Висвітлено різні аспекти використання програми "Форсайт" у Великобританії. Обговорено питання зв'язків між громадськістю та науково-технологічною сферою у ході виконання прогнозно-аналітичних досліджень, поінформованості широкого загалу щодо роботи вчених.

Запропоновано методику проблемно-орієнтованої експертної оцінки інноваційного потенціалу науково-технічних розробок і технологій з позицій реальних можливостей їх використання на практиці, продемонстровано її застосування на прикладі дослідження інноваційного потенціалу розробок і технологій в межах тематичного напрямку "Перспективні технології агропромислового комплексу та обробної промисловості" Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України.

Рассмотрены различные стороны и аспекты инновационных процессов и проектов с точки зрения задачи краткосрочного прогнозирования их выполнения, которая может быть поставлена как задача оценки реализуемости проекта. Выделены шесть типичных фаз инновационного процесса с характерными для каждой видами деятельности, ситуациями принятия решений и ожидаемыми результатами, показаны особенности их осуществления.

Наведено міркування щодо прогнозів у фундаментальній науці, її державної підтримки та державного фінансування, значення для суспільства. Названо напрями, над якими українські вчені працюють на світовому рівні, найбільш гострі та проблемні питання, пріоритетні галузі розвитку фундаментальної науки в Україні.

Приведены результаты опросного исследования венгерской элиты о сценариях будущего страны (Венгрия 2015 г.), моделях развития общества, научной политике и науке грядущего.

Охарактеризовано програми Українського науково-технологічного центру, які допомагають українській науці у її розвитку, співпраці з ученими світу, визначенні пріоритетів і найновіших наукових тeнденцій.

Очерчена типология прогнозных исследований. Предложено проведение прогнозных исследований нового типа - комплексного науковедческого прогнозирования.

Показано організацію науково-технологічної сфери у Великобританії; висвітлено політику, яка здійснюється у ній, її рушійні сили. Докладно охарактеризовано Британську програму прогнозування: її перший - початковий - цикл та третій, який триває і досі.

Наведено основні висновки з виконання Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004 - 2006 рр., окреслено наступні завдання.

Очерчены современные вызовы научно-технологическому развитию, показана роль науки в обеспечении динамики и наукоемкости ВВП; условия, при которых может заработать ее инновационный потенциал. Охарактеризованы этапы развития и особенности научно-технологического прогнозирования, его современный потенциал, классификационные и функциональные различия прогнозов. Изложены особенности прогноза, выполненного в рамках Государственной программы прогнозирования научно-технологического и инновационного развития Украины, предложены неотложные шаги по завершению прогнозных работ и неотложные меры по внедрению результатов прогнозирования в практику развития научной сферы Украины, практику формирования и реализации государственной политики.

На продовження здійснюваного, зокрема В. І. Вернадським, пошуку зв'язку між фізичною, біологічною і соціальною формами природи запропоновано так звану теорію універсального натуралізму. Згідно з нею фізична, біологічна і соціальна форма природи знаходяться між собою у зв'язку, який має генетичний характер. Усі "три природи" мають "спільний знаменник" - закони "універсальної конституції" природи. Виходячи з цього, обгрунтовано тезу про те, що усі соціальні науки слід розглядати як природничі, а штучна "стіна" між науками фізичними, біологічними та соціальними має бути зруйнована, але не шляхом редукціонізму, а шляхом визнання соціальних явищ "третьою", вищою формою природи, що народжується з біологічної і нашаровується на неї.

Визначено фактори, які зумовлюють актуальність дослідження проблеми інтеграції науки й освіти. Розкрито аспекти змістового трактування понять "освіта" та "наука". На основі принципу єдності історичного та логічного проаналізовано сучасні тенденції розвитку освіти. Окреслено напрями інтеграції вузівської та академічної науки в умовах глобалізації суспільного розвитку. Розглянуто результати кооперації закладів освіти, науки та виробництва в справі створення навчально-виробничих наукових комплексів.

Надано авторське бачення шляхів відновлення фундаментальної науки в Україні.

