Розкрито сучасні напрями, форми та методи впровадження світоглядної освіти. Розглянуто методологічні проблеми дослідження світоглядної освіти, осмислено філософсько-культурологічні та психолого-педагогічні аспекти становлення й розвитку світоглядної освіти в Україні. Простежено процес формування життєвих цінностей вихованців закладів освіти з використанням історичної освітньої традиції. Висвітлено тенденції осмислення проблеми самовизначення людини в історії філософської думки. Здійснено соціокультурний аналіз творчої спадщини Р. А. Арцишевського. Досліджено соціально-психологічні особливості побудови життєвих планів і професійних орієнтацій сучасної молоді. Виокремлено та проаналізовано психодіагностичні засоби виявлення шкільної тривожності у процесі психоконсультативної та психокорекційної практики.

Зазначено, що соціально-професійна зрілість майбутнього педагога як якість особистості - це насамперед показник її індивідуальних особливостей, який характеризує особистість, здатну перетворювати власну життєдіяльність на творчий результат, адекватно оцінювати цілі, задачі, наслідки, здійснювати корекцію, рефлексію, самоконтроль у процесі життєдіяльності. Соціально-професійну зрілість майбутнього педагога в процесі магістерської підготовки розглянуто через взаємозв'язок його соціальних намірів, соціальних очікувань і професійних досягнень. Визначено критерії соціально-професійної зрілості: соціальне самовизначення, соціальна відповідальність і професійне самовдосконалення. Виокремлено показники виявлення та рівні розвитку соціально-професійної зрілості майбутнього педагога. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови розвитку соціально-професійної зрілості майбутнього педагога: акмеологічний розвиток, розвиток комунікативної взаємодії й активізація науково-дослідної діяльності. Розкрито логіку, етапи та методику педагогічного експерименту із залучення майбутніх педагогів до різних видів діяльності з метою розвитку їх соціально-професійної зрілості, обґрунтовано вибір діагностичного апарату експериментального дослідження. Наведено результати експериментальної перевірки, що підтвердили ефективність педагогічних умов розвитку соціально-професійної зрілості майбутнього педагога.

Подано результати педагогічного дослідження з обґрунтування дидактичних засад формування соціальної рефлексії майбутніх учителів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін: інтегрально-функційної дидактичної моделі та відповідної таксономічної єдності ієрархізованих дидактичних умов. Визначено системно-синергетичне розуміння поняття "соціальна рефлексія майбутнього вчителя" як дидактичного феномена на засадах реалізації компетентнісного, системного та синергетичного підходів у їх комплікативно-контамінаційній єдності. Розроблено структуру соціальної рефлексії майбутнього вчителя як сукупність функціонально-структурних компонент (конструктів): мотивація соціалізації особистості, когнітивно-змістова, інструментально-діяльнісна. Апробовано й упроваджено у практику роботи педагогічних закладів вищої освіти: інтегрально-функційну дидактичну модель концептуально об'єднаної дидактичної системи формування соціальної рефлексії майбутніх учителів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, що передбачає підготовку науково-методичного (для викладачів гуманітарних дисциплін) і дидактико-методичного (для студентів - майбутніх учителів) забезпечення.

Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування феномену підготовленості майбутніх фахівців, які здобувають у вищій школі спеціальність "Дошкільна освіта", до розвитку соціальних умінь і навичок у дітей передшкільного віку. Подано концепцію формування означеної особистісно-професійної якості у студентів, що охоплює методологічний, теоретичний, технологічний концепти. Розкрито педагогічну стратегію професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, здатних до розвитку дітей передшкільного віку як суб'єктів соціальної дії.

Однією з найважливіших характеристик сучасного фахівця є комплекс соціально значущих якостей, що йому притаманні. Саме вони дозволяють фахівцю якісно здійснювати професійну діяльність. Особливу роль соціально значущі якості особистості відіграють у професії майбутнього вчителя-словесника як одній із найбільш суспільно значущих професій. Проблеми, пов'язані з формуванням соціально значущих якостей особистості, досліджували й досліджують психологи, педагоги, соціологи, філософи та ін. Ці наукові студії мають важливе теоретичне й практичне значення, але в них безпосередньо не досліджено проблему формування й розвитку соціально значущих якостей особистості у студентів-філологів навчальних педагогічних закладів. Дотепер немає чіткого уявлення про те, які якості особистості треба вважати соціально значущими для студентів-філологів, на яких вікових етапах їх формування та розвиток є найефективнішими, які педагогічні умови потрібно для цього створювати тощо. Cхарактеризовано головні засоби формування та розвитку соціально значущих якостей особистості у студентів-філологів вищих педагогічних закладів освіти.

