Дисертацію присвячено визначенню та апробації шляхів оптимізації педагогічного впливу форм художньо-масової роботи на трудове виховання учнів профтехучилищ, розроблено науково-обгрунтовану модель програми впливу системи театралізованих заходів на творче ставлення до праці майбутніх працівників виробничої сфери.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти громадянського самовизначення молоді. Проаналізовано досвід формування громадянського самовизначення учнів ПТНЗ у позанавчальній діяльності. Розкрито особливості та педагогічні умови його формування за нових соціально-політичних умов розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу.

Розроблено модель формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів у позанавчальній діяльності, обгрунтовано педагогічні умови, що сприяють забезпеченню активізації громадянського самовизначення вихованців. Розкрито сутність дефініцій "громадянське самовизначення учнів професійно-технічних навчальних закладів". Визначено критерії (повнота, глибина осмислення та міцність знань; зміст, спрямованість і стійкість мотивів, характер емоцій; ступінь розвитку умінь і навичок поведінки, їх стійкість; ступінь розвитку саморегуляції та контролю поведінки) та розроблено відповідні їм показники для виявлення рівнів сформованості громадянського самовизначення учнів (високий, достатній, середній, низький). Обгрунтовано структуру громадянського самовизначення як системи взаємопов'язаних компонентів - когнітивного, емоційно-мотиваційного, діяльнісно-поведнікового та саморегулятивного.

Вперше теоретично обгрунтовано педагогічну модель авторської системи формування художньо-творчих умінь учнів у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ (ВПУ). Визначено сутність і види художньо-творчих умінь фахівців сфери послуг. Розроблено критерії та показники рівнів їх сформованості в учнів ВПУ сфери послуг. Доведено значення позанавчальної діяльності у формуванні в учнів ВПУ художньо-творчих умінь. Створено комплекс навчально-методичного забезпечення процесу формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності ВПУ. Уточнено зміст понять "художньо-творчі уміння", "позанавчальна діяльність". Розкрито зміст і структуру професійної підготовки майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності ВПУ. Вдосконалено положення щодо необхідності посилення художньо-творчої, дидактичної та професіоналізуючої спрямованості змісту та форм позанавчальної діяльності ВПУ сфери послуг.

Обгрунтовано необхідність організації етнографічно-пошукової діяльності (ЕПД) у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців швейного профілю. Розкрито роль ЕПД як чинника самореалізації особистості, охарактеризовано етапи творчого процесу, показано значення народного мистецтва для розвитку художньої творчості учнів. Описано механізм проведення ЕПД учнів - майбутніх фахівців швейного профілю, що сприяє збереженню та поширенню досвіду створення одягу та його орнаментації.

Обоснована необходимость организации этнографично-поисковой деятельности (ЭПД) в процессе профессиональной подготовки учащихся швейного профиля. Раскрыта роль ЭПД как фактора самореализации личности, охарактеризованы этапы творческого процесса, показано значение народного искусства для развития художественного творчества учащихся. Описан механизм проведения ЭПД учащихся - будущих специалистов швейного профиля, что способствует сохранению и передачи опыта создания одежды, ее орнаментации.

The importance and necessity of ethnical and research garment industry profile students' activity organization is considered. The significance and contents of the search and research activity for the personality self-actualization, creative progress stages, meaning of folk arts for students' artistic creation development is analyzed. The mechanism of ethnical and research activity organization of students, future darment industry profile specialists, is described. Due to this process the important experience of garment creation, its ornamentation etc. is handed down.

Охарактеризовано форми позаурочної культурно-мистецької діяльності учнів вищих професійних училищ сфери послуг, застосування яких забезпечує ефективність професійної підготовки майбутніх спеціалістів, а також сприяє підвищенню рівня їх художньо-естетичного розвитку, стимулюванню їх активності, творчості, самостійності.

Охарактеризованы формы внеурочной культурно-художественной деятельности учащихся высших профессиональных училищ сферы услуг, применение которых обеспечивает эффективность профессиональной подготовки будущих специалистов, а также способствует повышению уровня их художественно-эстетического развития, стимулированию их активности, творчества, самостоятельности.

The forms of students' out-of-class cultural and artistic activity in service higher vocational schools, the use of which insures the effectiveness of future specialists' vocational training and also promotes qualitative positive changes in students' personal artistic and aesthetic development, their activity, creation, independence.

Розкрито різні підходи до визначення поняття пізнавальної активності учнів. Висвітлено сутність та особливості формування професійних знань і вмінь учнів ПТНЗ через систему позаурочної роботи з використанням інформаційних технологій. Охарактеризовано педагогічну технологію організації позаурочного навчання фізиці - розробку навчальних проектів, що включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів.

