Розглядаються питання художньої вищої освіти в Україні, її стан та перспективи розвитку. Представлений історичний досвід у вирішенні проблем сучасної мистецької освіти в країні. Висвітлюються перспективи оптимізації змісту дизайн-освіти, основні напрями її вдосконалення, а також класичні засоби композиції. Дано опис мистецтва дизайну в контексті навчального процесу. Аналізуються спільні риси та відмінності дизайн-освіти у розвинених країнах, основні напрями харківської школи монументально-декоративного розпису, а також особливості розвитку української мистецької освіти в еміграції (1910-1950-ті роки) тощо.

Розглянуто теоретико-методологічні засади формування естетичних смаків студентської молоді. Викладено результати дослідження ролі самостійної роботи та самовиховання студентів як засобів формування смакової культури особистості. Вміщено практикум з французької мови для самостійної роботи.

Рассмотрены теоретико-методологические принципы формирования эстетических вкусов студенческой молодежи. Изложены результаты исследования роли самостоятельной работы и самообразования студентов как средств формирования вкусовой культуры личности. Приведен практикум по французскому языку для самостоятельной работы.

Досліджено теоретико-методологічні засади виховання патріотизму як духовно-моральної якості особистості студентів. Розкрито роль взаємодії мистецтв у патріотичному вихованні студентів. Визначено основні етапи становлення патріотичної свідомості особистості, розкрито сутність і структуру патріотизму, досліджено сучасний стан патріотичного виховання молоді у ВНЗ. Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, шляхи та принципи патріотичного виховання як духовно-моральної якості особистості студентів засобами мистецтва. Розроблено й апробовано методику виховання патріотизму як духовно-моральної якості особистості, розроблено методичні рекомендації для викладачів і кураторів студентських груп.

Розглянуто проблему формування досвіду музично-виконавської діяльності як складової фахової підготовки музикантів-інструменталістів у вищих навчальних закладах культури. Визначено критерії сформованості досвіду музично-виконавської діяльності у студентів. Обгрунтовано складові компоненти формування досвіду музично-виконавської діяльності. Експериментально апробовано в навчальному процесі викладання дисципліни "Спеціальний інструмент" методику формування досвіду музично-виконавської діяльності за запропонованою схемою.

Проаналізовано стан розробки проблеми формування духовно-творчої особистості студента засобами сучасної літератури Англії та США у філософській, психолого-педагогічній літературі. Розкрито суть понять "духовність", "творчість", "духовно-творча особистість". Висвітлено сучасні підходи до визначення духовно-творчої особистості. Розроблено модель її формування у студентів засобами сучасної літератури Англії та США. Визначено роль і функції даної літератури у формуванні духовно-творчої особистості студента. Виявлено показники, критерії та охарактеризовано рівні сформованості духовно-творчої особистості студента. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічну технологію формування духовно-творчої особистості студента засобами сучасної літератури Англії та США. На підставі одержаних експериментальних даних показано доцільність і ефективність її використання.

Здійснено теоретико-методологічний й історико-педагогічний аналіз проблеми. Визначено основні історичні рівні розвитку проблеми національної гідності. З'ясовано суть поняття "національна гідність" та розкрито структурні компоненти даного особистісного феномена. Досліджено процес виховання національної гідності як необхідної якості особистості студентської молоді. Встановлено виховний потенціал різних видів народного мистецтва. Науково обгрунтовано доцільність й експериментально перевірено ефективність супроводу етапів технології виховання національної гідності у студентської молоді засобами українського народного мистецтва. Уточнено критерії сформованості національної гідності в студентів.

Визначено характерні риси й особливості процесу естетичного виховання сучасного студентства. Розкрито сутнісну характеристику естетичного виховання студентської молоді засобами масової інформації, роль і місце в процесі мас-медіа. Наведено специфіку засобів масової інформації як особливого фактора впливу на естетичне виховання молоді. Встановлено критерії та рівні естетичної вихованості студентської молоді засобами масової інформації.

Розглянуто проблему формування образного мислення у студентів засобами мистецтва (ЗМ). Проведено історико-генетичний аналіз проблеми, описано модель образного мислення (ОМ) та методичну модель його формування. Обгрунтовано використання ЗМ як найефективнішого засобу формування ОМ, педагогічну систему формування ОМ у студентів ЗМ.

Розроблено методи та засоби діагностики рівня творчого потенціалу студентської молоді. Виявлено показники та критерії, що характеризують рівні розвитку творчого потенціалу студентської молоді. Проаналізовано форми та методи розвитку творчого потенціалу студентів. Наведено педагогічну модель організації виховного процесу, спрямованого на розвиток творчого потенціалу студентської молоді засобами українського народного мистецтва.

