Висвітлено питання історії військової справи та дипломатії давнього Єгипту доби Нового царства. Особливу увагу приділено структурі, озброєнню єгипетського війська та військовим походам фараонів ХVІІІ - ХХ династій. Використовуючи опубліковані джерела та праці єгиптологів зроблено спробу реконструкції військового мистецтва та дипломатії давніх єгиптян. Подано інформацію про структуру єгипетського війська, фортифікаційні споруди давнього Єгипту, метальну зброю дальнього бою, захисне озброєння.

Запропоновано тематичний енциклопедійний глосарій як спеціальний інструмент, створений для осмислення проблематики російсько-української війни. Зазначено, що структурно-композиційно видання складається з двох частин. У першій частині упорядники виклали авторські тексти, які створюють (принаймні, у першому наближенні) контекстну панораму причин, природи, характеру, основних фаз російсько-української війни та її рецепції в енциклопедійному просторі. Друга частина є банком ключових термінів / понять і відповідних статей, важливих для осмислення конкретної проблеми - "Війна Росії проти України". Зауважено, що у першому випуску енциклопедичного глосарію зібрано лише частину гасел, присвячених рецепції російсько-української війни. Енциклопедичний глосарій скомпоновано на основі підготовлених статей до "Великої української енциклопедії", сфокусованих навколо тематики "Російсько-українська війна". Розкрито сутність таких понять, як агресія військова, атака інформаційна, геноцид, гібридна війна, капітуляція, окупація, рашизм.

Представлено колективну монографію, яку підготовлено до десятої річниці Російсько-Української війни (2014 - 2024), яку розв'язала терористична росія проти демократичного світу на території України, де вчиняє геноцид Українського народу. Роз'яснено причини нападу та розкрито її плани, що полягали в демонтажі української демократичної державності, приведенні до влади проросійських політичних сил, повному поверненні України до зони російських інтересів, зусиллями національно-демократичних сил ці російські наміри виявились зірваними. Наголошено, що у лютому 2022 році росія повторно атакувала Україну, реалізувавши сценарій широкомасштабної агресії. Визначено наміри російського політичного керівництва були максимальними - знищити Українську державність, фізично ліквідувати українське державне керівництво, викорінити державотворчі прагнення українства, наростити експансію у західному напрямі, зруйнувати загальноєвропейські та євроатлантичні інституції, зрештою довести зверхність і перевагу автократичного світу над демократичним.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц35(4УКР)645

Рубрики:

Історія війн, воєнної науки і військового мистецтва

Шифр НБУВ: ВА870886 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цим томом збірника завершується публікація унікального архіву останньої третини XVII ст. компанійського полковника Іллі Новицького (бл. 1630–1704), у якому представлені листи гетьмана Івана Самойловича, лубенських полковників Максима Ілляшенко та Леонтія Свічки, сотників Лівобічної Гетьманщини, представників православного духовенства (митрополити, єпископи, архімандрити) та ін. Листи стосуються головним чином діяльності компанійських (охочекомонних) полків, їх ролі в обороні південних кордонів Гетьманщини, вирішення проблем забезпечення, розташування компанійців на зимових квартирах, боротьби з ординськми нападами тощо.

Рассмотрена одна из трагических и невиданно горьких страниц Второй мировой войны, а именно - жертвы военного плена. Акцентировано внимание на неисчислимых моральных и физических издевательствх над узниками в местах их содержания, что сопровождались массовыми убийствами, голодом, холодом и болезнями, что в совокупности привело к гибели миллионов. Отмечено, что на долю советских военнопленных и остарбайтеров, прошедших через ад финской и нацистской лагерно-тюремной системы, испытаний выпало больше всех.

В Україні протягом останніх десятиліть сформовані потужні наукові школи історії, права, соціології, психології, філології, педагогіки. Хто як не вчені, які присвятили роки свого життя вивченню проблематики становлення та реформування держав, державних інститутів, механізмів правового впливу на процеси, що відбуваються у суспільстві, мають дати відповідь на голов- не питання, яке стоїть нині перед українським і світовим суспільством: Як стабілізувати суспільно-політичну ситуацію яка склалась в північно-східній частині Євразійського континенту? Бо Світу потрібно вирішити глобальну проблему приведення в адекватний стан Російську Федерацію, її політичних лідерів і громадян, які вважають себе вправі нищити інших на догоду своїм ідеологічним штампам.

