Розглянуто розвиток педагогічної освіти в Польщі періоду соціально-економічних перетворень, що відбувалися в країні у 1980 - 2000 рр. Висвітлено історичні передумови реформування освіти після введення військового стану, проаналізовано різні аспекти громадянського руху за оновлення освіти та зародження ідей незалежної альтернативної освіти. Визначено основні напрями, теоретичні та організаційно-методичні засади реформування шкільної освіти. Розглянуто нові концептуальні підходи до загального моделювання системи освіти, обгрунтовано умови її реформування, проаналізовано особливості професійної підготовки вчителів у Польщі наприкінці ХХ ст.

Розглянуто зовнішні та внутрішні передумови розвитку соціокультурної компетентності польського фахівця. Визначено концептуальні основи соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови. Досліджено теоретичні засади, зміст, форми та методи організації процесу формування соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови. Виявлено особливості формування соціокультурної компетентності в процесі підготовки сучасного польського вчителя іноземної мови. Визначено можливості використання позитивного польського досвіду для підвищення ефективності професійної підготовки вчителів іноземної мови в Україні Болонського процесу.

Проаналізовано офіційну політику Другої Речі Посполитої у сфері підготовки вчительських кадрів упродовж 1918 - 1932 років. Охарактеризовано особливості педагогічної освіти на теренах Польської держави та розкрито зміст найважливіших нормативно-правових актів, що торкалися питань функціонування системи підготовки вчителів, досліджено місце українських закладів педагогічної освіти у освітній системі країни.

Здійснено історико-педагогічний аналіз функціонування вищих педагогічних шкіл Республіки Польща в досліджуваний період, обгрунтовано періоди та визначено наскрізні тенденції їх розвитку. Визначено спільне та відмінне у діяльності сучасних педагогічних ВНЗ Республіки Польща та України. Зазначено, що суспільно-політичні зміни, які відбуваються в обох державах, сприяють проведенню реорганізації у діяльності цих закладів, на які впливають суб'єктивні та об'єктивні чинники. Заклади обох держав змінюють свій статус, проводять зміни в організаційній структурі, формах навчально-виховного процесу, регулюють кількість студентів, які навчаються за державним замовленням. У педагогічних ВНЗ Польщі значно більша кількість напрямів і спеціальностей з підготовки фахівців, аніж у ВНЗ України. Педагогічні ВНЗ Польщі та України відрізняються і внутрішньоорганізаційною структурою. Спільним є підготовка висококваліфікованих фахівців, у яких є потреба на ринку праці не тільки своєї країни, але й інших країн світу.

Здійснено ретроспективний аналіз розвитку вищої педагогічної освіти в Республіці Польща до другої половини XX ст. Проведено історико-педагогічний аналіз розвитку вищих педагогічних шкіл Республіки Польща у другій половині XX - на початку XXI ст. Обгрунтовано періоди розвитку вищих педагогічних шкіл Польщі в другій половині XX ст. Охарактеризовано розвиток вищих педагогічних шкіл у 1946 - 1955-х рр. Висвітлено функціонування вищих педагогічних шкіл у 1956 - 1989-х рр. Проаналізовано діяльність вищих педагогічних шкіл у часи активного реформування (1990-ті рр. - початок XXI ст.). Визначено основні тенденції розвитку вищих педагогічних шкіл у Республіці Польща у другій половині XX - на початку XXI ст. З'ясовано спільне та відмінне у діяльності сучасних педагогічних ВНЗ Республіки Польща й України.

У дисертаційному дослідженні здійснено грунтовний аналіз наукових джерел, на підставі якого виокремлено напрями наукової розробки означеної проблеми: дослідження тенденцій реформування сучасної вищої педагогічної освіти Польщі; дослідження організаційно-змістових аспектів професійної підготовки майбутніх учителів у сучасних вищих педагогічних закладах Польщі; компаративні дослідження розвитку вищої педагогічної освіти Польщі та України означеного періоду; праці, присвячені вивченню інноваційних процесів у сучасній педагогічній освіті. Визначено перспективи використання позитивного польського досвіду професійної підготовки майбутніх педагогів в умовах розвитку інноваційних процесів в Україні: європеїзація педагогічної освіти шляхом упровадження європейських освітніх стандартів у зміст вищої педагогічної освіти; децентралізація управління системою педагогічної освіти, надання автономії вищим педагогічним навчальним закладам; удосконалення ступеневої підготовки педагогічних кадрів у вищих педагогічних навчальних закладах шляхом унормування нормативно-законодавчої бази; впровадження компетентісного підходу в процес підготовки майбутніх вчителів; збільшення у навчальних планах кількості годин на викладання навчальних курсів професійно-практичної підготовки; підвищення ролі практичного навчання у системі підготовки педагогічних кадрів; надання пріоритетності у виборі форм і методів навчання проблемно-проектно-орієнтованим з використанням інтернет- технологій та засобів; надання пріоритетності самостійній діяльності студентів, залучення їх до науково-дослідної роботи; надання кожному студенту права і реальної можливості вибору індивідуальної освітньої траєкторії з урахуванням власних інтересів, здібностей, прагнень та потреб; стимулювання мобільності викладачів і студентів вищих педагогічних закладів освіти з метою вивчення і творчого використання передового педагогічного досвіду.