Узагальнено теоретичні положення з проблем діагностики та корекції психофізичного розвитку глухих дітей старшого шкільного віку. Встановлено особливості та потенційні можливості фізичного розвитку, психомоторних функцій й пізнавальної діяльності глухих дітей та дітей із нормальним слухом старшого шкільного віку. Розроблено методику корекції психофізичного розвитку глухих дошкільників засобами артикуляційної та пальцевої гімнастики у поєднанні з мовленнєвими та рухливими іграми.

Висвітлено особливості розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку з порушеннями слуху. Наведено рекомендації щодо організації навчально-розвивального середовища, а також запропоновано методичні прийоми й інноваційні педагогічні технології, які дозволяють забезпечити навчальні потреби таких дітей за умов спеціального навчального закладу, закладу з інклюзивним навчанням та вдома. Увагу приділено формуванню трудових навичок, пізнавальної активності та пошукової діяльності у дошкільників з порушеннями слуху.

Недостатність у мовній діяльності зменшення обсягу інформації, що одержують глухі внаслідок ураження слуху, позначається на розвитку всіх пізнавальних процесів, і це, зі свого боку, накладає відбиток на розвиток рухового аналізатора й на оволодіння майже всіма видами рухових навичок. Це вимагає здійснення спеціальної корекційно-компенсаторної роботи, спрямованої на вдосконалення їх рухової сфери, яка грунтується на компенсаторних перебудовах усього розвитку глухих дітей. Завдання роботи - формування в глухих дітей уявлення про плавання як різновид фізичної діяльності, основні рухи й способи плавання. Подолання страху перед водним середовищем, спортивною спорудою, незнайомими людьми тощо. Освоєння глухими дітьми водного середовища, ознайомлення з його властивостями та навчання найпростіших рухів та дихання. Методика навчання плавання глухих дітей віком 5 - 6 років передбачає послідовну реалізацію трьох етапів: пропедевтичного, спрямованого на освоєння символічних жестів і невербальних команд, що організують виконання рухових дій глухими дітьми в умовно-водному середовищі; адаптувально-навчального, спрямованого на засвоєння техніки дихання й основних плавальних рухів у водному середовищі та їх виконання за символічно-наочними командами; розвивально-тренувального - з удосконалення координації дихання й плавальних рухів у водному середовищі за символічно-жестовими командами в індивідуальному та груповому виконанні.

Обговорено питання щодо вибору умов навчання дитини з порушеннями слуху - у родині чи в спеціальних навчальних закладах. Акцентовано увагу на особливостях застосування звукопідсилювального апарата під час роботи з дітьми. Розкрито два етапи роботи, які необхідно пройти з дітьми: - відновлення повної сенсорної активності та - створення повноти обставин, яка зберігає й розвиває сенсорну активність дитини.

Підкреслено, що трудове виховання має велике значення для розвитку словесного мовлення глухих дітей, розширенні їх словникового запасу, вихованні потреби в спілкуванні. Розкрито особливості трудової діяльності людей з вадами слуху під час організації трудового виховання у сім'ї, зокрема, щодо розвитку словесного мовлення. Акцентовано увагу на поступовості ускладнення і систематичності праці дитини, ролі особистого прикладу батьків, господарсько-побутовій праці та праці в природі.

Наведено основні результати констатувального експерименту, спрямованого на вивчення особливостей і рівня пізнавально-пошукової діяльності дітей з вадами слуху старшого дошкільного віку. Визначено завдання експерименту, методи дослідження та заходи, спрямовані на допомогу, які включають спостереження за дітьми, визначення рівнів розвитку дітей, бесіди з вихователями. Надано характеристику рівнів розвитку пізнавально-пошукової діяльності, що були визначені в результаті проведеного дослідження. Обгрунтовано, що одержані дані свідчать про необхідність створення спеціальної методики, основними принципами якої має бути навчання дітей з вадами слуху нових способів і прийомів отримання знань за допомогою надання максимально можливої самостійності в діяльності та формування активної пізнавальної позиції дитини у процесі здобування знань.