Розкрито зміст і наслідки загроз, які обумовлені використанням Російською Федерацією "козацького фактора" у протистоянні з Україною на інформаційному, ідеологічно-політичному та військовому рівнях. Подано рекомендації щодо використання Україною "козацького фактора" для захисту своїх національних інтересів. Окрему увагу присвячено огляду попереднього досвіду застосування козацьких традицій в інтересах України. Досліджено історичний досвід України щодо використання козацької спадщини в І пол. XX ст. Розглянуто загрози і виклики сьогодення, спричинені використанням Росією "козацького фактора" у протистоянні з Україною. Подано деякі рекомендації щодо відповідей України на небезпеки з метою здобуття перемоги в російсько-українській війні.

Однією з найновіших комплексних наукових праць, що стосуються збройних конфліктів між Російською Федерацією та Україною, є фундаментальне колективне дослідження, що вийшло під егідою Інституту історії України НАМ. Авторський колектив кафедри гуманітарних дисциплін ЛДУФК ім. І. Боберського у колективній монографії пропонує своє бачення складних проблем російсько-українського протистояння та війни в історичній ретроспективі. Зроблено спробу проаналізувати історичні, політологічні, соціологічні, філософські, культурологічні та правові аспекти даної теми. Концептуальний висновок монографії - Україна і Росія належать до двох діаметрально протилежних цивілізацій, тому зіткнення між ними, яке набирало різних гібридних форм, триває уже декілька століть, а нинішня російсько-українська війна є суттю російського агресивного імперіалізму, визначальною рисою, як російської еліти, так і загалом російського суспільства. Агресивну загарбницьку політику щодо України здійснювали як Російська імперія, так і її різновид - СРСР, а нині - РФ. Тому, тільки розпад РФ, позбавлення ядерного статусу та ліквідація тоталітарного рашистського режиму можуть, за певних сприятливих обставин, усунути небезпеку нових воєн проти України, Європи та світу.

Представлено монографію, в якій досліджено кримінологію російсько-української війни (далі – РУВ) у XXI сто-літті з початку повномасштабного вторгнення ворога на нашу територію. Здійснено факторний аналіз історичних, політичних, економічних, соціальних, психологічних та воєнних чинників РУВ. Надано кримінологічну характеристику особи, яка вчиняє воєнні злочини в цих умовах, та показано жертву РУВ. Розглянуто кримінологічний аналіз злочинності в зазначених умовах. Використано у процесі дослідження майданчик "Тест України на Перемогу", на якому науковці, здобувачі вищої освіти, практичні працівники право-охоронних органів, військовики під час панельної дискусії обговорили найважливіші питання РУВ за вказаний період. Надано кримінологічні по¬ради, як виживати в таких умовах. Використано праці українських науковців, журналістські розслідування, книги інших дослідників РУВ, наукові дискусії, тому монографія має не тільки наукове, а й практичне значення.

На основі значного за обсягами фактологічного матеріалу, виступів і заяв військового та державного керівництва України, щоденних хронологій відбиття широкомасштабного вторгнення російських окупаційних військ на територію України та щотижневих аналізів бойового досвіду видів і родів військ, опрацьованих у Національному університеті оборони України, щомісячних воєнно-історичних описів російсько-української війни та звітів з узагальнення досвіду ведення операцій, опублікованих Генеральним штабом ЗС України, проведено воєнно-історичний аналіз новітнього періоду збройної агресії Російської Федерації. Висвітлено основні хиби російської армії та через призму героїзму і жертовності захисників та захисниць України окреслені основні події російсько-української війни. Запропоновано історичну періодизацію збройної агресії Російської Федерації проти України. Наведено дані про відзначення військовослужбовців Збройних Сил України державними нагородами.

