Показано вплив творчості Ньютона на розвиток науки, культури, усього людського суспільства. Проаналізовано класичну механіку Ньютона та розвиток теоретичної фізики після нього. Охарактеризовано теологічні дослідження Ньютона.

На підставі використання архівних матеріалів та періодики розглянуто реалії міжнародної наукової співпраці іноземних вчених та вчених Радянської України й емігрантів у 1918 - 1939 рр. Висвітлено особливості міжнародного наукового єднання на тлі дипломатичних відносин держав, а також визначено місце і вплив політичної співпраці на наукові взаємини між країнами.

Розглянуто неоднозначність підходів філософів, культурологів, методологів та істориків науки до аналізу контроверзи модерн - постмодерн та історичної періодизації європейської науки через тріаду класика - некласика - постнекласика у західній та вітчизняній філософії і науці. Виходячи з аналізу,запропоновано визначити місце класичної, некласичної та постнекласичної науки в контроверзі модерн - постмодерн на матеріалах дедуктивних наук.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч213(0)я431

Рубрики:

Історія науки

Шифр НБУВ: Ж14597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі узагальнення матеріалів наукової та науково-популярної літератури викладено загальні закономірності розвитку науки та техніки з найдавніших часів до сьогодення. Проаналізовано їх роль і місце в системі суспільних відносин на різних етапах людської цивілізації. Висвітлено еволюцію формування світогляду, зародження наукового мислення, потреб суспільства в розвитку науки і техніки, накопичення суперечностей між людиною та природою, шляхи їх розв'язання за сучасних умов. Запропоновано модель принципово нового бачення світу, системного розуміння процесів розвитку природи та суспільства.

Викладено загальні закономірності розвитку науки і техніки. Показано їх роль і місце в системі суспільних відносин на різних етапах людської цивілізації. Висвітлено еволюцію формування світогляду, зародження наукового мислення, потреб суспільства в прогресі науки і техніки, накопичення суперечностей між людиною і Природою та шляхи їх розв'язання в сучасних умовах.

Розглянуто розвиток науки, техніки, екології, економіки та освіти як історичний процес, спрямований на піднесення рівня цивілізації. Розкрито значення науково-технічного прогресу для економічного, соціального та культурного розвитку суспільства. Детально проаналізовано діяльність визначних науковців: Архімеда, Декарта, М.М.Бекетова, С.П.Тимошенка, П.Л.Капиці, А.М.Туполєва; екологів: М.І.Вавілова, М.Г.Холодного, К.І.Максимовича; економістів: Лікурга, Солона, Пісістрата, В.Стаффорда, Д.Стюарта, У.Петті, Є.Слуцького; педагогів: К.Д.Ушинського, Х.Д.Алчевської, С.Ф.Русової, А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського та ін.

Показано, что история науки затрагивает наиболее важные вопросы современной философии: соотношение эмпирического и теоретического, роль теоретического начала в развитии знания. Раскрыто содержание понятия закона природы, проанализирована динамика и определены закономерности естественнонаучного познания. Рассмотрены особенности становления идеалов и норм исследовательской деятельности, а также вопросы этики ученого. Раскрыты философские аспекты ненаблюдаемого и наблюдаемого в математическом познании.

Розкрито суть наукового поняття "епоха змін". Визначено основне завдання сучасної науки, проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові та літературні джерела, присвячені даному питанню. Висвітлено проблеми середньої та вищої освіти на світовому рівні, а також шляхи їх розв'язання.

Раскрыта сущность научного понятия "эпоха изменений". Оспределена основная задача современной науки, проанализированы отечественные и зарубежные научные и литературные источники по данному вопросу. Освещены проблемы среднего и высшего образования на мировом уровне, а также пути их решения.

В. І. Вернадський доказово й аргументовано, на багатому матеріалі історії науки, показав унікальність і неповторність людської особистості в науці, незнищуваність наукової творчості, спадкоємність у розвитку наукових ідей.

Розглянуто взаємовідношення найважливіших форм самосвідомості науки - історії науки та логіки. Показано особливості та специфіку виявлення в історико-науковому знанні рефлексивних підходів та інтерпретацій.

Проаналізовано зміни сутності науки як системи та наукового пізнання, викликані сучасними реаліями, взаємодію їх з іншими формами суспільної свідомості та суспільного буття (три логічні ситуації суперечності науки та історії, взаємообумовленість та взаємотрансформація останніх, особиста феноменологія науковця як форма індивідуалізації сенсу історії тощо).

Продемонстровано переваги локальних історій у репрезентації інноваційного формату антропології як науково-дослідницьких практик вчених-фундаторів у порівнянні зі схемою знаходження автора в "точках трансдискурсивності" М. Фуко.

