Розглянуто теоретичні засади корекції розвитку дітей з розумовими вадами. Розкрито сутність корекційно-розвивальної роботи у спеціальному освітньому закладі, з'ясовано її місце у системі загальної та спеціальної освіти. Визначено основні ланки педагогічного процесу, а також складові досягнення корекційної мети. Наведено структуру дефекту аномальних дітей усіх основних категорій (дітей з вадами слуху, зору, інтелекту, мовлення). Проаналізовано можливості формування в учнів з вадами розумового розвитку учбової діяльності відповідно до її структури, учбових дій та становлення у них теоретичних узагальнень. Значну увагу приділено особливостям формування в учнів з вадами інтелекту узагальненості, усвідомленості, самостійності, стійкості розумової діяльності та індивідуального способу діяльності.

Розглянуто питання організації спеціальної роботи, спрямованої на формування в учнів усвідомленості навчально-практичної діяльності. Розкрито теоретичні засади та методику формування усвідомленості діяльності у розумово відсталих школярів. Описано педагогічні прийоми забезпечення усвідомленого опанування учнями техніко-технологічними знаннями.

Рассмотрены вопросы организации специальной работы, направленной на формирование в учеников осознанности учебно-практической деятельности. Раскрыты теоретические основы и методика формирования осознанности деятельности в умственно отсталых школьников. Описаны педагогические приемы обеспечения осознанного овладения учениками технико-технологическими знаниями.

Розглянуто проблеми формування творчої особистості у процесі трудового навчання в допоміжній школі. Обгрунтовано необхідність розробки спеціальних програм з трудового навчання для учнів з обмеженими розумовими можливостями. Визначено вік, в якому творчий розвиток таких дітей на уроках праці буде оптимальним.

Рассмотрены проблемы формирования творческой личности в процессе трудового обучения в специальных школах. Обоснована необходимость разработки специальных программ по трудовому обучению для учащихся с ограниченными умственными возможностями. Определен возрастной период, в котором творческое развитие таких детей на уроках труда будет оптимальным.

Подано визначення поняття "готовність", її складові, критерії та рівні сформованості за різних умов навчання учнів (констатуючий та формуючий експеримент). Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що готовність учнів до майбутньої праці зумовлюється особливостями психічного розвитку та організацією їх професійно-трудового навчання. Зазначено, що розширення дидактичних функцій праці (навчальних, виховних, розвиваючих), інтеграція позакласної та позашкільної роботи трудової спрямованості у систему професійно-трудового навчання, наближення навчальної праці до умов реального виробничого процесу, включення до трудового процесу учнів ділових, ігрових, проблемних і виробничих ситуацій забезпечує більш високий рівень сформованості їх професійної та особистісної готовності.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження з проблеми соціально-трудової адаптації випускників допоміжної школи. Розглянуто професійний відбір у системі трудового навчання розумово відсталих учнів як засіб підвищення ефективності підготовки школярів до опанування робітничих професій. Розроблено організаційні форми та методичне забезпечення здійснення професійного відбору в системі трудової підготовки в допоміжній школі. На підставі проведеного аналізу вимог професіограм робітничих професій, які запроваджено в школах, запропоновано комплекс методик для дослідження стану сформованості професійно важливих якостей в учнів. З метою здійснення прогнозу щодо опанування учнями робітничих професій обчислено індекси успішності професійного навчання. Визначено рівні придатності школярів до опанування трудової діяльності. Висвітлено методичні засоби розвитку професійно важливих якостей в учнів. На підставі результатів дослідження відзначено, що для успішного опанування школярами робітничих професій необхідно здійснювати спеціально організований навчальний процес, спрямований на розвиток професійно важливих якостей. Проведено порівняльний аналіз отриманих результатів пролонгованого професійного відбору учнів експериментальних та контрольних груп.