Проаналізовано ставлення до геноцидної та агресивної війни росії проти України "традиційних" російських релігійних організацій, яке вони продемонстрували під час фази широкомасштабної агресії з лютого 2022 р. до початку 2023 р. В рф до "традиційних" релігій відносять: православ'я, іслам, буддизм та іудаїзм. На підставі заяв і дій релігійних організацій продемонстровано, що переважна більшість з них є залученими до процесу обґрунтування потреби війни проти України, її сакралізації, приховування агресивних дій росії та вчинення нею інших тяжких злочинів, створення передумов для геноциду української нації. Зазначено, що водночас є різниця у ступені залученості релігійних організацій до підтримки війни проти України і навіть випадок її засудження з боку лідера буддистів Калмикії. Обгрунтовано необхідність здійснення деяких заходів реагування на співучасть релігійних організацій росії в агресивній війні проти України та геноциді української нації.

Проаналізовано перебіг російської збройної агресії проти України та спроби знайти шляхи вирішення міждержавних протиріч за столом переговорів протягом 2019 - 2021 pp. Розглянуто, як відкинувши добру волю Києва та західних столиць, Кремль невпинно підвищував градус ескалації і вдався до широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р. Описано п’ять днів лютого 2022 p., які "потрясли світ", ознаменувавши провал російського бліцкригу. Розгляуто ключові етапи військових дій (стратегічна оборона столиці, битва за Донбас, Слобожанський наступ та звільнення Херсону, повітряна оборонна операція тощо). Поряд з цим значну увагу приділено воєнно-дипломатичному протистоянню України з Росією у глобальному масштабі, розбудові системи міжнародної підтримки України, внутрішньополітичній та соціально-економічній динаміці в Україні протягом драматичного 2022 р. Нарешті, висвітлено теми запуску "Чорноморської зернової ініціативи", боротьби за деескалацію ситуації навколо Запорізької АЕС, протистояння російському ядерному шантажу та запуску української "формули миру".

Розглянуто витоки російсько-українського протистояння у ХІІ - ХІV ст., причини та наслідки російської агресії проти України упродовж ХV - ХХ ст., показано перманентний збройний опір українців московській інвазії та їх боротьбу з російською експансією у політико-ідеологічній та культурно-освітній сферах. Особливий акцент зроблено на особливостях російсько-української війни у 2014 - 2023 роках.

Викладено сучасні наукові уявлення щодо феномену посттравматичного зростання особистості. Розкрито особливості, чинники та ресурси посттравматичного зростання військовослужбовців - учасників бойових дій. Запропоновано психодіагностичний інструментарій для поглибленого вивчення посттравматичного зростання військовослужбовців.

Розглянуто питання інженерної підготовки військових підрозділів на основі узагальнення матеріалів з інженерної підтримки бойових дій загальновійськових частин, підрозділів Державної спеціальної служби транспоту, враховано досвід АТО. Представлено фотографії, технічні характеристики інженерного обладнання та інформацію щодо інженерної підтримки підрозділів у ході виконання завдань за призначенням. Рекомендовано для курсантів, студентів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, Державної спеціальної служби транспорту та військових факультетів інших відомств, які вивчають навчальну дисципліну "Військова підготовка".

Висвітлено організацію та стан медичного забезпечення Збройних Сил України під час операції Об'єднаних сил у період 2020 - 2021 рр. На основі набутого досвіду медичного забезпечення військ, конструктивного аналізу проблем і недоліків, що були при цьому виявлені, опрацьовано напрями, шляхи та конкретні заходи щодо подальшого розвитку системи медичного забезпечення Збройних Сил України.

Представлені основні етапи інформаційної кампанії Російської Федерації (РФ) в ході збройної агресії проти України, надана їх загальна характеристика та систематизація заходів інформаційного (психологічного) впливу РФ. Визначені часові межі кожного з етапів Інформаційної кампанії РФ, обумовлені інформаційними наративами, пов'язаними із зміною цілей російської агресії. Надано характеристику ефективності протидії інформаційній агресії РФ з боку України на рівні держави, громадянського суспільства та фахівців з інформаційних (психологічних) операцій сил сектору безпеки і оборони. Результати дослідження висвітлені за період до 08.09.2022.

