Розглянуто питання формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів в процесі проблемного навчання. Теоретично обгрунтовано концептуальні підходи до проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття. Досліджено вплив проблемних занять на формування продуктивної пізнавальної діяльності студентів. Розроблено методику проведення проблемних занять з використанням фундаментального пов'язуючого поняття.

Визначено роль викладача вищої школи в організації ефективного навчання на засадах проблемності. Надано аналіз психолого-педагогічних якостей викладача, що сприяють впровадженню методів проблемного навчання. Вивчено проблеми, з якими стикаються викладачі вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації під час впровадження даного методу.

Зазначено щодо ролі науково-дослідної діяльності студентів як фактора модернізації сучасної освіти та визначено її позитивний вплив на весь навчальний процес. Для формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності необхідно: по-перше, розкрити структуру готовності студентів до науково-дослідної діяльності, по-друге розглянути умови формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності, по-третє, виявити сутність поняття "науково-дослідна діяльність", по-четверте, розкрити можливості проблемного навчання і його роль у науково-дослідній роботі.

Разработан принцип непрерывной проблемности в преподавании в высшем учебном заведении, который позволяет, при наличии базовых знаний и сформированного в сознании студентов алгоритма мышления разработчика средств измерения, развить умения формулировать и решать творческие задачи в области измерительной техники на уровне модернизации и изобретательства. Показано, что применение метода непрерывной проблемности существенно увеличивает количество лекций проблемной направленности, повышает активность студентов, создает благоприятные условия для развития и реализации творческих способностей студентов.

Запропоновано принцип безперервної проблемності у викладанні у ВНЗ, який дозволяє, за наявності базових знань і сформованого у свідомості студентів алгоритму мислення розробника засобів вимірювання, розвинути уміння формулювати та вирішувати творчі задачі у галузі вимірювальної техніки на рівні модернізації винахідництва. Встановлено, що застосування методу безперервної проблемності істотно збільшує кількість лекцій проблемної спрямованості, підвищує активність студентів, створює сприятливі умови для розвитку та реалізації творчих здібностей студентів.

The article suggests the principle of continuous problem orientation in teaching at higher educational establishment which allows, with the availability of basic knowledge and measuring method developer's thinking algorithm having been formed in students consciousness, to formulate skills of formulating and solving creative tasks in the field of measuring technique at the level of modernization and invention. The use of continuous problem orientation method substantially increases the number of problem oriented lectures, rises students' activeness, creates favourable conditions for the development and realization of students' creative abilities.

На підставі результатів аналізу європейського та вітчизняного досвіду обгрунтовано актуальність активних методів навчання (АМН) як педагогічної умови формування професійної компетентності з математичного моделювання у майбутніх інженерів-математиків. Висвітлено особливості АМН, що полягають в акцентуванні уваги на розвитку творчого потенціалу особистості студента, його самостійності, на формуванні в нього професійного мислення, для чого необхідно впроваджувати проблемне навчання як метод розвитку розумових сил та здібностей, удосконалення процесу пізнання. Розкрито поняття "проблемної лекції", яке поєднує провідний метод навчання (лекцію) із введенням проблемних ситуацій - суперечливих обставин, що створюються на заняттях з метою спонукання студента до активізації пізнавальної та творчої діяльності для вірної оцінки і розв'язання проблеми. Описано різновиди АМН, особливо ефективних в процесі формування професійної компетентності майбутніх інженерів-математиків: лекція-консультація (як різновид проблемної лекції), ігрові методи (ділові ігри, ігрове проектування, рольові ігри), прийоми, націлені на формування комунікативних навичок.

На основании результатов анализа европейского и отечественного опыта обоснована актуальность активных методов обучения (АМО) как педагогического условия формирования у будущих инженеров-математиков профессиональной компетентности по математическому моделированию. Освещены особенности АМО, заключающиеся в акцентировании внимания на развитии творческого потенциала личности студента, его самостоятельности, на формировании у него профессионального мышления, для чего необходимо внедрять проблемное обучение как метод развития умственных сил и способностей, совершенствование процесса познания. Раскрыто понятие "проблемной лекции", объединяющее ведущий метод обучения (лекцию) с введением проблемных ситуаций - противоречивых обстоятельств, создаваемых на занятиях с целью побуждения студента к активизации познавательной и творческой деятельности для верной оценки и решения проблемы. Описаны разновидности АМО, особенно эффективные при формировании профессиональной компетентности будущих инженеров-математиков: лекция-консультация (как разновидность проблемной лекции), игровые методы (деловые игры, игровое проектирование, ролевые игры), приемы, нацеленные на формирование коммуникативных навыков.

In the article the analysis in case of active educative methods employment for the purpose of rise in formation profession math-modeling competence performance of future engineer-mathematicians is conducted. There are indispensable professional skill and ability, which are formatting by means of application business games, training, problem lectures and practices in the article.

Розглянуто сутність проблемної лекції, розкрито особливості відбору та побудови проблемного викладу лекційного матеріалу, розглянуто етапи підготовки викладача до проблемних занять. Проаналізовано переваги проблемної лекції як засобу активізації пізнавальної діяльності студентів та обгрунтовано доцільність її застосування у процесі підготовки майбутніх педагогів.

Рассмотрена сущность проблемной лекции, раскрыты особенности отбора и построения проблемного изложения лекционного материала, рассмотрены этапы подготовки преподавателя к проблемным занятиям. Проанализированы преимущества проблемной лекции как средства активизации познавательной деятельности студентов и обоснована целесообразность ее применения в процессе подготовки будущих педагогов.