Приведены основные результаты констатирующего эксперимента, направленного на изучение особенностей и уровня познавательно-поисковой деятельности детей со сниженным слухом старшего дошкольного возраста. Определены задачи эксперимента, методы исследования и мероприятия, направленные на помощь, включающие наблюдения за детьми, определение уровней развития детей, беседы с воспитателями. Данa характеристика уровней развития познавательно-поисковой деятельности, которые были определены в результате проведенного исследования. Обосновано, что полученные данные свидетельствуют о необходимости создания специальной методики, основными принципами которой должно быть обучение детей со сниженным слухом новых способов и приемов получения знаний посредством предоставления максимально возможной самостоятельности в деятельности и формировании активной познавательной позиции ребенка в процессе получения знаний.

Shows the main results of an experiment aimed at studying the characteristics and level of cognitive and exploratory activity of children with hearing loss preschool age. The tasks of the experiment, methods and activities designed to help, including the observation of children, the definition of developmental levels of children, interviews with teachers. This characteristic levels of cognitive-search activities, which have been identified as a result of the study. It is proved that the findings suggest the need for special techniques, the basic principles which should be teaching children with hearing loss new ways and methods of acquiring knowledge through the provision of maximum autonomy in the activities and the formation of the active positionof the child in the cognitive process of acquiring knowledge.

Розглянуто питання формування особистості за умов важкого зорового дефекту. Відзначено, що важлива роль у вирішенні компенсаторно-корекційного впливу на розвиток такої дитини належить колективу, в якому вона знаходиться. Вказано, що потреба в міжособистісних стосунках для дітей дошкільного віку є однією з основних. Проведене психолого-педагогічне дослідження засвідчило, що третина дошкільників з порушенням зору мають високий рівень тривожності, причому у хлопчиків він вдвічі вищий, ніж у дівчат. Відзначено також у дошкільників з такою вадою низьку самоповагу, невдоволеність собою, зневіру у власні сили, труднощі у спілкуванні, конфліктність.

Рассмотрены вопросы формирования личности в условиях тяжелого зрительного дефекта. Отмечено, что важная роль в решении компенсаторно-коррекционного воздействия на развитие такого ребенка принадлежит коллективу, в котором он находится. Указано, что потребность в межличностных отношениях для детей дошкольного возраста является одной из основных. Проведенное психолого-педагогическое исследование показало, что треть дошкольников с нарушением зрения имеют высокий уровень тревожности, причем у мальчиков он вдвое выше, чем у девочек. Отмечено также у детей с таким пороком низкое самоуважение, недовольство собой, неверие в собственные силы, трудности в общении, конфликтность.

Досліджено проблему мовленнєвої підготовки старших дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення до навчання в школі. Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання рівнів мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвиненням мовлення. Види та типи пізнавальних завдань, що системно використовувалися в процесі діагностування й ефективність яких якісно та кількісно підтверджена, слугували основою розробленої методичної системи пізнавальних завдань для мовленнєвої підготовки старших дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення. Подано теоретичне обгрунтування, розроблено зміст та перевірено ефективність методичної системи пізнавальних завдань для мовленнєвої підготовки дітей із загальним недорозвиненням. Результатами формувального експерименту підтверджено позитивний вплив спеціальної системи пізнавальних завдань на мовленнєву підготовку старших дошкільників зазначеної категорії. Мовленнєва підготовка старших дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення на основі спеціальної системи пізнавальних завдань сприяє особистішому становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

Обгрунтовано необхідність перегляду в нашій країні ролі і місця дошкільного виховання й навчання у системі освіти дітей із порушеннями слуху. Розкрито сучасний стан, актуальність та мету розробки концепції. Зазначено, що концепція розвитку дошкільної освіти дітей із порушеннями слуху орієнтована на сучасні світові тенденції в організації допомоги таким дітям. Охарактеризовано основні принципи модифікації дошкільної освіти дітей з порушеннями слуху. Визначено шляхи реалізації положень концепції.

