Висвітлено історію становлення та розвитку Харківської державної академії культури як фундатора бібліотечної та культурологічної освіти в Україні. Проаналізовано основні напрямки освітньої, наукової та культурно-творчої діяльності навчального закладу. Наведено відомості про педагогічну діяльність викладачів академії, запропоновано історичні та довідкові матеріали про факультети бібліотекознавства та інформатики, музичного мистецтва, а також театрального та кіно-, телемистецтва.

Освещена история становления и развития Харьковской государственной академии культуры как фундатора библиотечного и культурологического образования в Украине. Проанализированы основные направления образовательной, научной и культурно-творческой деятельности учебного заведения. Изложены исторические материалы о факультетах библиотековедения и информатики, музыкального искусства, а также театрального и кино-, телеискусства, приведены сведения о педагогической и научной деятельности преподавателей академии.

Обговорено проблеми управлінської та науково-методичної діяльності вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю, гуманітарної освіти, виховних інновацій та фахової підготовки.

Обсуждены проблемы управленческой и научно-методической деятельности высших учебных заведений культурно-художественного профиля, гуманитарного образования, воспитательных инноваций и профессиональной подготовки.

Проаналізовано особливості трансформації інформаційно-культурологічної та мистецької освіти України у контексті Болонського процесу. Охарактеризовано соціокультурні концепти як чинники формування інноваційних технологій та методів навчання. Показано роль Болонського процесу як засобу інтеграції та демократизації вищої освіти країн Європи. Обгрунтовано необхідність розвитку корпоративної культури управління за умов інформаційної економіки та сучасну філософію освіти. Розглянуто проблеми інтеграції вищої школи України до Європейського освітнього простору. Обгрунтовано концепцію інформаційного суспільства та проаналізовано можливості впровадження інновацій у системі вищої освіти. Розглянуто європейські освітні стандарти у контексті Болонської декларації, показано перспективи впровадження кредитно-модульної системи організації навчання у вищих учбових закладах інформаційно-культурологічного та мистецького профілю. Розроблено індивідуальну технологічну парадигму підготовки фахівців як стратегічний напрям модернізації освіти з урахуванням основних положень Болонського процесу. Розглянуто питання формування індивідуального стилю майбутнього викладача за умов модернізації освіти України. Висвітлено актуальні проблеми сучасної музичної та театральної педагогіки, а також хореографічної освіти. Запропоновано напрями удосконалення єдиної загальнопрофесійної підготовки фахівців для видавничо-книготорговельної та бібліотечної галузей. Охарактеризовано інноваційні технології та методи навчання в інформаційно-культурологічній та мистецькій освіті.

Проанализированы особенности трансформации информационно-культурологического и художественного образования Украины в контексте Болонского процесса. Охарактеризованы социокультурные концепты как факторы формирования инновационных технологий и методов обучения. Показана роль Болонского процесса как средства интеграции и демократизации высшего образования стран Европы. Обоснованы необходимость развития корпоративной культуры в условиях информационной экономики и современная философия образования. Рассмотрены проблемы интеграции высшей школы Украины в Европейское образовательное пространство. Обоснована концепция информационного общества и проанализированы возможности внедрения инноваций в системе высшего образования. Рассмотрены европейские образовательные стандарты в контексе Болонской декларации, показаны перспективы внедрения кредитно-модульной системы организации обучения в высших учебных заведениях информационно-культурологического и художественного профиля. Разработна индивидуальная технологическая парадигма подготовки специалистов как стратегическое направления модернизации образования с учетом основных положений Болонского процесса. Рассмотрены вопросы формирования индивидуального стиля будущего преподавателя в условиях модернизации образования Украины. Освещены актуальные проблемы современной музыкальной и театральной педагогики, а также хореографического образования. Предложены пути усовершенсвования единой общепрофессиональной подготовки специалистов для издательско-книжноторговой и библиотечной отраслей. Охарактеризованы инновационные технологии и методы обучения

в информационно-культурологическом и художественном образовании.