Комплексно рассмотрены основные характеристики, стандартные ситуации и особенности инновационных решений в области образования, науки, производства и экономики в целом. Особое внимание уделено характеру и сущности инноваций, методам управления ими, а также имиджу (образу) ВУЗ (факультета). Показано место инноваций в образовательном процессе. Проанализированы особенности ресурсного обеспечения образовательных проектов (ОП), раскрыты методические аспекты мониторинга продукта ОП. Предложена методика статистической оценки и управления учебным процессом на основе повышения уровня подготовки выпускников ВУЗ (факультетов). Даны примеры прикладных, экономических исследований, носящих инновационный характер.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж.е(4УКР) + Ч210.9 + Ч210.51

Рубрики:

Організація і стан науково-дослідної роботи в галузі техніки

Майбутнє науки. Наука майбутнього. Інновації та перспективи

Наука і виробництво. Наука і технічний прогрес

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены новые достижения в области эволюционного учения. Изложены концепции недарвиновской эволюции, составившие в XXI веке принципиальную альтернативу дарвинизму и позволяющие сделать вывод, что он не отвечает современным научным реалиям, не подлежит принципиальным перестройкам и должен быть целиком отвергнут. Приведены приоритеты, требующие особого внимания и поддержки на ближайшие годы.

Висловлено заперечення упередженої та критичної оцінки нанотехнологій відповідальним працівником ЮНЕСКО С.Шольце у статті "Нанотехнології: тверезий погляд". Розкрито забезпеченість трьох великих ворогів аналітиків (прогнозистів та глобалістів). Обгрунтовано перевагу нових технологій (нано-, піко- та фемтотехнологій), що значно ефективніші у порівнянні з високими та створюють дуже сприятливі перспективи для досягнень бажаних результатів ринку товарів і послуг, а також для ліквідації більшої частини великих екологічних загроз, які індустріалізм створив для провідних промислових держав і всього людства. Наведено приклад останніх досягнень нанотехнологів. Значну увагу приділено освітньо-науковій політиці ЄС, завданням "Ліссабонського проекту" (2000 р.), питанням переорієнтації Болонського процесу з будівництва "освітнього простору" на розширення "науково-технологічного простору Європи".

Висвітлено проблеми української науки. Зосереджено увагу на непродуманій фінансовій політиці держави щодо розвитку науки, зокрема у становленні національної інноваційної системи, діяльності українських технопарків. Розглянуто вплив на ситуацію в українській науці, успадкованої від її роздробненості на академічну, університетську та галузеву, хоча весь час відбувається інтеграція академічної та вузівської науки. Розкрито проблеми закупівлі сучасного лабораторного обладнання, забезпечення доступу науковців до паперових та електронних наукових видань, різноманітних баз даних, сприяння публікаціям наших учених у часописах з високим імпакт-фактором. Акцентовано увагу на вік кадрів науковців на тлі неможливості вирішення проблеми житла для молоді. Визначено роль громадських наукових асоціацій як паростків громадянського суспільства в науці: Академії наук вищої школи України, Українського наукового клубу, Українського фізичного товариства та ін. Розглянуто питання щодо запровадження в рамках Болонського процесу європейської системи атестації науковців.

Обговорено, що якщо протягом найближчих 30-ти років не буде приборкано інформаційний бум, людство може опинитися перед загрозою падіння в "техногенно-інформаційну безодню". Підкреслено, що у сучасній науці здійснюється спроба концептуально пов'язати величезний масив частково розрізнених знань в єдине ціле; що розвивається холістична тенденція, в рамках якої культивується здібність нелінійно та цілісно мислити. Розкрито сутнісну ідею постнекласики - приборкання невтримної диверсизації знань і повернення до засад універсальної освіти та розвитку холістичного мислення. Виявлено чинники, які дозволяють назвати сучасною науковою революцією зрушення, що відбуваються в методології пізнання. Розглянуто зміст поняття "нелінійне мислення". Обгрунтовано, що холізм обумовлює поворот від професійної до особистісної та культурної моделі освіти. Акцентовано увагу на тому, що у постнекласичній методології йдеться не про людиновимірну, а про людиноосвітню цілісність. Названо чинники, які уможливлюють реалізацію проекту цілісної людини. Визначено завдання переосмислення методології освітянської діяльності, серед яких переструктурування змісту навчального процесу.

Обобщены результаты исследований трансформационных процессов научных систем, которые проводились на национальном и международном уровнях: выделены основные черты научно-технологических систем, проанализированы этапы трансформационных процессов в разных странах, критерии оценивания происходящих процессов.