Досліджено проблеми формування життєвої компетентності. На основі аналізу наукової літератури визначено ключові поняття дослідження "компетентність", "життєтворчість", "життєва компетентність". З'ясовано структуру феномену "життєва компетентність майбутнього учителя", яка визначається як єдність чотирьох основних компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-поведінкового та регулятивного. Удосконалено зміст, форми й методи формування життєвої компетентності майбутніх учителів у процесі професійної підготовки в класичному університеті. Виокремлено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування життєвої компетентності майбутніх учителів у процесі професійної підготовки в класичному університеті. Експериментально доведено ефективність визначених педагогічних умов формування життєвої компетентності студентів.

Висвітлено проблему професійної підготовки фахівців дошкільної освіти - поглиблення компетентності вихователів у питанні формування толерантності у дітей старшого дошкільного віку. Розглянуто психологічні передумови й вікові можливості засвоєння толерантних цінностей дітьми дошкільного віку, а також методику їх формування в дошкільних закладах. Проаналізовано вітчизняний і світовий досвід підготовки педагогів до формування толерантності у дітей. Запропоновано систему професійної підготовки майбутніх вихователів до формування толерантності у дітей старшого дошкільного віку й надано рекомендації щодо реалізації її у вищих навчальних закладах. Окреслено толерантність як соціокультурний і педагогічний феномен. Визначено становлення й розвиток феномену толерантності в історико-педагогічному контексті. Наведено якісні характеристики толерантності, означено структуру й види толерантності, принципи формування та рівні прояву толерантності особистості. Встановлено вікові особливості формування толерантності у дітей дошкільного віку (психологічний і соціокультурний аспекти).

Теоретично узагальнено та подано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності професійної підготовки за умов магістратури педагогічних ВНЗ України майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей. Обгрунтовано важливість та необхідність підготовки педагогів-гуманітаріїв компетентнісного соціального спрямування. Визначено й аргументовано структуру, сутнісні аспекти, критерії сформованості соціальної компетентності, окреслено ключові напрями процесу їх розвитку під час навчання у педагогічних ВНЗ. На базі аналізу нормативних документів, що визначають вимоги до професійної освіти педагогічних кадрів галузі знань "Гуманітарні науки", репрезентовано модель формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей у процесі магістерської підготовки, розроблено систему методів, прийомів і засобів формування соціальної компетентності таких викладачів. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої моделі, що дозволяє підвищити рівень сформованості соціальної компетентності в процесі фахової підготовки майбутніх викладачів-гуманітаріїв

Теоретико-експериментально досліджено проблеми формування соціальної позиції студентів педагогічного університету. З'ясовано суть і структуру соціальної позиції студентів такого університету. Розкрито можливості навчально-виховного середовища педагогічного університету для її формування. Науково обгрунтовано педагогічні умови формування соціальної позиції студентів у навчально-виховному середовищі вказаного університету (забезпечення усвідомлення студентами соціальної ролі педагога та стимулювання соціальної активності студентів; створення сприятливої психолого-педагогічної атмосфери під час навчальних занять і в процесі позааудиторної навчально-виховної діяльності для розвитку критичного мислення та вираження ставлення студентів до подій і фактів у державі та світі, суспільному житті, до інших людей, до власного "Я" як оцінні судження; зміцнення соціальної позиції студентів у практичних діях і вчинках завдяки залученню їх у різні види діяльності). Експериментально доведено їх ефективність.

Висвітлено застосування елементів вітагенних технологій у курсі релігієзнавства для студентів факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Розкрито виховний і пізнавальний характер і потенціал курсу релігієзнавства і ролі церковного мистецтва у розвитку творчих здібностей студентів. Доведено, що заняття з використанням елементів вітагенних технологій надають студентам змогу розкритися особистісно, активно займатися самоосвітою і самовдосконаленням.

Освещено применение элементов витагенного технологий в курсе религиоведения для студентов факультета начального образования и филологии Хмельницкой гуманитарно-педагогической академии. Раскрыты воспитательный и познавательный характер и потенциал курса религиоведения и роли церковного искусства в развитии творческих способностей студентов. Доказано, что занятия с использованием элементов витагенного технологий дают студентам возможность раскрыться личностно, активно заниматься самообразованием и самосовершенствованием.

On the basis of scientific work of national and foreign scholars, educators and innovators, materials of scientific and local historical conferences held since independence on the territory of Khmelnytsky region, local publications, periodicals, own researches, the author highlights use of vitagenic technologies elements in Religious Studies course for students of Primary Education Studies and Philology Faculty of Khmelnytsky Academy of Humanities and Pedagogy. This publication also reveals educational and informative potential of Religious Studies Course and the role of religious art in the development of students’ creative abilities based on their experience and knowledge.

