Курс складено з двох модулів: Модуль І - "Теоретичні аспекти культурології як науки про культуру" (дві лекції), Модуль II - "Еволюція культури та головні етапи її розвитку" (дев’ять лекцій). Описано ранні форми культури, стародавній Схід як культурно-історичну епоху, античність як культурно-історичну епоху, середньовіччя як культурно-історичну епоху, ренесанс як культурно-історичну епоху та новий час як культурно-історичну епоху. Висвітлено особливості розвитку культури доби Просвітництва, основні тенденції культури XIX століття, основні тенденції культури ХХ - початку XXI ст. До кожної лекції підготовлено питання для самоконтролю, а до кожного модуля - список рекомендованої тематичної літератури. Завершено видання списком навчальної літератури, необхідної для засвоєння дисципліни та словником термінів і понять.

Висвітлено дидактичні завдання процесу підготовки магістрантів спеціальності "Менеджмент соціокультурної діяльності" відповідно до специфіки галузі. Розглянуто загальні питання обгрунтування методу фахових навчальних дисциплін, особливості професійних компетентностей та умов їх формування. Проаналізовані класичні та інноваційні методологічні підходи щодо сучасних наукових досліджень соціокультурної діяльності.

Висвітлено теоретичні аспекти культури, зокрема розглянуто основні наукові підходи до розуміння культури, описано її структуру та функції. Розкрито особливості соціокультурної статики та динаміки. Розглянуто основні етапи розвитку світової та української культури. Окрему увагу приділено передумовам формування української культури в найдавніші часи. Подано інформацію про традиційну культуру українського народу: житло, одяг, народну кулінарію, сімейний і громадський побут, родинні обряди та звичаї, усну народну творчість, народне образотворче мистецтво.

Систематизовано і викладено основні теоретичні засади науки про культуру у контексті її інформативного розвитку. Панорамне висвітлення проблем культурології базується на нормативних документах Міносвіти і науки України, розділах з дисциплін "Культурологія" та "Українська і зарубіжна культура", що вивчаються у ВНЗ України. У відповідності з вимогами сучасних освітніх стандартів, становленням України повноправним учасником єдиного європейського освітнього простору у підручнику подано авторську концепцію бачення сучасного змісту дисципліни як необхідної складової загальної гуманітарної і технічної підготовки випускника вищої школи постіндустріального суспільства.

Розкрито сутність культури, проаналізовано її морфологію, охарактеризовано її рівні та форми, співвідношення з цивілізаціями, розкрито механізми соціодинаміки. Викладено зміст основних концептуальних підходів і наукових уявлень про культуру.

Висвітлено особливості й етапи розвитку світової культури. Подано інформацію про літературу Давньої Індії, архітектуру та мистецтво Китаю, релігійні уявлення давніх римлян, літературу та музику класицизму. Увагу приділено особливостям трипільської та скіфо-сарматської культур, образотворчому мистецтву Київської Русі. Розглянуто творчість Т. Шевченка, І. Котляревського, М. Заньковецької, В. Винниченка, М. Леонтовича.

Розглянуто взаємозв'язок культури та цивілізації. Подано інформацію про культурну антропологію. Викладено основні концепції культури. Обгрунтовано структуралістські теорії культури. Приділено увагу феноменам культури. Охарактеризовано ділову гру як компонент соціокультурної технології. Висвітлено історію світової культури.

Акцентовано увагу на тому, що у світовому співтоваристві вчених культурологічне знання, культурологічні дослідження стають необхідним компонентом майже всіх гуманітарних і соціальних наук, їх невід'ємною частиною. Зауважено, що сучасні проблеми соціогуманітарного пізнання набувають все більш комплексного (міждисциплінарного) характеру, тобто вирішення певної проблеми в межах конкретного наукового напряму з необхідністю вимагає залучення та використання результатів (принципів, методів, гіпотез, теорій, концепцій, ідей тощо) інших гуманітарних і соціальних наук. Установлено, що ці обставини і стали однією з причин зростання актуальності культурології та розвитку культурологічних досліджень у ХХ ст. Розглянуто культурологію не як окрему самостійну науку серед інших наук, як систему міждисциплінарного знання, що виконує функцію синтезу та узагальнення різних конкретно-наукових досліджень феномену культури, її структури та певних закономірностей, традицій, інновацій та спадкоємності. Виявлено, що комплексний розгляд культурології сприятиме формуванню необхідних для сучасного фахівця загальнокультурних знань. Висвітлено сучасне розуміння культурології як напряму наукових і філософських досліджень, її історичного розвитку, об'єкта, предмета, методологій та основних завдань. Проаналізовано сучасні глобальні проблеми розвитку світової та вітчизняної культури, серед яких головну увагу зосереджено на розкритті змісту таких явищ, як глобалізація та мультикультуралізм, культурна універсалізація та модернізація.

