У збірнику розміщено статті та тези доповідей учасників конференції, висвітлено актуальні питання розвитку міжнародних відносин та дипломатії, визначено місце та роль України в системі нового світового порядку, проблеми інституалізації міжнародних економічних відносин, проблеми євроатлантичної інтеграції України, роль України у системі міжнародної безпеки, значення культурної дипломатії в розрізі зовнішньополітичної безпеки держави, вплив азійського нейтралізму на безпекову ситуацію в Європі, реалізацію національних інтересів України у відносинах із державами АСЕАН, проблеми розвитку українського та міжнародного туризму, міжнародно-правові проблеми.

Здійснено дослідження внутрішніх та зовнішніх чинників зовнішньої політики Турецької Республіки. Сформульовано основні положення: запропоновано комплексний підхід до дослідження сутності взаємовпливу зовнішніх та внутрішніх чинників у зовнішній політиці Туреччини. Системно проаналізовано роль США, РФ, ЄС у зовнішній політиці турецької держави. Виявлено спільні та відмінні риси у стратегічних інтересах великих держав та регіональних лідерів, залучених у регіональні конфлікти за участю Турецької Республіки. Проаналізовано залучення Туреччини у сирійську війну як проблему, пов’язану для країни з курдським питанням, та проблему окупованого Криму, пов’язану з кримськотатарським питанням. Розглянуто розвиток сучасної ролі Туреччини у міжнародних відносинах, що дозволило визначити особливі риси феномену внутрішньо-зовнішнього "кордону". Досліджено основні тенденції еволюції зовнішньої політики Турецької Республіки у XXI ст., що надало підстави для прогнозування її подальшого розвитку. Досліджено ідейні складові, що потребують всебічного аналізу і проведення грамотної зі стратегічної точки зору відповідної політики світової спільноти і тих країн, чиї національні інтереси зачіпають геополітичні амбіції Туреччини, у тому числі й України. Визнано, що XXI ст. характеризується потребою більшої частини світової спільноти в нових орієнтирах - політичних, етичних, суспільних тощо. Жодна держава або спільнота, а тому і сама система не може існувати без набору ціннісних установок, ідеологем, хоч і не таких глобальних, що передують створенню сучасної системи міжнародних відносин, проте таких ідеологем, які могли б формувати світосприйняття і світоусвідомлення країн, в першу чергу, щодо самих себе.

Визначено сутність феномену "підготовленість майбутніх фахівців із міжнародних економічних відносин до професійно-дипломатичного спілкування", критерії (гностичний, комунікативно-діяльнісний, емоційно-виразний, рефлексійно-оцінний) із відповідними показниками. Схарактеризовано рівні досліджуваної підготовленості (достатній, задовільний, низький) як результат підготовки майбутніх фахівців із міжнародних економічних відносин до професійно-дипломатичного спілкування. Науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців із міжнародних економічних відносин до професійно-дипломатичного спілкування (дипломатична інформативність освітньо-професійної підготовки майбутніх фахівців із міжнародних економічних відносин; особистісно зорієнтована педагогічна взаємодія викладача зі студентами; комунікативна спрямованість змісту освітнього процесу студентів із міжнародних економічних відносин у процесі підготовки до професійно-дипломатичного спілкування). Уточнено поняття "професійно-дипломатичне спілкування", "міжнародні економічні відносини", "підготовленість". Розроблено й апробовано модель підготовки майбутніх фахівців із міжнародних економічних відносин до професійно-дипломатичного спілкування (інформаційно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, аналітично-продуктивний, рефлексійно-оцінний етапи). Сформовано та впроваджено діагностувальну й експериментальну методики підготовки майбутніх фахівців із міжнародних економічних відносин до професійно-дипломатичного спілкування, елективний курс "Професійно-дипломатичне спілкування майбутніх фахівців із міжнародних економічних відносин", а також комплекс самостійно-дослідницьких завдань для студентів спеціальності "Міжнародні економічні відносини", спрямованих на їх підготовку до професійно-дипломатичного спілкування.

