Індекс рубрикатора НБУВ: Ч237.246.1

Рубрики:

ІПМ класифікаційного типу. Рубрикатори

Вивчено процес розробки експертних систем із використанням апарату нечіткої логіки та продукційною базою знань. Мета роботи - розробка скриптової мови для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова, повинна реалізувати мінімальні можливості для опису правил, а саме: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, - що дозволило би більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Досліджено існуючі, поширені скриптові мови, що використовуються для запису правил у базі знань експертної системи, здійснити аналіз існуючих методів їх застосування; розробити власну мову опису правил - мову логічного програмування, інтерпретовану, інтегровану в механізми роботи експертної системи, однак таку, яку можливо виділити в самостійну. Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, що дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Визначено напрямки подальших досліджень та роботи по вдосконаленню та розширенню області застосування розробленої скриптової мови. Висновки: розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. На даний момент розроблена скриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен. Це дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Заплановано реалізувати підтримку конструкцій, що дозволить використовувати скриптову мову окремо від експертної системи.

Задача измерения информационных параметров радиотехнического сигнала при доминировании в погрешности целевого результата составляющей, порождаемой аддитивными шумами внешней среды измерения, характерна для многих приложений радиотехники, мониторинга среды, контроля и технической диагностики. Рассмотрено оптимальное в среднеквадратическом смысле решение минимизации "веса" доминирующей погрешности в результате измерения с целью приближения его к своему эталону. Цель работы - применение предварительного преобразования с адаптивной фильтрацией аддитивных шумов в задаче минимизации доминирующей погрешности измерения информационных параметров "зашумленной" выборки радиотехнического сигнала. Научная новизна работы заключается в модификации формы операторного уравнения измерения информационных параметров, учитывающей специфику процедуры отбеливания. Решается задача предварительного преобразования наблюдаемой выборки для автоматического согласования процедуры измерения с параметрами входного сигнала и получения максимального количества информации на входе измерительного средства. Эффективность такого преобразования оценивается информационным критерием, обобщенной мерой которого является видоизмененная энтропийная метрика по Шеннону. Рассмотрены проблемные ситуации в задачах измерения информативных параметров радиотехнического сигнала на фоне аддитивных шумов произвольной интенсивности. Приведены операторная и алгоритмическая формы модифицированного уравнения измерения информационных параметров сигнала, а также вариант их реализации в виде устройства предварительного преобразования с адаптивной фильтрацией, выполненного по схеме линейного весового суммирования. Оценена эффективность адаптивной фильтрации "зашумленной" выборки измерительного сигнала и подтверждена обоснованность операции предварительного преобразования, которая позволяет минимизировать информационные потери на входе средства измерения. Выводы: исследованы особенности решения измерительной задачи и сформулированы предложения по применению технологии предварительного преобразования с адаптивной фильтрацией аддитивных шумов внешней среды для минимизации "веса" доминирующей погрешности в результате измерения.

Розглянуто універсальний метод пошуку та представлення знань за допомогою спеціального наукового інструменту - логіко-інформаційних моделей, які за своїм природним походженням є характерним проявом (відображенням) психологічного складу людини. Зазначено, що розгляд їх природи, побудови, практики застосування та дослідження дозволяють сформувати основу нової універсальної дисципліни за поняттями логіко-інформаційного характеру й аналітичним спрямуванням, що забезпечує можливість здійснення пошуку необхідного знання в будь-якій науковій сфері. Зауважено, що визначений універсальний метод є запорукою сталого розвитку людського інтелекту, що має складати необхідну "платформу-основу" для відповідного усталеного розвитку людського феномену.

Розглянуто особливості створення та властивості сценаріїв. Обгрунтовано доцільність використання сценарного підходу при моделюванні процесу аналітичної діяльності.

Розглянуто особливості сучасних пошукових систем. Проаналізовано способи побудови запитів. Викладено методи оптимізації пошуку інформації за умов бібліотечних аналітичних підрозділів.

Проаналізовано лексикографічний репертуар, що став підгрунтям сучасних концепцій тезаурусного моделювання термінолексики. Виявлено різновиди словників тезаурусного типу.