Раскрыты разные подходы к определению понятия познавательной активности учеников. Освещена сущность и особенности формирования профессиональных знаний и умений учеников ПТУЗ через систему внеурочной работы с использованием информационных технологий. Охарактеризована педагогическая технология организации внеурочного обучения физике - разработка учебных проектов, которая включает в себя совокупность исследовательских, поисковых, проблемных методов.

This article deals with questions of vocational school students' cognitive activity formation through the system of individual work.

Розглянуто питання поєднання професійного навчання з виробничою працею учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) досліджуваного періоду. Виокремлено й охарактеризовано організаційні форми технічної творчості у професійній підготовці учнів закладів профтехосвіти. Зазначено, що у ПТНЗ створювалися методичні комісії з винахідництва, раціоналізаторства та технічної творчості, технічні бюро. Акцентовано увагу на тому, що ініційовані учнями раціоналізаторські пропозиції успішно впроваджувалися у виробничий процес, мали економічні показники прибутковості, зміцнювали матеріально-технічні бази училищ. Відзначено позитивну роль у роботі гуртків технічної творчості, метою яких було підготовка учнів до активного сприймання новинок техніки, передових методів праці, оволодіння цими методами. Підкреслено важливість проведення у ПТНЗ навчальних конференцій, тематичних вечорів, диспутів на навчально-виробничі теми, конкурсів виробничої майстерності тощо. Констатовано, що позитивні приклади організації технічної творчості минулого є актуальними для організації навчально-виробничого процесу у сучасних ПТНЗ.

Рассмотрен вопрос сочетания профессиональной учебы с производственной практикой учеников профессионально-технических училищах (ПТУ) исследуемого периода. Выделены и охарактеризованы организационные формы технического творчества в профессиональной подготовке учеников заведений профтехобразования. Отмечено, что в ПТУ создавались методические комиссии по изобретательству, рационализаторству и техническому творчеству, технические бюро. Акцентировано внимание на том, что инициированные учениками рационализаторские предложения успешно внедрялись и производственный процесс, имели экономические показатели прибыльности, укрепляли материально-технические базы училищ. Отмечена позитивная роль в работе кружков технического творчества, целью которых была подготовка учеников к активному восприятию новинок техники, передовых методов труда, овладения этими методами. Подчеркнута важность проведения в ПТУ учебных конференций, тематических вечеров, диспутов на учебно-производственные темы, конкурсов производственного мастерства и т. п. Констатировано, что позитивные примеры организации технического творчества прошлого являются актуальными для организации учебно-производственного процесса в современных ПТУ.

The question of combination of professional studies is Considered with productive practice of students of vocational school’s students of the investigated period. The organizational forms of technical work are distinguished and described in professional preparation of students of establishments of professional technical education. It is marked that in school’s students methodical commissions were created on an invention, rationalizing and technical to work, technical bureaus. Attention is accented onthat the rationalization suggestions initiated by students were successfully inculcated productive process, had economic indicators of profitability, strengthened the material and technical bases of schools. A positive role is marked in-process groups oftechnical work, the aim of that was preparation of students to active perception of novelties of technique, advanced methods of labor, captures by these methods. Importance of realization is underline in school’s students of educational conferences thematic evening, disputes on educational-productive themes, competitions of productive mastery and others like that. It is established that positive examples of organization of technical work of the past are actual for organization of educational-productive process in modern school’s students.

На прикладі діяльності Львівського державного Будинку техніки описано заходи, спрямовані на забезпечення якісної професійної підготовки молоді, піднесення її загальнокультурного та творчого рівня, створення умов для самореалізації, саморозвитку особистості. Із використанням впровадження стратегії локальних змін висвітлено практику організації та керівництва позаурочною роботою в навчальних закладах ПТО Львівської обл.

Виокремлено та охарактеризовано індивідуальну, групову, гурткову форми організації роботи. Розглянуто методи підвищення навчально-пізнавальної активності студентів інженерних коледжів під час навчальної та позааудиторної роботи на прикладі практичного досвіду підготовки фахівців Рівненського державного аграрного коледжу, зокрема на будівельному відділенні. Особливу увагу приділено самостійній роботі як основному елементу позааудиторної роботи. Зазначено, що головним завданням виховного процесу у коледжі є зв'язок з позааудиторною роботою та оптимізація взаємовідносин викладачів і студентів.