Висвітлено проблему модернізації змісту гуманітарної підготовки (ГП) в університетах. Представлено теоретико-методологічне обгрунтування концепції осучаснення змісту культурологічних дисциплін циклу ГП у ВНЗ, визначено дидактичні засади використання мистецтва у структурі культурологічної освіти за соціокультурних умов інформаційного суспільства. Розглянуто культурологічну складову навчального процесу у зарубіжних університетах. Запропоновано проектну модель структури та змісту міждисциплінарного фундаментального циклу культурологічної підготовки у ВНЗ.

Освещена проблема модернизации содержания гуманитарной подготовки (ГП) в университетах. Представлено теоретико-методологическое обоснование концепции осовременения содержания культурологических дисциплин цикла ГП в ВУЗ, определены дидактические основы использования искусства в структуре культурологического образования в социокультурных условиях информационного общества. Рассмотрена культурологическая слагаемая учебного процесса в зарубежных университетах. Предложена проектная модель структуры и содержания междисциплинарного фундаментального цикла культурологической подготовки в ВУЗ.

Виявлено на культуроосвітніх матеріалах України та зарубіжних країн, міжнародних організацій комплекс рушійних сил і практичних шляхів (розширення сутнісного змісту поняття "культура", обумовленого початком розбудови суспільства знань, явищ глобалізації та інших планетарних процесів. Запропоновано зміст нової моделі індивідуальної та колективної поведінки, творчої автономії, громадянської та професійної толерантності та іншого), здатних посилити освітньо-виховну роль культурознавчих дисциплін і сприяти формуванню менталітету, соціалізації людини нового століття. Доведено примітивізм ідеї "інтернаціональної за змістом, соцреалістичної за формою" культури, ретрохарактер і неевристичність успадкованих від радянського періоду уявлень про мету, шляхи та методи застосування національного та світового культурного доробку в навчально-виховному процесі. Виявлено причини появи, освітньо-культурну роль Декларації принципів толерантності ЮНЕСКО та міжнародних конвенцій про охорону світової культурної та природної спадщини. Обгрунтовано роль цих документів у розвиткові рівноправного розмаїття культури України. Проаналізовано зміст загальної культурознавчої дисципліни у вищій школі з урахуванням педагогічної мети і засобів упровадження до навчально-виховного процесу. Запропоновано концепцію дисципліни "Інтегроване культурознавство" для студентів вищої школи спеціальностей "видавнича справа і редагування", "журналістика". Розкрито функціональну пластичність автентичних засад національної спадщини, які сприяють вихованню вміння в студентів формувати високий інформаційно-культурний рівень та відповідальність за духовність культури

Досліджено теоретико-методологічні засади творчого саморозвитку особистості. Проаналізовано його суть, обгрунтовано роль рефлексії, діалогових форм навчання, моделювання змісту навчального матеріалу, використання роботи з культурологічними текстами у творчому саморозвитку особистості студента педколеджу в процесі вивчення культурологічних дисциплін у контексті діалогу культур. Визначено критерії та рівні, а також розроблено комплекс методів діагностичного дослідження саморозвивальних процесів та модель творчого саморозвитку особистості студента в процесі вивчення культурологічних дисциплін. Запропоновано систему педагогічних умов даного саморозвитку, яка спрямована на перебудову мотивів учіння, на зміну рівня саморегуляції навчальної діяльності, на творчу самореалізацію особистості студента під час вивчення культурологічних предметів за умов сучасного культурно-освітнього простору.

Наведено матеріали про діяльність Харківської державної академії культури (ХДАК), опубліковані у 2006 - 2008 рр. у всеукраїнських та місцевих газетах, що виходять друком у Харкові та на Харківщині ("Культура і життя", "Урядовий кур'єр", "Україна молода", "Голос України", "Дзеркало тижня", "Освіта", "Освіта України", "Комсомольская правда в Украине: Харьковский выпуск", "Время", "Вечерний Харьков", "Слобідський край", "Харьковские известия", "Нова демократія"). У дане видання включено окремі газетні статі та замітки про діяльність колективу ХДАК, інтерв'ю з її керівництвом, фрагменти публікацій про викладачів, студентів і випускників академії. Вперше до дайджесту включено матеріали зі студентських газет ХДАК ("Бурсацький узвіз", "Akademia", "Студентські обрії").

