Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.684 + Ч234(4Укр)

Рубрики:

Автоматизовані інформаційні системи

Організація науково-інформаційної діяльності. Управління. Економіка. Статистика

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.684

Рубрики:

Автоматизовані інформаційні системи

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.684

Рубрики:

Автоматизовані інформаційні системи

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.684

Рубрики:

Автоматизовані інформаційні системи

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.684

Рубрики:

Автоматизовані інформаційні системи

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч234(4Укр) + Ч231.684

Рубрики:

Організація науково-інформаційної діяльності. Управління. Економіка. Статистика

Автоматизовані інформаційні системи

Представлено систему визначення якості роботи в бібліотеках та інформаційних службах за допомогою таких видів показників, як: порівняльні, рівня послуг та якості виконання певних процесів бібліотечної діяльності, комплектування, організації та формування фондів тощо. Обгрунтовано необхідність вимірювання якості роботи, запровадження системи показників якості, збирання й аналізування даних. Особливу увагу приділено характеристиці бібліотеки як фізичної системи, джерела для зібрання матеріалів, інформаційної брами.

Надано відомості про систему заходів для аналізу і дослідження інформаційних потреб. Розкрито, що оцінка інформаційних послуг є важливою для здорового функціонування інформаційних служб. Викладено та роз'яснено головні концепції, пов'язані з визначенням інформаційних потреб. Окреслено головні характеристики інформаційних потреб і засоби їх задоволення. Визначено і оцінено 11 характеристик: тема, функція, характер, інтелектуальний рівень, точка зору, кількість, якість, хронологічне охоплення, швидкість доставки, місце публікації, опрацювання та пакетування. Розглянуто перешкоди на шляху людей до забезпечення власних інформаційних потреб, подано огляд методик збирання даних для дослідження інформаційних потреб та використання документів. Висвітлено ключові чинники, що окреслюють значення оцінки інформаційних потреб для успішних управлінських рішень.

У центрі уваги роботи - оцінка бібліотечних послуг, що надаються користувачеві: як їх можна ідентифікувати, створити передумови їхнього розуміння, оцінити і використати. Висвітлено кількісні та якісні методи збору інформації, а також подано приклади застосування згаданої практики у публічних, наукових і спеціальних бібліотеках, зокрема, розглянуто дослідницьку роботу, статути та угоди на рівні обслуговування, а також зразки відповідних дослідницьких проектів.

Розглянуто проблему узгодження знань у темпоральному аспекті при побудові пояснень щодо рекомендацій. Узгодження надає можливість зменшити вплив суперечливих знань на пояснення в рекомендаційній системі. Запропоновано модель подання знань у формі темпорального правила з обмеженням пояснення. Темпоральне правило задає порядок в часі для двох множин однотипних подій, що виникли на двох різних інтервалах часу. Обмеження пояснення встановлює відповідність між представленим за допомогою правила темпоральних порядком для пари інтервалів та описом темпоральної динаміки для заданого періоду часу. Така динаміка відображається поясненням рекомендації. Модель призначена для узгодження знань з урахуванням обмеження пояснення, а також подальшого використання узгоджених знань для уточнення пояснень щодо результатів роботи інтелектуальної системи. Розроблено метод уточнення пояснень у рекомендаційній системі на базі узгодження знань у формі темпоральних правил. Як вихідні дані метод використовує записи про покупки товарів, послуг або виставлення їх рейтингів. Метод виділяє узгоджену в темпоральному аспекті підмножину правил, які показують таку ж динаміку попиту споживачів щодо цільового предмету (збільшення або зменшення), як і пояснення в рекомендаційній системі. Узгодження темпоральних знань надає можливість сформувати уточнений перелік пояснень. Цей перелік включає в себе базове та уточнювальне пояснення. Базове пояснення відображає динаміку інтересів користувачів для всього заданого періоду часу. Уточнювальне пояснення задає зміни попиту для окремих інтервалів у межах заданого періоду часу. Використання у поясненні темпоральної динаміки вподобань користувачів орієнтовано на збільшення довіри до отриманих рекомендацій.