Розглянуто особливості діяльності дипломатичної служби України в умовах глобалізації та інформаційної революції. Проаналізовано поняття сучасної дипломатії, структуру і статус провідних інституцій та базові нормативно-правові й підзаконні акти. Надано тексти основних документів щодо створення національної дипломатичної служби. Окреслено політико-правові умови встановлення дипломатичних відносин і заснування дипломатичних представництв. Охарактеризовано аспекти призначення глави дипломатичного представництва та особливості початку дипломатичної місії й закінчення та припинення місії дипломатичного агента. Наведено функції дипломатичних представництв держави та засоби їх здійснення.

Розглянуто питання охорони дипломатичного персоналу з початком реалізації загроз його безпеці. Пропонується спосіб переходу від охорони місць його компактного перебування до його евакуації. Наво-диться принцип цього переходу, а саме - забезпечення мінімальної трансформації органу управління та бойових порядків міжвідомчих сил охорони. Оговорено варіанти загроз в ході евакуації дипломатичного персоналу та пропонується варіант похідного охоронення колони з зазначеним персоналом при його евакуації.

Досліджено діяльність представників американського дипломатичного корпусу стосовно вирішення проблем політичних біженців під час профільних міжнародних конференцій. Показано роботу Державного Департаменту США та інших високопосадовців країни щодо організації та проведення міждержавних форумів, центральною темою яких були питання, пов'язані з полегшенням долі вимушених мігрантів Після проголошення на початку 1938 року Президентом США Франкліном Рузвельтом ініціативи щодо скликання міжнародної конференції для колективного розв'язання проблем осіб, які змушені залишати Німеччину та Австрію за політичними мотивами, американська дипломатія стала активно займатися питанням допомоги політичним біженцям, переважну більшість з яких становили євреї. Після завершення Другої світової війни та початку серії арабо-ізраїльських конфліктів на Близькому Сході американська сторона долучилася до допомоги арабським біженцям в Палестині. Показано, що важливим елементом діяльності зовнішньополітичного відомства США була активна участь в інституційному оформленні міжнародної системи опіки над біженцями, робота американських делегатів на установчих конференціях зі створення профільних міжнародних організацій. Для написання статті використовувалися опубліковані документи Державного Департаменту Сполучених Штатів із серії Foreign Relations of the United States, матеріали спеціалізованих періодичних видань Foreign Affairs й Department of State Bulletin, спогади очільника американського Держдепу Кордела Халла та щоденні записи міністра фінансів Генрі Моргентау-молодшого. На основі аналізу джерел розглянуто участь американських делегацій у роботі міжнародних конференції, покликаних полегшити долю вимушених мігрантів. У підсумку здійснення даного наукового дослідження визначено характер та результати американських зовнішньополітичних зусиль, спрямованих на вирішення проблем вимушених мігрантів у Європі та інших частинах світу наприкінці 1930-х - на початку 1950-х років.

Досліджено актуальні питання правового регулювання провадження нотаріальної діяльності органами квазінотаріату в Україні. Виконання нотаріальних дій консульськими установами України завжди сприяло захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб України, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій за межами держави. Розглянуто особливості провадження нотаріального процесу консульськими установами України. Заппропоновано доповнити частину третю статті 1247 Цивільного кодексу України таким реченням: "Посвідчення заповітів за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України".

Наведено аналіз структури політичного середовища в контексті зовнішніх умов вироблення державної політики. Розглянуто стрижневі категорії зовнішнього середовища, такі як політична система, влада, політичні відносини з точки зору їх впливу на вироблення державної політики.

Проаналізовано основні напрями політичної, дипломатичної та літературної діяльності видатного сучасника доби Відродження - флорентійця Джованні Боккаччо, оскільки його практичний досвід і літературно-поетична спадщина не втратили своєї актуальності й до сьогодні, а його ім'я й творчість міцно пов'язують Італію та Україну через віки й тисячоліття європейської історії. Визначено вплив європейського Гуманізму на напрями розвитку теорії та практики дипломатії. Увагу закцентовано на національних особливостях дипломатії, ефективності дипломатичного інструментарію та мистецтві переговорного процесу правителів періоду Середньовіччя в Європі, зокрема - флорентійської школи дипломатії.