Обоснована необходимость пересмотра в нашей стране роли и места дошкольного воспитания и обучения в системе образования детей с нарушениями слуха. Раскрыто современное состояние, актуальность и цель разработки концепции. Отмечено, что концепция развития дошкольного образования детей с нарушениями слуха ориентирована на современные мировые тенденции в организации помощи детям с нарушениями слуха. Охарактеризованы основные принципы модификации дошкольного образования детей с нарушениями слуха. Определены пути реализации положений концепции.

The basis for the development of the concept of preschool education of children with hearing impairments were: the ideological positions, popularization of new technologies for training and education, legislative updates, and regulatory framework of pre-school education of children with hearing impairments. The concept is focused on current global trends in the organization of care for children with hearing impairment: early identification of hearing loss and early onset of professional support, integrated approach to the organization of care for children with hearing impairments and their families, variability of forms of education and teaching approaches in teaching children with hearing impairments, the use of different forms of speech and types of speech activity, content flexibility and individualization of teaching of preschool children with hearing impairments. It is expected that implementation of the concept will contribute to the humanization of education for children with hearing impairment, eliminate it to a new modern level. The concept will contribute to the development of sensory and cognitive sphere of preschool children with hearing impairment, enhance the ability of the child in mastering verbal speech wish is seen as an universal tool of communication as well as in national sign language mastering as an equal means of communication and cognition in personality formation, and identity of the child with hearing impairment as a part of society and representatives of cultural communities of people with hearing impairments.

Розкрито теоретичні засади розвитку пізнавальної діяльності глухих дошкільників 5 - 6 років у процесі навчання плавання. Здійснено експериментальне дослідження розвитку пізнавальної діяльності та фізичного стану зазначеної категорії дітей. Викладено експериментальну корекційну методику розвитку пізнавальної діяльності глухих дошкільників 5 - 6 років у процесі навчання плавання та визначено її ефективність.

Охарактеризовано три групи методів, які використовуються у дошкільній сурдопедагогіці: наочні, практичні, словесні. Обгрунтовано необхідність тісного взаємозв’язку словесних методів з практичними і наочними. Аргументовано, що виходячи зі структури дефекту дошкільників з порушеннями слуху, саме наочні методи можна вважати найбільш продуктивними у їх навчанні та вихованні. Рекомендовано методику використання різних типів і видів наочності у дошкільному закладі для дітей з порушеннями слуху. Підсумовано, що використання наочності у процесі організації життєдіяльності дошкільників з порушеннями слуху є необхідним і невід’ємним елементом освітньо-розвиткового процесу спеціального дошкільного закладу.

Охарактеризованы три группы методов, используемых в дошкольной сурдопедагогике: наглядные, практические, словесные. Обоснована необходимость тесной взаимосвязи словесных методов с практическими и наглядными. Аргументировано, что исходя из структуры дефекта дошкольников с нарушениями слуха, именно наглядные методы можно считать наиболее продуктивными в их обучении и воспитании. Рекомендована методика использования различных типов и видов наглядности в дошкольном учреждении для детей с нарушениями слуха. Отмечено, что использование наглядности в процессе организации жизнедеятельности дошкольников с нарушениями слуха является необходимым и неотъемлемым элементом образовательно-развивающего процесса специального дошкольного учреждения.

The following three groups of techniques used in preschool deaf-and-dumb pedagogy are characterized: visual , practical , verbal. The importance of a close interconnection between verbal and practical and visual methods is proved. It is argued that basing on the structure of the defect of the preschool children with hearing impairments visual methods can be considered the most productive in their education and upbringing.