Рассмотрена полувековая история сотрудничества украинских и российских историков науки и науковедов, обогатившая науку конкретными результатами и укрепившая их современную коммуникацию.

Розглянуто соціальний контекст розвитку науки доби Відродження. Проаналізовано вплив соціальних, політичних, релігійних змін у суспільстві на становлення практичного досвіду науки.

Дисертацію присвячено вивченню наукової співпраці українських та іноземних вчених у міжвоєнний період. Когорту українських науковців склали три групи вчених - з Радянської України, західноукраїнських та емігрантів. Іноземний аспект дослідження включав увесь загал закордонного наукового світу, який був охоплений науковою співпрацею з різними групами українських вчених. Проаналізовано характер і зміст наукової праці іноземних вчених в УРСР та діяльність радянських українських вчених у закордонних наукових центрах. Розглянуто різні форми співпраці між ученими. Значне місце приділено міжнародним науковим форумам як важливій формі зв'язків науковців усіх країн світу. Висвітлено стан науки у Західній Україні та визначено її можливості щодо наукової співпраці з іноземною науковою громадськістю. Розкрито роль Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові як основного організатора налагодження контактів західноукраїнських вчених з іноземним світом. Найбільш мобільні та вільні у своїй діяльності українські вчені-емігранти зуміли не лише продовжити справу національної науки, але й гідно презентували свій внесок та освітні центри за кордоном, що за умов зростаючої "радянізації" науки в УРСР забезпечило безперервне знайомство іноземців з українською наукою.

Висвітлено історію природознавства та техніки, сучасний стан і перспективи розвитку. Проаналізовано становлення і розвиток російської школи геоекономіки та глобалістики, інституційних центрів з метрології, стандартизації і сертифікації в Україні. Розкрито внесок видатних вчених та інженерів у науку і техніку, зокрема, видатного математика другої половини ХІХ ст. - М. Є. Ващенка-Захарченка у розвиток і поширення операційного числення, М. Чайковського у дослідження та формування української наукової (математичної) термінології, М. М. Боголюбова в розвиток математичної фізики. Розглянуто питання інноваційного застосування батометра Віль-Тимченко Новоросійським товариством природознавців для глибоководних досліджень Чорного моря у 1891 - 1892 рр., створення прототипів конструкцій сучасного металорізального обладнання.

Охарактеризовано початок емпіричних спостережень і знань про документ на Стародавньому Сході та в античному світі та зародження напрямів вивчення документа в межах класичної наукової тріади - філології, історії філософії. Висвітлено перші візії практики та науки про документ. Приділено увагу еволюції документації, письма, середньовічній канцелярії, її штатам, книгодрукуванню, науковим товаристам та археолографічній діяльності. Розглянуто західноєвропейські студії про документ у XIX ст. Проаналізовано розвиток знань про документ у Російській імперії XIX ст. з позиції аналізу традиційного та новаційного.

Розглянуто питання формуванння людського світогляду в контекті матеріалізації у відкриттях і винаходах. Визначено вплив науки на суспільство у різні періоди його розвитку, взаємозв'язок природничої, технічної, виробничої та гуманітарної складових культури. Висвітлено джерела європейської культури, етапи розвитку античної науки та техніки. Увагу приділено східним природничим і технічним наукам до нової ери та в середньовіччі, викладено загальну характеристику та технічні досягнення епохи середньовіччя, розкрито передумови зародження книгодрукування, особливості його поширення. Подано періодизацію та класифікацію хімії, висвітлено джерела її зародження, питання формування атомно-молекулярної теорії та періодичної системи елементів. Проаналізовано особливості наукової та промислової революції XVII - початку ХІХ ст., новітньої революції у природознавстві наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., науково-технічного розвитку (НТР) та науково-технічної революції у ХХ ст. Визначено своєрідність НТР на межі ХХ - ХХІ ст. в контексті біотехнології, енергетики та кібернетики.

Освещены история зарождения и развития античной науки и философии в контексте их взаимовлияния и взаимодействия в процессе исторического развития, перехода от античности к средневековью и Новому времени. Проанализирована роль древнегреческих поэтов и философов в зарождении культуры и философии. Рассмотрены вопросы демократизации форм правления и формирования свободной личности в древнегреческой цивилизации, развития античного критицизма и доказательного мышления, науки и философии в пифагорейской школе, а также других научных и философских школах, сосуществовавших с пифагорейской. Описаны афинский классический, послеаристотелевский, александрийский периоды развития науки и философии, рационализм философов позднего эллинизма и римского периода.