Проведено аналіз можливостей російського гіперзвукового авіаційного ракетного комплексу (ГАРК) "Кинжал". Наведено характеристики носіїв існуючої та перспективної гіперзвукової зброї повітряно-космічних сил збройних сил РФ, а також ймовірний перелік наземних цілей ГАРК. Розрахований польотний час від моменту пуску ракети Х-47М2 ГАРК до наземних цілей на території України та до позиційного району наземного пускового комплексу системи протиракетної оборони "Ages" в районі румунського ДЕВЕСЕЛУ. Відповідно до Союзної спільної доктрини з протиповітряної оборони NATO AJP-3.3.1(B), запропоновані заходи пасивної протиповітряної оборони, які можуть вжити частини і підрозділи Повітряних сил Збройних сил України для мінімізації ефективності застосування ГАРК "Кинжал".

Розглянуто основи побудови та функціонування глобальних супутникових систем визначення місцеположення. Досліджено питання застосування апаратури даних систем на базових шасі вогневих засобів підрозділів зенітних ракетних військ для підвищення розвідувальних, вогневих і маневрених можливостей частин зенітних ракетних військ. Аналізується механізм впливу підвищення оперативності та точності визначення місцеположення рухомих об'єктів вогневих підрозділів зенітних ракетних військ на їх бойові можливості.

Розглянуто початок нового етапу розвитку засобів протидії супутниковим навігаційним системам у військовій сфері, обгрунтовано необхідність застосування для об'єктів військового призначення лише комплексованих навігаційних систем, надано рекомендації щодо розробки зазначених систем.

Представлено обгрунтовані умови проведення експериментальних досліджень ефективності прийому навігаційного сигналу та точності позиціонування систем супутникової навігації одночастотними приймачами при впливі нерегулярних варіацій космічної погоди на базі використання методу рознесеного прийому за принципом фазового інтерферометру. Наведено одержані результати експериментальних досліджень. Представлено розроблені за результатами експериментальних досліджень рекомендації щодо реалізації механізмів підвищення ефективності прийому сигналів і точності позиціонування літальних апаратів при використанні трьох одночастотних приймачів сигналу супутникових систем навігації в умовах дестабілізуючих впливів геомагнітних бурь.

Розглянуто спосіб утворення завадостійких каналів зв'язку із пониженою щільністю іоносферної плазми для КА. В якості інструментарію утворення таких каналів запропоновано використання штучно створеної плазми локалізованого розряду. Встановлено, що даній плазмі властиві висока інтенсивність випромінювання, достатньо великі розміри та однорідність, як у повздовжньому, так і в радіальному напрямку, відсутність амбіполярної дифузії електронів та іонів. Зроблено пропозиції щодо розширення діапазону радіозв'язку із мінімальними енерговитратами.

Проаналізовано стан впровадження програм та вимог керівних документів країн НАТО стосовно космічної ситуаційної обізнаності. Показана доцільність інтеграції вітчизняної системи контролю космічного простору до європейських програм в напрямку космічної ситуаційної обізнаності.

Встановлено, що використання відомих методів сегментування зображень, що одержані з бортових систем оптико-електронного спостереження, не забезпечує стійкість методів сегментування до варіацій різних параметрів зображення. Теоретично обгрунтовано можливість використання ройового методу сегментування оптико-електронних зображень, визначено цільову функцію при вирішенні задачі кластеризації мультиспектрального знімку.

Узагальнено авторські результати розробки методологічних основ управління процесом космічних спостережень заданих районів Землі під час розв'язання оперативних завдань за умов обмежених бортових ресурсів. При цьому запропоновано ряд методів та моделей, що певною мірою сприяють розв'язанню протиріччя між штатними можливостями космічних засобів і зростаючими потребами замовників цільової інформації від них.

Висвітлено основні технічні вимоги до програмно-апаратного комплексу з повірки, випробувань і сертифікації апаратури споживачів інформації глобальних навігаційних супутникових систем, що застосовується в складі зразків озброєння та військової техніки.

Надано методику розрахунку граничного розміру синтезованої апертури антени космічного апарату космічної системи радіолокаційного спостереження. Проведено аналіз можливого обмеження розміру синтезованої антенної решітки внаслідок впливу флуктуацій фронту хвилі радіолокаційного сигналу.

Розглянуто підходи до оцінки живучості та перешкодостійкості радіотехнічних засобів та запропонована математична модель функціонування супутникової радіонавігаційної системи в умовах складної радіоелектронної та перешкодової обстановки.

Проведено розгляд та дослідження завдань системи контролю і аналізу космічної обстановки з урахуванням втрати частини системи в результаті анексії Криму. Запропоновано нові погляди та можливі варіанти відновлення функціонування цієї системи на основі існуючих технічних засобів, можливостей виробничого потенціалу держави та існуючої геополітичної обстановки.

Проведен анализ роли космических аппаратов видовой разведки в информационном обеспечении боевых действий, показана необходимость применения эффективных методов привязки космических снимков с использованием информации бортовой системы спутниковой навигации и средств ориентации космического аппарата (КА). На основе анализа характеристик современных средств поражения сформулированы требования к точности формируемых целеуказаний, получены допустимые значения погрешности оценки местоположения навигационной аппаратуры КА.

Получены соотношения, необходимые для оценки качества обнаружения, разрешения и точности измерения параметров движения цели, ускоренно движущейся в ионосфере.

Проаналізовано процес планування космічного знімання як багатокритеріальної задачі прийняття рішень. Розглянуто сучасні підходи до оптимізації багатокритеріальних рішень і запропоновано найбільш прийнятну модель оптимізації для різних випадків космічного знімання.

Визначено основні критерії оцінювання космічних систем забезпечення бойових дій. Розглянуто критерії оцінки для космічної системи, що складається з низькоорбітальних космічних апаратів.

Розглянуто варіант одержання більш якісних зображень, які б відповідали сучасним вимогам до засобів розвідки на основі створення вітчизняного автоматизованого комплексу добування інформації на базі стратегічного безпілотного літального апарата з використанням космічних технологій.

Розглянуто варіант одержання більш якісних зображень, які б відповідали сучасним вимогам до засобів розвідки на основі створення вітчизняного автоматизованого комплексу добування інформації на базі стратегічного безпілотного літального апарата з використанням космічних технологій.

Запропоновано використання супутникових даних з метою забезпечення командування Повітряних сил (ПС) Збройних сил України інформацією щодо стану пожежної обстановки в зоні бойових дій ПС.

Розглянуто існуючі недоліки GPS-систем, розкрито основні проблеми і загрози ним на сучасному етапі. Приведено можливість підміни навігаційних даних, що вводить в оману споживача навігаційної інформації під час ведення бойових дій. Відзначено небезпечний вплив сонячної активності на роботу GPS-систем. Вказано можливі шляхи вирішення даних проблем в теперішній час.