Изложены материалы о деятельности Харьковской государственной академии культуры (ХГАК), опубликованные в 2006 - 2008 гг. во всеукраинских и местных газетах Харькова и Харьковской области ("Культура и жизнь", "Правительственный курьер", "Украина молодая", "Голос Украины", "Зеркало недели", "Образование", "Образование Украины", "Комсомольская правда в Украине: Харьковские известия", "Новая демократия"). В данное издание включены отдельные газетные статьи и заметки о деятельности коллектива ХГАК, интервью с ее руководством, фрагменты публикаций о преподавателях, студентах и выпускниках академии. Впервые в дайджест включены материала со студенческих газет ХГАК ("Бурсацкий спуск", "Akademia", "Студенческие горизонты").

Проведено спробу цілісного осмислення процесу гуманітаризації вищої культурологічної освіти у сучасній Україні в контексті загальної генези духовної культури нашого народу. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження (освіта, вища освіта, гуманітаризація тощо). Розроблено історичні традиції гуманітарної культурологічної освіти в Україні. Розкрито та критично оцінено особливості умов формування гуманітарного освітнього простору України. Досліджено особливості формування моделі гуманітарної культурологічної вищої освіти в Україні XXI ст. Виявлено головні проблеми формування творчої особистості як актуальної проблеми вищої освіти XXI ст. Визначено напрями моделювання гуманітарної культурологічної вищої освіти в Україні XXI ст. Проаналізовано застосування інновацій в сучасній системі гуманітарної вищої освіти.

Узагальнено матеріал про інституалізацію навчальних закладів культури і мистецтва, які утворили цілісну систему культурно-мистецької освіти в Україні наприкінці XX - на початку XXI ст. Висвітлено етапи становлення та функціонування системи підготовки кадрів культури і мистецтва в Україні, виявлено регіональну специфіку цієї системи та особливості її соціокультурної динаміки впродовж всього періоду існування. Надано копії архівних документів, портрети та фото осіб, чия творча діяльність репрезентує традиції та здобутки мистецької освіти в Україні.

Наведено матеріали щодо історії та сучасного стану навчального закладу, інформацію щодо творчих здобутків викладачів і випускників коледжу. Наведено документальні джерела - публікації в періодичних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій і семінарів, програми концертів, конкурсів, фестивалів.

Приведены материалы относительно истории и современного состояния учебного заведения, информация относительно творческих достижений преподавателей и выпускников колледжа. Представлены документальные источники - публикации в периодических изданиях, материалы научно-практических конференций и семинаров, программы концертов, конкурсов, фестивалей.

Висвітлено проблеми культурологічної парадигми вищої школи у процесі підготовки фахівців-юристів. Розкрито теоретичні засади культурологічної освіти майбутніх юристів. Визначено культуру як складову професійної підготовки особистості. Описано теоретичну модель спеціаліста-правознавця в системі культурологічної освіти, методологічну функцію культурології в контексті професійної підготовки юристів. Викладено ціннісно-мотиваційні підходи до культурологічної освіти, розкрито аксіологічну природу українського права. Розглянуто питання впровадження інтегрованих освітньо-професійних програм у процес культурологічної підготовки фахівців-юристів.

Розкрито теоретико-методологічні засади вивчення культури, витоки загального, особливого, унікального та несумірного в історичних просторах культури. Визначено синхронічність циклів становлення та занепаду культурних кодів (КК) регіональних історичних цілісностей. Встановлено, що під час становлення культурно-історичної цілісності тексти та символи попередньої епохи інтерпретуються відповідно до змінених реалій природи та соціуму, варіативність інтерпретації обумовила розмаїття особливого та унікального КК і спричинила розробку двох відмінних космо-етичних архетипів, регіони яких збігаються з регіонами впливу індоєвропейської, афроазіатської та алтайської мов. Обгрунтовано причини розробки сакральних і профанованих знакових систем, описано особливості тлумачення символів, алегорій, метонімій, сюжетів міфів філософсько-релігійних концепцій. Визначено діалектичну єдність аксіологічних і праксеологічних вимірів фахової культурної діяльності. Висвітлено функціональні механізми забезпечення процесуального порядку фахової концепції культурної системи на основі теоретико-методологічних підходів. Розглянуто питання філософії розвитку культурно-мистецької освіти України. Описано комунікативну модель системи підвищення кваліфікації працівників культури України в контексті процесів самоорганізації та динаміки культури.

