Розглянуто складові системи гуманітарного розмінування в Україні. В межах створення цієї системи розкрито проблему створення національних стандартів протимінної діяльності, принципи їх розробки і застосування.

Розглянуто питання розширення колійних проходів у мінно-вибухових загородженнях з використанням бронетанкової техніки. На відміну від існуючих способів, запропоновано оснащення танків спеціальним обладнанням, яке забезпечує розмінування за рахунок об'ємного вибуху. Створення паливно-повітряної суміші відбувається шляхом розпилювання палива у струмені відпрацьованих газів силової установки танка. Наведено результати розрахунків масово-енергетичних показників у разі застосування різних палив. Запропоновано розміщення обладнання на танках типу Т-64 і Т-72 без їх конструктивних доопрацювань. Розроблена методика застосування танка зі спеціальним обладнанням спрощує процес розмінування та підвищує захищеність особового складу.

Разработаны метод и система автоматического управления процессом химической нейтрализации ВОП в процессе гуманитарного разминирования, обеспечивающая нормализацию температуры, концентрации и скорости реакции химической нейтрализации при нестационарных возмущающих воздействиях.

Выполнена оптимизация параметров внутренней баллистики пороховой гидропушки с целью снижения максимального давления в стволе гидродинамического устройства (ГДУ) при сохранении максимальной скорости истечения струи для обеспечения эффективного бездетонационного обезвреживания ВОП и снижения массогабаритных параметров ГДУ.

Розглянуто вплив Великої Вітчизняної війни на застосування радіопередавачів у вибухових пристроях та показано принципи їх дії, проблемні питання, що необхідно вирішувати під час створення для них передавачів завад, та сучасні засоби радіоелектронної боротьби із радіопідривачами.

Наявність залишкових підповерхневих боєприпасів і вибухових речовин (БВР) є серйозною проблемою в усьому світі. Дискримінація БВР від не БВР-елементів дозволяє спрямовувати ресурси на пом'якшення ризиків. Збір фізичних даних і інвертування моделей, що фізично визначаються, проводяться з наміром використовувати інвертовані модельні параметри як базис для дискримінації БВР. Однак дискримінація БВР через модельну інверсію стикається зі значними труднощами в середовищах з шумами, а також у разі невизначеного місцезнаходження сенсорів. Обчислювально-геометричний підхід демонструє можливість одержувати безліч інформаційних атрибутів, корисних для БВР-дискримінації, включаючи інформаційний зміст інвертованої моделі разом з цінною додатковою інформацією, недоступною під час використання інверсного підходу.

Проаналізовано характеристики та способи застосування сучасних і перспективних типів мін та інших вибухонебезпечних пристроїв (ВНП) у війнах і локальних конфліктах останніх десятиріч, а також особливості операцій щодо розмінування та сучасні методи виявлення об'єктів у грунті та поблизу його поверхні, засновані на різних фізичних принципах. Розглянуто радіолокаційний метод, який за інформативністю має ряд переваг у разі виявлення зазначених об'єктів. Показано, що для зменшення умовних імовірностей прийняття хибних рішень у разі виявлення та ідентифікації ВНП необхідно реалізовувати алгоритми обробки прийнятих сигналів, у яких використовується апріорна інформація про розсіювальні властивості об'єктів локації. Розглянуто технічні вимоги до перспективної системи виявлення та ідентифікації ВНП, встановлених у грунті або поблизу його поверхні.

Рассмотрены теоретические исследования по взаимодействию импульсных гидроструй с плоской преградой. Выявлены характерные особенности процесса взаимодействия. Рассмотрена зависимость давления струи на преграду от расстояния до нее при выстреле в затопленное пространство.

Запропоновано підхід до оцінки стану небезпеки природно-техногенно-соціальної системи (ПТС системи) України на основі дослідження енергії функціонування рознесених у просторі джерел небезпек і складів боєприпасів і підприємств з їх утилізації. Цей підхід є основою для оцінки ступеня ризику життєдіяльності ПТС системи України та розробки ефективної комплексної системи запобігання надзвичайним ситуаціям природного та техногенного походження.