Розглянуто необхідність розробки інформаційної технології уніфікації контенту наукометричних суб'єктів, що включають в себе: заклади вищої освіти (далі – ЗВО), структурні підрозділи, журнали, публікації, авторів, тощо. Розроблено в межах даної інформаційної технології метод оцінювання якості наукової діяльності ЗВО, враховуючи, що, в незалежності від "потужності" закладів, міністерство пред'являє до них ідентичні вимоги. Вдосконалено метод оцінювання якості інформаційного пошуку, який адаптовано та оптимізовано під інформаційно-пошукові та інформаційно-аналітичні системи управління наукометричним контентом. Розвинуто інформаційну модель представлення наукометричних суб'єктів і метод оцінювання наукометричних суб'єктів, в основу якого покладено відображення структури цих суб'єктів у вигляді ієрархії. Розроблено моделі та методи представлення та оцінювання наукометричних суб'єктів, які лягли в основу інформаційно-аналітичної системи "Наукова діяльність ЗВО".

Розглянуто проблеми адаптації людини до стрімкого розвитку інфосфери, проаналізовано механізми вдосконалення процесу управління інформаційними ресурсами. Визначено перспективи вдосконалення діяльності бібліотечних установ за умов глобальної інформатизації, розкрито роль бібліотечних установ у формуванні особистості.

Розглянуто проблему та розкрито основи формування комунікативної культури особистості, що постає певним ступенем єдності комунікативних і соціальних властивостей людини, виявляється у її вмінні розв'язувати життєві та виробничі проблеми, налагоджувати міжособистісні взаємини на різних рівнях, здійснювати адекватну самореалізацію й адаптацію у сучасному суспільстві. На даному етапі розвитку і становлення конкурентного суспільства, головною умовою формування є забезпечення населення якісною освітою. Для того, щоб українські педагоги високо цінувались на світовому ринку праці, Україні необхідно забезпечити внесення позитивних змін в освітню систему. Прослідковано тенденцію до зросту соціального замовлення суспільства на підготовку висококваліфікованих фахівців для різних галузей національної економіки. Розглянуто поняття "культура" як сукупність соціальних норм і цінностей у контексті особистісних феноменів у науковій літературі. Співставлено комунікацію та культуру як дві важливі, взаємопов'язані сторони соціального існування людини. Виявлено такі аспекти спілкування як взаємодія, відносини, контакти, обміни. Визначено, що комунікативна культура особистості є важливим компонентом загальної культури індивіда та виступає однією з умов самореалізації людини. Зважаючи на це, її можна вважати складним психологічним новоутворенням особистості, результатом її соціально-комунікативного розвитку. Розглянуто процес інтеграції комунікативних та творчих компонентів у структурі самосвідомості особистості, що актуалізує творчу комунікацію особистості. З'ясовано, що реакція на поведінку інших у процесі спілкування завжди опосередковується самосвідомістю, співвідноситься з її рефлексивним "Я". Важливу роль у впровадженні комунікативних та творчих компонентів відіграє емоційний компонент спілкування, складниками якого виступають емпатія, безпосередність, повага до інших, щирість, відкритість оточенню. Розглянуто концепцію трисуб'єктної дидактики. В дослідженні проаналізовано педагогічні системи, які беруть активну участь у формуванні комунікативної культури особистості. Взято до уваги новаторський підхід А. С. Макаренка до формування комунікативних вмінь вихованців. Опрацьовано педагогічну систему В. О. Сухомлинського, де педагог повинен орієнтуватись на соціальну взаємодію, як головний механізм розвитку комунікативних вмінь учнів. Досліджено феномен сенситивних фаз розвитку людини, як важливий аспект формування комунікативної культури. Розглянуто рольову теорію соціалізації як психолого-педагогічну парадигму формування комунікативної культури студентів. З'ясовано, що ототожнення з тією чи іншою соціальною роллю має негативні наслідки для розвитку та становлення особистості. Показано, що показником комунікативної культури людини є її ставлення до інших, вербальне і невербальне мовлення, поведінка людини, яка виступає зовнішнім проявом емоційних станів, властивостей характеру, так і віддзеркаленням ставлення людини до подій, оточуючого світу та інших суб'єктів взаємин.

