Висвітлюено історію розвитку культури західноєвропейського регіону XVIII ст. Розглянуто такі аспекти, як секуляризація культури, проблеми прогресу в культуротворенні, народництво, філантропізм, індустріалізм, урбанізація, інститутонаціоналізація, театралізація, дезінтеграція, спеціалізація галузей культуротворення та формування механіцистського світогляду.

Висвітлено основи культурології - науки про сукупність результатів людської діяльності, засоби передавання культурної інформації наступним поколінням. Подано уявлення про широкий спектр пам'яток духовної та матеріальної історії та культури, зв'язків культурних процесів між народами, про життя й побут різних народів і націй як цілісних соціальних інституцій.

Рассмотрена специфика возникновения и формирования культуры раннеклассового общества, культуры Ближнего Востока в древности, Древней Индии, Украины. Отражен мировой и отечественный опыт становления менеджмента в сфере культуры. Систематизированы теоретические знания по управлению в сфере культуры и практика функционирования культурно-досуговых учреждений.

Запропоновано управлінську модель культури, що спирається на інтуїтивні світоглядні орієнтації сучасників та етнологічні дослідження механізмів формування культури у минулому, з метою порівняння культур Сходу й Заходу та виявлення специфіки української культури, її місця у світовій культурі.

Викладено питання онтології та феноменології культури. Проаналізовано різні наукові підходи щодо визначення основних культурологічних понять, розкрито сутність, структуру та функції культури, її окремих феноменів. Розглянуто проблеми типології та динаміки розвитку світової культури.

Изложены вопросы онтологии и феноменологии культуры. Проанализированы разные научные подходы относительно определения основных культурологических понятий, раскрыта сущность, структура и функции культуры, ее отдельных феноменов. Рассмотрены проблемы типологии и динамики развития мировой культуры.

Розкрито зміст основних культурологічних понять і термінів, охарактеризовано найважливіші теоретичні школи та концепції світової та вітчизняної культурології. Визначено функції культури як науки, проаналізовано взаємодію духовного та релігійного життя, наведено характеристику та класифікацію різних видів релігій. Розглянуто основні етапи історико-культурного розвитку України та зарубіжних країн, показано місце української культури у європейському та світовому культурологічних контекстах. Висвітлено досягнення та здобутки національної культури, визначено її сутність, своєрідність і самоцінність. Розглянуто особливості становлення та формування людського світогляду, системи цінностей, менталітету й охарактеризовано архетипи свідомості українців. Наведено питання для самоконтролю та тестові завдання.

Раскрыто содержание основных культурологических понятий и терминов, охарактеризованы наиболее важные теоретические школы и концепции мировой и отечественной культурологии. Определены функции культуры как науки, проанализировано взаимодействие духовных и религиозных представлений, дана характеристика и классификация различных видов религий. Рассмотрены основные этапы историко-культурного развития Украины и зарубежных стран, показано место украинской культуры в европейском и мировом культурологических контекстах. Освещены достижения национальной культуры, определена ее сущность, своеобразие и самоценность. Рассмотрены особенности становления и формирования человеческого мировоззрения, системы ценностей, менталитета и охарактеризованы архетипы сознания украинцев. Приведены вопросы для самоконтроля и тестовые задания.

Розкрито предмет та метод культурології. Визначено місце культурології в системі гуманітарних та природничих наук. Висвітлено теоретичні засади історичної та регіональної типології культури. Розглянуто культурологічні праці видатних діячів української культури.

Раскрыт предмет и метод культурологии. Определено место культурологии в системе гуманитарных та естественных наук. Освещены теоретические основы исторической и региональной типологии культуры. Рассмотрены культурологические труды выдающихся деятелей украинской культуры.

Изложены основные теоретические положения и концепции культурологии. Освещены вопросы истории и теории культуры, ее типы и формы, раскрыты социальные функции, охарактеризованы основные культурно-исторические центры и цивилизации мира. Представлены культурные сценарии деятельности человека. Раскрыто содержание понятия культурного поля культуры, проанализирована структура культурного пространства. Охарактеризованы деятельность как форма проявления культуры, а также искусство как уникальный механизм культурной эволюции. Рассмотрены особенности духовной культуры. Определены исторические типы менталитета.

Розглянуто питання природи та сутності культури, її інформаційно-семіотичного розуміння, а також властивості культурних форм, історичні типи соціокультурних світів. Проаналізовано окремі види культурних сценаріїв діяльності: культуру мислення, спілкування, навчання, праці, діяльності фармацевта. Висвітлено особливості формування необхідних моральних якостей фахівців у галузі виробництва та реалізації ліків відповідно до принципів фармацевтичної етики та деонтології.

