Розкрито специфіку діалогічного підходу до організації навчального процесу у вищій школі та можливості діалогічного навчання в професійному становленні майбутніх педагогів. Уточнено поняття "діалогічне навчання", "готовність до діалогічного навчання". Визначено завдання, зміст, структуру, основні критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх педагогів до діалогічного навчання. Експериментально перевірено сукупність умов, що забезпечують ефективність дослідного навчання в формуванні готовності майбутніх педагогів до використання діалогу з навчально-виховною метою.

Висвітлено окремі напрями організації взаємного навчання, головною парадигмою якого є визначення студента як суб'єкта навчальної діяльності. Зазначено підвищення якості засвоєння студентами навчального матеріалу у процесі діалогічного спілкування за умов взаємонавчання, формування професійних навичок, стійкого інтересу та потреби до пізнавальної діяльності, вміння працювати колективно.

Освещены некоторые направления организации взаимного обучения, главной парадигмой которого является определение студента как субъекта учебной деятельности. Отмечено повышение качества усвоения студентами учебного материала в процессе диалогического общения в условиях взаимного обучения, формирование профессиональных навыков, стойкого интереса и потребности в познавательной деятельности, умение работать коллективно.

Розглянуто теоретичні засади інтерактивної технології навчання, показано її місце та роль в сучасній педагогічній науці. Розкрито особливості підготовки майбутніх учителів до застосування інтерактивної технології у початковій школі. Проаналізовано організаційно-педагогічне та навчально-методичне забезпечення даної підготовки. Визначено педагогічні умови формування готовності студентів до інтерактивного викладання.

Визначено передумови виникнення ідеї діалогового навчання, внесок зарубіжних і вітчизняних педагогів у розробку діалогового навчання. Охарактеризовано умови ефективності організації діалогового навчання. Обгрунтовано етапи розвитку діалогового навчання у вітчизняній педагогічній думці даного періоду: (1860 - 1883 рр.) - етап теоретичного обгрунтування діалогового навчання та запровадження в практику вищої педагогічної школи за умов реформування та демократизації системи вищої освіти, (1884 - 1900 рр.) - етап інтенсивного використання діалогового навчання в системі підготовки майбутніх учителів за умов суперечностей між реакційними заходами офіційних кіл у галузі вищої освіти та пропозиціями, рекомендаціями прогресивних представників педагогічної громадськості. Визначено прогностичні тенденції творчого використання діалогового навчання за сучасних умов.

Розкрито поняття "діалогічна навчальна ситуація", "культура педагогічного спілкування майбутніх вчителів", виділено структуру цього складного особистісного утворення. Визначено сутність і зміст культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів, а також процес та особливості формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів, виявлено умови, що впливають на даний процес, сформульовано критерії, показники та рівні сформованості культури педагогічного спілкування. Запропоновано підхід, згідно з яким діалогічні навчальні ситуації розглядаються як засіб ефективного формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів. Обгрунтовано технологію формування культури педагогічного спілкування майбутніх вчителів. Показано, що впровадження технології у навчальний процес сприяє формуванню у майбутніх вчителів мотивів, знань, умінь і способів діяльності, які забезпечують здатність зорієнтуватись у новій навчальній ситуації шкільної дійсності та проявити певний рівень культури спілкування з учнями, їх батьками, колегами.

Рассмотрен вопрос потребности и возможности существования диалога в учрежденческом образовании, особенно - академическом образовании учителей. Принята герменевтическая позиция: диалог - это условие углубленного понимания самого себя "в мире", "среди Других". Герменевтическая перспектива указывает на значение и сложность проблематики диалога для рассуждений над воспитанием. Отмечено, что определение диалога как метод коммуникации в плане вопрос - ответ, или же способ переговоров для решения, или ликвидации конфликтов приводит к его редукции. Герменевтика понимает диалог не как форму речевого общения, а как способ совместного бытия людей. По Мартину Буберу, диалог есть встреча двух людей без посредников и по поводу Другого. Самой важной характеристикой диалога является взаимная направленность внутреннего действия. Два участвующих в диалоге человека должны быть обращены друг к другу.

Визначено сутність культури педагогічного спілкування та її роль у професійній діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін. Розглянуто співвідношення в тріаді педагогічна майстерність - педагогічна культура - педагогічна інтуїція. Виокремлено наступні складники у структурі феномену "культура педагогічного спілкування": загальна культура людини, психолого-педагогічні знання, уміння та навички, відповідний емоційний настрій та спрямованість педагога на ефективну взаємодію в навчально-виховному процесі. Зазначено, що мовленнєва культура є необхідною професійною якістю, формуванню й розвитку якої необхідно приділяти увагу під час підготовки майбутніх учителів гуманітарного циклу.

Определена сущность культуры педагогического общения и его роль в профессиональной деятельности будущих учителей гуманитарных дисциплин. Рассмотрено соотношение понятий в триаде педагогическое мастерство - педагогическая культура - педагогическая интуиция. Выделены следующие составляющие в структуре феномена "культура педагогического общения": общая культура человека, психолого-педагогические знания, умения и навыки, соответствующий эмоциональный настрой и направленность педагога на эффективное взаимодействие в учебно-воспитательном процессе. Указано, что речевая культура является необходимым профессиональным качеством, формированию и развитию которой необходимо уделять внимание при подготовке будущих учителей гуманитарного цикла.

