У В'єтнамі з 2015 р. Міністерство освіти та професійної підготовки (МО ПП) В'єтнаму вирішило скасувати вступні іспити до університетів і виступає за використання результатів випускних іспитів у середній школі кандидатів для вступу до університетів. Форма іспиту з математики 2015 і 2016 рр. - письмовий іспит. Із 2017 р. і по теперішній час МО ПП В'єтнаму застосовує форму тестових іспитів із математики на випускних іспитах у середній школі. Існує багато суперечливих думок про вплив цієї форми іспитів і прийому на якість студентів університетів. Зокрема, перехід від форми письмового іспиту до тестового іспиту спонукав всю В'єтнамську математичну асоціацію в той час направити рекомендації щодо збереження форми письмового іспиту з математики. Мета роботи - аналіз та оцінка впливу відповідних факторів на академічну успішність студентів-математиків і студентів університетів, а також пропозиції рішень для оптимізації вступних іспитів в університет. Набір даних надано Департаментом управління навчанням і Лабораторією контролю якості навчання і тестування Фінансового університету - Маркетинг. Цей набір даних включає в себе інформацію про результати випускних іспитів середньої школи з математики, балах процесу навчання (бали, які оцінюються безпосередніми викладачами) і оцінках 2834 учнів у кінці курсу математики на курсах з 2015 по 2019 рр. Моделі машинного навчання з лінійної та нелінійної регресією використані для вирішення поставлених завдань. Проведено аналіз даних, щоб виявити переваги та недоліки змін у прийомі студентів до університетів МО і навчання В'єтнаму. Інструменти з бібліотек Python були підтримані і ефективно використовувалися в процесі вирішення проблем. Побудова та вивчення моделі надають можливість отримати пропозиції та вирішення проблем при зарахуванні та забезпеченні якості вхідних даних. Зокрема, при підготовці до вступних іспитів кількість питань вступного іспиту не повинно перевищувати 61 - 66 % тестових запитань.

Науково обґрунтовано теоретичні й методичні засади проєктування цифрового освітнього середовища наукової комунікації магістрів-дослідників, розроблено та експериментально перевірено ефективність його застосування в процесі підготовки магістрів за освітньо-науковими програмами. Спроєктовано та впроваджено в освітній процес підготовки магістрів за освітньо-науковими програмами цифрове освітнє середовище наукової комунікації магістрів-дослідників. Розроблено засоби підтримки наукової комунікації закладу вищої освіти методику застосування цифрового освітнього середовища наукової комунікації у процесі підготовки магістрів-дослідників, навчально-методичні комплекси та електронні навчальні курси вибіркових дисциплін «Світові інформаційні ресурси», «Інформаційні технології», «Методологія та організація наукових досліджень», «Представлення результатів наукових досліджень магістрів з використанням ІКТ» та навчального модуля «Наукова комунікація і співпраця» в системі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти.

Здійснено удосконалення державної моделі оцінки якості електронного навчання. Зокрема, виявлено показники оцінки якості електронного навчання: управління освітніми вхідними даними і ресурсами (освітні цілі програми; навчальний план і матеріали; техноло- гія; персонал; фінанси; партнерство й аутсорсинг; будівлі, споруди, обладнання; записи); основні освітні процеси для досягнення цілей навчання (реклама і залучення; прийом на навчання і контракт зі студентом; освітні послуги; оцінка студентів; надання послуг студентам); організаційне середовище та залучення учасників освітнього процесу (місія та її розгортання; культура і принципи; моніторинг; аналіз і поліпшення); результати електронного навчання (відсоток випуску студентів; динаміка чисельності студентів; змістовні компетенції; освітні компетенції; кредити курсу, ефект вкладень студента). Запропоновано вдосконалену державну модель оцінки якості електронного навчання. Підкреслено, що оскільки модель Європейського фонду управління якістю являє собою універсальну модель оцінки якості електронного навчання, багато сформульованих критеріїв оцінки складні для неадаптованого застосування у програмах електронного навчання. У зв'язку з цим обгрунтовано доцільність пропозиції вдосконаленої моделі оцінки якості електронного навчання. Показано, що політика і стратегія програми електронногонавчання повинні відповідати таким принципам: навчальна програма базується насправжніх і майбутніх потребах та очікуваннях зацікавлених сторін; навчальна програма базується на інформації, що одержана від вимірювання результатів діяльності, досліджень, вивчення й іншої зовнішньої діяльності; цілі програми та навчальний план розробляються, переглядаються й актуалізуються; цілі програми та навчальний план узгоджені та розгортаються через мережу ключових процесів. Виділено ключові складники державної моделі оцінки якості електронного навчання: якість управління входами, які використовує організація; якість процесів безпосереднього зв'язку зі споживачем; якість організаційного середовища, внутрішніх процесів стратегії, створення і поліпшення продукту та виробництва послуги; якість результатів.

