Освещена актуальная проблема использования игры и игрового обучения, активно воздействующая на процесс формирования у студентов готовности к профессиональной деятельности. Описаны особенности состояния готовности будущих педагогов к профессионально-педагогической деятельности. Приведены результаты исследования эффективности игры в формировании готовности будущих педагогов к профессиональной деятельности.

Запропоновано ефективну методику створення та проведення навчально-педагогічних ігор (НПІ) у вищих навчальних закладах, школах, на семінарах учителів і класних керівників, а також в інститутах післядипломної педагогічної освіти. Наведено НПІ з діалектики, теорії виховання, школознавства, основ педагогічної майстерності, що імітують роботу вчителів і керівників шкіл у процесі розв'язання конкретних педагогічних ситуацій. Висвітлено проблеми створення та впровадження НПІ.

Предложена эффективная методика создания и проведения учебно-педагогических игр (УПИ) в высших учебных заведениях, школах, на семинарах учителей и классных руководителей, а также институтах последипломного образования. Приведены УПИ по диалектике, теории воспитания, школоведению, основам педагогического мастерства, имитирующих работу учителей и руководителей школ при решении конкретных педагогических ситуаций. Освещены проблемы создания и внедрения УПИ.

Розглянуто типи й особливості організації проектної діяльності. Висвітлено організаційно-методичні підходи до реалізації методу проектів під час викладання дисципліни "Шкільний курс світової художньої культури та методика його викладання". Наведено адреси діючих проектів, зокрема, "Національна спадщина", "Музика та позитивні зміни", "Всесвітній Арт-проект: Піклуймося один про одного".

Рассмотрены типы и особенности организации проектной деятельности. Освещены организационно-методические подходы к реализации метода проектов при преподавании дисциплины "Школьный курс мировой художественной культуры и методика его преподавания". Приведены адреса действующих проектов, в частности, "Национальное наследие", "Музыка и позитивные изменения", "Всемирный Арт-проект: Заботимся друг о друге".

Показано роль гри в історії педагогіки, проаналізовано вплив ігор на розвиток і формування особистості. Розкрито значення педагогічної культури у професійно-педагогічній діяльності вчителя. Запропоновано методику створення та проведення педагогічних ігор з формування педагогічної культури майбутніх учителів. Розглянуто педагогічну техніку як елемент майстерності та педагогічної культури. Увагу приділено педагогічним етиці вчителя, такту та майстерності вчителя. Висвітлено особливості розвитку пізнавального інтересу студентів засобами навчально-педагогічних ігор.

Показана роль игры в истории педагогики, проанализировано влияние игр на развитие и формирование личности. Раскрыто значение педагогической культуры в профессионально-педагогической деятельности учителя. Предложена методика создания и проведения педагогических игр по формированию педагогической культуры будущих учителей. Рассмотрена педагогическая техника как элемент мастерства и педагогической культуры. Внимание уделено педагогическим этике учителя, такту и мастерству учителя. Освещены особенности развития познавательного интереса студентов средствами учебно-педагогических игр.

Науково обгрунтовано та розроблено модель системи підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності засобами ділової гри, виокремлено основні складові системи, а саме: потреби суспільства, мету, завдання, принципи, зміст, види, форми, методи, критерії та показники оцінювання результатів діяльності, організаційно-педагогічні умови, суб'єкти гри та її результат. Наведена система передбачає впровадження спецкурсу, який забезпечує активну суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників гри на підставі визначених етапів і правил гри. Розроблено критерії (мотиваційний, операційний, рефлексивний) і апробовано методику діагностування рівнів (високого, середнього, низького) готовності студентів до професійної діяльності у процесі використання ділових ігор. Запропоновано структуру організації та проведення ділових ігор, яка містить взаємопов'язані етапи діагностування, моделювання, реалізацію та аналіз результатів ділової гри. Розкрито суть поняття "ділова педагогічна гра", виявлено її генезу, відмінність ігрової діяльності від інших видів діяльності, з'ясовано відмінність між рольовими, дидактичними та діловими іграми.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми використання навчально-педагогічних ігор як засобу формування педагогічної культури майбутніх учителів історії та права. Розкрито сутність поняття навчально-педагогічних ігор, розроблено їх класифікацію, удосконалено технологію підготовки та використання. Запропоновано ефективну методику створення та проведення ігор з формування педагогічної культури майбутніх учителів, активізації їх навчальної діяльності. Експериментально підтверджено результативність використання навчально-педагогічних ігор у вищому педагогічному навчальному закладі. Розроблено систему навчально-педагогічних ігор з педагогіки, історії та права для студентів ВНЗ, впровадження якої сприяє підвищенню рівня професійної готовності майбутніх учителів до педагогічної діяльності.

