Присвячено проблемі корекції мислення дітей старшого дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями засобами нетрадиційної зображувальної діяльності. Визначено критерії мислення старшого дошкільника: операційно-діяльнісний, мотиваційно-пізнавальний та емоційно-критичний. Установлено незадовільний стан використання нетрадиційних технік зображувальної діяльності як засобу корекційно-виховної роботи, спрямованої на корекцію мислення старшого дошкільника та формування всебічно розвиненої особистості. Запропонований програмно-методичний комплекс розвитку мислення для дітей старшого дошкільного віку засобами нетрадиційної зображувальної діяльності, що передбачає системність, повторюваність, послідовність та систематичність корекційної роботи. Програмно-методичний комплекс реалізовувався у трьох напрямах: підвищення фахової компетентності педагогів, залучення батьків до корекційної роботи та проведення групових інтегрованих корекційно-психотерапевтичних занять. Доведено ефективність експериментального програмно-методичного комплексу.

Обгрунтовано та експериментально перевірено дієвість педагогічних умов формування основ образотворчої діяльності у дошкільників із синдромом Дауна, які репрезентовано у трьох блоках: організаційному, дидактичному, корекційно-розвивальному. З'ясовано ефективність корекційної методики формування основ образотворчої діяльності у дошкільників із таким синдромом. Розроблено та впроваджено в практику методичні рекомендації щодо формування основ образотворчої діяльності у дошкільників із синдромом Дауна у дошкільних закладах освіти.

Висвітлено загальні закономірності психомоторної організації людини. Розглянуто методи дослідження психомоторного розвитку дитини. Увагу приділено діагностиці стану психомоторики у молодших школярів з різним рівнем інтелектуального розвитку. Запропоновано комплексну програму корекції психомоторних порушень у розумово відсталих дітей.

Увагу зосереджено на проблемі соціалізації дітей з вадами інтелектуального розвитку. Показано, що під впливом сучасних соціально-економічних змін у суспільстві проблема соціалізації дітей такої категорії постає особливо гостро та потребує свого вирішення передусім у межах спеціального навчального закладу, який є для них головним інститутом соціалізації. Розкрито загальні теоретичні аспекти, особливості та зміст забезпечення соціалізації на всіх її стадіях, які проходить дитина у спеціальній школі. Наведено шляхи та основні напрями підвищення ефективності соціалізації дитини, а також результати експериментального вирішення проблеми.

Висвітлено питання розвитку дітей із затримкою психічного розвитку й обгрунтовано доцільність спеціальної роботи з урахуванням особливостей цих дітей, щоб допомогти їм ефективніше орієнтуватись у побуті та соціумі.

Рассмотрен вопрос развития детей с задержкой психического развития. Дано обоснование целесообразности специальной работы с учётом особенности этих детей с целью помочь им эффективнее ориентироваться в быту и социуме.

Reviewed by question of development of children delay of mental development.The rationale is given of expediency of the special work, taking into account the feature of these children, to help them more effective welfare orientation skills and ability.

Увагу зосереджено на актуальній проблемі формування основ образотворчої діяльності у дошкільників із синдромом Дауна. Визначено показники та критерії оцінювання стану сформованості образотворчої діяльності у розумово відсталих дошкільників і дошкільників з таким Дауна, виявлено особливості їх сформованості у дітей двох категорій. З їх урахуванням розроблено педагогічні умови та методику корекційно-розвивального навчання, спрямовані на успішне формування основ образотворчої діяльності у дошкільників із синдромом Дауна через широке застосування різних видів продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікації), нетрадиційних образотворчих технік у процесі проведення комбінованих занять, предметно-практичної, ігрової діяльності та різноманітних дидактичних вправ. Показано, що формування основ образотворчої діяльності у дошкільників з синдромом Дауна сприяє активізації у них компенсаторних можливостей, знижує негативний вплив вторинних відхилень на їх розвиток та готує до успішного навчання у школі.

Висвітлено теоретико-методологічні засади фізичної реабілітації дітей з особливостями інтелектуального розвитку. Розкрито поняття про фізичну реабілітацію та особливості її проведення з розумово відсталими дітьми. Викладено методику фізичної реабілітації дітей старшого дошкільного віку з особливостями інтелектуального розвитку. Запропоновано фізичні вправи для корекції психомоторики дітей старшого дошкільного віку з особливостями інтелектуального розвитку.