Составление расписания учебных занятий является одной из важнейших задач управления учебным процессом. Рост требований к качеству обучения, сокращение материальной базы и увеличение количества специальностей приводят к необходимости оптимизации процесса использования кадрового потенциала, аудиторного фонда и экономии энергетических ресурсов. Поскольку все факторы, влияющие на расписание, практически невозможно учесть, а интересы участников учебного процесса многообразны, задача составления расписания является многокритериальной с нечетким множеством факторов. В связи с этим проблема автоматизации составления расписаний учебных занятий в образовательных системах по-прежнему остается одной из актуальных проблем организации учебного процесса. Цель работы - повышение качества расписания занятий университета и уменьшение времени его составления. Качество расписания определяется тем насколько соблюдаются необходимые и желательные требования к нему. Необходимо предусмотреть возможность расширения желательных требований без изменения оптимизирующего механизма. Для описания процессов составления расписания занятий применена методология конструктивно-продукционного моделирования. С точки зрения конструктивизма: на основе ряда конструкций с заданной структурой и содержанием необходимо завершить конструирование расписания с заданной структурой и частично содержанием. Разработка конструктора предусматривает определение расширяемого носителя, сигнатуры отношений и операций, а также информационного обеспечения. Наиболее сложной и существенной частью является создание множества правил подстановки, определяющих процесс вывода соответствующих конструкций. Разработан конструктор составления расписания занятий и программное обеспечение, реализующее предложенный метод. Выводы: проведенные эксперименты подтвердили эффективность предложенного подхода и программного обеспечения, реализующие предложенный метод. Это позволяет рекомендовать его для использования на практике при решении задач составления расписания занятий.

Зазначено, що є недостатній рівень комунікацій між викладачем і слухачами під час аудиторних лекцій. Під час розробки серверної частини, використовувалась мова програмування Java та деякі програмні продукти такі як: Spring, Hibernate, Jackson. Розроблена інформаційна система складається з мобільного додатку та веб-сервісу. Головною навчальною задачею даного електронного засобу є налагодження зворотного зв'язку між викладачем і слухачем. Він забезпечується створенням умов, за яких слухачі слухають уважно всю лекцію завдяки частим перемиканням із "пасивного слухання" на активного "відповідача". Слухач має можливість on-line-"голосувати" зі своїх смартфонів і залишати коментар або ставити запитання викладачеві. Застосування даної система створює ситуацію віртуального зближення викладача з кожним студентом. Показані особливості у методиці застосування системи опитування: місце, частота, тривалість. Проаналізовано важливі дані, які можна отримати у разі оперативного оприлюднення загальної статистики відповідей слухачів такі, як рівень підготовленості даної аудиторії слухачів до рівня викладання нового навчального матеріалу, темп викладення матеріалу. Повний всебічний аналіз інформації про рівень сприйняття студентами навчального матеріалу можна отримати після закінчення використання даної системи під час аудиторної лекції на основі даних збережених на сервері. Система знайшла своє застосування у технології змішаного навчання як у навчальному процесі в університеті, так в процесі підготовки до ЗНО випускників інтернатів із віддалених районів України. Зроблено висновки, що інформаційна система забезпечує для викладача виконання таких навчальних завдань: створення різноманітних опитувань створених як під час аудиторної лекції, так із заготовлених до проведення аудиторної лекції; керуванням появи перед слухачами запитань у певному місці лекції; отримання оперативної інформації про індивідуальний рівень сприйняття нового матеріалу.

