Розкрито методологічні основи сучасної науки, проаналізовано технологію організації наукового дослідження, описано основні види та форми науково-дослідної роботи, її структуру й основні етапи, досліджено рівні та методи наукової роботи, подано загальні відомості щодо оформлення результатів наукових досліджень, висвітлено особливості їхнього впровадження у практику. Розглянуто формування системи уявлень про методологію як галузь інтелектуальної діяльності, що забезпечує взаємно збагачуючі зв'язки між дисциплінами різного рівня узагальнення, надання широкої панорами методологічних принципів, підходів і методів наукового дослідження, формулювання методологічної та наукової культури. Призначено для аспірантів спеціальності 032 "Історія та археологія".

Окреслено особливості і перспективи наукового сприйняття проблем розвитку цифрової гуманітаристики. Розглянуто поняття цифрової гуманітаристики в діахронічній і синхронічній науковій рецепції, визначено основні функціональні переваги цифрової гуманітаристики в контексті переосмислення наявних наукових здобутків, а також у контексті формування нових трансдисциплінарних наукових парадигм. Визначено, що цифрова гуманітаристика сприяє істотному розширенню операційних можливостей наукових досліджень шляхом використання цифрових інструментів і засобів, що створюють передумови для формування різноманітних автоматизованих класифікацій; для простежування ієрархічних зв'язків, різнорівневих кореляцій, взаємовпливів між явищами, що є об'єктами гуманітарних досліджень тощо. З'ясовано, що залежно від конкретних цілей і завдань проєкти з цифрової гуманітаристики можуть здійснюватися шляхом використання різних цифрових інструментів, які передбачають створення часопросторових, візуальних проєкцій, опрацювання даних у кількісних і якісних параметрах. Реалізація цифрових проєктів передбачає різні форми їх представлення у вигляді окремих сайтів, додатків, пошукових онлайн-ресурсів, різноманітних баз даних, контенту, створеного користувачами, візуалізації даних, імерсивних об'єктів і просторів, інтерактивних документів. Визначено, що концепція трансдисциплінарності формує теоретичну основу продуктивного використання інформаційно-освітніх ресурсів, спрямованих на формування єдиного інформаційно-освітнього середовища. Розглянуто трансдисциплінарні онтології систем знань як важливі засоби творення мережецентричних когнітивних сервісів, які забезпечують аналіз, структурування, відбір інформації за певними критеріями, що дає можливості для її подальшої інтерпретації і застосування з урахуванням багатоманітних структурних взаємозв'язків.

Викладено результати розробки нових методів оцінювання продуктивності суб'єктів наукової діяльності (науковців і закладів вищої освіти). Розроблено методи, моделі й інформаційну технологію, які можуть бути використані для практичної організації наукової діяльності та формування організаційно-функціональної будови суб'єктів наукової діяльності: закладів вищої освіти та їх структурних підрозділів (кафедр, факультетів, інститутів), формування наукових груп. Зазначено, що розроблена технологія надає інструментарій для закладів вищої освіти, Міністерства освіти і науки України й інших відомств здійснювати управління науковою діяльністю, раціонально розподіляючи фінансування тих або інших напрямків досліджень із потенційно максимальною продуктивністю. В умовах обмежених ресурсів це має значне практичне значення для України для вдосконалення наукової діяльності, стимулювання фундаментальних і прикладних досліджень та розвитку інновацій в Україні для зміцнення та просування наукового потенціалу держави у світі.

Потреби сучасного суспільства та рівень розвитку науки обумовлюють вимогу до майбутнього фахівця - необхідність володіння основами доцільної організації пошукової діяльності з метою постійного підвищення професійного рівня у своїй галузі знань. Розкрито проблеми методологічного, змістового та організаційного забезпечення науково-пошукової діяльності у закладі вищої освіти. Досліджено специфіку наукового дослідження у галузі педагогіки та систему роботи з підготовки дослідника у закладі вищої освіти. Проаналізовано інформаційне забезпечення дослідницької діяльності у педагогічній галузі й охарактеризовано зміст і оптимальні шляхи бібліографічного пошуку. Висвітлено систему методів експериментально-пошукової діяльності та їх потенціал, методи обробки результатів наукового дослідження. Ступенева підготовка фахівця у галузі педагогіки дозволяє поступово вдосконалити та поглибити засвоєння основ науково-дослідної діяльності на рівні бакалавра та магістра. Його зміст і структура передбачають поглиблення знань про закономірності організації науково-дослідної роботи, шляхи її оптимізації, досконаліше оволодіння технологією наукового пошуку.

Розроблено інформаційні технології формування і прогностичного оцінювання якості планування та художньо-технічного оформлення книжкових видань. Охарактеризовано процеси додрукарської підготовки книжкових видань – планування та художньо-технічне оформлення. Виокремлено фактори, як компоненти ієрархічних моделей. Побудовано та оптимізовано моделі пріоритетного впливу факторів. Розв'язано задачі проектування альтернативних та розрахунку оптимальних варіантів процесів. Виконано прогностичне оцінювання якості засобами нечіткої логіки. Розроблено структурно-функціональні моделі інформаційних технологій формування якості досліджуваних процесів.

Викладено загальні відомості про науку та наукові дослідження. Розглянуто основи методології теоретичних і експериментальних досліджень. Наведено вимоги до постановки проблеми, формулювання теми, мети та завдань наукового дослідження. Значну увагу приділено методам пошуку й обробки науково-технічної інформації, правилам оформлення магістерських кваліфікаційних робіт.

