Мета роботи - здійснити пошук системних підходів до формування ефективної системи лікувально-евакуаційних заходів з урахуванням її історичного розвитку. Система і стан військової охорони здоров'я в усі часи залежали від економічного розвитку держави, структури і чисельності військ, їх оснащення, рівня розвитку воєнного мистецтва, науки, охорони здоров'я тощо. Технічний прогрес і розвиток медичних технологій призводили до удосконалення системи медичного забезпечення військ. Висновки: для формування сучасної системи медичного забезпечення військ необхідні відповідна нормативно-правова база, загальнодержавна програма розбудови військової охорони здоров'я та її фінансове і матеріально-технічне забезпечення.

Мета роботи - дослідити важливість часових показників надання медичної допомоги та їх вплив на кінцеві результати лікування поранених. Ефективність системи військової охорони здоров'я та результати лікування поранених і хворих військовослужбовців залежать від своєчасності надання необхідних видів і обсягів медичної допомоги. Висновки: для формування сучасної системи медичного забезпечення військ необхідні відповідна нормативно-правова база, належні кадрове і матеріально-технічне забезпечення.

Визначено і обгрунтовано концептуальні підходи до формування механізму пошуку,евакуації, упізнання та обліку загиблих у війнах та збройних конфліктах виходячи з досвіду антитерористичної операції на Сході України.

Комплексно досліджено клініко-епідеміологічні характеристики, які включали в себе вік, відношення до військової служби, вид поранення у постраждалих від сучасних бойових дій на етапах медичної евакуації. Вперше вивчено клініко-нозологічну характеристику поранень у постраждалих від сучасних бойових дій, що опиралась на клініко-анатомічну посегментну характеристику пошкоджень на етапах медичної евакуації. Розроблено, сформовано та впроваджено нові сучасні стандартизовані системи медичної допомоги поранених унаслідок сучасних бойових дій на базовому, першому, другому, третьому та четвертому рівнях медичної допомоги, що дозволило знизити летальність і підвищити виживаємість постраждалих на етапах медичної евакуації.

Викладено основи організації надання медичної допомоги (діагностики та лікування) при найбільш відомих та поширених захворюваннях внутрішніх органів, які виникають при надзвичайних ситуаціях у мирний час та при веденні бойових дій. Окремо виділенно сучасні підходи до медичного сортування уражених; порядку надання різних видів медичної допомоги - від першої долікарської до висококваліфікованої на етапах медичної евакуації уражених вогнепальною зброєю, зброєю масового ураження (бойові отруйні речовини, іонізуюче випромінювання) та хворих на терапевтичну патологію при опіковій хворобі, переохолодженні, бойовій подітравмі, поєднаних та комбінованих ураженнях.

Аналіз участі військовослужбовців у бойових діях на території держави засвідчив значне зростання кількості тих із них, які мають бойові поранення, каліцтва або травми. Майже у всіх учасників бойових дій спорстерігаємо порушення стану здоров'я, а саме контузію, поширеність котрої становить понад 70 % від загальної кількості травм. Цей контингент військовослужбовців є значущим для українського війська, оскільки бойовий досвід військових важливий як підгрунтя для розвитку та вдосконалення підготовки військових фахівців. Але стан їхнього здоров'я може виступати як перешкода для успішного виконання своїх функціональних обов'язків. Мета дослідження - комплексно дослідити функціональний стан нервової системи військовослужбовців, які мали контузію, за допомогою тестів, спрямованих на вивчення психоемоційного стану. У дослідженні взяли участь 36 військовослужбовців (середній вік - 32,22 +- 1,26 років) чоловічої статі, які мали в анамнезі контузію I та II ступенів. Використано тести, до складу яких входили теппінг-тест, координаційні проби Ромберга, пальценосова проба, тест "Хода по прямій з відкритими й закритими очима" та проба Яроцького, методи статистичної обробки даних. Використані тести відповідають основним вимогам до скринінгу, тобто є простими, наочними, економічно доцільними та надають змогу отримати достатньо інформативні відомості щодо стану здоров'я учасників. Підтверджено відсутність глибоких уражень нервової системи, тобто тестування ще раз доводить зроблені висновки щодо донозологічного характеру порушень здоров'я.

Описано особливості громадського перекладу в галузі тактичної медицини. Наведено медичну термінологію і жанрово-стилістичні особливості інструктивних матеріалів з тактичної медицини в оригіналі й перекладі. Подано автентичні тексти в найбільш типових жанрах усної та письмової комунікації, а також словник професійних термінів до кожної теми. Матеріал має на меті формування у майбутніх лінгвістів навичок усної та письмової професійної комунікації з наголосом на медичну терміносистему через низку вправ аналітичного та комунікативного спрямування.