The article investigates culture of pedagogical communication which embraces general personal culture, psycho-pedagogical knowledge, abilities and skills, appropriate emotional mood and teacher's orientation at effective interaction in educational process.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін у процесі евристичної діалогової взаємодії. З'ясовано суть навчального евристичного діалогу, розкрито його роль і дидактичні можливості у формуванні професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін. Теоретично обгрунтовано дидактичну модель застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь студентів гуманітарних спеціальностей, яка включає підготовчо-мотиваційний, процесуально-діяльнісний і рефлексивно-діагностичний компоненти. Експериментально перевірено ефективність розробленої моделі, уточнено критерії та показники рівнів сформованості професійно-творчих умінь у майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін.

Виділено відмінні риси навчального діалогу у порівнянні з репродуктивними методами навчання (створення можливості відкриття нових смислів, накопичення досвіду реалізації ціннісного вибору, направленість на актуалізацію особистісних функцій студентів) та особливості смислопошукового діалогу як особистісно орієнтованої технології навчання майбутнього педагога (особистісно-смисловий рівень спілкування студент-педагог, пріоритет особистісного досвіду над предметно-знаннєвими компонентами освіти, створення атмосфери творчості, проблемності, особистісне усвідомлення, переживання). Зазначено, що сутність діалогу культур в освітньому процесі полягає в тому, що урок-діалог починається з перевизначення загальної проблеми в питання-парадокс для кожного з присутніх.

Выделено отличительные черты учебного диалога в сравнении с репродуктивными методами обучения (создание возможности открытия новых смыслов, накопления опыта реализации ценностного выбора, направленность на актуализацию личностных функций студентов) и особенности смыслопоискового диалога как личностно ориентированной технологии обучения будущего педагога (личностно-смысловой уровень общения студент-педагог, приоритет личностного опыта над предметно-знаниевой компонентами образования, создание атмосферы творчества, проблемности, личностное осознание, переживание). Указано, что сущность диалога культур в образовательном процессе заключается в том, что урок-диалог начинается с переопределения общей проблемы в вопрос-парадокс для каждого из присутствующих.

Проаналізовано поняття "Комунікативна атака" і детальні способи реалізації цього методу за реальних умов. Наголошено на тому, що метод комунікативної атаки є дуже важливим для оволодіння ефективним викладачем, що трансформує своїми знаннями життя студентів.

Проанализировано понятие "Коммуникативная атака" и детальные способы реализации этого метода в реальных условиях. Подчеркнуто, что метод коммуникативной атаки является очень важным для овладения эффективным преподавателем, который трансформирует своими знаниями жизни студентов.

In this article concept "Communicative attack" and exact ways of realization of this method in real conditions is analyzing. Ways of defection of students needs are considered.

Розглянуто основні евристичні способи та методи формування професійно-творчих педагогічних умінь майбутнього вчителя на основі інноваційного вивчення матеріалу – евристичної діалогової взаємодії з активною запитальною діяльністю студентів. Наголошено на тому, що стимулювання різних видів навчально-пізнавальної діяльності сприяють успішному формуванню та закріпленню у студентів важливих діалогових професійно-творчих умінь.

Рассмотрены основные эвристические способы и методы формирования профессионально-творческих педагогических умений будущего учителя на основе инновационного изучения материала - эвристического диалогового взаимодействия с активной вопросительной деятельностью студентов. Подчеркнуто, что стимулирование различных видов учебно-познавательной деятельности способствуют успешному формированию и закреплению у студентов важных диалоговых профессионально-творческих умений.

In the article basic heuristic methods and methods of forming of professionally-creative abilities of future teacher are examined on the basic of innovative study of material - heuristic dialogue co-operating with active interrogative activity of students.

Проаналізовано психологічні аспекти організації діалогового навчання у педагогічному ВНЗ.

Проанализировано психологические аспекты организации диалогового обучения в педвузе.

The article considers psychological aspects of the organization of dialogical studies in higher educational institution.

Розглянуто підходи науковців до проблеми впровадження технології діалогічного навчання в навчальний процес ВНЗ. Проаналізовано використання технології, побудованої на принципі рольової перспективи у практиці роботи у вищій школі. Акцентовано особливу увагу на використанні імітаційно-ігрових форм і методів навчання, що позитивно впливає на рівень готовності до професійної діяльності майбутніх педагогів. Доведено ефективне застосування прийомів діалогічного навчання на заняттях у вищій школі, що створює основу для вироблення у студентів уміння використовувати зміст навчального матеріалу як підгрунтя, на якому розкривається діалог.

Рассмотрены подходы учёных к проблеме внедрения технологии диалогического обучения в учебный процесс ВУЗ. Проанализировано использование технологии, построенной на принципе ролевой перспективы в практике работы в высшей школе. Акцентировано особое внимание на использовании имитационно-игровых форм и методов обучения, позитивно влияющих на уровень готовности к профессиональной деятельности будущих педагогов. Доказано эффективное применение приёмов диалогического обучения на занятиях в высшей школе, создающих основу для выработки у студентов умения использовать содержание учебного материала как основу, на которой раскрывается диалог.

Scientific approaches to implementing dialogic learning technique to university educational process are discussed. Role perspective technique in the university education practice is analyzed. Particular attention is paid to simulation/game forms and methods of education, the implementation of which improves the future teachers’ readiness for professional activity. Efficient application of dialogic learning techniques in university is proven, providing a basis for mastering students’ skill of using the educational material as a foundation for developing a dialogue.