Розглянуто технології моделювання предметних областей, зокрема переваги та недоліки застосування універсального підходу до моделювання предметних областей. Визначено шляхи подолання недоліків універсального підходу до моделювання предметних областей на прикладі UML. Запропоновано інформаційну технологію предметно-орієнтованого математичного моделювання, сутність якої полягає у наданні можливості розробки специфічних для предметних областей мов моделювання.

Розглянуто питання використання методів і інструментальних засобів інтелектуального пошуку й аналізу інформації. Запропоновано структуру системи пошуку інформації й одержання знань з інформаційних ресурсів в електронному вигляді для інформаційного забезпечення етапів життєвого циклу інформаційних систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч237.24

Рубрики:

Інформаційно-пошукові мови

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описана разработка программного модуля в виде веб-сервиса для автоматизированного построения тезаурусов на основе комбинированного метода выявления важных терминов и связей в тексте и алгоритма автоматизированного итеративного построения терминологий в коллекциях научных текстов на украинском языке. Формат тезауруса JSON-LD избран с учетом возможности публикации полученных терминологических связей в стандартизированном виде сетевого доступа к ресурсам, и с позиций понимания тезауруса как полноценного программного модуля поисковой системы научных материалов.

Описано методику побудови і структуру тезауруса лінгвістичних термінів. Головним критерієм відбору термінів до тезауруса був критерій інформаційний. Побудова тезауруса передбачає розкриття основних типів відношень між поняттями, основними з яких є кореляція, синонімія, гіпонімія (рід - вид) і голонімія-меронімія (частина - ціле). Словникова стаття складається з дев'яти пунктів і є формалізованим енциклопедичним описом терміна. Запропоновану модель тезауруса і методику його побудови можна розглядати у двох аспектах: як лінгвістичний опис інформаційного пошукового тезауруса і як інформаційно-логічний опис лінгвістичної термінології.

Увагу приділено терміну - одиниці, у якій зосереджено все нагромаджене людством знання, і яка є тим об'єктом, яким займаються такі науки, як лінгвістика та інформатика. Розглянуто термін як елемент терміносистеми й термінології, наведено його функції, класифікацію термінів, лінгвістичні методи дослідження терміносистем, методи прикладної лінгвістики та інформатики. Охарактеризовано термінотворчі процеси в українській терміносистемі співробітництва країн-партнерів НАТО. Розкрито принципи побудови баз даних (БД), описано пошукову модель з юридичної термінології. Викладено формалізовану методику конструювання комп'ютерного тезауруса лінгвістичних термінів. Акцентовано на інформаційних ресурсах та БД, розглянуто способи організації БД, доступу до інформації в них. У додатках подано список синонімічних лінгвістичних термінів та список термінологічних корелятів.

Розглянуто класифікації електронних засобів навчального призначення, побудовані за фасетним методом, який припускає паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання. Наразі не передбачається жорсткої класифікаційної структури та наперед побудованих кінцевих угруповань, а самі класифікаційні угруповання утворюються шляхом комбінації значень, взятих із відповідних фасетів. Уперше зроблено спробу систематизувати існуючі класифікації електронних засобів навчання з позицій теорії класифікації. Наведено сучасні вітчизняні та зарубіжні фасетні класифікації електронних засобів навчання, проаналізовано їхні переваги та недоліки у порівнянні з ієрархічними класифікаціями. Запропоновано оригінальну авторську класифікацію електронних засобів навчального призначення, побудовану на основі фасетного методу.

Рассмотрены классификации электронных средств учебного назначения, построенные при помощи фасетного метода, который предполагает параллельное разделение множества объектов на независимые классификационные группировки. При этом не предусмотрено жесткой классификационной структуры и заранее построенных конечных группировок, а сами классификационные группировки образуются путем комбинации значений, взятых из соответствующих фасетов. Впервые осуществлена попытка систематизировать классификации электронных средств обучения с позиций теории классификации. Приведены современные отечественные и зарубежные фасетные классификации электронных средств обучения, проанализированы их преимущества и недостатки по сравнению с классификациями, построенными на основе иерархического метода. Предложена оригинальная авторская фасетная классификация электронных средств учебного назначения.