Розглянуто мистецтво як фактор формування емоційної культури студентів. Мистецтво виступає засобом виховання духовності та емоційності.

Розглянуто образотворче мистецтво в процесі естетичного виховання студентів вищих навчальних закладів.

Розглянуто деякі аспекти формування музичної культури студентів у процесі роботи вокального ансамблю. Виявлено, що комплексний підхід до музично-естетичної діяльності студентів забезпечує ефективність формування музичної культури, визначає вироблення системи вдосконалювання знань, умінь і творчих навичок. Одне з провідних завдань колективного виконавства - зробити музичне мистецтво постійною потребою студента, предметом його захоплення та глибокого інтересу.

Окреслено найважливіші характеристики та домінуючі функції класичних університетів у контексті сучасних модернізаційних перетворень, пов’язаних з глобалізаційними процесами та євроінтеграційною направленістю в освітній сфері. Проаналізовано в межах цієї проблеми основні тенденції класичної фольклористичної освіти в Україні.

Определены важные характеристики и доминирующие функции классических университетов в контексте современных модернизационных преобразований, связанных с глобализационными процессами и евроинтеграционной направленностью в сфере образования. Проанализированы в рамках этой проблемы основные тенденции классического фольклористического образования в Украине.

The main characteristics and dominated functions of the classic universities in the context of contemporary modernizations, their transformations which are connected with the processes of globalization and direction to the European integration in the educational sphere are investigated in the article. In the borders of this problem the main tendencies of the classic folk education in Ukraine are analized.

Відзначено, що суттєвого значення у навчально-виховній роботі студентського театру набуває проведення репетицій. Акцентовано на репетиції як основній формі занять у творчому колективі. З’ясовано сутність поняття «репетиція», її основні види та цілі.

Отмечено, что существенное значение в учебно-воспитательной работе студенческого театра приобретает проведение репетиций. Акцентировано на репетиции как основной форме занятий в творческом коллективе. Раскрыты сущность понятия “репетиция”, её основные виды и цели.

Material value in the educational work of the student’s theater has rehearsals’ carriage. The author of the article substantiates the rehearsal as a primary form of employment in the creative team. The essence of the “rehearsal” concept, its main types and objectives also explains in the article.

Обгрунтовано роль народного мистецтва у системі цінностей сучасної молоді, визначено можливості використання різних видів народного мистецтва у формуванні аксіологічної складової особистості молодої людини за умов вищого закладу освіти. Проаналізовано значення літературної, музичної, образотворчої спадщини українського народу у формуванні системи цінностей сучасного студентства.

Обоснована роль народного искусства в системе ценностей современной молодежи, определены возможности использовании разных видов народного искусства в формировании аксиологической составляющей личности молодого человека в условиях высшего педагогического учебного заведения. Проанализировано значение литературного, музыкального, изобразительного наследия украинского народа в формировании системы ценностей современного студенчества.

Проаналізовано методичні питання формування національної художньої культури студентів засобами мистецтва, розглянуто поняття "національна художня культура", "декоративна символіка", їх актуальність та значимість. Запропоновано методи та прийоми формування національної художньої культури студентів.

Проанализированы методические вопросы формирования национальной художественной культуры студентов средствами искусства, рассмотрены понятия "национальная художественная культура", "декоративная символика", их актуальность и значимость. Предложены методы и приемы формирования национальной художественной культуры студентов.

This article analyses the methodological issues of forming students' national art culture through the medium of art. The concepts Уnational art cultureФ, Уdecorative symbolsФ, their currency and importance are considered. Methods and ways of forming students' national art culture are suggested.

Показано вплив постмодерністського роману М. Кундери на розвиток естетичної культури студентів у процесі його вивчення. Підкреслено необхідність залучення студентів до полікультурного бачення світу, розуміння законів розвитку літератури, музики, живопису, архітектури, філософії, розуміння межі між справжніми цінностями високохудожнього твору мистецтва і творами масової культури, які формують кіч, поганий смак. Зазначено, що проектування власного світобачення крізь призму античного міфу, в якому (за Парменідом) існують тільки пари протилежностей, проблему інтелектуального, естетичного та духовного в суспільстві, де зростає маргіналізація, можна вирішити через осмислення творів мистецтва слова, що стає потребою в спілкуванні з високим мистецтвом.

Показано влияние постмодернистского романа Кундеры на развитие эстетической культуры студентов в процессе его изучения. Подчеркнута необходимость привлечения студентов к поликультурному видению мира, пониманию законов развития литературы, музыки, живописи, архитектуры, философии, понимания границы между истинными ценностями высокохудожественного произведения искусства и произведениями массовой культуры, которые формируют кич, дурной вкус. Отмечено, что проектирование собственного мировоззрения сквозь призму античного мифа, в котором (по Пармениду) существуют только пары противоположностей, проблему интеллектуального, эстетического и духовного в обществе, где растет маргинализация, можно решить через осмысление произведений искусства слова, становящейся потребностью в общении с высоким искусством.