З'ясовано системну сутність корекційно-розвивальної роботи у процесі спеціальної освіти та сформульовано концептуальну модель дослідження даного психолого-педагогічного феномена. Теоретично обгрунтовано психологічний зміст формування усвідомленого навчання як передумови корекційно-розвивальної роботи у спеціальному освітньому закладі для дітей з обмеженими розумовими можливостями. Визначено сутність предмета корекційно-розвивального впливу на учнів з обмеженими розумовими можливостями у процесі трудового навчання. Досліджено психологічні особливості прояву розумової сфери у дітей з різним рівнем інтелектуального розвитку як предмета корекційно-розвивального впливу у процесі трудового навчання. Виявлено й експериментально апробовано змістові лінії та особливості формування компонентів розумової сфери у дітей з обмеженими розумовими можливостями. Розроблено дидактично-методичне, змістове та організаційне забезпечення формування в учнів розумової сфери як цілісну педагогічну технологію корекційно-розвивальної роботи засобами трудового навчання. Розглянуто систему психолого-педагогічних умов забезпечення корекційної спрямованості трудового навчання учнів з обмеженими розумовими можливостями.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми психологічних особливостей засвоєння техніко-технологічних знань розумово відсталими молодшими школярами. Комплексно вивчено взаємопов'язані складові, а саме: наявні в учнів техніко-технологічні знання за структурними компонентами (знання про результат, предмет, засоби праці, трудові дії), показники (повнота, правильність, усвідомленість), рівні; ефективність виконання на їх основі трудового завдання за показниками (правильністю, швидкістю, цілеспрямованістю, самостійністю, розумінням завдання, вербалізацією способу виконання завдання, якістю виробу); пізнавальні процеси, що забезпечують засвоєння знань (сприймання, мислення, пам'ять); з'ясування характеру зв'язку між цими явищами. На підставі виявлених особливостей засвоєння розумово відсталими учнями техніко-технологічних знань розроблено рекомендації з метою оптимізації процесу трудового навчання у початковій ланці допоміжної школи.

Досліджено проблему психологічної особливості формування у розумово відсталих учнів навичок самообслуговування. З'ясовано психологічний зміст навичок самообслуговування, визначено механізми їх становлення, показники сформованості у молодших розумово відсталих учнів. Розроблено спеціальну систему корекційно-розвивальної роботи, спрямованої на формування в учнів допоміжної школи навичок самообслуговування, з урахуванням психологічних особливостей цього процесу, а також обгрунтовано умови їх формування.

Проведено аналіз практики використання наочних засобів на уроках трудового навчання у спеціальній школі. Визначено стан сформованості умінь учнів виконувати практичні завдання за різними видами наочних засобів на базі розроблених критеріїв і рівнів їх визначення. Доведено, що формування в розумово відсталих молодших школярів умінь користуватися наочними засобами як наочною опорою у процесі виконання практичних завдань на уроках трудового навчання значною мірою залежить від достатнього розвитку інтелектуальних компонентів трудової діяльності, а саме: умінь аналізувати, здійснювати планування та самоконтроль. Встановлено психолого-педагогічні умови, спрямовані на вдосконалення методики трудового навчання розумово відсталих школярів.

Вивчено особливості фізичного розвитку та рухові здібності дітей із розумовими вадами, які навчаються в професійно-технічному навчальному закладі будівельного профілю. Проаналізовано науково-методичну літературу з питань фізичного розвитку учнівської молоді з вадами розумового розвитку та результати педагогічного спостереження.

Розглянуто процес професійно-трудової соціалізації осіб з вадами інтелектуального розвитку за умов навчально-реабілітаційних центрів і спеціальних шкіл-інтернатів. Зазначено його основні етапи, надано оригінальну інтерпретацію цілей психологічного супроводу соціалізації з урахуванням особистісно-орієнтованого, діяльністного, компетентністного та системно-синергетичного підходів. Обгрунтовано основні принципи забезпечення наступності даного процесу, визначено його компонентний склад, що включає: теоретико-методологічний, організаційно-управлінський, діагностико-аналітичний та корекційно-профорієнтаційний блоки.

Розглянуто підходи щодо професійної освіти дорослих із порушеннями інтелекту. Систематизовано результати експериментального дослідження, спрямованого на оптимізацію процесу навчання даної категорії дорослих.

Рассмотрены подходы к професиональному образованию взрослых с нарушениями интеллекта. Систематизированы результаты экспериментального исследования, направленного на оптимизацию процесса обучения данной категории взрослых.

The approaches to vocational training of adults with intellectual disturbace are considered; the results of experimental research to optimize the process of vocational training of adults with intellectual disturbances are systemized.