The article deals with the classification of e-learning tools based on the facet method, which suggests the separation of the parallel set of objects into independent classification groups; at the same time it is not assumed rigid classification structure and pre-built finite groups classification groups are formed by a combination of values taken from the relevant facets. An attempt to systematize the existing classification of e-learning tools from the standpoint of classification theory is made for the first time. Modern Ukrainian and foreign facet classifications of e-learning tools are described; their positive and negative features compared to classifications based on a hierarchical method are analyzed. The original author's facet classification of e-learning tools is proposed.

Висвітлено особливості застосування тезаурусу інформаційно-комунікаційних технологій студентами профільних спеціальностей на заняттях з англійської мови. Розглянуто ряд питань та характеристик процесу формування й використання комп’ютерної термінології.

Освещены особенности применения тезауруса информационно–коммуникативных технологий студентами профильных специальностей на занятиях английского языка. Рассмотрен ряд вопросов и характеристик процесса формирования и использования компьютерной терминологии.

The features of using thesaurus in the field of informatics by students of core specialities on the lessons of English language are elucidated. The number of questions and characteristics concerning the problem of forming and using computer terminology is reviewed .

Представлено аналітичний огляд процесу індексування інформації в інтерактивному просторі. Наведено основні типологічні особливості пошукових інструментів і розкрито суть інформаційного пошуку крізь призму структурних особливостей пошукових інструментів в Інтернет. Доведено, що індексування інформації є основною і вагомою щодо ефективності складовою пошукових інструментів.

Запропоновано підхід до побудови семантичної метрики на базі тезаурусу предметної області. Описано процес побудови такого тезаурусу. Запропоновано використати побудовану таким чином базу знань для пошуку потенційних партнерів, які займаються подібними науковими проблемами в предметній області, для якої побудовано тезаурус.

Запропоновано інформацію про особливості застосування бібліометричних оцінок для наукових журналів та вчених. Обговорення проведено на прикладі вчених Інституту механіки ім. С. П. Тимошенка і наукового журналу "Прикладная механика - International Applied Mechanics", який видається Інститутом російською мовою і видавництвом Springer - англійською мовою. Описано і частково прокоментовано традиційні та нові бази наукових даних. Розглянуто цитування як найбільш поширений параметр бібліометричних оцінок: індекси Хірша та Егге як інструменти оцінювання діяльності вчених і індекси Хірша, Impact-Factor, SJR, SNIP і RIP як інструменти оцінювання діяльності наукових журналів, а також певний новий підхід до оцінювання, оснований на запитах повних текстів електронних версій наукових публікацій. Спосеред усіх наукових журналів України за 1991 - 2011 роки журнал "Прикладная механика - International Applied Mechanics" одержував максимальні показники за всіма рейтингами: Impact-Factor = 1,740 за 2005 рік, SJR = 0,240 за 2006 рік, RIP = 1,76 за 2006 рік, SNIP = 2,45 за 2011 рік.

Розглянуто міжнародні наукометричні бази даних, констатовано недостатню репрезентацію в них неангломовних видань. Висвітлено світовий досвід формування національних індексів наукового цитування. Обгрунтовано доцільність створення української наукометричної бези даних.

Уточнено зміст термінів "природна мова" та "штучна мова" через їх співвідношення зі змістом терміна "інформація". Обгрунтовано амбівалентний зв'язок генезису природної та штучної мов з загальним культурним поступом людства. Аргументовано положення щодо того, що однією з основних ознак лінгвокультурного простору інформаційної доби є посилення взаємодії природної та штучної мов, яке виявляється в поступовому домінуванні ролі штучного мовного середовища в процесі репрезентації реалій культури. Розкрито людиновимірний характер спеціалізованих штучних мов. Доведено, що найдинамічнішими складовими сучасної культури в плані трансформації природно-штучної мовної системи є наукова сфера, а також соціальні практики, найбільш долучені до циркуляції інформації. Виявлено найсуттєвіші тенденції змін мовленнєвого простору сучасної культурної доби.