Рассмотрены вопросы природы и сущности культуры, ее информационно-семиотического понимания, а также свойства культурных форм, исторические типы социокультурных миров. Проанализированы отдельные виды культурных сценариев деятельности: культура мышления, общения, обучения, труда и деятельности фармацевта. Освещены особенности формирования необходимых моральных качеств специалистов в области производства и реализации лекарств в соответствии с принципами фармацевтической этики и деонтологии.

Освещены проблемы теории и истории культуры, приведены различные подходы к определению ее сущности и содержания. Рассмотрены функции и семиотика культуры, соотношение культуры с природой, обществом, человеком, цивилизацией. Изложена история культурологических учений, украинской и зарубежной художественной культуры с эпохи первобытного общества до начала ХХ в.

Розглянуто культуру як об'єкт дослідження культурології, художню культуру як складову духовної культури. Викладено історію та визначено складники процесу становлення культурологічної думки в Україні, проаналізовано місце культурологічної проблематики в українській національній традиції. Запропоновано трудову, ігрову та психоаналітичну концепції культурної генези, розкрито суть понять масової й елітарної культур, культурних змін, нелінійної науки, самоорганізації та синергетики, життєвого культурного стилю, традиції, канону. Висвітлено проблему сприйняття та розуміння художнього авангарду.

Рассмотрены культура как объект исследования культурологии, художественная культура как составная часть духовной культуры. Изложена история и определены составляющие процесса становления культурологической мысли в Украине, проанализировано место культурологической проблематики в украинской национальной традиции. Предложены трудовая, игровая и психоаналитическая концепции культурной генезы, раскрыта сущность понятий массовой и элитарной культур, культурных изменений, нелинейной науки, самоорганизации и синергетики, жизненного культурного стиля, традиции, канона. Освещена проблема восприятия и понимания художественного авангарда.

Наведено сучасні погляди на культуру, розглянуто її сутність, походження, артефакти, символи, функції, структуру та історичні типи. Описано духовну, східну та західну, масову й елітарну культуру, культуру інформаційного суспільства. Висвітлено місце моралі та права в системі культури, розкрито моральні засади культури спілкування. Розглянуто цінність як основний принцип культури.

Приведены современные взгляды на культуру, рассмотрены ее сущность, происхождение, артефакты, символы, функции, структура и исторические типы. Описана духовная, западная и восточная, массовая и элитарная культуры, культура информационного общества. Освещено место морали и права в системе культуры, раскрыты моральные основы культуры общения. Рассмотрена ценность как основной принцип культуры.

Висвітлено основні етапи розвитку світової та української культури протягом значного історичного періоду: від первісного суспільства до сучасної доби. Теоретичний та фактичний матеріал, що розкриває провідні тенденції поступу освіти, науки, літератури та образотворчого мистецтва доповнено ілюстраціями з зображенням шедеврів світової та вітчизняної культури. Розкрито сутність, визначено функції, наведено типологію, проаналізовано особливості формування та взаємозв'язок культури з різними галузями людської діяльності - наукою, політикою, охарактеризовано мораль і право як нормативні критерії регуляції дій людини у суспільстві. Розглянуто основні культурологічні школи та концепції XIX - XX ст., зокрема розкрито сутність еволюціоністської теорії, а також антропологічної (функціональної), циклічної, соціологічної, марксистської, теологічної, символічної, психоаналітичної та ігрової.

Освещены основные этапы развития мировой и украинской культуры на протяжении значительного исторического периода: от первобытного общества до современности. Теоретический и фактический материал, раскрывающий главные тенденции развития образования, науки, литературы, изобразительного искусства, дополнен иллюстрациями с изображением шедевров мировой и отечественной культуры. Рассмотрены сущность, функции, типология, особенности формирования и взаимосвязь культуры с различными отраслями человеческой деятельности - наукой, политикой. Охарактеризованы мораль и право как нормативные критерии регуляции действий человека в обществе. Приведен обзор основных культурологических школ и концепций XIX - XX ст., в частности раскрыта сущность эволюционистической теории, а также антропологической (функциональной), циклической, социологической, марксистской, теологической, символической, психоаналитической и игровой.

Розглянуто теоретичні засади культурології. Розкрито логіку, внутрішні закономірності та найважливіші особливості розвитку української та зарубіжної культури. Висвітлено фундаментальні досягнення культури окремих народів у контексті розвитку світової культури. Увагу приділено особливостям первісної культури, давногрецькій архітектурі, італійській бароковоій школі, фламандському і голландському мистецтву XVII ст., естетико-філософській основі модерну, формуванню української національної самосвідомості, проблемам взаємовідносин особистості та світу в українському експресіонізмі.