Розглянуто питання комплексного корекційного впливу в процесі навчально-виховної роботи з дітьми з розумовою відсталістю (РВ). Проаналізовано загальні та специфічні розлади моторної сфери дітей означеної категорії. Акцентовано увагу на необхідності систематичного впровадження фізичної реабілітації для покращення особистісного розвитку дітей із РВ. Обгрунтовано основну мету такої програми з фізичної реабілітації – корекція і компенсація недоліків фізичного розвитку, загальної та дрібної моторики, що перешкоджають успішному навчанню і вихованню дітей, – окреслено її напрями. Наведено блок-схему комплексної програми фізичної реабілітації дітей із РВ, описано специфіку проведення таких занять. Узагальнено, що завданнями навчальних закладів, що виховують дітей з РВ є забезпечення умов навчання та систематичної корекції засобами фізичної реабілітації таких дітей. Наголошено на необхідності змін в професійній підготовці майбутніх педагогів фізичної культури спеціальних та загальноосвітніх навчальних закладів початкової школи, пов’язаних з формуванням у них готовності до забезпечення комплексного корекційного впливу на дітей з РВ.

Рассмотрены вопросы комплексного коррекционного воздействия в процессе учебно-воспитательной работы с детьми с умственной отсталостью. Проанализированы общие и специфические расстройства моторной сферы детей указанной категории. Акцентировано внимание на необходимости систематического внедрения физической реабилитации для улучшения личностного развития детей с умственной отсталостью. Обоснована основная цель такой программы по физической реабилитации – коррекция и компенсация недостатков физического развития, общей и мелкой моторики, препятствующих успешному обучению и воспитанию детей, – очерчены ее направления. Приведена блок-схема комплексной программы физической реабилитации детей с умственной отсталостью, описана специфика проведения таких занятий. Обобщено, что задачами учебных заведений, воспитывающих детей указанной категории, является обеспечение условий обучения и систематической коррекции средствами физической реабилитации таких детей. Отмечена необходимость изменений в профессиональной подготовке будущих педагогов физической культуры специальных и общеобразовательных учебных заведений начальной школы, связанных с формированием у них готовности к обеспечению комплексного коррекционного воздействия на детей с умственной отсталостью.

The questions of the impact of the correctional complex in the process of educational work with children with mental retardation. It’s analyzed the general and specific disorders of the motor sphere of children of this category, focused on the necessity of systematic implementation of physical rehabilitation to improve the personal development of children with mental retardation. Substantiated the main purpose of such a program in physical rehabilitation – correction and compensation disadvantages of physical development, gross and fine motor skills that prevent successful training and education of children – outlined its direction. Shows a block diagram of an integrated program of physical rehabilitation of children with mental retardation, described the specifics of such employment. It’s summarized that the objectives of educational institutions caring for children with mental retardation, is to provide learning environments and systematic correction by means of physical rehabilitation of such children. The necessity of changes in the training of future teachers of physical culture and special secondary schools elementary school associated with the formation of their readiness for an integrated corrective impact on children with mental retardation.

Досліджено проблему розвитку комунікативних умінь дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними вадами засобами арттерапії. Визначено особливості мовленнєво-комунікативного розвитку (лексики, граматики, зв'язного мовлення; інформаційно-, регуляційно-, афективно-комунікативних груп умінь) у дітей молодшого шкільного віку із розумовою відсталістю та без інтелектуальних порушень. Доведено доцільність використання засобів арттерапії з корекційною метою. Обгрунтовано методику формувального етапу експерименту, сформульовано необхідні педагогічні умови досягнення позитивних результатів розвитку мовленнєво-комунікативних умінь зазначеної категорії дітей засобами арттерапії. Визначено напрями та методи, а також узагальнено одержані результати проведеної експериментальної роботи, статистично підтверджено ефективність запропонованої методики.