Висвітлено історію становлення та розвитку, основні напрями освітньої, наукової, методичної, культурно-творчої діяльності Харківської державної академії культури. Наведено біографічні відомості про ректорів, керівників відділів, професорський склад, викладачів і співробідників академії, подано бібліографічні описи їх основних наукових публікацій.

Освещены история становления и развития, основные направления образовательной, научной, методической, культурно-творческой деятельности Харьковской государственной академии культуры. Приведены биографические данные о ректорах, руководителях отделов, профессорском составе, преподавателях и сотрудниках академии, даны библиографические описания их основных научных публикаций.

Розглянуто дидактичні принципи формування змісту підручників з культурології, представлено авторську класифікацію навчальної літератури для вищої школи, що презентує культурологічне знання.

Наведено систему культурологічної підготовки (КП) студентів технічних ВНЗ. Обгрунтовано теоретичні та методичні основи формування інженера-інтелігента як особистості, що поєднує професіоналізм, високий загальнокультурний рівень та духовно-етичну досконалість. Узагальнено структурні компоненти культури. Визначено складники та принципи КП. Зазначено, що культурологічний підхід дозволяє переосмислити зміст навчання у технічних ВНЗ з гуманітарних позицій, суттю яких є формування спеціаліста-інтелігента з широким кругозором і високим рівнем загальної культури, а КП передбачає комплексну реалізацію практичних, виховних, освітніх і професійних цілей за умов створення у технічних ВНЗ культурологічного середовища.

Обгрунтовано на теоретико-методологічному та предметно-структурному рівнях систему культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників, яка орієнтує на вивчення пластів української культури у контексті сільськогосподарської діяльності як природо-соціокультурної реальності та передбачає формування духовного світу студентів на засадах етнокультури. Зазначено, що гуманітарний зміст навчально-виховного процесу у вищій аграрній школі в межах етнокультурної парадигми спрямований передусім на реалізацію можливості вивчення та творчого використання накопиченого впродовж століть народного досвіду та виховання національної культурної гідності за збереження толерантного ставлення до інших культур. Розглянуто процесуальні аспекти формування системи культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників.

Розглянуто теоретико-методичні культурологічні засади вдосконалення професійно-особистісного становлення майбутніх фахівців, розкрито його сутність, ціннісні предиктори профорієнтації в контексті працевлаштування, встановлено роль і місце кар'єри в професійно-особистісному їх становленні, значення окремих видів культур в даному процесі. Викладено пріоритетні напрями та заходи щодо оптимізації розвитку культури для вдосконалення професійно-особистісного становлення майбутніх фахівців. Розкрито соціокультурну функцію як регулятор розвитку культури майбутніх фахівців. Визначено проблеми формування та розвитку культури фахівців.

Розглянуто особливості культурологічної підготовки майбутніх фахівців, зокрема курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України. До дослідження проблеми культурологічної підготовки курсантів рекомендовано застосовувати ціннісно-діяльнісний підхід як метод експериментального вивчення особливостей ціннісного ставлення курсантів до об'єктів пізнавальної діяльності. Виявлено можливість шляхом спеціального навчання прийомам наукового аналізу подій і фактів впливати на формування у них оцінних відношень.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади соціально-професійної адаптації, запропоновано шляхи подолання суперечностей і недоліків у процесі культурологічної підготовки майбутніх фахівців. Розроблено структурно-функціональну модель формування та розвитку світоглядної культури. Визначено форми, методи та засоби інтегрованого викладання та вивчення предметів, увагу приділено вдосконаленню організаційно-педагогічної діяльності викладачів дисциплін соціально-гуманітарного циклу.

Розглянуто суть особистісно-орієнтованого професійного навчання, розкрито основні проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю. Однією з проблем є недостатня культурологічна підготовка майбутніх інженерів. До вирішення цієї проблеми розглянуто культурологічний підхід до особистісно-орієнтованого професійного навчання. Аргументовано необхідність формування у майбутніх інженерів культурологічних знань, які стимулюють творчий пошук, допомагають самопізнанню, саморозвитку. Культурологічний підхід розглянуто як засіб формування гуманістичних цінностей, формування світогляду майбутніх фахівців.