Президент України Володимир Зеленський зазначив, що станом на 2 червня 2022 р. російські війська контролювали близько 20 % території України. Мета статті - оцінювання стану територій деяких районів річкових басейнів України щодо їхнього потрапляння під контроль російських військ влітку 2022 р., а також можливості проведення моніторингу згідно з програмою державного моніторингу вод, затвердженої наказом Міндовкілля України на 2022 р. В результаті вторгнення Росії в Україну, станом на 1 серпня 2022 р. на території, яка тимчасово контролювалася російськими військами: повністю знаходилися 2 райони басейнів річок - Криму (з 2014 р.) та Приазов'я; частково перебували 4 райони басейнів річок: бл. 69 % території району басейну р. Дон, 22 % - району басейну річок Причорномор'я, 6 % - району басейну р. Дніпро. З крупних водних об'єктів на захопленій російськими військами території влітку 2022 р.: повністю знаходилися 2 великі канали: Північно-Кримський та Каховський магістральний; частково перебував 1 канал - 40 % протяжності каналу Сіверський Донець-Донбас; значна частина річки Сіверський Донець (район Донбасу); нижня частина Каховського водосховища (разом з Каховською ГЕС). З початку воєнної агресії Росії в системі Держводагентства України припинила роботу одна з 4-х базових регіональних лабораторій моніторингу вод (Східного регіону). Через напружену оперативну військову ситуацію в березні 2022 р. підрозділам Держводагентства вдалося відібрати проби води лише на 35 % пунктів моніторингу. А вже в липні 2022 р. проби води було відібрано на 68 % пунктів, передбачених програмою державного моніторингу вод.

Акцентовано увагу на основних проблемних питаннях у формуванні соціологічного дискурсу щодо війни та російсько-української війни. Реалізовано спроби наукових відповідей на нові виклики, пов'язані з війною, які з'являються значно повільніше, ніж медійні. Обгрунтовано думку про те, що питання війни актуалізується лише тоді, коли з'являється реальна війна, а не її потенційна загроза. Окреслено, що війна у світовій історії - це норма, мир - це переважно виняток. Визначено, що крихкий характер миру і постійна воєнна загроза з боку Росії (зараз і у подальшому) потребує превентивного та постійного аналізу. Запропоновано концептуальну схему розмежування двох гілок соціологічного знання щодо мілітарної проблематики у вигляді соціології війни та соціології війська/армії. Здійснено адаптацію чотирирівневої моделі соціологічного аналізу Н. Дж. Смелзера до вивчення війни та війська за двома критеріями. Аргументовано, що ці чотири рівні вимагають своєї конкретизації в теоретичному плані і в обранні релевантних методик емпіричних досліджень проблем війни в цілому та триваючої російсько-української війни зокрема. Наведено узагальнену таблицю реалізованих провідними соціологічними центрами країни емпіричних досліджень з початку гострої фази російської агресії з висновком про значне переважання макрорівня їх здійснення та домінантного використання кількісних методик. Запропоновано тематику наукового пошуку на інших трьох рівнях соціологічної аналітики. Наведено приклади міжнародних проєктів дослідження компанією "YouGov" щодо оцінки рівня допомоги українським біженцям. Представлено результати досліджень, які проводяться в Україні та Росії паралельно, оскільки це дає можливість проаналізувати дзеркальність ситуації як в Україні, так і в суспільстві країни-агресора. Виявлено, що більшість досліджень, проведених в Україні за час повномасштабної війни, розкривають лише певні аспекти сучасної війни та війська (оцінку рівня довіри до Збройних сил України, підтримку дій Президента України, готовність громадян до захисту Батьківщини, зовнішньополітичні орієнтири, соціальну адаптацію населення, рівень їх стресостійкості тощо), що не дає наразі можливості формування цілісної архітектоніки соціологічного знання в зазначеній сфері. За даними досліджень, проведених за час повномасштабної агресії Росії в Україні, виокремлено головні тематичні блоки та розкрито їх значення у формуванні основ соціології війни та соціології війська/армії. Виявлено, що війна є надзвичайно складним явищем для її професійного осмислення в соціології в ситуації її мультипарадигмальності, тому наявні напрацювання потребують фахового обговорення та результативних дискусій.