Розглянуто теоретичні та практичні питання інформаційно-аналітичної діяльності. Враховано найновіші гіпотези, що сформувалися в межах теорії мовної комунікації, когнітивної лінгвістики, психолінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності. Матеріал викладено у взаємозв'язку теорії та практики інформаційно-аналітичної діяльності та мовної комунікації. Охарактеризовано функції та види інформації в інформаційно-аналітичній діяльності. Розглянуто моделі обміну інформацією, інформаційні технології формування іміджу держави, правові засади регулювання інформаційно-аналітичної діяльності. Наведено термінологічний словник, в якому розкрито сутність таких понять, як анотація, афективно-оцінна комунікація, валідність, виразність мовлення, екстралінгвістика, інформація релевантна, фрейм.

Модемное оборудование тропосферных линий связи является важным компонентом современных средств телекоммуникаций. Рассмотрены теоретические и практические аспекты выбора предпочтительного варианта модемного оборудования с учетом совокупности показателей качества. Цель работы - представление особенностей построения модемного оборудования тропосферных станций нового поколения, которые смогут обеспечивать высокую скорость передачи информации с гарантированным качеством обслуживания в условиях сложных стационарных и нестационарных помех, присущих тропосферным каналам. Поставленная цель достигается применением новых технических и архитектурных решений по построению модемного оборудования, спектрально-эффективных видов модуляции и кодирования, эффективных алгоритмов адаптации к изменяющимся условиям работы. Реализуемость предложенных подходов к построению модемного оборудования отрабатывается на прототипе такого оборудования на базе отладочных модулей HSMC ARRadio Daughter Card. Представлены особенности построения модемного оборудования тропосферных станций с высокой скоростью передачи информации. Для достижения предельных параметров таких станций предложено применение в модемном оборудовании новых технических и архитектурных решений, спектрально-эффективных видов модуляции (OFDM плюс линейная модуляция) и помехоустойчивого кодирования, эффективных алгоритмов адаптации к изменяющимся условиям работы, технологии SDR, структур кадров физического уровня. Предложены варианты конфигурации модемного оборудования применительно к режимам работы малогабаритной тропосферной станции. Выводы: предложены способы улучшения характеристик модемов для повышения эффективности современных малогабаритных тропосферных радиорелейных станций.

Розглянуто проблеми, пов'язані з розробленням сучасних комп'ютерних технологій. Відзначено важливу роль, яку відіграють при цьому математичне моделювання, методи оптимізації, алгоритмічні мови програмування, методологія захисту інформації в системах, досконалість сучасних комп'ютерів, на яких реалізуються комп'ютерні технології. Наведено стислий аналіз основних розробок у цій галузі, здійснених за останні 5 - 7 років ученими Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України.

Рассмотрен класс систем исследовательского проектирования, основанных на использовании парадигм трансдисциплинарности, онтологического управления и целенаправленного развития. Предназначен прежде всего для проектирования новых прикладных интеллектуальных информационных систем и технологий.

Представлено результати дослідження взаємного впливу структурних елементів інформаційних моделей компетенцій та професійної діяльності за допомогою методів статистичного аналізу у вигляді відповідних кореляційних коефіцієнтів.

Розроблено нові методи вирішення завдань прискорення запитів у базах даних і систем документообігу для прийняття рішень у соціоорієнтованих структурах. Запропоновано методику пошуку на основі нечітких мір для скорочення часу вибірки у великих і надвеликих базах даних. Удосконалено методи побудови автоматизованих інтегрованих мультимедійних комплексів для відображення динамічних ситуацій в об'єктах соціокомунальної структури.

Навчальні заклади є утримувачами матеріальної бази та споживачами енергетичних ресурсів, і ці два аспекти сталого розвитку (енергетичний та економічний) відіграють важливу роль у забезпеченні якості освітніх послуг і підготовці спеціалістів, що впливатимуть своїми рішеннями та діями на розвиток окремих організацій, підприємств, галузей та країни в цілому. Оптимальне управління процесами енергоспоживання та енергозбереження окремих освітніх установ та галузі в цілому потребує розвитку та вдосконалення науково-технічних та управлінських методів. Об'єкти галузі освіти, як і інші структури бюджетного фінансування, потребують системного підходу до управління й аналізу ефективності енерговикористання. На прикладі пілотних ВНЗ показано моделі управління процесами енергоспоживання, організаційну структуру, механізми системи енергоменеджменту та систему взаємодії між підрозділами. Дана робота цікава для наукових, педагогічних, інженерно-технічних працівників і спеціалістів, що займаються розробкою та впровадженням систем енергетичного менеджменту та заходів з енергозбереження у навчальних закладах.