Надано різні наукові підходи, погляди на фундаментальні та прикладні дослідження у галузі педагогіки за останній рік, аналіз стану вітчизняної науки, пропонуються шляхи вирішення кризових явищ у науці. Вказано на умови вітчизняного ринку та європейські виклики щодо актуальності досліджень. Акцент зроблено на міждисциплінарних дослідженнях в галузі педагогіки, але мову треба вести про трансдисциплінарність у науці, якій присвячуються міжнародні та всеукраїнські наукові форуми. Використано теоретичний аналіз та систематизацію науково-педагогічної та довідкової літератури (протоколи НАНУ за 2019 р.) з проблем фундаментальних та прикладних досліджень у педагогіці; узагальнення педагогічного досвіду викладачів закладів вищої освіти та науковців. Результатом стало відстоювання автором думки, що викликам часу, практичному вирішенню мають відповідати дослідження щодо фахової підготовки й національно-патріотичного виховання фахівців для нових професій. Аналіз якості, особливостей педагогічних досліджень за останні роки, виявлення кризових, дослідницьких проблем, скерування уваги на актуальні питання в науковій царині, прикладний характер досліджень як практичне вирішення освітянських проблем - ось неповний перелік питань, які потребують вирішення на рівні Міністерства освіти й Національної академії наук. Теоретично обгрунтовано найбільш ефективні заходи щодо активізації наукових досліджень. Напрями сучасних конференцій можуть бути поштовхом для розробки нових ідей фундаментальних і прикладних досліджень: вивчення інноваційних методів навчання майбутніх вчителів; STEAM-освіта при підготовці вчителів; STEAM-освіта в початковій школі; Е-середовище сучасного університету; цифрова компетентність вчителя; цифрові технології у педагогічній освіті; цифрові технології у сучасній вищій школі; комп'ютинг та основи програмування в початковій школі; цифровий профіль вчителя Нової української школи; віртуальна та доповнена реальність в освіті тощо. Висновки: запропоновано спонукати українські ЗВО, науково-педагогічних працівників до наукових досліджень, які б відповідали викликам часу, практичному вирішенню питань щодо фахової підготовки й національно-патріотичного виховання фахівців для нових професій. Майбутній фахівець повинен мати такі характеристики, як уміння вчитися упродовж життя, бути гнучким і здатним адаптуватися до викликів ринку праці, відповідальним за свої рішення й життя. Бути особистістю понад усе, яка вміє себе мотивувати на розвиток.

Здійснено удосконалення державної моделі оцінки якості електронного навчання. Зокрема, виявлено показники оцінки якості електронного навчання: управління освітніми вхідними даними і ресурсами (освітні цілі програми; навчальний план і матеріали; техноло- гія; персонал; фінанси; партнерство й аутсорсинг; будівлі, споруди, обладнання; записи); основні освітні процеси для досягнення цілей навчання (реклама і залучення; прийом на навчання і контракт зі студентом; освітні послуги; оцінка студентів; надання послуг студентам); організаційне середовище та залучення учасників освітнього процесу (місія та її розгортання; культура і принципи; моніторинг; аналіз і поліпшення); результати електронного навчання (відсоток випуску студентів; динаміка чисельності студентів; змістовні компетенції; освітні компетенції; кредити курсу, ефект вкладень студента). Запропоновано вдосконалену державну модель оцінки якості електронного навчання. Підкреслено, що оскільки модель Європейського фонду управління якістю являє собою універсальну модель оцінки якості електронного навчання, багато сформульованих критеріїв оцінки складні для неадаптованого застосування у програмах електронного навчання. У зв'язку з цим обгрунтовано доцільність пропозиції вдосконаленої моделі оцінки якості електронного навчання. Показано, що політика і стратегія програми електронногонавчання повинні відповідати таким принципам: навчальна програма базується насправжніх і майбутніх потребах та очікуваннях зацікавлених сторін; навчальна програма базується на інформації, що одержана від вимірювання результатів діяльності, досліджень, вивчення й іншої зовнішньої діяльності; цілі програми та навчальний план розробляються, переглядаються й актуалізуються; цілі програми та навчальний план узгоджені та розгортаються через мережу ключових процесів. Виділено ключові складники державної моделі оцінки якості електронного навчання: якість управління входами, які використовує організація; якість процесів безпосереднього зв'язку зі споживачем; якість організаційного середовища, внутрішніх процесів стратегії, створення і поліпшення продукту та виробництва послуги; якість результатів.