Розкрито зміст поняття культури та висвітлено історію його формування. Розкрито співвідношення понять "культура" та "цивілізація" у концепціях М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі. Розглянуто матеріальну культуру первісної доби, появу письменності, зародження наукових знань. Охарактеризовано культури стародавнього Сходу. Висвітлено світогляд, мистецтво та літературу у Ренесансі в європейській культурі. Увагу приділено особливостям розвитку культури у ХХ ст. Подано інформацію про розвиток філософії, літератури, мистецтва та музики у посмодернізмі та сучасності.

На історико-теоретичному матеріалі розглянуто становлення та розвиток культурології як науково-навчальної дисципліни. Висвітлено формоутворювальну роль культурології у вивченні шляхів світової цивілізації й її складових, охарактеризовано методологічні засади різноманітних культурологічних підходів і концепцій у вирішенні історико-теоретичних проблем дисципліни. Розкрито малодосліджені аспекти становлення та розвитку культурології. Акцентовано увагу на компаративістському показі науково різнопланових цивілізаційних галузей суспільного життя, які відіграють визначальну роль у становленні культурології як науки. Досліджено питання трансформації історико-культурологічної думки в Україні.

Розкрито поняття культури в контексті історичної еволюції. Визначено сутність культури, її особливості, структуру та функції. Викладено поняття культурного та життєвого сценарію, культури мислення, культури спілкування. Охарактеризовано особливості та характерні риси первісної культури. Подано періодизацію та загальну характеристику культури епохи Відродження. Висвітлено особливості духовної культури українського етносу. Описано скіфо-сарматський світ і античну культурну спадщину в Україні. Розглянуто соціально-політичні й історичні умови розвитку української культури наприкінці XVIII - XIX ст. Проаналізовано українську культуру періоду незалежності та роль української діаспори у зміцненні основ національної культури.

Проаналізовано проблему сутності, специфіки та структури феномену культури. Висвітлено спадкоємність у розвитку культури. Розглянуто культурно-історичний процес, розкрито його закономірності.

Рассмотрена культурология как наука, определены ее формы и функции. Предложены концепции и подходы осмысления культуры. Освещены особенности культуры древнего мира (Египта, Месопотамии, Греции, Рима), древних славян и народов, которые проживали на территории современной Украины, периода Киевской Руси, эпохи Возрождения. Внимание уделено тенденциям развития культуры Западной Европы и Украины середины XVII - XVIII вв., середины XVIII - начала ХХ вв.

Розглянуто теоретичні засади культурології. Розкрито логіку, внутрішні закономірності та найважливіші особливості розвитку української та зарубіжної культури. Висвітлено фундаментальні досягнення культури окремих народів у контексті розвитку світової культури. Увагу приділено особливостям первісної культури, давногрецькій архітектурі, італійській бароковоій школі, фламандському і голландському мистецтву XVII ст., естетико-філософській основі модерну, формуванню української національної самосвідомості, проблемам взаємовідносин особистості та світу в українському експресіонізмі.

Рассмотрены теоретические основы культурологии. Раскрыты логика, внутренние закономерности и главные особенности развития украинской и зарубежной культуры. Освещены фундаментальные достижения культуры отдельных народов в контексте развития мировой культуры. Уделено внимание особенностям первобытной культуры, древнегреческой архитектуре, итальянской барокковой школе, фламандскому искусству XVII в., эстетико-философской основе модерна, формированию украинского национального самосознания, проблемам взаимоотношения личности и мира в украинском экспрессионизме.

Розглянуто основні факти, події та теорії світової й вітчизняної культури. Висвітлено різні погляди щодо теоретичних засад культури, історичні етапи осмислення культури, основні школи та концепції, а також становлення української культурології.

Рассмотрены основные факты, события и теории мировой и отечественной культуры. Освещены разные взгляды на теоретические основы культуры, исторические этапы осмысления культуры, основные школы и концепции, а также становление украинской культурологии.

