Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.82 + Х915.232.4-3

Рубрики:

Видача злочинця <Міжнародноправова боротьба>

Рада Європи

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.820.5

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.82

Рубрики:

Видача злочинця <Міжнародноправова боротьба>

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано нове поняття видачі осіб та проаналізовано його складові. Розвинуто класифікацію та надано характеристику правових підстав видачі, виокремлено нові правові підстави видачі. Розширено суб'єктний склад екстрадиційних правовідносин і досліджено зв'язок між суб'єктним складом правовідносин видачі, правовими підставами видачі та відмовою у видачі, джерелами правового регулювання екстрадиції. Проведено остаточне розмежування між правовими інститутами видачі, передачі, вислання, повернення осіб. Доведено протиправність викрадення осіб як способу забезпечення реалізації принципу невідворотності покарання за скоєний злочин. Проаналізовано правові підстави невидачі, зважаючи на співвідношення міжнародного та національного права. Досліджено правовий інститут юрисдикції як прояв співвідношення міжнародного та національного права з питань видачі осіб. Розвинуто класифікацію принципів кримінально-правової юрисдикції в міжнародному праві. Запропоновано нову систему розгляду та прийняття рішень у запитах про видачу.

Системно досліджено кримінально-правові елементи екстрадиції як комплексного міжгалузевого інституту в правовій системі України. Визначено поняття та структуру механізму правового регулювання екстрадиції, його загальні риси. Надано загальну характеристику компонентів механізму правового регулювання екстрадиції. Розглянуто особливості функціонування механізму правового регулювання екстрадиції в Україні на сучасному етапі. Наведено пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правового регулювання екстрадиції в Україні.

Наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо комплексного теоретичного дослідження екстрадиції як інституту кримінально-процесуального права України. Обгрунтовано необхідність запровадження в кримінально-процесуальному законодавстві України спрощеної процедури екстрадиції. Визначено процесуальну форму інституту "тимчасовий арешт (взяття під варту)" та запропоновано механізм його здійснення. Доведено необхіднісь правового регулювання в кримінально-процесуальному законодавстві України порядку та процедури відшкодування шкоди, завданої громадянину України неправомірними діями чи бездіяльністю суду й інших компетентних органів іноземної держави під час екстрадиції.

Визначено правову природу видачі особи, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, проведено аналіз існуючої міжнародно-правової нормативної бази, що регламентує процедуру надання правової допомоги у кримінальних справах, включаючи видачу злочинця. Досліджено ступень реалізації вимог міжнародно-правових норм у національне право України. Проаналізовано історію розвитку інституту видачі злочинців.

Досліджено системи міжнародно-правового захисту прав людини за здійснення екстрадиції, яка складається з двох самостійних компонентів: комплексу міжнародно-правових норм, які встановлюють підстави для відмови у видачі у випадку, якщо вона може призвести до порушення прав людини та комплексу міжнародно-правових норм, що встановлюють належну правову процедуру в екстрадиційному процесі. Проаналізовано становлення правозахисних елементів в інституті екстрадиції. Досліджено практику Європейського суду з прав людини й інших міжнародних і національних судових органів щодо видачі. Вивчено договірну практику та національне законодавство держав з питань екстрадиції та положення про захист прав осіб у зв'язку з видачею. Доведено, що за умов сьогодення боротьба зі злочинністю у формі екстрадиції повинна здійснюватися з дотриманням прав і свобод осіб, залучених до екстрадиційної процедури.

Розглянуто поняття, правову природу та правозахисні цілі інституту екстрадиції та його правозахисних елементів. Вивчено практику Європейського суду з прав людини, інших міжнародних і національних судових органів щодо видачі особи. Розкрито проблеми реалізації міжнародно-правових стандартів прав людини щодо осіб, залучених до екстрадиційної процедури. Увагу приділено межам кримінального переслідування особи в інституті екстрадиції, підставам невидачі особи, захисту права на життя в екстрадиційній процедурі та гарантуванню незастосування смертної кари до видаваної особи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.82 + Х891.9(4Укр)6

Рубрики:

Видача злочинця <Міжнародноправова боротьба>

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.82

Рубрики:

Видача злочинця <Міжнародноправова боротьба>

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.82

Рубрики:

Видача злочинця <Міжнародноправова боротьба>

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.82

Рубрики:

Видача злочинця <Міжнародноправова боротьба>

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.82

Рубрики:

