Індекс рубрикатора НБУВ: Ч234(4Укр)

Рубрики:

Організація науково-інформаційної діяльності. Управління. Економіка. Статистика

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч231.684 + Ч234(4Укр)

Рубрики:

Автоматизовані інформаційні системи

Організація науково-інформаційної діяльності. Управління. Економіка. Статистика

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч234(4Укр) + Ч231.684

Рубрики:

Організація науково-інформаційної діяльності. Управління. Економіка. Статистика

Автоматизовані інформаційні системи

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч234(4Укр) + З970.41

Рубрики:

Організація науково-інформаційної діяльності. Управління. Економіка. Статистика

Інформаційні системи

Визначено ключові фактори для відповідальних за введення платного сервісу як частини забезпечення загального бібліотечного та інформаційного сервісу, зокрема, визначення ринку (аналіз внутрішніх та зовнішніх користувачів), початкове планування, процедури, документація і контроль, маркетинг і промоушн. Розглянуто чотири конкретні приклади, що описують практичні підходи до різних аспектів розвитку та дії платного сервісу, а також ілюструють шляхи, якими організація, що працює за системою членства, національна бібліотека, установа ділової інформації при місцевій владі та адвокатська фірма вводили та розвивали платний бібліотечний та інформаційний сервіс.

Науково обгрунтовано рішення про розроблення нових редакцій проектів стандартів СОУ 84.2-37552598-010:201_ "Страховий фонд документації. Укрупнені нормативи трудомісткості наукових робіт" та СОУ 84.2-37552598-011:201_ "Страховий фонд документації. Порядок виконання наукових робіт". Нові редакції проектів стандартів буде згармоцізовано з чинними нормативно-правовими актами та потребами користувачів за сучасних умов функціювання державної системи страхового фонду документації.

Розкрито роль державних інститутів розвинених країн у процесі формування інформаційного суспільства. Розглянуто головні правові процеси та специфіку державної політики із забезпечення впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій до економічної та соціокультурної сфер. Обґрунтовано важливість державної підтримки й нагляду в процесі розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Розглянуто проблеми взаємодії інформаційних структур, зокрема бібліотек, із громадянським суспільством у процесі розбудови правової держави, їх співвідношення з відповідними суспільними запитами. Акцентовано увагу на деяких аспектах участі в цьому процесі соціально-комунікативних інститутів.

Обґрунтовано функціонування інформаційно-аналітичних структур як суб’єктів національної інформаційної політики, висвітлено особливості розвитку їхньої діяльності та взаємодії з владою й громадянським суспільством за умов сучасної України. Наголошено на необхідності налагодження між інформаційно-аналітичними структурами корпоративної взаємодії як організаційно-технологічної основи для синергії інтелектуальних капіталів різних нформаційно-аналітичних служб і формування в підсумку потужної інтелектуальної платформи процесу ухвалення управлінських рішень, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики і вирішення питань національної безпеки, ефективної комунікації між державою та громадянським суспільством.

Обгрунтовано доцільність використання електронних систем відкритого доступу для інформаційно-аналітичної підтримки наукових досліджень, зокрема: проаналізовано публікації вітчизняних і зарубіжних учених щодо використання електронних систем відкритого доступу для підтримки наукових досліджень; охарактеризовано основні поняття дослідження; визначено провідні вітчизняні і світові тенденції використання електронних систем відкритого доступу для підтримки наукових досліджень; виокремлено основні напрями використання електронних систем відкритого доступу для підтримки вітчизняних психолого-педагогічних досліджень. Визначено, що система інформаційно-аналітичної підтримки науково-педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу складається зі статистичних, інформаційно-аналітичних наукометричних сервісів. Основними критеріями добору електронних систем відкритого доступу є: їх відкритість, функціональність та придатність до використання в наукових установах та навчальних закладах України.

Обоснована целесообразность использования электронных систем открытого доступа для информационно-аналитической поддержки научных исследований, в частности: проанализированы публикации отечественных и зарубежных ученых по использованию электронных систем открытого доступа для поддержки научных исследований; охарактеризованы основные понятия исследования; определены ведущие отечественные и мировые тенденции использования электронных систем открытого доступа для поддержки научных исследований; выделены основные направления использования электронных систем открытого доступа для поддержки отечественных психолого-педагогических исследований. Определено, что система информационно-аналитической поддержки научно-педагогических исследований на основеэлектронных систем открытого доступа состоит из статистических, информационно-аналитических наукометрических сервисов. Основными критериями отбора электронных систем открытого доступа являются: их открытость, функциональность и пригодность к использованию в научных учреждениях и учебных заведениях Украины.