На сьогодні у світі існує багато різних підходів до виховання й навчання дітей із порушеннями слуху. Однією з альтернативних систем реабілітації дітей із порушеннями слуху, що принципово відрізняється від традиційних підходів, є верботональна методика. Вона передбачає одночасний розвиток усіх органів чуття, не пропонує ізолювати окремий вид сприйняття, не перебільшує роль певного стимулу або заміну іншим лінгвістичним кодом. Основним завданням методики є гармонійний розвиток дитини, її підготовка до соціальної адаптації та інтеграції, ураховуючи індивідуальні здібності. Мета дослідження - висвітлення особливостей розвитку вестибулярного апарату для формування усного мовлення в дітей вз порушенням слуху за верботональною методикою. Аналіз наукових джерел, зорово-моторної координації, швидкості й точності рухів, розвитку сприйняття, зорової пам'яті, оцінки слухового розвитку, координації. Обстежено 40 дітей дошкільного віку. Основну групу 1 (ОГ1) склала 21 дитина віком 5,2 - 0,1 роки (10 хлопчиків, 11 дівчат), контрольну (КГ1) - 19 дітей. Критеріями виключення було пацієнти з аутичним спектором та розумовую відсталістю. Представлено результати реабілітації дітей на основі результатів оцінки психомоторного розвитку. Методика має комплексний характер і включає такі елементи, як стан зорово-моторної координації, швидкість і точністю рухів, розвиток сприйняття, зорової пам'яті, оцінка слухового розвитку, координації. Висновки. Визначено, що розвиток вестибулярного апарату відіграє важливу роль у розвитку усного мовлення й спрямований на відновлення слухомовних навиків для нормального функціонування індивіда. Показано, що в процесі реабілітації потрібно приділяти особливу увагу цілісному гармонійному розвитку особистості, відновленню інтелектуального розвитку, фізичного, духовного та мовного зростання дитини на основі її потенційних здібностей. Своєчасна та правильно організована реабілітаційна робота забезпечує належний розвиток індивіда й сприяє швидкій соціалізації дитини. Перспективу подальших досліджень убачаємо в розробці реабілітаційних заходів для цього контингенту хворих з використанням верботональної методики.

Розглянуто проблему корекційно-розвивального супроводу дітей раннього та дошкільного віку з порушеннями слуху. Уперше теоретично обґрунтовано корекційно-розвивальний супровід дітей раннього та дошкільного віку з порушеннями слуху як систему, функціональність якої забезпечується комплексом взаємопов’язаних і взаємообумовлених впливів на створення адаптивно-превентивного середовища для компенсаторного розвитку сенсо-моторних інтеграцій, комунікації (soft skills, словесне мовлення та/або жестова мова), пізнавальної діяльності та виховання особистості. Розроблено концептуальні засади організації та реалізації системного корекційно-розвивального супроводу дітей раннього та дошкільного віку з порушеннями слуху в умовах спеціальних та інклюзивних закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрах. Визначено зміст, етапи, соціально-педагогічні та організаційні умови реалізації супроводу; окреслено методичні засади, форми та технології (підтримки, комунікації, безбар’єрності, професійного співробітництва, максимального використання потенціалу сім’ї) надання системного корекційно-розвивального супроводу дітям раннього та дошкільного віку з порушеннями слуху в сучасних умовах. Практичне значення здобутих результатів полягає в тому, що розроблено і апробовано систему корекційно-розвивального супроводу дітей раннього та дошкільного віку з порушеннями слуху як важливого механізму забезпечення їхнього розвитку і підтримки; поліфункціональність, варіативність та мобільність запровадженої моделі доводять перспективність та доцільність її реалізації фахівцями спеціальних та інклюзивних закладів освіти, ІРЦ з корекційно-розвивальною метою. Розроблена й апробована система супроводження дає змогу введення науково обґрунтованих коректив до навчальних програм підвищення кваліфікації педагогів та консультування батьків.