The essence of problem lecture is considered, also, is exposed the features of selection and construction of problem exposition of lecture material, the stages of teacher's preparation to problematic classes were considered, were analyzed the advantages of problematic lectures as a activation tool of cognitive students' activity, and, also, were grounded its necessity of application, during the process of preparation of future teachers.

Висвітлено проблеми актуальності методів стимулювання навчальної діяльності студентів з метою формування професійної компетентності майбутніх маркетологів за умов сучасного маркетингового середовища.

Висвітлено різні визначення поняття «гомеостазис», яке в більшості наукових робіт ототожнюється з поняттям стійкості організму. Автор використовує поняття гомеостазису як характеристику зовнішніх умов, що визначають можливості існування організму. Згідно з гомеостатичною теорією інтелекту пізнавальна активність спрямована на нагромадження інформації, яка надає можливість уникати порушень нормальної життєдіяльності (гомеостазу). Розглянуто роль евристичного підходу, в основі якого лежить психологія творчого мислення, в удосконаленні гомеостатичної теорії інтелекту. В контексті вирішення найбільш актуальної проблеми ВНЗ – виховання творчої активності майбутніх магістрів і спеціалістів – розкрито значення евристичного навчання у процесі творчого розвитку та саморозвитку студентів. З’ясовано, що подальшої розробки й апробації потребують методи організації евристичного навчання у вищій школі.

Освещены различные определения понятия «гомеостазис», которое в большинстве научных работ отождествляется с понятием устойчивости. Автор использует понятие гомеостазиса как характеристику внешних условий, определяющих возможности существования данного организма. Отмечено, что согласно гомеостатической теории интеллекта познавательная активность направлена на накопление информации, которая дает возможность избегать нарушений нормальной жизнедеятельности (гомеостаза). Рассмотрена роль эвристического подхода, в основе которого лежит психология творческого мышления, в совершенствовании гомеостатической теории интеллекта. В контексте решения наиболее актуальной проблемы ВУЗ – воспитание творческой активности будущих магистров и специалистов – раскрыто значение эвристического обучения в процессе творческого развития и саморазвития студентов. Выяснено, что дальнейшей разработки и апробации требуют методы организации эвристического обучения в высшей школе.

Heuristics in the homeostasis theory of intelligence

Досліджено стандартизацію як філософсько-освітній та соціально-культурний феномен, в основі якого – збереження і упорядкування різнопланових освітніх технологій, та систему стандартів вищої освіти. На основі результатів дослідження проблемного навчання, яке проводилось з метою написання студентами курсових робіт з дисципліни "Педагогічні вимірювання", створення мультимедійних презентацій проаналізовано структурні елементи проблемного навчання як дидактичної технології, зокрема: "проблемна ситуація", "навчальна проблема", "проблемна задача". Наведено методику взаємодії викладача і студентів у ході проблемного викладу навчального матеріалу, який має форму бінарного процесу: проблемного викладання і проблемного навчання. Визначено основні компоненти структури проблемної лекції.

Исследована стандартизация как философско-образовательный и социально-культурный феномен, в основе которого – сохранение и упорядочение разноплановых образовательных технологий, а также система стандартов высшего образования. На основании результатов исследования проблемного обучения, которое проводилось с целью написания студентами курсовых работ по дисциплине “Педагогические измерения“, создания мультимедийных презентаций проанализированы структурные элементы проблемного обучения как дидактической технологии, в частности: “проблемная ситуация”, “учебная проблема”, “проблемная задача”. Представлена методика взаимодействия преподавателя и студентов при проблемном изложении учебного материала, который имеет форму бинарного процесса: проблемного преподавания и проблемного обучения.

The article analyzes some issues of applying challenge education technologies in terms of standardization of higher education; reveals the structure and essence of challenge education.

На підставі наукових досліджень проаналізовано шляхи формування інформаційного світогляду сучасного студента, передусім крізь призму втілення проблемного навчання.

Визначено та узагальнено методичні особливості проблемної лекції, семінару, практичного заняття у ВНЗ. Проаналізовано відповідні методичні прийоми, за допомогою яких викладач спонукає студентів до сумісних роздумів, дискусій, активного діалогічного спілкування. Наголошено, що обов’язковим елементом у навчальній взаємодії викладача і студентів є проблемне викладення матеріалу. На конкретних прикладах продемонстровано, як для проблемного викладу відбираються найважливіші розділи курсу, які складають основний концептуальний зміст спеціальної дисципліни, що є найціннішим для майбутньої професійної діяльності й найскладнішим для засвоєння студентами.

Определены и обобщены методические особенности проблемной лекции, семинара, практического занятия в ВУЗ. Проанализированы соответствующие методические приёмы, при помощи которых преподаватель побуждает студентов к совместным рассуждениям, дискуссиям, активному деловому общению. Подчёркнуто, что обязательным элементом в учебном взаимодействии преподавателя и студента является проблемное изложение материала. На конкретных примерах продемонстрировано, как для проблемного изложения отбираются самые важные разделы курса, которые составляют основное концептуальное содержание специальной дисциплины, что является немаловажным для будущей профессиональной деятельности и самым трудным для усвоения студентами.

Methodical peculiarities of problem lectures, seminars and workshops in universities are defined and systematized. Appropriate methodical techniques for prompting talks and discussions involving both teacher and students are analyzed. Emphasis is made on the necessity of problem-based material delivery in educational interaction between teacher and students. Article demonstrates specific examples of choosing for problem-based delivery the basic conceptual substance of the most important parts of curriculum, which appears of a considerable importance for the students’ future professional duties and of a particular difficulty for mastering.