Висвітлено специфіку співпраці з сім’ями вихованців, що мають інтелектуальні порушення, у навчально-реабілітаційному центрі. Обгрунтовано необхідність вироблення в самих батьків правильного розуміння проблем власної дитини й відповідного ставлення до неї. Окреслено функції батьків у вихованні дитини з інтелектуальними вадами. Узагальнено досвід роботи навчально-реабілітаційного закладу і засвідчено, що успішність корекційно-розвивальної роботи школярів залежить від того, наскільки до цього процесу залучається сім’я. Підсумовано, що саме родина має бути зацікавлена у тому, щоб забезпечити відповідний педагогічний вплив на дитину для оволодіння нею потрібними знаннями і уміннями, які в майбутньому сприятимуть соціально-трудовій адаптації.

Освещена специфика сотрудничества с семьями воспитанников, имеющих интеллектуальные нарушения, в учебно-реабилитационном центре. Обоснована необходимость выработки у самих родителей правильного понимания проблем собственного ребенка и соответствующего отношения к нему. Определены функции родителей в воспитании ребенка с интеллектуальными недостатками. Обобщен опыт работы учебно-реабилитационного учреждения и засвидетельствовано, что успешность коррекционно-развивающей работы школьников зависит от того, насколько к этому процессу привлекается семья. Подведены итоги, что именно семья должна быть заинтересована в том, чтобы обеспечить соответствующее педагогическое воздействие на ребенка для овладения им нужными знаниями и умениями, которые в будущем будут способствовать социально-трудовой адаптации.

It is highlighted the specifics of cooperation with the families of students with intellectual disabilities in educational and rehabilitation center. It is found the necessity of developing the parents’ understanding of the problems of their own child and the appropriate attitude to it. There are determined the functions of the parents in the upbringing a child with intellectual disabilities. It is assumed the experience of educational and rehabilitation work of the institution and it is attested that the success of correctional work with students depends on how much the family is involved in this process.

Висвітлено результати дослідження щодо формування основ образотворчої діяльності у дошкільників із синдромом Дауна. Розкрито основні напрями розробленої корекційно-розвивальної методики, спрямованої на формування: уявлень про розмір, колір, форму предметів; графічних навичок; просторового орієнтування; уміння впізнавати предмети в малюнках та об’ємних пластичних виробах; навичок елементарних технічних операцій. Подано рекомендації щодо використання нетрадиційних технік зображення ("штампування", "ниткографія", "плямографія", "пальцевий живопис", "колаж", "монотипія", "набризк") як ефективного засобу корекційного навчання. Відзначено, що використання засобів нетрадиційних технік зображення має відбуватися комплексно, з використанням різноманітних видів продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікації), у поєднанні з іншими видами мистецтва (музики, художнього слова). Охарактеризовано три блоки (організаційний, дидактичний та корекційно-розвивальний) педагогічних умов, визначених для забезпечення ефективності означеної методики. Зазначено, що застосування організаційно-педагогічних умов забезпечує розвиток особистості, формування цілеспрямованої діяльності, сприяє подоланню та попередженню труднощів у навчанні дошкільників із синдромом Дауна. Доведено, що використання корекційної методики сприяє ефективному формуванню образотворчої діяльності у дітей, посилює корекційну спрямованість навчального процесу.

Освещены результаты исследования по формированию основ изобразительной деятельности у детей с синдромом Дауна. Раскрыты основные направления разработанной коррекционно-развивающей методики, направленной на формирование: представлений о размере, цвете, форме предметов; графических навыков; пространственной ориентировки; умение узнавать предметы в рисунках и объемных пластических изделиях; навыков элементарных технических операций. Даны рекомендации по использованию нетрадиционных техник изображения ("штамповки", "ниткографии", "плямографии", "пальцевой живописи", "коллажа", "монотипии", "набрызга") как эффективного средства коррекционного обучения. Отмечено, что использование средств нетрадиционных техник изображения должно происходить комплексно, с использованием различных видов производительной деятельности (рисования, лепки, аппликации), в сочетании с другими видами искусства (музыки, художественного слова). Охарактеризованы три блока (организационный, дидактический и коррекционно-развивающий) педагогических условий, определенных для обеспечения эффективности указанной методики. Указано, что применение организационно-педагогических условий обеспечивает развитие личности, формирование целенаправленной деятельности, способствует преодолению и предупреждению трудностей в обучении дошкольников с синдромом Дауна. Доказано, что использование коррекционной методики способствует эффективному формированию изобразительной деятельности у детей, усиливает коррекционную направленность учебного процесса.