Відзначено, що існуюча конкуренція на ринку освітніх послуг спричинила потребу підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти шляхом розробки та впровадження інтернет-маркетингових стратегій. До початкових етапів впровадження освітнього інтернет-маркетингу віднесено визначення характеристик цільової аудиторії закладу вищої освіти та пошуковий маркетинг, спільною складовою для яких є дослідження пошукових запитів цільової аудиторії. Мета дослідження - пошукова оптимізація інтернет-ресурсів закладів вищої освіти та кількісна оцінка її ефективності, та вивчення можливостей використання веб-сервісу Google Trends для вказаних цілей. Досліджено взаємозв'язок між частотою найбільш характерних пошукових запитів цільової аудиторії закладів вищої освіти та кількістю абітурієнтів. За результатами дослідження можливостей застосування інтернет-сервісу Google Trends в пошуковій оптимізації закладів вищої освіти встановлено, що запити за видами спеціальностей для даного сервісу є низькочастотними, що спричинило проведення подальших досліджень з використанням узагальненого терміну "спеціальність" як такого, що має більш високу частоту запитів. Визначено частоту запитів, які містять узагальнений термін "спеціальність", по областям України за різні часові періоди. Встановлено залежність кількості заяв абітурієнтів закладів вищої освіти від частоти пошукових запитів, одержано регресійну лінійну модель. Визначено області та міста України в яких кількість поданих заяв віднесено до анормальних для даної вибірки значень (за максимумом). Отримані результати свідчать про важливість проведення закладами вищої освіти пошукової оптимізації з метою виявлення чинників збільшення кількості заяв абітурієнтів і можуть бути використані для прогнозування. Потребує подальшого дослідження визначення множини та частоти пошукових запитів цільової аудиторії закладів вищої освіти, можливостей та ефективності застування інструментів інтернет-маркетингу щодо закладів вищої освіти.

Наведено результати розробки математичної моделі інформаційної структури гіперконвергентної системи підтримки електронних обчислювальних ресурсів університетської e-learning. Модель враховує особливості університетської e-learning, дозволяє встановити інформаційні взаємозвязки між складовими системи та провести аналіз гіперконвергентної базової мережі. На базі розробленої моделі можна провести моделювання процесу функціонування e-learning, результатами якого повинні стати чисельні значення пропускної здатності мережі: навантаження на канали зв'язку і структуроутворююче обладнання, інтенсивності потоків даних і запитів, що надходять на вузли мережі.

Запропоноване розроблення нового хмаро-орієнтованого навчального компоненту на базі локальної версії системи MAXIMA спрямовано на використання у процесі навчання інформативних дисциплін.

На основі економіко-статистичного аналізу визначено головні закономірності комп'ютерного забезпечення інформатизації генеральної сукупності класичних університетів України за економічних умов 1991 - 2011 рр. Для аналізу використано дані Міністерства освіти та науки України щодо кількості навчальних дисплейних місць у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України та забезпеченості комп'ютерними робочими місцями ВНЗ України у розрахунку на 100 студентів денної форми навчання. Сформульовано висновки щодо динаміки середніх показників забезпеченості класичних університетів комп'ютерною технікою у розрахунку на 100 студентів денної форми навчання, щодо середніх показників варіації такої забезпеченості між різними університетами протягом вказаного періоду та показників варіації забезпеченості окремо взятих університетів, щодо наявності кореляційного зв'язку між часовими рядами, які характеризують забезпеченість класичних університетів комп'ютерною технікою.

Приведены предположения о характере поведения пользователя информационной системы. Представлена интеграция модели задача-ориентированного выбора документов в рамках университетской кампусной сети. Рассмотрено применение вероятностно-поведенческой модели на примере класса пользователя - инженера конструкторского бюро.

Проаналізовано ключові аспекти використання інтернет-ресурсу навчального закладу як одного з базових елементів створення ефективного освітнього медіакомунікаційного середовища. Визначено, що інтернет-ресурс навчального закладу може бути ефективним інструментом вирішення проблем комунікації між студентами, викладачами та адміністрацією навчального закладу, а також забезпечення інформаційних потреб цих груп. Розглянуто та окреслено напрями використання інтернет-ресурсу сучасного навчального закладу як освітнього медіакомунікаційного середовища.

Обгрунтовано важливість адаптивного дизайну для веб-сайтів університетів та описано актуалізацію концепції веб-сайта Львівської політехніки з цього погляду, а також новий розподілений підхід до управління інформаційним наповненням.