The article deals with the feasibility of the using of the electronic systems of open access for information and analytical support of scientific research, including: publications of the domestic and foreign scholars which dedicated the using of the electronic systems of open access for support of scientific research are reviewed; the basic concepts of research are described; leading domestic and global trends the using of the electronic systems of open access for support of scientific research are determined; the basic directions the using of the electronic systems of open access for support of national psychological-pedagogical research are underlined. It was determined that the system of information and analytical support of scientific and pedagogical research which based on the electronic systems of open access consists of statistics, information and analytical scientometric services. The main criteria for selection of the electronic systems of open access are: their openness, functionality andsuitability for using in scientific and educational institutions of Ukraine.

Розглянуто питання системного підходу до формування освітньої ІКТ-політики на рівні держави, регіону, навчального закладу. На основі аналізу міжнародного досвіду з питань трансформації систем освіти визначено характеристики освітньої політики та роль ІКТ-політики в процесі здійснення трансформаційних змін, запропоновано інструменти для розробки та рекомендації щодо застосування ІКТ-політики. Наведено результати апробації розробленого корпорацією Intel® Інструментарію трансформації ІКТ-політики в освіті. Означено переваги створення спільної платформи для поширення інновацій та імплементації проектів з розробки ІКТ-політики.

Рассмотрены вопросы реализации системного подхода к формированию образовательной ИКТ-политики на уровне государства, региона, учебного заведения. На основе анализа международного опыта по трансформации систем образования определены характеристики образовательной политики и роль ИКТ-политики в процессе осуществления трансформационных изменений; предложены инструменты для разработки и рекомендации по внедрению ИКТ-политики. Приведены результаты апробации разработанного корпорацией Intel® Инструментария трансформации ИКТ-политики в образовании. Отмечены преимущества создания общей платформы для распространения инноваций и имплементации проектов по разработке ИКТ-политики.

The article is devoted to a systematic approach to formation of educational ICT policy at the state and regional level and at the level of educational institution. Key characteristics of educational policy and the role of ICT policies in the process of transformational changes were identified, based on analysis of international experience in the transformation of education systems, policy development tools and recommendations for the use of ICT policy were proposed. The results of testing of the Intel® Education Transformation Policy Tool, developed by Intel®, were presented. Authors determined the benefits of creating a common platform for the dissemination and implementation of innovation projects for development of the ICT policy.

Розглянуто дискурс із козацької проблематики в контексті інформаційного протистояння України та Росії в сучасній політичній історії. Козацький дискурс висвітлено з точки зору його ідеологічних, політичних та соціальних складових у ході інформаційної війни. Проаналізовано наявні факти інформаційної агресії (де-факто війни), яка бере свій початок з часів царської Росії, тривала в СРСР, а нині продовжує здійснюватися РФ. Підтверджено, що укорінена традиція «імперського» сприйняття навколишнього світу продовжує панувати у свідомості політичних еліт сучасної Росії, нав’язується у вигляді міфологем та політичних стереотипів громадськості і як наслі док визначальним чином впливає на геополітичну стратегію РФ, а отже – і на її інформаційне забезпечення та супровід.

Представлено напрями діяльності у Німеччині системи науково-технічної інформації, що є ядром інформаційної інфраструктури національної інноваційної системи цієї країни.

Південна Корея, Сполучені Штати Америки, держави Європи давно є лідерами в сфері інформаційних комунікаційних технологій. Між країнами, що розвиваються, і розвинутими країнами світу збільшується розрив у впровадженні ІКТ. Технологія мобільного широкосмугового зв'язку вдосконалюється найбільш динамічно, а послуги рухомого широкосмугового зв'язку демонструють тенденцію до здешевлення. Особливу увагу найближчими роками слід приділити охопленню широкосмуговим зв'язком сільських районів. Стрімке поширення інфраструктури і вдосконалення пристроїв ІКТ допомагає розвиватися Інтернету речей (ІоТ). Цінність ІоТ полягає в створенні, обробці та аналізі нових даних. В Україні Інтернат речей, переважно використовують в індустріальній сфері. Програма ЄС "Горизонт 2020" спрямовує інвестиції в ІКТ. Завдяки цим коштам підтримуються як фундаментальні дослідження, так і інноваційні, що можуть спровокувати економічний прорив на основі нових технологій.