The article presents the results of an author’s study of basis formation of fine arts activities in preschool children with Down syndrome. The basis directions of correction methods aimed at formation: perceptions of size, color and shape of objects; graphic skills; spatial orientation; ability to recognize objects in the drawings and three-dimensional plastic products; basis skills of technical operations. In the article recommendations on the usage of alternative techniques of images ("punching", "threads graphy", "graphy spots", "finger painting", "collage", "monotype", "spraying") as an effective means of correctional education were being made. The use unconventional techniques of images enhance an emotional nature of the fine arts activity that attracts kids with its simplicity and accessibility, opening the possibility of ordinary objects as visual materials. In the article three blocks of pedagogical conditions were characterized: organizational (establishment of developmental environment, involvement in educational process team of professionals: teachers, psychologists, pathologists, parents involvement, and their teacher education); didactic (choice of affordable content of the educational material, the use of appropriate methods, techniques, types of work, using original structure of classes, providing interdisciplinary connections (connection of expressive activities with the world, games, elementary mathematical concepts, language development and other types of activity), the use of alternative techniques of fine arts activity); correction and developing (includes developing diagnostic unit objectives; psychological help to the child and his parents un the process of fine arts activity, providing emotional intensity sessions, preventing physical and mental overload of the child, the use of correctional and developmental methodology in the process of forming the foundations of fine arts activity in preschool children with Down syndrome).

Розкрито особливості формування здорового способу життя (ЗСЖ) в учнів допоміжної школи. Викладено основні аспекти формування ЗСЖ старшокласників з вадами інтелекту в сучасній практиці. Досліджено сформованість складових ЗСЖ у цієї категорії старшокласників. Обгрунтовано методику дослідження. Висвітлено особливості застосування правил ЗСЖ у практиці учнями допоміжної школи. Розглянуто проблеми удосконалення форм і методів з формування ЗСЖ у процесі корекційно-виховної роботи.

Приділено увагу проблемам онтогенетичного розвитку та стану психофізіологічних функцій в дітей з вадами розвитку різних категорій: з слуховою сенсорною вадою, з затримкою психічного розвитку, з вадами інтелекту, дітей з порушеннями рухомо-моторної функції, а саме дітей з дитячим церебральним паралічем. Висвітлено стан основних індивідуально-типологічних властивостей вищих відділів центральної нервової системи, генетично детермінованих, а також стан перцептивно-когнітивних процесів в дітей з вадами розвитку. Обгрунтовано системні принципи організації та корекції навчальної діяльності дітей із зазначеними вадами. Показано зміни психофізіологічних функцій та перцептивно-когнітивних процесів під впливом проведеної корекції та навчальної діяльності.

Подано результати емпіричного дослідження психологічних меж як параметра комунікативної діяльності у взаємодії з однолітками дітей із типовим і затриманим психічним розвитком (ЗПР). Вказано, що дослідження проводилося з дітьми старшого дошкільного віку в чотирьох серіях із застосуванням модифікованого варіанта "Метаморфози" за такими показниками: порушення меж ролі в грі, вихід за межі сюжету, розмір простору, який дитина відмежовує для гри, закритість / відкритість ігрового простору, здатність впускати на свою територію дітей, ставлення до іграшок, тип іграшок. Спостереження за грою довели, що гра дітей із ЗПР має специфічні особливості. Доведено, що дітям із ЗПР необхідна додаткова, спеціально організована ігрова діяльність, у процесі якої буде подолано розрив між функцією програвання й розвивальною функцією гри.

Представлены результаты эмпирического исследования психологических границ в качестве параметра коммуникативной деятельности во взаимодействии со сверстниками детей с типичным и задержанным психическим развитием ( ЗПР ). Указано, что исследование проводилось с детьми старшего дошкольного возраста в четырех сериях с применением модифицированного варианта "Метаморфозы" по таким показателям: нарушение границ роли в игре, выход за пределы сюжета, размеров пространства, которые ребенок отделяет для игры, закрытость / открытость игрового пространства, способность впускать на свою территорию детей, отношение к игрушкам, тип игрушек. Наблюдения за игрой доказали, что игра детей с ЗПР имеет специфические особенности. Доказано, что детям с ЗПР необходима дополнительная, специально организованная игровая деятельность, в процессе которой будет преодолен разрыв между функцией проигрывания и развивающей функцией игры.