Розкрито сутність соціальної компетентності як результат соціалізації майбутнього вчителя. Виокремлено у структурі соціальної компетентності студента такі складові: когнітивна, мотиваційна, поведінкова, соціально-особистісна. Наведено думку про певне ототожнення соціальної та життєвої компетентності або ідентифікацію соціальної компетентності з соціальною зрілістю. Досліджено соціальну зрілість як наслідок соціальної активності, як баланс між адаптацією людини в суспільстві й відособлення в ньому. Враховано, що проблема соціалізації студентської молоді вищих педагогічних навчальних закладів стає пріоритетною в освіті.

Раскрыта сущность социальной компетентности как результат социализации будущего учителя. Выделены в структуре социальной компетентности студента следующие составляющие: когнитивная, мотивационная, поведенческая, социально-личностная. Приведено мнение об определенном отождествлении социальной и жизненной компетентности или идентификации социальной компетентности с социальной зрелостью. Исследована социальная зрелость как следствие социальной активности, как баланс между адаптацией человека в обществе и обособление в нем. Учтено, что проблема социализации студенческой молодежи высших педагогических учебных заведений становится приоритетной в образовании.

Disclosed the nature of social competence as a result of the socialization of the future teacher. Allocated in the structure of the social competence of the student, the following components: cognitive, motivational, behavioral, social and personal. Powered opinion about a specific social identification and identification of vital competence or social competence with social maturity. Studied social maturity as a result of social activity, as a balance between adaptation in society and their separation in it. Considered that the problem of socialization of students of higher educational institutions is becoming a priority in education.

Наведено провідні категоріальні ознаки соціалізації у різних галузях знання. Розкрито та проаналізовано дві групи теоретичних підходів до соціалізації студентської молоді вищих педагогічних навчальних закладів: філософсько-методологічний (філософський, особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний) та конкретно науковий (соціологічний, психологічний, соціально-педагогічний). Окреслено процес соціалізації студентів у ВНЗ як суб'єкт-об'єктний вплив і суб'єкт-суб'єктну взаємодію викладача та студента в педагогічному процесі.

Выделены ведущие категориальные значения социализации в разных сферах познания. Раскрыты и проанализированы две группы теоретических подходов к социализации студенческой молодежи высших педагогических учебных заведений: философско-методологический (философский, личностно ориентированный, деятельностный, компетентностный) и конкретно научный (социологический, психологический, социально-педагогический). Определен процесс социализации студентов в ВУЗ как субъект-объектное влияние и субъект-субъектное взаимодействие преподавателя и студента в педагогическом процессе.

In the article the leading category values of socialization are selected in the different spheres of cognition; two groups of theoretical approaches to the students’ socialization of higher pedagogical educational establishment are revealed and analyzed: philosophical-methodological (philosophical, personality oriented, active, competitive) and specifically scientific (sociological, psychological and social pedagogical approaches).

Розкрито рушійні сили особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя на підставі визначення доцільних принципів і підходів в існуючих структурних концепціях мотивації особистості, що обумовлює теоретичне значення розробки педагогічних технологій підвищення рівня мотивації соціальної безпеки особистості у професійній підготовці.

Рассмотрена проблема формирования социокультурных компетенций студентов инженерно-педагогических ВУЗ при изучении иностранных языков. Проанализирована необходимость овладения такими компетенциями, их структуру и способы решения проблемы. Предложено введение в учебный процесс дополнительных текстов социокультурной направленности.

Розглянуто проблему формування соціокультурних компетенцій студентів інженерно-педагогічних ВНЗ у процесі вивчення іноземних мов. Проаналізовано необхідність оволодіння такими компетенціями, їх структуру та способи вирішення проблеми. Запропоновано введення в навчальний процес додаткових текстів соціокультурного направлення.

The paper deals with the problem of forming students’ social and cultural competence while learning foreign languages at engineering pedagogical institutions. The paper analyses the necessity of mastering such competences, their structure and methods to solve the problem. The paper proposes introduction of additional texts of social and cultural contents to curriculum.

Розглянуто сутність категорії "соціальна зрілість" у наукових джерелах. Обгрунтовано зміст і структуру категорії "соціально-професійна активність особистості майбутнього вчителя". В контексті дослідження соціально-професійного розвитку особистості розкрито особливості формування соціально-професійної активності майбутнього вчителя. Соціально-професійну активність майбутнього вчителя розглянуто як критерій його соціально-професійної зрілості. Визначено педагогічні умови формування соціально-професійної активності особистості майбутнього вчителя.

Обгрунтовано соціально-професійну зрілість майбутнього вчителя як системну якість розвитку особистості, складовими якої є соціальна активність і соціальне самовизначення. Проаналізовано самовизначення особистості педагога в контексті впливу на його розвиток різноманітних соціальних факторів, сукупність яких утворює умовний простір, в якому має можливість ефективно реалізуватися самовизначення, ознакою якого є його самостійність. Зауважено, що критерій розвитку рівня соціальної зрілості особистості, як соціальна відповідальність, є складним утворенням, що має інтегративний характер і тісно пов'язаний з усіма іншими якостями особистості: емоційно-вольовими та інтелектуальними аспектами її діяльності. Зазначено, що виокремленні критерії - це експериментально встановлені інтервали значень індексів активності, відповідальності та самовизначення.