Висвітлено особливості проведення уроків трудового навчання для дітей з обмеженими трудовими можливостями. Наведено приклад плану уроку трудового навчання для VII класу за темою "Прозоролічильні техніки. Вишивання мережок". Проаналізовано структуру уроку. Запропоновано методичні рекомендації щодо підбиття підсумків заняття.

Розглянуто проблему допомоги молоді в професійному визначенні відповідно до її психофізичних та особистісних якостей. На прикладі професіограми столяра розкрито близько двадцяти методик дворазового на рік обстеження учнів з метою вивчення стану сформованості у них професійно значущих якостей. Обгрунтовано критерії віднесення обстежених учнів до рівнів: придатний, умовно придатний, умовно непридатний. Зосереджено увагу на даних методичних спостережень, які має заносити до "Анкети учня" шкільний лікар.

Розглянуто зміст трудового навчання розумово відсталих дітей у контексті поглядів дефектологів на різних етапах розвитку школи: дореволюційному періоді, починаючи з засновника олігофренопедагогіки Е.Сегена, та післяжовтневому періоді (1918 - початок 1930-х рр.). Значну увагу приділено документам радянського періоду - положенням, інструкціям, постановам, програмам Наркомосу України, що сприяли створенню в Україні системи навчально-виховної роботи з розумово відсталими дітьми на основі принципів зближення школи з життям, поєднання навчання з виробничою працею. Розкрито значення Другого Всеросійського з'їзду з соціально-правової охорони дітей і підлітків (1924 р.) для розвитку теорії та практики трудового навчання розумово відсталих дітей. Окреслено причини поступової втрати допоміжною школою своєї специфіки. Наголошено на усвідомленні дефектологами України в цей період важливості розробки теоретичних засад і визначення нових принципів залучення таких дітей до трудової діяльності.

Розкрито зміст індивідуального підходу як важливого принципу дидактики, зокрема, у роботі з дітьми з особливими потребами. Розглянуто стан вивчення у психолого-педагогічний літературі проблеми індивідуального підходу до виховання розумово відсталих дітей. Підкреслено, що організація диференційованого навчання в допоміжних школах України є одним зі шляхів реалізації індивідуального підходу, який передбачає, зокрема, створення окремих класів для учнів з більшими і меншими пізнавальними можливостями. Проаналізовано сім показників, відібраних І.Єременко та В.Туринською для характеристики розвитку пізнавальних здібностей учнів. Вказано показники, які необхідно враховувати у процесі здійснення індивідуального підходу: темп праці учня, розуміння і сприймання, самостійність і активність тощо. Охарактеризовано чотири групи дітей за ознаками успішного опанування знаннями та трудовими операціями на уроках праці. Акцентовано увагу на обов'язковості врахування педагогом на уроках трудового навчання проявів наявних у молодших школярів порушень рухової сфери, просторового орієнтування та працездатності.

На конкретних прикладах обгрунтовано особливості навчального курсу "Технологія", вивчення якого здійснюється через навчальний предмет "Трудове навчання", у школі інтенсивної педагогічної корекції. Зроблено висновок, що навчальний курс "Технологія", що грунтується на предметній і корекційно-розвивальній змістових складових, створює сприятливі умови для професійного самовизначення учнів, сприяє розвитку технічної творчості та конструкторських здібностей, морально-вольових якостей, культури праці та забезпечує корекційний розвиток дитини з затримкою психічного розвитку.

Розглянуто важливу проблему сучасної корекційної педагогіки - вивчення працездатності дітей з порушеним інтелектом та можливості її підвищення.

Названо принципи, які визначають зміст трудового навчання молодших школярів. Розкрито напрями досягнення освітньої та корекційної цілей трудового навчання. Наголошено на специфіці побудови навчальної програми: у вигляді таблиці; за лінійним і концентричним принципами. Акцентовано на передбаченні змістом програми систематичного повторення теоретичного і практичного матеріалу. Докладно представлено три складові програми: зміст навчального матеріалу; навчальні досягнення; спрямованість корекційно-розвивальної роботи. Їх особливості конкретизовано на прикладі розділу "Робота з глиною та пластиліном" (І клас). Доповнено прикладами формулювання освітньої і корекційної мети кількох уроків за розділом.

Здійснено історичний огляд розвитку допоміжних шкіл в Україні в період 1959 - 1981 рр. Досліджено зміни в системі професійно-трудового навчання допоміжних шкіл.