Рассмотрены основные аспекты безопасности операций гуманитарного разминирования по удалению взрывоопасных объектов, включая противопехотные и противотанковые мины, а также неразорвавшиеся снаряды. Приведена методология оценки риска, связанного с неразорвавшимися боеприпасами. Определены основные направления обеспечивания безопасности в соответствии с Международными стандартами противоминной деятельности.

Рассмотрены некоторые существующие методы очистки местности от неразорвавшихся боеприпасов и мин и их утилизация. Предложено устройство для вымывания взрывчатого вещества из боеприпасов и эффективного устранения мелких боеприпасов.

Проведен анализ систем информационного обеспечения гуманитарного разминирования. Определены требования, предъявляемые к ним Международными стандартами противоминной деятельности IMAS, а также их место в управлении противоминной деятельностью. Показано, что они являются одной из основных составляющих среди мер по обеспечению эффективного и безопасного проведения операций по обезвреживанию неразорвавшихся боеприпасов и иных взрывоопасных предметов.

Приведено описание основных способов обезвреживания взрывоопасных предметов и даны характеристики их применимости для дистанционного обезвреживания.

Приведен обзор наиболее перспективных систем для обнаружения взрывчатых веществ на основании применения нейтронных методов, пригодных для задач гуманитарного разминирования. Даны краткие технические характеристики каждой из приведенных систем.

Рассмотрены особенности применения ультраструй для обезвреживания взрывоопасных предметов. Предложена математическая модель безударной гидропушки и исследованы баллистические характеристики гидроимпульсных устройств с пороховым зарядом.

Обоснован выбор технологии электрохимической размерной обработки с целью формирования в корпусе снаряда отверстия, необходимого для доставки реагента к взрывчатому веществу. Предложены схемы исполнительного механизма для электрохимической обработки отверстия, а также комплекса для обезвреживания боеприпасов в полевых условиях. Определена структура необходимого оборудования для обезвреживания в полевых условиях методом химической нейтрализации боеприпасов, имеющих прочные металлические корпуса.

Обгрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності фахівців із гуманітарного розмінування за сучасних умов і розроблено методику їх реалізації. Подано модель формування професійної компетентності фахівців із гуманітарного розмінування. Уточнено сутність, структуру та зміст професійної підготовки фахівців із гуманітарного розмінування відповідно до стандартів OOH і НАТО; критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності фахівців із розмінування на різних етапах підготовки. Удосконалено методику відбору кандидатів на навчання фахівців із розмінування, а також часткові методики викладання спеціальних і тактико-спеціальних дисциплін для підготовки фахівців із гуманітарного розмінування.

Висвітлено поняття терміна "вибухонебезпечні предмети" (ВНП), подано стислий історичний нарис розвитку утилізації боєприпасів у СРСР і Україні. Наведено порядок та правила утилізації ВНП, порядок прийому та відправки вибухонебезпечних предметів. Описано організацію арсеналів, баз і складів та розкрито порядок зберігання ВНП на арсеналах, базах і складах України. Охарактеризовано нормативно-правову базу в Україні, яка визначає порядок проведення утилізації вибухонебезпечних предметів.

На підгрунті аналізу існуючих підходів запропоновано удосконалену методику обгрунтування раціональної комбінації методів виявлення вибухонебезпечних предметів для структурного синтезу пошукових пристроїв, із використанням якої наведено приклад проведення розрахунків та зроблено висновки.

Розглянуто питання мінної безпеки. Наведено інформацію щодо класифікації, пошуку та виявлення вибуховонебезпечних пристроїв. Розкрито порядок їх траспортування та знешкодження у визначених місцях або на місці виявлення. Висвітлено питання стосовно проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з населенням і працівниками підприємств, що мешкають або працюють поблизу територій, на яких велися або ведуться бойові дії. Наведено рекомендації щодо правових і організаційних засад здійснення протимінної діяльності в Україні.