Досліджено значення Вестфальського миру 1648 р. у становленні сучасного міжнародного права. Вперше у вітчизняній літературі підготовка і проведення Вестфальського конгресу розглядається не як виключно західноєвропейський феномен, а як наслідок взаємних зв'язків і взаємодії лабільної системи держав того історичного періоду. Невід'ємною складовою частиною тієї системи держав були також Московська і Польсько-Литовська держави, Запорозьке козацтво, Кримське ханство, Балканські держави, Османська імперія та ін. Підписання Оснабрюцького і Мюнстерського договорів як складових Вестфальського миру оцінюється як закономірний початок сучасного міжнародного права, а також як процес становлення європейського та світового правопорядку. Містяться додатки, які включають переклади російською і українською мовами найсуттєвіших положень Оснабрюцького і Мюнстерського договорів, а також їх повний німецький переклад з латинської мови, що став основою наукового дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х919.821р(4Укр)3-62

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано хронологію військових конфліктів між позаблоковими державами, розкрито їх причини та наслідки, а також зусилля міжнародних організацій спрямовані на врегулювання даних конфліктів. Показано особливі та відмінні риси, що їх характеризують.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х919.15 + Х881.9(4Укр)111

Рубрики:

Захист жертв війни, матеріальних і культурних цінностей

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.3 + Х919.141.2

Рубрики:

Захист прав людини

Заборона засобів масового знищення

Шифр НБУВ: Ж69059 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядається становлення й розвиток міжнародного гуманітарного права (МГП), яке регулює засоби й способи ведення збройної боротьби, полегшує долю хворих, поранених, військовополонених, встановлює права й відповідальність держав та громадян за порушення норм міжнародної поведінки. МГП представлено комплексною філософсько-правовою дисципліною, яка реалізує тенденцію сучасного міжнародного права - об'єднувати як юридичні норми, так і традиції й звичаї гуманної поведінки, синтезувати право Женеви й Гааги з новітніми юридичними й моральними здобутками світового співтовариства в рамках ООН (право Нью-Йорка). Підкреслюється необхідність і можливості формування міжнародно-правового поля регуляції сучасних збройних конфліктів.

Висвітлено історію становлення і розвитку права збройних конфліктів. Розглянуто війни і збройні конфлікти як об'єкти дії міжнародного гуманітарного права (права війни), природу міжнародного гуманітарного права в контексті класичної правової філософії. Доведено необхідність і можливості формування міжнародно-правового поля регуляції збройних конфліктів сучасності. Міжнародне гуманітарне право представлено комплексною філософсько-правовою дисципліною, яка реалізує тенденцію сучасного міжнародного права - об'єднувати як юридичні норми, так і традиції гуманної поведінки, синтезувати право Женеви і Гааги з новітніми здобутками світового співтовариства в рамках ООН (право Нью-Йорка). Смисл його у послідовному втіленні концепції гуманізації людської діяльності в екстремальних станах сучасних війн і збройних конфліктів.

Словник-довідник основних термінів і понять міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів) нараховує 182 статті, розташованих у алфавітному порядку. Представлено не тільки короткі визначення основних принципів, норм та правил, які базуються на джерелах права Женеви, Гааги, Нью-Йорка, але і пояснення про основні поняття у контексті регуляції війн і конфліктів на гуманістичних правових засадах. Надано тлумачення нових термінів, які віддзеркалюють сучасні реалії складних міжнародних відносин під час збройних конфліктів.

Проаналізовано етнонаціональні гуманітарні традиції регулювання збройної боротьби, які стали культурно-історичною основою для регіональних гілок міжнародного гуманітарного права (африканської, латиноамериканської, азійської, мусульманської, європейської). Детально проаналізовано українську гуманітарну традицію з давньої доби до наших днів.

Проаналізовано системотвірні чинники міжнародного гуманітарного права: джерела, принципи, норми та правила гуманітарного захисту. Подано змістовний коментар до Женевських конвенцій 1949 р. та Додаткові протоколи до них 1977 р., а також Конвенції ООН 1980 р. про звичайні озброєння. Значну увагу приділено проблемам міжнародно-правового регулювання обмеження застосування протипіхотних мін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х919.141

Рубрики:

Заборонені засоби ведення війни

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х919.141

Рубрики:

Заборонені засоби ведення війни

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано один з пріоритетних напрямів зовнішньої стратегії США - ядерну стратегію. Здійснено ретроспективний огляд американської ядерної політики, визначено ключові етапи її трансформації, а також можливі подальші напрями реалізації. Значну увагу приділено важливому завданню ядерної стратегії США - запобіганню розповсюдження ядерної зброї. Критично проаналізовано досвід українського ядерного роззброєння в контексті ядерної стратегії США.

Рассмотрены вопросы становления и развития международного гуманитарного права (МГП), применяемого в период вооруженных конфликтов. Проанализированы проблемы его имплементации Украиной, а также особенности международно-правовой регламентации воздушной и морской войны. На основе системного анализа социальных и международных процессов освещены концептуальные вопросы генезиса МГП.

Проанализированы особенности эволюции представлений о политическом преступлении и политической преступности в криминологическом, уголовно-правовом и международно-правовом ракурсах. Освещена проблема соотношения понятий "политические преступления" и "политические репрессии" в условиях тоталитарного режима применительно к феномену советской политической преступности. Рассмотрены понятия "международная преступность" и "международное преступление", предложена классификация международных преступлений. Внимание уделено вопросам терроризма как виду транснациональной политической преступности. Охарактеризованы политико-криминологические аспекты терроризма и его международно-правовые дефиниции, актуальные проблемы антитеррористического сотрудничества государств.

Проаналізовано процес формування принципів міжнародного права XVII ст., тісно пов'язаний з роботою Вестфальського конгресу, на якому було підготовлено для підписання 24 жовтня 1648 р. Оснабрюцький та Мюнстерський мирні договори, що завершили кровопролитну тридцятилітню війну в Європі. Проаналізовано історичні передумови створення вестфальської конфігурації міжнародного права, генезис і становлення ряду його сучасних інститутів. Наведено тексти Оснабрюцького та Мюнстерського договорів 1648 р. українською мовою.

На основе архивных фондов Украины и России освещены малоизвестные факты о содержании охраняемого контингента немецких, австрийских, румынских, венгерских, польских военнопленных и интернированных в лагерях и отдельных рабочих батальонах НКВД (МВД) СССР на территории Украины в период войны и послевоенные годы. Особое внимание уделено вопросам учета военнопленных (интернированных), их использовании на работах, медицинского и санитарного обслуживания, агентурно-оперативной разработки и следствия, репатриации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х912.55 + Х919.141:Ц50

Рубрики:

Космічний простір

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.63 + Х919.153 + Х819(4Укр)134 + Х881.9(4Укр)115

Рубрики:

Міжнародноправове співробітництво з питань культури

Захист культурних цінностей

Адміністративне право окремих країн

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто нові тенденції у поглядах на війни (збройні конфлікти), зокрема, концепцію операцій невоєнного типу, нові можливі причини майбутніх воєн (збройних конфліктів). Сучасні конфлікти із сфери політико-ідеологічної трансформуються у сферу економічних змагань, посилюється боротьба за енергоносії, доступ до води, контроль над лісами та запасами мінералів. З огляду на тенденції, що спостерігаються останнім часом, саме доступ до природних ресурсів та збереження довкілля у ХХІ ст. можуть зайняти пріоритетне місце серед головних причин воєн (збройних конфліктів) та рушійних сил їх інтенсифікації.