Освещены проблемы теории и истории культуры, приведены различные подходы к определению ее сущности и содержания. Рассмотрены функции и семиотика культуры, соотношение культуры с природой, обществом, человеком, цивилизацией. Изложена история культурологических учений, украинской и зарубежной художественной культуры с эпохи первобытного общества до начала ХХ в.

Викладено питання онтології та феноменології культури. Проаналізовано різні наукові підходи щодо визначення основних культурологічних понять, розкрито сутність, структуру та функції культури, її окремих феноменів. Розглянуто проблеми типології та динаміки розвитку світової культури.

Изложены вопросы онтологии и феноменологии культуры. Проанализированы разные научные подходы относительно определения основных культурологических понятий, раскрыта сущность, структура и функции культуры, ее отдельных феноменов. Рассмотрены проблемы типологии и динамики развития мировой культуры.

Розкрито зміст основних культурологічних понять і термінів, охарактеризовано найважливіші теоретичні школи та концепції світової та вітчизняної культурології. Визначено функції культури як науки, проаналізовано взаємодію духовного та релігійного життя, наведено характеристику та класифікацію різних видів релігій. Розглянуто основні етапи історико-культурного розвитку України та зарубіжних країн, показано місце української культури у європейському та світовому культурологічних контекстах. Висвітлено досягнення та здобутки національної культури, визначено її сутність, своєрідність і самоцінність. Розглянуто особливості становлення та формування людського світогляду, системи цінностей, менталітету й охарактеризовано архетипи свідомості українців. Наведено питання для самоконтролю та тестові завдання.

Раскрыто содержание основных культурологических понятий и терминов, охарактеризованы наиболее важные теоретические школы и концепции мировой и отечественной культурологии. Определены функции культуры как науки, проанализировано взаимодействие духовных и религиозных представлений, дана характеристика и классификация различных видов религий. Рассмотрены основные этапы историко-культурного развития Украины и зарубежных стран, показано место украинской культуры в европейском и мировом культурологических контекстах. Освещены достижения национальной культуры, определена ее сущность, своеобразие и самоценность. Рассмотрены особенности становления и формирования человеческого мировоззрения, системы ценностей, менталитета и охарактеризованы архетипы сознания украинцев. Приведены вопросы для самоконтроля и тестовые задания.

Висвітлено основні етапи розвитку світової та української культури протягом значного історичного періоду: від первісного суспільства до сучасної доби. Теоретичний та фактичний матеріал, що розкриває провідні тенденції поступу освіти, науки, літератури та образотворчого мистецтва доповнено ілюстраціями з зображенням шедеврів світової та вітчизняної культури. Розкрито сутність, визначено функції, наведено типологію, проаналізовано особливості формування та взаємозв'язок культури з різними галузями людської діяльності - наукою, політикою, охарактеризовано мораль і право як нормативні критерії регуляції дій людини у суспільстві. Розглянуто основні культурологічні школи та концепції XIX - XX ст., зокрема розкрито сутність еволюціоністської теорії, а також антропологічної (функціональної), циклічної, соціологічної, марксистської, теологічної, символічної, психоаналітичної та ігрової.

Освещены основные этапы развития мировой и украинской культуры на протяжении значительного исторического периода: от первобытного общества до современности. Теоретический и фактический материал, раскрывающий главные тенденции развития образования, науки, литературы, изобразительного искусства, дополнен иллюстрациями с изображением шедевров мировой и отечественной культуры. Рассмотрены сущность, функции, типология, особенности формирования и взаимосвязь культуры с различными отраслями человеческой деятельности - наукой, политикой. Охарактеризованы мораль и право как нормативные критерии регуляции действий человека в обществе. Приведен обзор основных культурологических школ и концепций XIX - XX ст., в частности раскрыта сущность эволюционистической теории, а также антропологической (функциональной), циклической, социологической, марксистской, теологической, символической, психоаналитической и игровой.

Наведено сучасні погляди на культуру, розглянуто її сутність, походження, артефакти, символи, функції, структуру та історичні типи. Описано духовну, східну та західну, масову й елітарну культуру, культуру інформаційного суспільства. Висвітлено місце моралі та права в системі культури, розкрито моральні засади культури спілкування. Розглянуто цінність як основний принцип культури.

Приведены современные взгляды на культуру, рассмотрены ее сущность, происхождение, артефакты, символы, функции, структура и исторические типы. Описана духовная, западная и восточная, массовая и элитарная культуры, культура информационного общества. Освещено место морали и права в системе культуры, раскрыты моральные основы культуры общения. Рассмотрена ценность как основной принцип культуры.