Проаналізовано зміст, структуру, спрямованість навчальних програм з фізичного виховання для студентів вищих навчальних закладів України впродовж XX ст. Вивчено сучасний зарубіжний досвід програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання студентів. Узагальнено характерні тенденції формування та укладання навчальних програм та обгрунтовано сучасні підходи щодо програмно-нормативних засад фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Розроблено модель системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури та вчителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків у процесі фізичного виховання молодших школярів, яка передбачає визначення мети, змісту, форм, етапів, компонентів підготовки. Визначено педагогічні умови впровадження розробленої системи підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у процесі фізичного виховання учнів початкових класів (забезпечення міждисциплінарних зв'язків та інтеграція зусиль викладачів різних дисциплін для підготовки майбутніх вчителів; навчально-методичне забезпечення та особистісно-орієнтований підхід до процесу підготовки; застосування комп'ютерних технологій; використання методу професійного самовдосконалення "Портфоліо"; систематичний контроль і оцінка досягнень студентів у даному аспекті). Розвинуто критерії та розглянуто рівні готовності майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у процесі фізичного виховання молодших школярів.

Здійснено дослідження програмно-нормативних основ фізичного виховання студентів на основі історико-методологічного аналізу навчальних програм фізичного виховання студентів.

Упродовж незалежності України її шкільна система освіти перебуває в зоні неперервних змін: реформ, модернізацій, трансформацій, оновлення, магістральним напрямом яких є побудова національної гуманної, демократичної, особистісно орієнтованої школи. Серед її нерозв'язаних проблем - недосконалість змісту загальної середньої освіти, який є основною складовою частиною освітньої системи. Зміст освіти в узагальненій формі відображає досягнутий суспільством рівень культури для подальшого його піднесення. Фізичне виховання (ФВ) як одна з форм соціальних відносин є продуктом діючої суспільно-економічної формації. Тому функціонування системи ФВ та її зміни зумовлені соціально-культурними, політично-релігійними, економічними та особистісними факторами. Їх дослідження надасть змогу усвідомити закономірності розвитку системи ФВ України; сприятиме виробленню науково обгрунтованого курсу її подальшого поступу; запобігатиме суб'єктивним рішенням; формуватиме національну самосвідомість як умову збереження незалежності України. Мета дослідження - виявити політичні, економічні та суспільні передумови розробки навчальної програми з фізичної культури (ФК) для загальноосвітніх шкіл (1993 р.). Методи дослідження - вивчення та узагальнення інформаційних джерел, порівняльного аналізу, причинно-наслідкового аналізу, герменевтичний. Розробка першої навчальної програми з ФК у незалежній Україні (1993), уведена в практику загальноосвітніх закладів освіти невдовзі після проголошення її самостійності, дублювала свою попередницю УРСР (1988) в основних положеннях пояснювальної записки, попри несуттєві розбіжності. Інерційне "відлуння" радянської системи в прийнятому документі зумовлене низкою об'єктивних політичних, економічних і суспільних обставин: проголошенням незалежності України в 1991 р.; недостатнім часом для усвідомлення чиновниками свого місця в процесі державотворення та масштабу нових завдань; домінуванням бюрократичних методів управління та неготовністю фахівців до прояву самостійності в прийнятті оригінальних рішень; відсутність економічних перетворень, бідністю та соціальною незахищеністю українців; відголосом ієрархії культурних цінностей радянських часів.