками) після окупації півострова Російською Федерацією. Мета роботи - визначення вразливих позицій російської політики щодо корінних народів РФ, зокрема на території Криму. На основі аналізу декларативної та фактичної реалізації політики щодо корінних народів РФ визначено імітаційний та маніпулятивний характер реалізації політики РФ щодо корінних народів на підконтрольній їй території. Окреслено низку пріоритетних напрямів реалізації державної політики України щодо деокупації Криму, а також тактичних дій української сторони в рамках державної політики щодо корінних народів Криму на національному та міжнародному рівні. Зроблено висновок, що процес формування й реалізації Україною політики щодо корінних народів Криму має стати складовою частиною стратегії деокупації Криму, що також посилить позиції української сторони у здатності ефективно протистояти агресії РФ передусім на міжнародній арені.

Досліджено процес оформлення правового статусу сучасного українсько-російського кордону. Подано історичний екскурс його формування. Розкрито особливості проходження переговорного процесу щодо делімітації на сучасному етапі, проаналізовано досягнуті домовленості. Звернено увагу на проблемність делімітації українсько-російського кордону суходолом, розподілу акваторії Азовського та Чорного морів, визначення правового статусу Керченської протоки. Розглянуто питання демаркації спільної ділянки кордону й обставини, що заважали його швидкому вирішенню. Підкреслено пов'язаність питання делімітації та демаркації українсько-російського кордону з напрямком зовнішньополітичного вектору України та характером двосторонніх відносин України і Російської Федерації.