Розкрито специфіку діалогічного підходу до організації навчального процесу у вищій школі та можливості діалогічного навчання в професійному становленні майбутніх педагогів. Уточнено поняття "діалогічне навчання", "готовність до діалогічного навчання". Визначено завдання, зміст, структуру, основні критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх педагогів до діалогічного навчання. Експериментально перевірено сукупність умов, що забезпечують ефективність дослідного навчання в формуванні готовності майбутніх педагогів до використання діалогу з навчально-виховною метою.

Проаналізовано основні підходи до з'ясування суті поняття "пошуково-інформаційна компетентість" у психолого-педагогічній літературі та наведено його визначення. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано модель формування пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів (ПІКМУ) у процесі роботи зі словниково-довідниковою літературою. Встановлено, що важливою педагогічною умовою сформованості ПІКМУ є наявність у студентів загальнодидактичних умінь користуватися даною літературою. Сформульовано критерії сформованості пошуково-інформаційної компетентності майбутніх учителів за умов сучасного навчально-виховного процесу.

Описано види навчально- та науково-дослідної роботи студентів, розкрито вимоги до написання рефератів, курсових, дипломних робіт, наукових статей, тез доповідей і оформлення результатів педагогічних досліджень.

Описаны виды учебно- и научно-исследовательской работы студентов, раскрыты требования к написанию рефератов, курсовых, дипломных работ, научных статтей, тезисов докладов и оформления результатов педагогических исследований.

Висвітлено окремі напрями організації взаємного навчання, головною парадигмою якого є визначення студента як суб'єкта навчальної діяльності. Зазначено підвищення якості засвоєння студентами навчального матеріалу у процесі діалогічного спілкування за умов взаємонавчання, формування професійних навичок, стійкого інтересу та потреби до пізнавальної діяльності, вміння працювати колективно.

Освещены некоторые направления организации взаимного обучения, главной парадигмой которого является определение студента как субъекта учебной деятельности. Отмечено повышение качества усвоения студентами учебного материала в процессе диалогического общения в условиях взаимного обучения, формирование профессиональных навыков, стойкого интереса и потребности в познавательной деятельности, умение работать коллективно.

Вперше визначено суть професійного саморозвитку майбутнього вчителя як особливого виду його цілеспрямованої діяльності щодо особистісного саморозвитку, у результаті якого відбувається формування мотиваційно-ціннісної, когнітивної та діяльнісної сфер за рахунок структурних елементів саморозвитку, що забезпечуватимуть успішне освоєння та виконання професійно-педагогічної діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ігрові педагогічні технології (сюжетні, рольові, ділові, організаційно-діяльнісні, імітаційні, тренінгові) та їх вплив на професійний саморозвиток майбутнього вчителя. Виявлено, що означені технології реалізуються за мотиваційно-ціннісним, змістово-процесуальним і рефлексивно-оцінним етапами. Уточнено критерії (мотиваційно-ціннісний, змістово-процесуальний, особистісно-рефлексивний) та показники рівнів сформованості професійного саморозвитку студентів. Подальшого розвитку набув зміст ігрових педагогічних технологій за рахунок уведення професійно-орієнтованого навчального матеріалу, що сприятиме професійному саморозвитку майбутнього вчителя.

Розглянуто теоретичні засади інтерактивної технології навчання, показано її місце та роль в сучасній педагогічній науці. Розкрито особливості підготовки майбутніх учителів до застосування інтерактивної технології у початковій школі. Проаналізовано організаційно-педагогічне та навчально-методичне забезпечення даної підготовки. Визначено педагогічні умови формування готовності студентів до інтерактивного викладання.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови впровадження комп'ютерних дидактичних ігор у навчальний процес підготовки майбутніх вчителів математики й інформатики (МВМІ), якими є забезпечення реалізації педагогічного потенціалу даного навчального засобу адекватним рівнем комп'ютерної грамотності студентів; системне застосування та створення комп'ютерних дидактичних ігор з урахуванням мотивації, нахилів, розвитку творчого мислення з метою формування знань, умінь і професійних навичок студентів, а також проведення моніторингу їх навчальних досягнень). Розроблено модель впровадження комп'ютерних дидактичних ігор у професійну підготовку МВМІ, визначено критерії ефективності їх використання у навчальному процесі. Обгрунтовано педагогічні вимоги до розробки та програмування комп'ютерних дидактичних ігор у навчальному процесі підготовки МВМІ педагогічного ВНЗ. Обгрунтовано положення щодо форм і методів застосування комп'ютерних дидактичних ігор у фаховій підготовці вчителів математики й інформатики.