Розглянуто комунікативну поведінку узалежнених від соціальних інтернет-мереж користувачів. Проаналізовано особливості реалізації комунікативних практик у процесі мережевої взаємодії. Визначено характерні особливості комунікативної поведінки адиктивної особистості. З’ясовано, що комунікативна поведінка адиктивних користувачів в залежності від їх індивідуально-психологічних особливостей та особистого вибору комунікативних практик можуть позначатись на ефективності взаємодії учасників онлайн-комунікації.

Рассмотрено коммуникативное поведение зависимых от социальных интернет-сетей пользователей. Проанализированы особенности реализации коммуникативных практик в процессе сетевого взаимодействия. Определены характерные особенности коммуникативного поведения аддиктивной личности. Выяснено, что коммуникативное поведение аддиктивных пользователей в зависимости от их индивидуально-психологических особенностей и личного выбора коммуникативных практик могут сказываться на эффективности взаимодействия участников онлайн-коммуникации.

The article describes the communicative behavior of social Internet network users. The characteristics of communicative practices in the implementation process of networking are analyzed. The characteristices of communicative behavior addictive personality are analyzed. It was found that communicative behavior addictive users, depending on their individual psychological characteristics and personal choice, communicative practices can affect the efficiency of interaction between participants in on-line communication. Social Internet networks have become an important part of on-line interaction with the outside world, and an additional tool in constructing users’ lives.

Розглянуто стан розвитку системи науково-технічної інформації Республіки Казахстан в контексті інноваційного перетворення економіки.

Рокрито методичні аспекти побудови системи об’єктивного оцінювання інформації соціальних мереж у процесі дослідження проблем регіонального розвитку, впливу інформації соціальних мереж на окремих індивідуумів і соціальні групи, ролі у цих процесах інформаційно-аналітичних підрозділів бібліотек.

Досліджено особливості соціалізації людей різних вікових категорій у сучасному інформаційному суспільстві. Обґрунтовано необхідність розробки нових соціальних технологій ефективної соціалізації представників похилого віку.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні питання формування та реалізації інформаційного маркетингу (ІМ) як інструменту впливу на економічний розвиток країни. Мета дослідження - визначення особливостей реалізації вітчизняного ІМ за сучасних умов розвитку освіти й обгрунтування напрямів її вдосконалення. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурний, порівняльний, факторний, що надало змогу реалізувати концептуальну єдність дослідження. Визначено особливості реалізації вітчизняної інформаційної політики у сфері освіти. Запропоновано пріоритетні напрями вдосконалення ІМ на середньострокову перспективу. Галузь застосування результатів роботи - сфера освіти. Висновки: ІМ встановлює і постійно підтримує не тільки товарний але й інформаційний обмін між потенційними учасниками ринкових відносин. Потреба в ньому тим вища, чим більше виробників однорідної продукції протистоїть нужденним у ній суб'єктам. Як правило, ще до укладання угоди підприємець намагається детально дослідити найменші н'юанси споживчих переваг, а покупець, у свою чергу, - експлуатаційні й економічні характеристики запропонованих товарів. За допомогою каналів комунікаційних мереж маркетингу відомості про стан попиту і пропозиції стають надбанням обох сторін. Акт купівлі-продажу відбувається лише в тому випадку, якщо продуцент і покупець домовляються про взаємовигідні умови контракту. Результат досягнутої угоди - перехід від виробника до споживача права на використання товару в обмін на інший товар або гроші.

Сьогодні інформація є визначальним фактором технологічного прогресу, найважливішим ресурсом і водночас рушійною силою розвитку, однією з основних соціальних цінностей людської спільноти. Її виробництво та ефективне використання визначає перспективи соціального розвитку країн і народів. Про минулі успіхи, нинішнє виживання і про невизначенність майбутнього інформаційних технологій в Україні ми говорили з директором Інститут проблем реєстрації інформації НАН України академіком НАН України Вячеславом Васильовичем Петровим.