Представлено огляд основних можливостей використання сервісів веб 2.0 у навчальному процесі. Розглянуто інструменти соціального програмного забезпечення: Вікі-технології, системи створення веб-журналів, системи для збереження та обміну веб-ресурсами. Описано основні риси Вікі-технології, можливості й способи її застосування у педагогічній практиці. Показано педагогічний потенціал технології Вікі для організації проектної діяльності студентів. Акцентовано увагу, що Вікі є частиною серверного програмного забезпечення, яке дозволяє користувачам вільно створювати і редагувати вміст веб-сторінки за допомогою будь-якого веб-браузера. Звернено увагу на навчальні та методичні можливості систем створення веб-журналів та систем збереження й обміну веб-ресурсами (для створення колективних гіпертекстових матеріалів; розташування презентацій, текстових документів, фотографій, відео-ресурсів та ін.) в процесі підготовки майбутніх вчителів початкових класів. Показано ефективність використання технологій веб 2.0 в освітній діяльності майбутніх учителів (на прикладі своїх власних ресурсів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка).

Проведено аналіз технології формування рейтингу вищих навчальних закладів Webometrics. Запропоновано практичні рекомендації, які сприяють зростанню рейтингової оцінки навчального закладу у глобальному рейтингу Webometrics.

Обгрунтовано, що використання сервісів хмарних обчислень є актуальною тенденцією розвитку засобів ІКТ сучасних педагогічних систем. Висвітлено перспективні шляхи організації доступу до математичного програмного забезпечення в інформаційно-освітньому середовищі вищого навчального закладу. Розглянуто особливості хмароорієнтованого рішення у процесі проектування електронних освітніх ресурсів. Наведено критерії вибору математичного програмного забезпечення у разі встановлення його "у хмарі". Висвітлено основні риси розгортання та реалізації програмного компонента інформаційно-технологічної інфраструктури на базі віртуального сервера з операційною системою Ubuntu. Окреслено особливості педагогічного використання програмного компонента з застосуванням системи Maxima, реалізованого у даній конфігурації, у процесі навчання інформатичних дисциплін у педагогічному університеті. На прикладі виконання лабораторної роботи з теорії графів продемонстровано властивості розробленого компонента. Визначено перспективні напрями педагогічного застосування хмароорієнтованих систем у процесі навчання.

Рассмотрена модель и архитектура интеллектуальной обучающей системы с использованием оценки байесовских сетей с целью адаптации педагогических стратегий в соответствии с успеваемостью каждого студента. Целью интеллектуальной обучающей системы является оказание помощи и предложение поддержки в обучении студентов и разработчиков отказоустойчивых систем, которые основываются на сигнально-параметрическом подходе. Компоновка включает в себя студенческую модель, базу знаний, адаптивный педагогический и контрольный модуль, а также модуль презентации. Байесовские сети используются для оценки уровня знаний и навыков студентов с целью адаптации педагогической деятельности и выбора будущих задач в обучающей программе. Модель применена и испытана в технической интеллектуальной обучающей системе - TITUS.

Наведено аналіз і шляхи використання мультимедійного навчання. Підготовку та проведення мультимедійного навчання запропоновано проводити у декілька етапів: визначення мети та тематики навчання; підбір і структурування змісту навчання; вибір стратегії реалізації процесу навчання; підбір проектування та створення дидактичних матеріалів. Детальне планування мультимедійних дидактичних занять розглянуто як результат впровадження технологічних правил до організації навчального процесу та нової ролі вчителя в цьому процесі. У цьому контексті вчитель - це не "передавач" знань, а програміст та "аніматор" досліджень: він проектує концепцію процесу, забезпечує умови для реалізації цієї концепції і бере участь в її реалізації. Беручи до уваги елементи різних відомих підходів до занять у вузі, запропоновано систему узагальнених задач: ілюстраційні завдання, завдання визначення (пошуку ) джерела інформації, завдання верифікації, завдання, пов'язані з формуванням моторних умінь і навиків, синтезуючі завдання, завдання зв'язку теорії з практикою, завдання контролю. Їх можна розв'язати на заняттях із використанням мультимедійних дидактичних засобів.

Розкрито особливості роботи з персональним комп'ютером та програмами пакета Microsoft Office. Розглянуто основні можливості роботи в операційній системі Windows, зокрема, питання налаштування робочого столу, пошуку, роботи з файлами, папками, ярликами. Подано інформацію про MS Word, MS Excel, MS PowerPoint, MS Outlook. Увагу приділено питанням створення та редагування таблиць, сортування та фільтрації даних, редагування та форматування презентації, роботи з електронною поштою.