На прикладі розрахунку міцності снаряда калібру 98 мм методом кінцевих елементів показано, що максимальні напруження, які можуть виникати у ньому, будуть нижчі, ніж межа текучості матеріалів, з яких виготовлено компоненти його конструкції.

Описано застосування багатокритеріального методу у проектуванні боєзапасів. На числовому прикладі наведено застосування методу для розрахунку 100-мм зенітного снаряда.

Розглянуто зарубіжну полігонну вимірювальну апаратуру, призначену для вимірювання швидкості артилерійських снарядів і куль, та її основні характеристики.

Розглянуто внутрішню балістику артилерійської гармати з подачею рідкої метальної речовини до ствола диференціальним поршнем. Аналітичне розв'язання основної задачі внутрішньої балістики одержано в квадратурах для ідеалізованих умов руху поршня та згоряння рідкої метальної речовини. Результати розв'язку для основних характеристик пострілу апроксимовано простими функціями, що залежать від одного безрозмірного комплексу.

Наведено результати дослідження системи керування руху снаряда з нечітким регулятором, який апроксимує вхідне діяння лінійно-змінним сигналом.

Наведено деякі результати випробування на пробиття на високій швидкості броні бронебійно-підкаліберним снарядом з твердосплавним осердям, які дозволяють зробити два важливі висновки: поверхня снаряда зазнає процесу ерозії під час його проникнення в броню й утворення отвору, що обумовлено не плавленням матеріалу броні, а процесом його пластичної деформації.

Розроблено математичну модель оцінки ефективності граткових протикумулятивних екранів. На базі аналізу результатів моделювання відпрацьовано пропозиції щодо вибору їх основних конструктивних параметрів. Показано, що потенціальні можливості граткових екранів з нейтралізації кумулятивних гранат типу РПГ-7 містяться в досягненні ймовірності захисту легкоброньованої техніки на рівні 0,5 - 0,6.

Проанализированы методы и подходы к исследованию защитных устройств динамического типа. Рассмотрены основные результаты, полученные при исследовании конструкций броневых деталей с применением взрывных защитных устройств. Установлено, что традиционные методы обеспечивают получение приемлемых результатов противоснарядной стойкости только от применения кумулятивных средств поражения, частично - бронебойных подкалиберных снарядов.

На базі числового моделювання в межах двовимірної вісесиметричної задачі формування самоформувальних елементів, що утворюються внаслідок підривання зарядів вибухової речовини, встановлено параметри руху кумулятивного струменя. Проаналізовано теоретичні результати змін у часі та просторі самоформувальних елементів. Одержано результати щодо ймовірного керування положенням точки ініціювання заряду вибухової речовини на процес формування самоформувальних елементів.

Описано методику визначення поля розльоту та оцінки ефективності дії осколково-фугасних снарядів на основі двовимірного комп'ютерного моделювання процесів їх функціонування.

Предложен метод расчета зависимости степени поражения от количества привлекаемых средств и назначенного расхода боеприпасов.

Предложен метод повышения кинетической энергии бронебойных снарядов артиллерийских орудий благодаря рациональному использованию энергии метательного заряда с помощью трубчатого (пустотелого) снаряда специальной конструкции. Показано преимущество этих снарядов (калиберных и подкалиберных) по сравнению с соответствующими типами снарядов классической формы.

Методом двухмерного компьютерного моделирования в континуальной постановке исследован процесс взрывного метания осколочного блока в виде круглой осколочной пластины разной толщины, на торцовой поверхности которого располагается цилиндрический заряд взрывчатого вещества. Описана волновая картина в осколочном блоке и продуктах детонации. Рассмотрены особенности формирования осевого осколочного потока.

Оценено влияние угла обжатия облицовки кумулятивного заряда на процесс струеобразования с помощью вычислительного эксперимента. Предложен критерий, описывающий процесс струеобразования при изменении угла схлопывания. В результате численного моделирования получена качественная картина, характеризующая эволюцию изменения угла облицовки в процессе обжатия.

Рассмотрены особенности функционирования штатных осколочно-фугасных снарядов (ОФС) калибров 152, 100 и 30 мм с помощью методики компьютерного моделирования процесса взрыва ОФС. Предложены пути модернизации штатных и создания новых ОФС, позволяющие повысить эффективность действия боеприпасов по одиночным малоразмерным целям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц541.3г

Шифр НБУВ: Ж70654 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены основные методы определения пространственного распределения массы метаемого осколочного блока осколочно-пучкового снаряда по меридиональному углу разлета с помощью численного эксперимента. Предложены пути повышения точности определения параметров указанного распределения.

Приведены новые результаты исследований процесса формирования осевого осколочного поля при взрыве осколочно-пучкового боеприпаса, отличительной особенностью конструкции которого является отсутствие непосредственного зазора между корпусом боеприпаса и осколочной пластиной. Исследования проведены методом двумерного компьютерного моделирования в континуальной постановке.

Приведены направления исследований в области повышения эффективности бронебойных снарядов кинетического действия. Установлено, что перспективным направлением работ в этой области на данном этапе следует считать комплексный подход к совершенствованию традиционных (пороховых) артиллерийских систем путем увеличения начальной скорости и кинетической энергии снаряда; разработку эффективных форм снарядов и их элементов, обеспечивающих увеличение бронепробиваемости.

В НТУУ "КПИ" разработан специализированный пакет программ на базе метода конечных элементов, который дополнен рядом теоретических и программных модулей, что позволило расширить область применения пакета на операции листовой штамповки. Полученный программный продукт с высокой степенью точности позволяет проводить расчеты процессов листовой штамповки. Приведены примеры расчетов технологических процессов получения пустотелых изделий специального назначения (гильз для артиллерийских и стрелковых боеприпасов).