Розглянуто багато питань стосовно результатів аналізу інформаційних матеріалів закордонних засобів масової інформації, проблем, тенденцій і перспектив розвитку інформаційної боротьби у війнах і збройних конфліктах XXI століття, зниження ефективності використання противником засобів візуалізації розвідувальноі інформації, зрив передачі розвідувальної інформації противника через впровадження нових інформаційних технологій.

Розглянуто багато питань стосовно результатів аналізу інформаційних матеріалів закордонних засобів масової інформації, проблем, тенденцій і перспектив розвитку інформаційної боротьби у війнах і збройних конфліктах XXI ст., зниження ефективності використання противником засобів візуалізації розвідувальної інформації, зриву передачі розвідувальної інформації противника через впровадження нових інформаційних технологій.

Викладено юридичні засади та організаційні основи комплексного використання та взаємодії різнорідних сил та засобів оперативно-розшукової діяльності під час оперативного розшуку осіб, які готують чи вчинили терористичний акт. Обгрунтовано обов'язки та порядок взаємодії державних структур.

Проаналізовано структуру, загальну чисельність, системи добору і підготовки військовослужбовців, сучасний стан і перспективи розвитку сил спеціальних операцій країн НАТО.

Розроблено методи для встановлення зв'язку між психофізіологічними характеристиками бійця і рівнем успішності виконання ним бойового елементу та прогнозування рівня ефективності виконання бійцем спецпідрозділу бойового завдання.

Розглянуто існуючі підходи до проведення інспектувань і перевірок щодо визначення спроможності частин і підрозділів спеціального призначення військових формувань держави виконувати бойові завдання за призначенням.

Обоснованы и предложены направления дальнейшего усиления противодействия пиратским нападениям путем создания и внедрения модульного комплекса специального оборудования.

Для государства внешняя разведка во все времена являлась сферой особого внимания. Роль внешней разведки значительно возросла в наше время, когда появились новые формы межгосударственных конфликтов (сетевые и гибридные войны, масштабные террористические акты, системное вмешательство во внутренние дела другого государства и т.д.) и усложнилось пространство их проведения (к традиционным морскому, сухопутному и воздушному пространствам добавилась новая сфера - киберпространство). В связи с этим усложнились условия получения разведданных и требования к их обработке. Наибольший интерес представляет контекст проведения разведывательных операций, т.е. исследование потенциальных возможностей моделей обработки данных о финансовых транзакциях, о передвижении людских, материальных, информационных и других ресурсов с позиций теории случайных процессов. Однако классическая теория случайных процессов разрабатывалась для задач, когда наблюдения за объектом проводились через равные интервалы времени (например, урожайность, рождаемость и т.д.). Эквидистантность подразумевалась по умолчанию. Но для задач разведки такое представление наблюдаемого объекта неприемлемо, поскольку информация о нем, будучи случайной, поступает в случайные моменты времени. Назовем такие процессы рандомизированными, подчеркивая тем самым рандомизированность моментов поступления разведданных. Но есть еще одно важное обстоятельство - высокая динамика устаревания данных и ограниченность их объема. Естественно, в этом случае необходимы рекуррентные модели, учитывающие как недостаточность информации, так и ее "устаревание" в условиях рандомизированных наблюдений. Все эти моменты учтены в предлагаемых моделях, основанных на модифицированных сплайнах. Изложенные в работе модели исследованы для случаев, когда моменты появления данных известны точно, либо эти моменты по тем или иным причинам неизвестны. Построены соответствующие алгоритмы выделения трендов наблюдаемых данных, а также проанализированы статистические свойства их параметров. Приведены результаты имитационного моделирования. В данной части работы исследованы достаточно простые модели сравнительно невысокого порядка, тогда как в ч. 2 эта же задача решается путем построения модели более высокого порядка.

Проаналізовано історичні джерела й основні етапи розвитку української розвідки. Охарактеризовано побудову розвідувальних служб провідних країн світу. Розкрито роль розвідувальних органів у забезпеченні національної безпеки держави за сучасних геополітичних умов. Вперше запропоновано комплексне дослідження розвідувальної діяльності та її ролі у системі забезпечення національної безпеки держави з урахуванням набутого досвіду під час відбуття військової агресії Росії на Сході України та ухваленого у 2015 - 2018 рр. нового законодавства України з питань національної безпеки. Охарактеризовано правові аспекти організації та діяльності розвідувальних органів України. Досліджено особливості розвитку сучасної геополітичної і безпекової ситуації у світі.