Освещена актуальная на постсоветстком пространстве проблема преемственности поколений ученых, сохранения научных школ, передачи традиций, умений, навыков, исследований. Показано, что кардинальное решение проблем омоложения науки возможно не путем концентрации средств на разрозненных маломасштабных программах поддержки молодых ученых, а в контексте изменения ситуации в науке в целом, включая организационные, мотивационные, материальные и социальные аспекты.

Наведено результати дослідження підготовки фахівців на шостому, найвищому освітньому рівні за Міжнародною стандартною класифікацією освіти та третьому, найвищому циклі вищої освіти (ВО) в термінології Болонського процесу зі створення привабливого та конкурентоспроможного європейського простору ВО. Проаналізовано стан і тенденції організації розвитку докторської, дослідницької підготовки у закордонних країнах, окремих регіонах, провідних світових університетах. Обгрунтовано рекомендації щодо модернізації кандидатсько-докторської підготовки в Україні в процесі євроінтеграції.

Приведены результаты исследования подготовки специалистов на шестом, высшем образовательном уровне по Международной стандартной классификации образования и третьем, высшем цикле высшего образования (ВО) в терминологии Болонского процесса по созданию привлекательного и конкурентоспособного европейского пространства ВО. Проанализированы состояние и тенденции организации развития докторской, исследовательской подготовки в зарубежных странах, отдельных регионах, ведущих мировых университетах. Обоснованы рекомендации по модернизации кандидатско-докторской подготовки в Украине в процессе евроинтеграции.

Мета конференції - ознайомлення з міжнародним досвідом і станом гендерної проблеми в Україні та консолідація зусиль наукових і громадських організацій для підвищення статусу жінки-вченої в суспільстві. Висвітлено теоретичні аспекти гендеру, напрямки гендерних студій та їх відображення у захищених протягом 2009 - 2010 рр. дисертаційних роботах, проблеми гендерної освіти та експертизи підручників і рекламного простору з точки зору гендерної рівності. Розкрито роль гендерних стереотипів у ставленні наукової молоді до створення родини. Проаналізовано вплив колоніального минулого України на специфіку сучасних гендерних досліджень. Акцентовано на питаннях жіночого лідерства та її висвітленні в наукових дослідженнях наших сучасниць. Розглянуто проблеми впровадження положень Болонської декларації, зокрема, щодо становлення дослідницьких університетів, а також оцінювання наукового потенціалу, його інформаційного обслуговування та соціального положення. Значну увагу приділено обговоренню завдань і методичних підходів до дослідження жіночої історії в Україні, поверненню в наш науковий простір забутих імен жінок-учених, зокрема, в галузі літературознавства, ботаніки, космології, історіографії, музикознавства (Софії Щеглової, Є.Т. Полонської, Мілени Рудницької, Клавдії Бельтюкової, Олени Компан, С.П. Рудої, С.В. Клименко та ін.).

Розглянуто стиль сімейного виховання як чинник особистісного розвитку дитини. Проаналізовано психічний та емоційний розвиток підлітків з заїканням. Висвітлено досвід впровадження гіпнологічної корекції емоційно-поведінкових розладів особистості. Розглянуто особистісно-орієнтовану фахову освіту як філософську та прихолого-педагогічну проблему. Розкрито проблему осмислення трансцедентального в історії філософії від середньовічної схоластики до постмодерну. Розкрито філософські аспекти технобіологічного мистецтва. Визначено психологічні особливості терористів-смертників.

С различных теоретико-методологических позиций рассмотрена новая для современного науковедения проблема социального капитала науки, раскрыты явления и тенденции в его развитии в глобальном и национальном контексте, способы его оценки. Определены внешние и внутренние факторы, влияющие на состояние социального капитала науки. Сформулированы рекомендации по наращиванию социального капитала украинской науки, в том числе НАН Украины.

Проаналізовано поняття професійної мобільності в наукових дослідженнях з філософії, соціології, економіки, педагогіки та психології. Окреслено сутнісні характеристики "закону зміни праці". Запропоновано визначення феномену професійної мобільності як інтегративної якості крізь призму законів діалектики. Констатовано, що в галузях науки дослідження професійної мобільності зосереджені на розвитку особистісних здатностей індивідуума адаптуватися до соціально-економічних умов розвитку суспільства. Тому забезпечення професійної мобільності фахівця - одна із найгостріших проблем у науці, розв'язання якої потребує системних, міждисциплінарних, інтегрованих підходів, що враховують зв'язок із метою, змістом, методами, прийомами й засобами різних галузей науки.

Проанализировано понятие профессиональной мобильности в научных исследованиях по философии, социологии, экономики, педагогике и психологии. Определены сущностные характеристики "закона перемены труда". Предложено определение феномена профессиональной мобильности как интегрированного качества сквозь призму законов диалектики. Констатировано, что в отраслях науки исследование профессиональной мобильности сосредоточено на развитии личностных способностей индивидуума адаптироваться к социально-экономическим условиям развития общества. Поэтому обеспечение профессиональной мобильности специалиста - одна из острейших проблем в науке, решение которой требует системных, междисциплинарных, интегрированных подходов, учитывающих связь с целью, содержанием, методами, приемами и средствами различных областей науки.

The concept of professional mobility in scientific researches in sociology, economy, philosophy, psychology and pedagogics has been analyzed. The author has concluded that research of professional mobility concentrated on the development of personal abilities of individual to adapt to the social-economic conditions of society development on the whole. The author has substantiated that the specialist's professional mobility ensuring is one of the strongest problem in science, the solving of which requires system, interbranches, integrative approaches, that take into account the connection with the aim, subject, methods, ways and means of different branches of science.

Рассмотрена проблема дифференциации научной профессии, проанализированы факторы, которые порождают различия между научными дисциплинами. Освещены вопросы внутренней динамики профессии и ее дифференциации на дисциплины.

Розглянуто проблему диференціації наукової професії, проаналізовано фактори, які породжують різницю між науковими дисциплінами. Висвітлено питання щодо внутрішньої динаміки професії та її диференціації на дисципліни.

The article deals with the problem of differentiation of a scientific profession, the examination of the factors, which cause the distinctions between sсientific disciplines. The issues of inherent dynamics of a profession and its differentiation into disciplines are examined.

Висвітлено поняття інтелектуального капіталу. Наведено аналітичні дані про тенденції інноваційної активності. Визначено перспективні напрями інноваційної та науково-технологічної діяльності.

Проведен сравнительный анализ перестройки возрастной структуры научных кадров Украины, России и Беларуси, который подтверждает как наличие общих для трех стран проблем, таких как уход из науки значительной части высококвалифицированных исследователей в возрасте 40 - 49 лет, так и определенных различий в эффективности кадровой политики государства и органов управления наукой, по-разному влияющих на приток молодежи в науку. Продемонстрировано, что во всех трех странах кадровая структура научной системы не является препятствием для ускоренного развития научного потенциала и сохраняет свою жизнеспособность как в плане воспроизводства исследователей, так и с точки зрения наличия в ней значительного количества ученых производительного возраста.