Розкрито особливості українсько-польської дипломатії в роки Другої світової війни, які характеризуються якісно новим політичним забарвлення і здійснювалися за умов політичної системи (соціалістичної) та на засадах договірно-правової бази, яка не мала аналогів у попередній багатовіковій історії двох держав. Саме період Другої світової війни найбільш складний у формуванні двосторонньої дипломатії двох сусідніх держав. Тому, що результати Другої світової війни різко змінили ситуацію в українсько- польських відносинах. В даний період політика Польщі щодо українців базувалася на невизнанні їхніх самостійницьких устремлінь та на цілеспрямованій асиміляції, що заохочувалося Москвою. ОУН виступала за налагодження таких взаємин на платформі самостійності двох держав і визнання польською стороною права українців на свої західні етнічні землі.

Досліджено інформаційно-пропагандистської та міжнародно-дипломатичної діяльності Комітету порятунку України (Константинополь, 1921 - 1922). На основі матеріалів друкованого органу цієї організації - франкомовного журналу "La Libre Ukraine" визначено мету, програмні засади цієї політичної організації, з'ясовано функції, внесок, роль, значення її керівників - О. В. Адіяссевича та В. М. Богомольца у роботі цієї структури та досліджено найважливіші контрапункти її інформаційно-пропагандистської і міжнародно-дипломатичної діяльності, у 1921 - 1922 рр.

Вперше у вітчизняній науці міжнародного права комплексно досліджено тенденції і проблеми застосування міжнародного права в україно-російських міждержавних відносинах впродовж всього строку їх існування. Виявлено основні риси, проблеми, тенденції та закономірності трансформації міжнародно-правової взаємодії України та РФ на усіх історичних етапах і в основних сферах, а також форми їх взаємовпливу. Розкрито особливості договірних та інституційних механізмів регламентації двосторонніх відносин. Проаналізовано міжнародно-правові позиції України та РФ з усіх гострих питань взаємовідносин - від Кримського півострова до проблем делімітації і демаркації кордорнів. Здійснено юридичну кваліфікацію подій російсько-українського міждержавного збройного конфлікту 2014 - 2016 рр. Проаналізовано загрози для міжнародного права і світового порядку. Надано пропозиції щодо міжнародно-правових засобів реагування, спрямованих на припинення протиправних дій, компенсацію завданої Україні шкоди, притягнення до кримінальної відповідальності винних в агресії, воєнних злочинах і злочинах проти людяності.

The monograph is the first in the Ukrainian science of international law comprehensive study of trends and problems of application of international law in the Ukrainian-Russian interstate relations throughout the period of their existence. The monograph offers an analysis of key features, issues, trends and patterns of transformation of international legal interaction between Ukraine and Russia at all historical stages and in basic spheres including the forms of their mutual influence. The author identifies features of the treaty framework and institutional mechanisms of regulation of bilateral relations. The international legal positions of Ukraine and Russia in respect of all sensitive issues of relations, starting from Crimea and ending with the problem of delimitation and demarcation of borders, are studied. The author offers an understanding of the problem of applying international law in the Ukrainian-Russian bilateral relations; gives legal qualification of the parties' actions during the interstate conflict between Russia and Ukraine in 2014—2016; summarizes the practice, outlines the drawbacks and provides recommendations regarding the refinement of Ukraine's actions in applying international legal means of responding to the Russian aggression; works out the basic principles of the international legal regulation of Ukrainian-Russian relations upon the end of the conflict and of the application of the rules of international legal responsibility. The book is intended for everyone interested in contemporary issues in international law.

Висвітлено діяльність українських дипломатів та урядовців у контексті ведення міжнародної фінансової політики урядами Центральної Ради, Гетьманату та Директорії протягом 1917 - 1922 рр. Проаналізовано багатогранні аспекти міжнародної фінансової політики Української Держави та Української Народної Республіки у зіставленні із внутрішньою та зовнішньою політикою, а також з огляду на загальний фінансово-економічний та державно-політичний курс національно-державного відродження України. До наукового обігу введено нові, раніше невідомі, архівні документи. Зазначено, що Центральна Рада вперше в історії України запровадила національні паперові грошові знаки, оголосила про створення власної податкової і банківської системи, Державного банку та Державної скарбниці, створила урядове фінансове відомство сучасного зразка, проводила фінансову політику на міжнародному рівні.