Обоснована социально-профессиональная зрелость учителя как системное качество развития личности, составляющими которой являются социальная активность и социальное самоопределение. Проанализировано самоопределение личности педагога в контексте влияния на его развитие различных социальных факторов, совокупность которых образует условное пространство, в котором есть возможность эффективно реализоваться самоопределению, признаком которого является его самостоятельность. Отмечено, что критерий развития уровня социальной зрелости личности, как социальная ответственность, является сложным образованием, которое имеет интегративный характер и тесно связан со всеми другими качествами личности: эмоционально-волевыми и интеллектуальными аспектами ее деятельности. Указано, что выделенные критерии - это экспериментально установленные интервалы значений индексов активности, ответственности и самоопределения.

Grounded social and professional maturity as a teacher's quality system of personal development, components of which is a social activity and social self-determination. Of identity of the teacher are analyzed in terms of impact on his development of various social factors, which together form a conditioned space, which has the ability to effectively achieved self-determination, which is a sign of his independence. It is noticed that the criterion of the level of social maturity of personality, such as social responsibility is a complex entity that has an integrative nature and is closely linked with all the other qualities of personality: emotional, volitional and intellectual aspects of its activities. Indicated that the allocation criteria - this is experimentally determined values of the indices of activity intervals, responsibility and self-determination.

Розкрито факти висвітлення передовою педагогічною думкою особливостей формування християнського світогляду особистості у змісті педагогічної підготовки вчителя протягом II половини XX - на початку XXI ст., що насамперед означало перехід до традиційно-християнської системи цінностей та історичні передумови цього процесу. Обгрунтовано сутність пріоритету моралі в організації виховної роботи студентів та історичні тенденції усвідомлення необхідності визнання абсолютності моральних цінностей.

Визначено структуру соціокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей з трьох компонентів і відповідних компетенцій. Розроблено рівні, критерії та показники сформованості соціокультурної компетентності, а також комплекс способів, засобів і прийомів її формування. Наведено комплекс загальнопедагогічних умов, які впливають на успішність процесу формування соціокультурної компетентності студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, експериментально перевірено їх ефективність.

Досліджено проблему формування соціокультурної компетентності (СКК) у майбутніх учителів-студентів ВНЗ у процесі вивчення гуманітарних дисциплін (ГД). Обгрунтовано необхідність у розробці технології конструювання таких навчальних програм, які б налаштовували на постановку конкретної мети та визначали критерії її досягнення під час планування та реалізації змісту ГД. Зазначено, що під час дослідження СКК, потрібно мати на увазі конкретні експериментальні результати, які потребують інтерпретації та трансляції на базі моделювання. Акцентовано увагу на тому, що варіативність освітніх послуг та сформованість соціокультурної компетентності на досвіді майбутніх учителів дає змогу підвищити вмотивованість студентів, посилити роль індивідуалізації, самостійності й самовдосконалення у процесі навчання. Виділено соціально-державницький та практично-технологічний компоненти СКК, які потребують певного контролю, що вимагає прийняття педагогічних та методологічних рішень.

Исследована проблема формирования социокультурной компетентности (СКК) у будущих учителей-студентов вузов в процессе изучения гуманитарных дисциплин (ГД). Обоснована необходимость разработки технологии конструирования таких учебных программ, которые бы настраивали на постановку конкретных целей и определяли критерии ее достижения во время планирования и реализации содержания ГД. Отмечено, что исследуя СКК, нужно иметь в виду конкретные экспериментальные результаты, которые требуют интерпретации и трансляции на основе моделирования. Акцентировано внимание на том, что вариативность образовательных услуг и сформированность социокультурной компетентности на опыте будущих учителей позволяет повысить мотивацию студентов, усилить роль индивидуализации, самостоятельности и самосовершенствования в процессе обучения. Выделены социально-государственный и практико-технологический компоненты СКК, которые нуждаются в определенном контроле, требуют принятия педагогических и методологических решений.

The article deals with some problems of value orientations in studentsТ life. The analysis of value orientation if students live in higher educational establishments of economy and pedagogy is provided.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування соціально значущих якостей вчителя, проаналізовано даний процес в історико-педагогічному та соціально-психологічному аспектах. Створено структурну модель формування даних якостей вчителя, яка складається з цільового, організаційно-змістового, реалізаційного та оцінно-результативного блоків. Розроблено педагогічну технологію формування зазначених якостей вчителя, визначено ефективність даної моделі та технології.