The article deals with a vital problem of the present time, with the necessity of the formation of students’ feeling of life fullness through the aesthetic ideal and their involvement in the process of understanding high literature, music, painting,architectural masterpieces art, that embody true eternal values while studying the novel “Inexpressible ease of existence” by M. Kundera.

Висвітлено використання кіномистецтва у педагогічній роботі зі студентською молоддю, яке вимагає глибокого проникнення у сутність художньо-жанрової специфіки та образно-зображувальних засобів творів кіномистецтва. Розглянуто етапи засідання кіноклубу, серед яких - вступне слово ведучого, перегляд фільму, колективне обговорення побаченого, заключне слово ведучого. Зазначено, що сприйняття кінотвору є складним та динамічним процесом, заснованим на зоровому запам’ятовуванні та відновленні звукопластичних образів, встановленні між ними взаємозв’язків, проникненні в їх приховане значення, інтерпретації на основі життєвого та художнього досвіду.

Рассмотрено использование киноискусства в педагогической работе со студенческой молодежью, которое требует глубокого проникновения в сущность художественно-жанровой специфики и образно-изобразительных средств произведений киноискусства. Представлены этапы заседания киноклуба, среди которых - вступительное слово ведущего, просмотр фильма, коллективное обсуждение увиденного, заключительное слово ведущего. Отмечено, что восприятие кинопроизведения является сложным и динамичным процессом, основанным на зрительном запоминании и восстановлении звукопластичних образов, установлении между ними взаимосвязей, проникновении в их скрытый смысл, интерпретации на основе жизненного и художественного опыта.

Highlight the use of cinema in the pedagogical work with students, which require a deep insight into the artistic genre specificity and figurative works by visual means of cinema. Stages of the film club meetings, including opening remarks lead, watching a movie, brainstorm what he saw, leading the final word. It is noted that the perception of cinematographic works is a complex and dynamic process, based on the visual store and retrieve images establish relationships among them, to penetrate their inner meaning, interpretation, based on the life and artistic experience.

Вперше науково обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування етнохудожньої культури майбутніх дизайнерів у позааудиторній діяльності (спрямування виховних заходів на розвиток мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до оволодіння етнохудожньою культурою; розширення етнохудожнього контексту в змісті професійної підготовки майбутніх дизайнерів у різновидах позааудиторної діяльності; залучення студентів до створення авторської продукції в етнічному стилі на основі вивчення доробку українського народно-прикладного мистецтва), що дозволяє забезпечити цілісність професійної підготовки майбутніх фахівців з дизайну в єдності навчальної та позанавчальної діяльності. Набули подальшого розвитку наукові уявлення про зміст етнохудожньої культури дизайнера. Вдосконалено зміст, форми, методи формування етнохудожньої культури майбутніх дизайнерів у позааудиторній діяльності, критерії та показники сформованості етнохудожньої культури студентів дизайнерських спеціальностей у ВНЗ.

Здійснено аналіз проблеми естетичного виховання (ЕВ) студентської молоді засобами класичної української літератури, запропоновано шляхи активізації цього процесу за сучасних умов. Окреслено функції ЕВ, розглянуто співвідношення категорій "естетичне виховання" та "художнє виховання", визначено особливості літератури як виду мистецтва, вплив художніх творів на ЕВ молоді через образи персонажів. З'ясовано, що ЕВ студентської молоді засобами класичної української літератури - це, по-перше, складний, системний процес, методи та зміст якого визначаються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, по-друге, він спрямований на формування естетичних якостей особистості, по-третє, ЕВ необхідно розглядати як складову процесу естетичного розвитку і як складову процесу загального розвитку особистості.

Осуществлен анализ проблемы эстетического воспитания (ЭВ) студенческой молодежи средствами классической украинской литературы, предложены пути активизации этого процесса в современных условиях. Очерчены функции ЭВ, рассмотрено соотношение категорий "эстетическое воспитание" и "художественное воспитание", определены особенности литературы как вида искусства, влияние художественных произведений на ЭВ молодежи через образы персонажей. Выяснено, что ЭВ студенческой молодежи средствами классической украинской литературы - это, во-первых, сложный, системный процесс, методы и содержание которого определяются специально подготовленными педагогами для осуществления учебно-воспитательной деятельности; во-вторых, он направлен на формирование эстетических качеств личности; в-третьих, ЭВ необходимо рассматривать как составляющую процесса эстетического развития и как составляющую процесса общего развития личности.

The article examines the notion of the students' aesthetic education and the impact of classical Ukrainian literature on upbringing of the students' aesthetic culture and aesthetic conception of the world.