Выделены и охарактеризованы индивидуальная, групповая, кружковая формы организации работы. Рассмотрены методы повышения учебно-познавательной активности студентов инженерного колледжа во время учебной и внеаудиторной работы на примере опыта по подготовке специалистов Ровенского государственного аграрного колледжа. Особое внимание уделено самостоятельной работе как основному элементу внеаудиторной работы. Отмечено, что главной задачей воспитательного процесса в колледже является взаимосвязьс внеаудиторной работой и оптимизация взаимоотношений преподавателей и студентов.

In the article the method of independent works in the Rivne state agrarian college and transition is expounded to methodical work. The results of introduction testify that the given method is instrumental in the improvement of work of teacher in the serve of material.

Висвітлено питання теоретичного обгрунтування педагогічних умов формування етичних взаємовідносин студентів політехнічних коледжів (ПТК) у позааудиторній діяльності, а саме: залучення кураторів студентських груп ПТК до виховної роботи спрямованої на формування етичних взаємовідносин студентів, ознайомлення їх зі змістом, формами та методами роботи зі студентами. Розкрито особливості використання кураторами навчальних груп технологій, що сприяють активності студентів ПТК у вирішенні проблемних ситуацій, пов'язаних з етичними взаємовідносинами людей у міжособистісній та професійній взаємодіях. Проаналізовано питання залучення студентів ПТК до розв'язання життєвих ситуацій, що стосуються цінностей людського спілкування у професійній та міжособистісній взаємодіях. Охарактеризовано поняття "етичні взаємовідносини студентів політехнічних коледжів", критерії, показники і рівні сформованості етичних взаємовідносин студентів ПТК. Розроблено навчально-методичне забезпечення процесу формування етичних взаємовідносин студентів ПТК у позааудиторній діяльності.

Наведено звіт-огляд переможців регіональних фестивалів технічної творчості учнів ПТНЗ України відповідно до плану заходів Міністерства освіти і науки України з підготовки й проведення в Україні Року дитячої творчості та з метою популяризації творчих технічних ідей, підтримки талановитої учнівської молоді, підняття іміджу професійно-технічної освіти, активізації співпраці між педагогами та обміну досвідом. Окреслено види заходів, які були проведені у рамках звіту-огляду.

Представлен отчет–обзор победителей региональных фестивалей технического творчества учащихся ПТУЗ Украины в соответствии с планом мероприятий Министерства образования и науки Украины по подготовке и проведению в Украине Года детского творчества и с целью популяризации творческих технических идей, поддержки талантливой учащейся молодежи, поднятия имиджа профессионально-технического образования, активизации сотрудничества между педагогами и обмена опытом. Определены виды мероприятий, которые были проведены в рамках отчета-обзора.

A report-an overview of the winners of regional festivals Technical Creativity vocational-technical education in Ukraine in accordance with the action plan of the Ministry of Education and Science of Ukraine for the preparation and holding of the Year of children's creativity and to promote the creative and technical ideas , support talented young students , raising the image vocational-technical education, cooperation between teachers and share experiences. The kinds of activities that were carried out in the framework of the report-a review.

Розглянуто важливі аспекти взаємодії професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів з розвитку творчих здібностей учнів. Зауважено, що така взаємодія ставить за мету виховання майбутнього фахівця з високою загальною культурою, зі сформованим стійким інтересом до творчої діяльності, практично підготовленого виконувати творчі здібності. Акцентовано увагу на гуртковій роботі, що здійснює підготовку майбутніх майстрів народного мистецтва, сприяє зростанню виконавської майстерності та народженню нових творчих особистостей. З’ясовано, що основними проблемами організації творчої діяльності за умов гурткової роботи є: недостатня кількість науково-методичної літератури для забезпечення ефективної роботи гуртків, низький рівень матеріально-технічного забезпечення, недостатній рівень методичної компетентності керівників з організації творчої роботи в гуртках на основі наукових підходів (компетентнісного, інтегративного та особистісно-орієнтованого).

Рассмотрены важные аспекты взаимодействия профессионально-технических и внешкольных учебных заведений по развитию творческих способностей учащихся. Отмечено, что такое взаимодействие ставит целью воспитание будущего специалиста с высокой общей культурой, со сложившимся устойчивым интересом к творческой деятельности, практически подготовленного выполнять творческие способности. Акцентировано внимание на кружковой работе, которая осуществляет подготовку будущих мастеров народного искусства, способствует росту исполнительского мастерства и рождению новых творческих личностей. Выяснено, что основными проблемами организации творческой деятельности в условиях кружковой работы являются: недостаточное количество научно-методической литературы для обеспечения эффективной работы кружков, низкий уровень материально-технического обеспечения, недостаточный уровень методической компетентности руководителей по организации творческой работы в кружках на основе научных подходов (компетентностного, интегративного и личностно-ориентированного).