The results of empirical studies of psychological boundaries as a parameter of communicative activity in interaction with peers of children with typical and delayed mental development ( mental retardation ) . Stated that the study was conducted with children preschool age in four series using a modified version of the " Metamorphoses" by such indicators : trespassing role in the game , going beyond the plot, the amount of space separates the child to play , indoor / outdoor play space , the ability to close doors to children related to toys , type toys. Noted that observations of the game proved that children play with the CRA has specific features . Proved that children with mental retardation need more , specially organized play activity , during which will be bridged the gap between the function of playing games and developing function .

Мета дослідження - вивчення дидактичної гри як методу формування історичних понять у розумово відсталих учнів. Розкрито ознаки, структурні компоненти, класифікації та функції методів навчання взагалі та методу дидактичної гри зокрема. Теоретично обгрунтовано та розроблено зміст дидактичної гри як методу формування історичних понять у розумово відсталих школярів: модель методу дидактичної гри з формування історичних понять у дітей із розумовою відсталістю, класифікацію ігор для уроків історії спеціальних шкіл, ігрові комплекси та методику їх застосування. Визначено критерії та рівні сформованості історичних понять у розумово відсталих школярів. Експериментально виявлено та описано рівні сформованості суспільно-історичних понять у школярів із розумовою відсталістю перед вивченням історії та їх мотивацію щодо вивчення історії. Доведено ефективність запропонованої моделі методу дидактичної гри, комплексу та методики використання навчальних ігор на уроках історії в спеціальних закладах.

Розкрито проблему закріплення вивченого матеріалу учнями з порушеннями інтелекту на уроках історії. Доведено доцільність застосування дидактичних ігор для навчання дітей з вадами інтелектуального розвитку. Виведено основні критерії для створення дидактичних ігор. Визначено етапи підготовки дидактичної гри та завдання всіх дійових суб’єктів навчального процесу в такій грі. Аргументовано пріоритетність застосування для навчання розумово відсталих школярів дидактичних ігор із застосуванням індуктивної та дедуктивної логіки. Звернено увагу на необхідність створення завдань різного рівня складності для дітей з різними типами порушень інтелектуального розвитку.

Раскрыта проблема закрепления изученного материала учениками с нарушениями интеллекта на уроках истории. Доказана целесообразность применения дидактических игр для обучения детей с недостатками интеллектуального развития. Выведены основные критерии для создания дидактических игр. Определены этапы подготовки к дидактической игре и задачи всех действующих лиц учебного процесса в такой игре. Аргументирована приоритетность применения для обучения умственно отсталых школьников дидактических игр с применением индуктивной и дедуктивной логики. Обращено внимание на необходимость создания заданий разного уровня сложности для детей с разными типами нарушений интеллектуального развития.

Disclosed is the problem of reinforcement the knowledge from history by pupils with intellectual disabilities. The expediency of the use of didactic games for teaching children with intellectual disabilities is proved. Deduced are the basic criteria for the creation of didactic games. Defined are the stages of didactic game preparation and missions of the actors in the educational process in a didactic game. Argued is the priority of using inductive and deductive logic in the didactic games for teaching mentally retarded students. Attention is paid to the different levels complexity tasks need of for children with different types of violations of intellectual development.

Проаналізовано загальну, спеціальну, фізіологічну та психолого-педагогічну літературу і практичний досвід вчителів щодо розвитку уваги під час уроків у молодших нормально розвинених та розумово відсталих дітей. Розкрито сутність та зміст властивостей уваги, кількісні та якісні її характеристики. Зроблено висновок, що якщо рівень розвитку будь-якої із властивостей уваги занижений або порушений у дитини, то це призводить до зниження її активності, працездатності й успішності, тому важливим, на думку автора, є розвиток уваги не лише на спеціально організованих корекційних заняттях, але й в усьому навчально-виховному процесі допоміжної школи.