Рассмотрены теоретические основы культурологии. Раскрыты логика, внутренние закономерности и главные особенности развития украинской и зарубежной культуры. Освещены фундаментальные достижения культуры отдельных народов в контексте развития мировой культуры. Уделено внимание особенностям первобытной культуры, древнегреческой архитектуре, итальянской барокковой школе, фламандскому искусству XVII в., эстетико-философской основе модерна, формированию украинского национального самосознания, проблемам взаимоотношения личности и мира в украинском экспрессионизме.

Рассмотрена культурология как наука, определены ее формы и функции. Предложены концепции и подходы осмысления культуры. Освещены особенности культуры древнего мира (Египта, Месопотамии, Греции, Рима), древних славян и народов, которые проживали на территории современной Украины, периода Киевской Руси, эпохи Возрождения. Внимание уделено тенденциям развития культуры Западной Европы и Украины середины XVII - XVIII вв., середины XVIII - начала ХХ вв.

Розглянуто основні факти, події та теорії світової й вітчизняної культури. Висвітлено різні погляди щодо теоретичних засад культури, історичні етапи осмислення культури, основні школи та концепції, а також становлення української культурології.

Рассмотрены основные факты, события и теории мировой и отечественной культуры. Освещены разные взгляды на теоретические основы культуры, исторические этапы осмысления культуры, основные школы и концепции, а также становление украинской культурологии.

На історико-теоретичному матеріалі розглянуто становлення та розвиток культурології як науково-навчальної дисципліни. Висвітлено формоутворювальну роль культурології у вивченні шляхів світової цивілізації й її складових, охарактеризовано методологічні засади різноманітних культурологічних підходів і концепцій у вирішенні історико-теоретичних проблем дисципліни. Розкрито малодосліджені аспекти становлення та розвитку культурології. Акцентовано увагу на компаративістському показі науково різнопланових цивілізаційних галузей суспільного життя, які відіграють визначальну роль у становленні культурології як науки. Досліджено питання трансформації історико-культурологічної думки в Україні.

Розкрито поняття культури в контексті історичної еволюції. Визначено сутність культури, її особливості, структуру та функції. Викладено поняття культурного та життєвого сценарію, культури мислення, культури спілкування. Охарактеризовано особливості та характерні риси первісної культури. Подано періодизацію та загальну характеристику культури епохи Відродження. Висвітлено особливості духовної культури українського етносу. Описано скіфо-сарматський світ і античну культурну спадщину в Україні. Розглянуто соціально-політичні й історичні умови розвитку української культури наприкінці XVIII - XIX ст. Проаналізовано українську культуру періоду незалежності та роль української діаспори у зміцненні основ національної культури.

Акцентовано увагу на тому, що у світовому співтоваристві вчених культурологічне знання, культурологічні дослідження стають необхідним компонентом майже всіх гуманітарних і соціальних наук, їх невід'ємною частиною. Зауважено, що сучасні проблеми соціогуманітарного пізнання набувають все більш комплексного (міждисциплінарного) характеру, тобто вирішення певної проблеми в межах конкретного наукового напряму з необхідністю вимагає залучення та використання результатів (принципів, методів, гіпотез, теорій, концепцій, ідей тощо) інших гуманітарних і соціальних наук. Установлено, що ці обставини і стали однією з причин зростання актуальності культурології та розвитку культурологічних досліджень у ХХ ст. Розглянуто культурологію не як окрему самостійну науку серед інших наук, як систему міждисциплінарного знання, що виконує функцію синтезу та узагальнення різних конкретно-наукових досліджень феномену культури, її структури та певних закономірностей, традицій, інновацій та спадкоємності. Виявлено, що комплексний розгляд культурології сприятиме формуванню необхідних для сучасного фахівця загальнокультурних знань. Висвітлено сучасне розуміння культурології як напряму наукових і філософських досліджень, її історичного розвитку, об'єкта, предмета, методологій та основних завдань. Проаналізовано сучасні глобальні проблеми розвитку світової та вітчизняної культури, серед яких головну увагу зосереджено на розкритті змісту таких явищ, як глобалізація та мультикультуралізм, культурна універсалізація та модернізація.

Проаналізовано проблему сутності, специфіки та структури феномену культури. Висвітлено спадкоємність у розвитку культури. Розглянуто культурно-історичний процес, розкрито його закономірності.