Видача злочинця <Міжнародноправова боротьба>

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексно досліджено теоретичні та практичні проблеми процесуальної діяльності слідчого з розшуку підозрюваного, місцезнаходження якого невідоме. Висвітлено питання розвитку правової думки щодо розшуку особи, яка ухиляється від слідства. Наведено власне бачення процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого невідоме. Проаналізовано зарубіжний досвід нормативного врегулювання інституту зупинення досудового розслідування. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини та позитивного досвіду зарубіжних країн розглянуто перспективи подальшого розвитку процесуальної діяльності слідчого щодо встановлення місцезнаходження та екстрадиції підозрюваного, який переховується за межами України. На підставі одержаних під час дослідження результатів розроблено пропозиції з удосконалення кримінального процесуального законодавства України.

Досліджено роль і місце екстрадиції в кримінально-процесуальному праві України. З'ясовано місце прокурорського нагляду в правовідносинах з екстрадиції. Визначено предмет та об'єкт прокурорського нагляду за законністю екстрадиції, а також головні завданнями прокурора на даному напрямку його діяльності. З'ясовано рівень урегульованості чинним законодавством відносин у сфері прокурорського нагляду за видачею особи в Україну та видачею особи іншій державі. Встановлено основні форми реалізації прокурорського нагляду за застосуванням засобів кримінально-процесуального примусу. Визначено рівень нормативної конкретизації повноважень прокурора у сфері прокурорського нагляду за застосуванням заходів кримінально-процесуального примусу. Досліджено нормативне регулювання порядку судового розгляду скарг осіб, до яких застосований екстрадиційний арешт, їх захисників (законних представників).

Досліджено генезу екстрадиції у кримінально-процесуальному праві України. З'ясовано місце особи у правовідносинах з екстрадиції. Визначено рівень імплементації міжнародних норм, якими врегульовані суспільні відносини у сфері екстрадиції осіб, до національного законодавства. Встановлено фактичний зміст підстав затримання особи, яка вчинила злочин за межами України. Визначено тимчасовий арешт та екстрадиційний арешт як окремі види запобіжних заходів, а також встановлено підстави їх застосування. Встановлено підстави для звільнення особи з-під варти у розрізі процедур екстрадиції. З'ясовано юридичну сутність прокурорського нагляду, відомчого та судового контролю за кримінально-процесуальною діяльністю щодо екстрадиції особи. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення кримінально-процесуального регулювання відносин екстрадиції в Україні.

Присвячено комплексному дослідженню теоретичних та практичних питань кримінально-правової характеристики інституту видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження, розглянуто особливості становлення інституту екстрадиції та міжнародно-правового регулювання видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. Здійснено аналіз загальних засад інституту екстрадиції в кримінальному праві України, розкрито сутність вказаного інституту, проаналізовано кримінально-правові підстави здійснення видачі особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Досліджено особливості реалізації інституту видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, в правозастосовчій практиці. Визначено кримінально-процесуальні та кримінально-виконавчі засади інституту екстрадиції в Україні. Зроблено висновки та сформульовано практичні пропозиції, важливі для кримінального права.

Визначено теоретико-правові аспекти застосування кримінального процесуального примусу в провадженнях, пов'язаних із здійсненням міжнародного співробітництва. З’ясовано неоднозначність тлумачення категорії "юрисдикція", її значення для застосування кримінального процесуального примусу в процедурі екстрадиції. Впорядковано заходи кримінального процесуального примусу, що можуть застосовуватися при наданні міжнародної правової допомоги, перейнятті кримінального провадження, передачі засуджених осіб і визнанні та виконанні вироків судів іноземних держав. З'ясовано підстави для застосування кримінального процесуального примусу під час здійснення міжнародного співробітництва. Сформульовано поняття "екстрадиційне провадження", здійснено структурування екстрадиційного провадження. Розкрито процесуально-організаційний порядок оголошення особи в міжнародний/міждержавний розшук. Визначено процесуальний порядок застосування заходів кримінального процесуального примусу на етапі встановлення факту перебування розшукуваної особи на території запитуваної держави та після отримання запиту про видачу (екстрадицію) особи. Охарактеризовано порядок прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію) особи, встановлено заходи кримінального процесуального примусу, що можуть бути застосовані на цьому етапі. З'ясовано процедуру організації та здійснення фактичного переміщення (передання) особи на територію запитуючої держави. Сформульовано теоретично обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства України в частині застосування заходів кримінального процесуального примусу в екстрадиційному провадженні.