Проведено дефінітивний аналіз термінів "інноваційна педагогічна діяльність", "інновація", "готовність до інноваційної педагогічної діяльності", "ділова гра". Визначено педагогічні можливості ділових ігор як засобу підготовки студентів до інноваційної педагогічної діяльності. Теоретично обгрунтовано, експериментально перевірено та доведено ефективність моделі й організаційно-педагогічних умов використання ділових ігор для формування інноваційної компетентності майбутніх вчителів. Показано організаційно-методичний алгоритм їх проведення. Розглянуто особливості конструювання. Розроблено та запропоновано науково-методичні рекомендації щодо залучення ділових ігор до процесу підготовки майбутніх вчителів до інноваційної педагогічної діяльності.

Визначено передумови виникнення ідеї діалогового навчання, внесок зарубіжних і вітчизняних педагогів у розробку діалогового навчання. Охарактеризовано умови ефективності організації діалогового навчання. Обгрунтовано етапи розвитку діалогового навчання у вітчизняній педагогічній думці даного періоду: (1860 - 1883 рр.) - етап теоретичного обгрунтування діалогового навчання та запровадження в практику вищої педагогічної школи за умов реформування та демократизації системи вищої освіти, (1884 - 1900 рр.) - етап інтенсивного використання діалогового навчання в системі підготовки майбутніх учителів за умов суперечностей між реакційними заходами офіційних кіл у галузі вищої освіти та пропозиціями, рекомендаціями прогресивних представників педагогічної громадськості. Визначено прогностичні тенденції творчого використання діалогового навчання за сучасних умов.

Наведено результати комплексного аналізу проблеми формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів на основі застосування системи педагогічних задач. Обгрунтовано модель формування досліджуваного явища на основі системи педагогічних задач, методологічною основою проектування якої є системний, компетентнісний, особистісно зорієнтований і діяльнісний підходи. Уточнено базові поняття дослідження: "професійні вміння вчителя початкових класів", "система педагогічних задач", "професійна компетентність учителя початкових класів". Виявлено критерії, показники й охарактеризовано рівні сформованості означених умінь. Визначено організаційно-педагогічні умови ефективного формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів у процесі розв'язання системи педагогічних задач.

Розкрито поняття "діалогічна навчальна ситуація", "культура педагогічного спілкування майбутніх вчителів", виділено структуру цього складного особистісного утворення. Визначено сутність і зміст культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів, а також процес та особливості формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів, виявлено умови, що впливають на даний процес, сформульовано критерії, показники та рівні сформованості культури педагогічного спілкування. Запропоновано підхід, згідно з яким діалогічні навчальні ситуації розглядаються як засіб ефективного формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів. Обгрунтовано технологію формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів. Показано, що впровадження технології у навчальний процес сприяє формуванню у майбутніх вчителів мотивів, знань, умінь і способів діяльності, які забезпечують здатність зорієнтуватись у новій навчальній ситуації шкільної дійсності та проявити певний рівень культури спілкування з учнями, їх батьками, колегами.

Обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичну технологію формування системних знань у студентів педагогічних ВНЗ схемографічними засобами навчання, яка складається з мотиваційно-цільового, змістового, процесуальнго й аналітико-коригувального етапів. Розкрито специфіку організації навчального процесу під час реалізації нової дидактичної технології. Наведено загальну характеристику схемографічних засобів навчання, якими є схеми, таблиці, інтегровані опори. Розроблено алгоритми роботи з навчальними текстами, побудови нових і використання запропонованих варіантів схем, таблиць. Встановлено критерії (когнітивний, ієрархічний), показники та рівні сформованості системних знань у студентів. Експериментально підтверджено ефективність розробленої дидактичної технології. Розроблено науково-методичне забезпечення нової технології (роботи зошити, тестові завдання), використання яких позитивно впливає на формування системних знань у студентів педагогічних ВНЗ схемографічними засобами навчання.

Досліджено проблему формування творчих умінь майбутнього вчителя у процесі інтелектуально-ігрової діяльності. Запропоновано визначення понять "творчі уміння", "інтелектуально-ігрова діяльність студентів". Розглянуто способи формування творчих умінь майбутнього вчителя, встановлено критерії оцінювання рівня їх сформованості. Розроблено й експериментально перевірено технологію формування творчих умінь майбутнього вчителя, що складається з таких етапів: мотиваційного (конструювання власних мотивів), організаційно-процесуального (організація власної інтелектуально-ігрової діяльності), змістового (рішення практичних творчих інтелектуально-ігрових завдань) і контрольно-оцінного (педагогічна діагностика результатів власної інтелектуально-ігрової діяльності). Експериментально підтверджено ефективність запропонованої технології формування творчих умінь майбутнього вчителя, показано її позитивний вплив на активізацію творчої діяльності студентів.

Окреслено роль інноваційних технологій в освітньому просторі, розглянуто можливості використання і вплив ділових ігор на педагогічну діяльність майбутнього викладача.