Considered important aspects of the interaction and vocational school educational institutions on the development of creative abilities of students. Noted that such interaction aims future education specialist with high common culture with the existing strong interest in creative activities, almost prepared to carry out creative abilities. The attention is focused on group work, which prepares future masters of folk art, promotes the growth of performance skills and the creation of new creative individuals. It was found that the main problems of organization of creative activity in the conditions of group work are insufficient scientific and methodical literature to ensure efficient operation circles; low level of logistics; inadequate methodological competence of heads on the organization of creative work in circles on the basis of scientific approaches (the competency, integrative and person-oriented).

Показано необхідність модернізації змісту гурткової роботи на вимогу часу. Розглянуто методичні засади модернізації змісту гурткової роботи у контексті сучасних підходів до позашкільної освіти. Розкрито особливості реалізації змісту гурткової роботи в професійно-технічних навчальних закладах.

Досліджено методологічні, психолого-педагогічні та методичні аспекти організації, змісту та структури фахової підготовки інженерів-педагогів у системі вищої та професійно-тенічної освіти з метою розвитку технічних творчих здібностей учнів ПТНЗ. Проаналізовано сучасний стан підготовки майбутніх інженерів-педагогів до організації технічної творчості таких учнів. Обгрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх інженерів-педагогів до розвитку технічної творчості учнів ПТНЗ, що дозволяють оптимізувати навчальний процес загалом, підвищити його ефективність. Уточнено зміст поняття "технічна творчість учнів ПТНЗ", здійснено компонентно-структурний аналіз творчих якостей, професійно-сутнісних для творчої методичної діяльності майбутнього інженера-педагога. Розроблено модель підготовки студентів до розвитку технічної творчості учнів ПТНЗ, побудовану з позицій компетентнісного підходу в освіті, що реалізується авторським курсом "Розвиток технічної творчості учнів ПТНЗ» для майбутніх інженерів-педагогів. Експериментально доведено ефективність впровадження моделі та педагогічних умов підготовки майбутніх інженерів-педагогів до розвитку технічної творчості учнів ПТНЗ.

Висвітлено проблему підготовки майбутніх інженерів-педагогів до використання комунікативних технологій. Досліджено теоретичні засади підготовки майбутніх інженерів-педагогів до використання комунікативних технологій у професійному навчанні учнів закладів професійно-технічної освіти, обгрунтовано сутність, структурні компоненти, критерії та рівні готовності майбутніх інженерів-педагогів до використання комунікативних технологій у професійному навчанні учнів закладів професійно-технічної освіти. Теоретично обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено систему формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до використання комунікативних технологій у професійному навчанні учнів закладів професійно-технічної освіти, що являє собою єдність таких компонентів: концептуально-цільового, суб’єкт-об’єктного; змістово-процесуального, оцінно-результативного. Розроблено авторський факультатив "Комунікативні технології в професійному навчанні учнів ЗПТО”, комплекс навчально-методичних матеріалів для викладачів закладів вищої освіти щодо формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до використання комунікативних технологій у професійному навчанні учнів закладів професійно-технічної освіти.

Вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування фізкультурно-оздоровчої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у процесі фізичного виховання, яка базується на сукупності принципів (педагогічних, модернізації професійної освіти, оздоровчого тренування), передбачає дотримання педагогічних умов (модернізація змісту фізичної підготовки з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності; упровадження в освітній процес факультативу «Фізкультурно-оздоровча компетентність як складова фізичної культури особистості»; посилення мотивації до ведення здорового способу життя та опанування природних засобів оздоровлення; стимулювання фізкультурно-оздоровчої діяльності у позакласній роботі; контроль показників фізичного розвитку та фізичного стану під час фізкультурно-оздоровчих занять), удосконалення методів (словесних, наочних, практичних), форм (навчальні, методичні та самостійні заняття) та засобів навчання (дидактичні засоби, фізичні вправи, оздоровчі сили природи, гігієнічні чинники, спортивний інвентар та тренажери, комп’ютерна техніка, медичні прилади). Уточнено дані про умови використання видів і форм фізичної культури для формування фізкультурно-оздоровчої компетентності та забезпечення раціональної організації теоретичного й виробничого навчання та активного дозвілля. Подальшого розвитку набули питання використання сучасних видів рухової активності для формування фізкультурно-оздоровчої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників, забезпечення дозвілля, проведення фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів, розвитку професійно важливих психофізичних якостей майбутніх кваліфікованих робітників.