Проаналізовано різноманітні теоретичні підходи до становлення та розвитку особистості у разі зорового дефекту. Сліпоту визначено як психологічний феномен і вказано три рівні вияву дефекту: фізіологічний, психологічний та соціальний. Вивчено вплив зорового дефекту на формування рис характеру, самооцінку особистості та характер її спілкування з оточенням. Встановлено результати невдалої соціалізації осіб з вадами зору і розглянуто три види невротичної поведінки як одного із найтяжчих наслідків неправильної адаптації незрячих осіб у суспільстві. Зафіксовано першочергову значущість соціальних чинників та суспільних інститутів у формуванні основних властивостей особистості.

Проанализированы разнообразные теоретические подходы к формированию и развитию личности в случае дефекта зрения. Слепота определена как психологический феномен и указаны три уровня проявления дефекта: физиологический, психологический и социальный. Изучено влияние зрительного дефекта на формирование черт характера, самооценку личности и характер её общения с окружающими. Установлены результаты неудачной социализации личностей с недостатками зрения и рассмотрены три типа невротического поведения, как наиболее тяжкого последствия неправильной адаптации незрячих особ в обществе. Зафиксирована первоочередная значимость социальных факторов и общественных институтов в формировании основных черт личности.

Analyzed is the variety of theoretical approaches to establish and develop the individual of the persons with the vision defects. Blindness is defined as a psychological phenomenon, and three levels of the defect are indicated: there are physiologicalpsychological and social. The effect of the vision defect for the character traits and individual self esteem formation, and the model of its communication with others are explored. Established are the results of the unsuccessful socialization of individuals-with-visual-impairments and considered three types of neurotic behavior as the most serious consequences of blind persons’ wrong social adjustment. Fixed is the primary importance of social factors and public institutions in the formation of the basic personality traits.

Вивчено проблему формування архітектурного середовища (АС) спеціалізованого центру (СЦ) для сліпих і слабозорих дітей. Проаналізовано історичні передумови формування закладів навчання й адаптації дітей, а також медичні аспекти проблем із зором, специфічні потреби сліпих і слабозорих людей. Сформульовано основні аспекти функціональної та композиційної організації центру. Увагу приділено сучасним існуючим установам по всьому світі, також в Україні, та особливо, у Харкові; їх роботі із дітьми з порушеннями зору, їх устрою й особливостям формування АС. Виявлено, що облік предметно-просторового оточення, світло-кольорового рішення, антропометричних особливостей дітей з порушенням зору, комунікацій є обов'язковим завданням під час проектування СЦ для дітей з порушеннями зору. Встановлено, що ергономіка та дизайн вносять значний внесок в розробку науково обгрунтованих рекомендацій щодо формування оточення для дітей із порушеннями зору, що не створюють перешкод у житловому та навчальному середовищі, а також поліпшують шляхи комунікацій. Розроблено експериментальну концепт-модель СЦ для дітей із порушеннями зору, що відображає бачення сучасного раціонального простору для навчання, розвитку, корекції та підтримки дітей із порушеннями зору, з можливістю проживання й одержання всебічної допомоги з боку спеціалістів і викладачів.

Розглянуто актуальні питання соціальної адаптації осіб із порушеннями зору (ПЗ) через інклюзивну освіту, що має інтегративний характер та охоплює їх дошкільне, загальноосвітнє навчання та професійну підготовку. Науково обгрунтовано історико-філософські, психологічні та методичні аспекти запровадження інтегративного підходу до інклюзивної освіти осіб із ПЗ. Викладено результати дослідження, що проводилося в межах концепції ролі рівносторонньої розвиваючої освіти осіб, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, їх становлення як соціально активних, творчих членів соціуму. Висвітлено досвід організації навчання людей із ПЗ в Україні та за кордоном. Розкрито методологію та висвітлено дидактичні підходи до комп'ютерної підготовки, спрямованої на утворення в осіб із ПЗ компенсаторних пристосувань до використання комп'ютерної техніки в ролі спеціального технічного засобу навчального процесу, починаючи з початкової загальної середньої освіти та закінчуючи їх професійною підготовкою у професійно-технічних закладах і закладах вищої освіти. Висвітлено основи методики навчання в інклюзивному середовищі. Наведено майстер-класи розроблених навчально-розвивальних методик, що розкривають психолого-педагогічні особливості навчання осіб із ПЗ різних вікових категорій.