Розглянуто науку як особливу форму людської діяльності, питання організації наукової діяльності, основи організації екологічних наукових досліджень, етику наукової діяльності. Висвітлено основи інформаційного забезпечення наукових досліджень, елементи теорії планування експерименту, методологію наукових та екологічних досліджень. Викладено методологічні основи обробки екологічної інформації, особливості представлення результатів наукових досліджень.

Розглянуто теоретико-методологічні основи наукової діяльності. Висвітлено суть науки та історію її розвитку, класифікацію наук і процес регулювання наукової діяльності в Україні та за кордоном, питання підготовки та кваліфікації наукових кадрів. Наведено вимоги до етики наукової діяльності, її психологічної складової. Розкрито роль інформаційного забезпечення й основних прикладних способів і прийомів теоретичного та емпіричного рівнів дослідження, технології їх використання. Увагу зосереджено на організації науково-дослідної роботи, її етапів, а також оформленні наукових результатів.

Запропоновано спектр визначень дослідних понять з текстів за допомогою контент-аналізу у вигляді графіка коефіцієнта тематичного напряму з подальшим аналізом.

Викладено основні положення методології наукових досліджень, сформульовано етапи та алгоритм їх виконання. Наведено методику пошуку нових ідей, розглянуто основи системного аналізу та синтезу, методи моделювання. Описано методики виконання теоретичних та експериментальних досліджень, на прикладі технічних систем розглянуто методи оцінювання ефективності їх результатів.

Викладено методологічні основи наукових досліджень (НД). Розглянуто процес накопичення наукової інформації. Приділено увагу методам НД. Надано відомості про оформлення результатів НД. Охарактеризовано види науково-дослідної роботи студентів. Наведено вимоги до написання фахового вступного реферату до аспірантури. Подано загальне уявлення про підготовку наукових і науково-педагогічних працівників. Висвітлено підходи до комерціалізації результатів НД.

Розкрито методологію виявлення перспективних напрямів розвитку новітніх технологій на основі експертних оцінок. Для визначення стану і перспективних напрямів наукових досліджень в Україні проаналізовано роботу наукових колективів за тематичним напрямом, кількість захищених дисертацій, надрукованих статей у фахових виданнях. Залучення пріоритетних технологій, одержаних за допомогою експертних оцінок, під час впровадження у практику надасть змогу підвищити рівень комерціалізації досягнень вітчизняної науки, забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної економіки.

Розкрито сутність системного підходу, наведено класифікацію систем. Описано алгоритм проведення системного аналізу та результати впровадження теоретичних знань системного підходу в практику. Розглянуто особливості дослідницьких та інноваційних процесів у державній службі. Висвітлено сутність підготовки магістерської роботи та її захист слухачами магістратури державного управління.

Запропоновано методику з застосуванням когнітивної комп'ютерної графіки для визначення в групі експертів високоузгоджених підгруп та експертів-"єретиків" з суттєво відмінними думками. Розглянуто різні політики прийняття рішень з урахуванням результатів оброблення експертних оцінок.

Розкрито основи наукознавства. Викладено методологію та методи наукових досліджень. Висвітлено методику роботи з бібліотечно-бібліографічними джерелами інформації в наукових дослідженнях. Розглянуто економіко-математичні методи та їх використання в наукових дослідженнях. Увагу приділено систематизації наукового дослідження та їх впровадженню в практику господарювання.

Подано робочу програму навчальної дисципліни. Викладено загальну методологію та методику наукових розробок. Висвітлено основи інформаційних технологій. Охарактеризовано інформаційні технології на етапі збору та попередньої обробки наукової інформації. Показано роль інформаційних технологій в математичному моделюванні процесів водопостачання та водовідведення, проаналізовано їх застосування для розв'язку оптимізаційних задач в цих галузях.

Змодельовано об'єкт дослідження - індивідуальну інтелектуальну діяльність дослідженого щодо розпізнавання інформаційних моделей (тестових завдань) в процесі діагностики його професійної підготовки, розглянуту як динамічну систему. Математична модель, що одержано, дозволяє визначити форму імпульсної перехідної та перехідною функцій для груп досліджуваних, ідентифікованих відповідно до обгрунтованих нормованими ділянками значень коефіцієнта кореляції між рядами фактичного і еталонного часу розпізнавання інформаційної моделі за індивідуальними характеристиками режимів функціонування. Формалізовано якісні динамічні характеристики груп досліджуваних з стійким рівноважним і періодичним станами індивідуальної інтелектуальної діяльності.

Розглянуто досвід з вивчення теоретичних основ наукових досліджень, що залучені в навчальний план на прикладі Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. Охарактеризовано дослідницькі знання, вміння та навички, що формуються в процесі вивчення основ наукових досліджень.

Проаналізовано поняття, які характеризують процес наукової творчості та наукової діяльності, розкрито особливості організації досліджень для дисертації, методології наукового пошуку. Наведено огляд питань, пов'язаних з законами логіки в науковій творчості, методами та прийомами емпіричного та теоретичного пізнання, а також методикою їх практичного застосування в науково-дослідній і практичній діяльності. Надано рекомендації щодо організації роботи над оглядом літератури з теми дисертації, проведення теоретичних та експериментальних досліджень та написання кожного з стандартних розділів кандидатської дисертації.

Розглянуто науку як об'єкт методологічного аналізу, визначено основні форми наукового знання. Надано класифікацію наук, поняття методу наукової діяльності, відомості про методи пошуку нових рішень і форми обміну науковою інформацією. Увагу приділено питанням застосування математичної статистики в дослідженнях. Наведено методичні матеріали з підготовки магістрантів.