На основі ретроспективного аналізу розглядаються особливості формування договірно-правової бази українсько-польських відносин за умов тоталітаризму. Слід зауважити що формування дипломатії даного періоду не завжди відповідало усталеним нормам міжнародного права у зовнішніх зносинах, оскільки договірні сторони нерідко вдавалися до радикальних (силових) засобів вирішення спірних питань. У цій нормативно-правовій системі схема українсько-польських відносин відтворювала в основному формальний договірно-правовий процес, зміст якого не завжди відповідав інтересам обох сторін, але цілком задовільняв правлячу верхівку. Як наслідок, зв'язки між Україною і Польщею носили екстенсивний характер.

Розглянуто методологічні засади вивчення українсько-чеських дипломатичних відносин. Проаналізовано українсько-чеські дипломатичні відносини у сфері політики, економіки та туризму (кінець XX - початок XXI ст.). Увагу приділено питанням дипломатичних відносин України та Чехії у світових і регіональних міжнародних організаціях на початку XXI ст. Висвітлено проблеми двосторонньої українсько-чеської дипломатичної співпраці. Охарактеризовано українсько-чеські відносини у сфері туризму.

До збірника увійшли раніше не публіковані дипломатичні документи з архіву Канцелярії міністра та Департаменту чужоземних зносин Міністерства закордонних справ УНР, в яких визначено зовнішню політику УНР: узагальнювальний огляд міжнародного становища УНР, ноти (до Росії, Польщі, Антанти та інших держав), обіжники (у справі взаємин із Росією, Польщею та Добровольчою армією). Упорядковано звіти (справоздання), листи та ноти керівників: Делегації УНР на Мирну конференцію в Парижі, конференцію Балтійських держав, Мирну конференцію в Ризі, до Ліги Націй, Місій УНР до Франції, Великої Британії, Швейцарії, Румунії, Польщі, Латвії, Данії, Голандії та Бельгії, Посольств УНР в Австрії, Туреччині та Німеччині.

Вперше проведено комплексний аналіз життєвого шляху О. Шульгина, показано значення його діяльності для розвитку української державності та міжнародної політики України. Проведено аналіз періоду життя О. Шульгина в еміграції у Празі та Парижі, зокрема акцентовано увагу на його роботі в українських наукових та освітніх установах, діяльність як міністра закордонних справ і глави уряду УНР в екзилі. Вперше введено до наукового обігу цінні архівні документи та друковані праці О. Шульгина з архіву НТШ у Франції, вперше використано великий масив закордонних франкомовних періодичних видань, які раніше не вивчались. Подано ряд нових положень, що корелюють окремі хибні твердження попередників і спричиняють до формулювання нових висновків. Вдосконалено положення щодо основних напрямків роботи зовнішньополітичних відомства УНР та Української держави, а також суттєво доповнено наявні в історіографії знання про роль О. Шульгина у їх становленні та діяльності. Набули подальшого розвитку дослідження змісту політичної, громадської та наукової діяльності української еміграції у міжвоєнний та в повоєнний періоди.

3 вересня 2015 р. виповнюється 70 років відомому українському дипломату, першому заступнику Міністра закордонних справ України у 1998 - 2000 рр., доктору економічних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України Євгену Романовичу Бершеді. Про його життєвий шлях, наукову та дипломатичну кар'єру, а також про український феномен науковця на дипломатичній службі ми говорили з Євгеном Романовичем під час інтерв'ю.

Показано становлення, історичний розвиток і сучасні інститути дипломатії та дипломатичну службу США. Досвід США багато в чому є цінним і корисним для сучасних держав в контексті використання практичного досвіду США, які мають усталені, історично сформовані традиції, оперативно та адекватно реагують на нові виклики і загрози глобалізованого світу. Особливу увагу приділено особливостям розвитку зовнішньої політики та інституціональним аспектам дипломатичної взаємодії та інституціонально-дипломатичного діалогу: Європейські держави - США протягом XVIII - XXI століть.