Проанализированы общая, специальная, физиологическая и психолого-педагогическая литература и практический опыт учителей относительно развития внимания во время уроков у младших нормально развитых и умственно отсталых детей. Раскрыты сущность и содержание свойств внимания, количественные и качественные его характеристики. Сделан вывод, что если уровень развития любого из свойств внимания занижен или нарушен у ребенка, то это приводит к снижению его активности, работоспособности и успешности, потому важным, по мнению автора, является развитие внимания не только на специально организованных коррекционных занятиях, но и во всем учебно-воспитательном процессе вспомогательной школы.

It was analysed common, specific, physiological, psychological and pedagogical literature and teachers practical experience in the direction of attention development at the lessons in younger normal and mentally retarded children. It was discovered essence and meaning of attention properties, its quantitative and qualitative characteristics. It was concluded that if the child's level of any attention property is diminished or impaired, it leads to a decrease in its activity, efficiency and performance, so, in the opinion of the author, the development of attention is important not only to the designated remedial classes, but throughout the educational process in secondary school.

З'ясовано сутність, етапи та механізми формування перцептивної дії, особливості якої характеризують сенсорний розвиток особистості. Відповідно до визначених показників сформованості перцептивної дії виявлено особливості та рівні сенсорного розвитку розумово відсталих дошкільників на основі сприймання ними форми, кольору та величини предметів. Розроблено педагогічне забезпечення сенсорного розвитку розумово відсталих дітей шляхом використання системи дидактичних ігор і вправ, достатніх для формування перцептивних дій з урахуванням виявлених у них особливостей сенсорно-перцептивної сфери. Застосування системи дидактичних ігор і вправ дозволяє скоригувати сенсорний розвиток дітей цієї категорії, сформувати у них перцептивні дії на достатньому рівні, необхідні для подальшого розвитку та життєдіяльності.

Розглянуто питання формування здібностей до регуляції поведінки та саморегуляції у провідних видах діяльності дитини зі зниженим рівнем інтелектуального розвитку. Висвітлено результати дослідження сформованості саморегуляції у молодших школярів зі зниженим інтелектом у процесі навчальної діяльності, проведеного з використанням методики У. Ульєнкової. Зазначено, що до експериментального дослідження були залучені діти перших класів із затримкою психічного розвитку, діти з розумовою відсталістю та діти з нормальним розвитком. Доведено, що в дітей зі зниженим інтелектом більш виражені труднощі у разі необхідності виконувати завдання за зразком, дотримуватися вимог та послідовності виконання у порівнянні з дітьми з нормальним розвитком. Наголошено, що виражені особливості психічного розвитку, притаманні дітям зі зниженим інтелектом, негативно впливають на розвиток усіх компонентів саморегуляції. Визначено причини несформованості саморегуляції в процесі виконання навчальних завдань означених дітей. Окреслено шляхи та корекцію її формування.

Рассмотрены вопросы формирования способностей к регуляции поведения и саморегуляции в ведущих видах деятельности ребенка с пониженным уровнем интеллектуального развития. Освещены результаты исследования сформированности саморегуляции у младших школьников со сниженным интеллектом в процессе учебной деятельности, проведенного с использованием методики В. Ульенковой. Указано, что к экспериментальному исследованию были привлечены дети первых классов с задержкой психического развития, дети с умственной отсталостью и дети с нормальным развитием. Доказано, что у детей со сниженным интеллектом более выраженные трудности при необходимости выполнять задания по образцу, соблюдать требования и последовательность выполнения по сравнению с детьми с нормальным развитием. Отмечено, что выраженные особенности психического развития, которые присущи детям со сниженным интеллектом, негативно влияют на развитие всех компонентов саморегуляции. Определены причины несформированности саморегуляции в процессе выполнения учебных заданий указанными детьми. Намечены пути и коррекция ее формирования.

In article shined a problem of features of self-control at children of younger school age with the lowered intelligence in the course of educational activity, it is defined a way and correction of its formation

Охарактеризовано стан розробленості проблеми громадянськості у психолого-педагогічній теорії та практиці. Розкрито особливості виховання громадянськості розумово відсталих старшокласників у системі позакласної виховної роботи, розроблено показники, критерії та рівні її сформованості. Удосконалено методи громадянського виховання, визначено особливості їх застосування у роботі з даним контингентом учнів. Доведено ефективність розробленого педагогічного забезпечення процесу виховання громадянськості у старшокласників допоміжних шкіл у позакласній роботі.