Розглянуто роль книги у становленні культурологічного світогляду сучасних студентів. Досліджено архетипи формування у студентів активної мисленнєвої діяльності за допомогою художніх текстів. Накреслено парадигму синергетичного підходу до вивчення наукових явищ сучасної технічної сфери діяльності на основі сформованого культурологічного світогляду студентів, що дає можливість зрозуміти ці поняття у широкому узагальнювальному спектрі та у взаємозв'язку з іншими процесами навколишнього світу. Розглянуто роль книги у системних змінах інноваційних навчальних парадигм: від системи емпіричного засвоєння навчального матеріалу до багатовекторного його осмислення. Накопичення щораз більшої інформації у системі сучасної освіти потребує якісного переосмислення парадигми освітньої моделі, яка полягає не тільки у більшому засвоєнні знань, а вироблення у студента якісно нової системи мислительної діяльності та гармонійного розвиненого світогляду. Досліджено роль художнього тексту як важливого чинника формування мислительної діяльності сучасних студентів. Відповідно відбувається переорієнтація світогляду студентів від уривчастого сприймання світу до побудови гармонійної моделі світогляду, у системі якої відбувається логічно поетапне, багатовекторне формування людської індивідуальності, яка бачить і сприймає навколишній світ через систему розуміння причинно-наслідкових зв'язків світової моделі. Охарактеризовано роль синергетичного методу у системному освоєнні художніх тестів - під час використання якого відбувається логічне, системне переформатування мислительної діяльності у різноплощинних вимірах. Зазначений метод є унікальним засобом, який огранює духовну субстанцію людської індивідуальності та стає основою формування мотиваційних засад професійної діяльності.

Проаналізовано вплив мистецьких стилів на обкладинки часописів першої третини XX ст. різних регіонів України. Розглянуто видозміни художнього вирішення обкладинок у контексті соціально-історичних подій, взаємозв'язок шрифту й сюжету. Прослідковано, які зміни відбулися в суспільстві і як саме нова ідеологія відбилася на зміні стилів та образного змісту.

Досліджено соціально-комунікаційні аспекти "м'якої сили" книги в інформаційно-мережевих війнах. Використано комплексний підхід до вивчення книги як інструменту інформаційно-мережевих війн. Охарактеризовано "м'яку силу" книги як механізму впливу на життя і думки поколінь, суспільств, учасників системи соціальних комунікацій. Проаналізовано технології використання "м'якої сили" книги як інструменти протидії деструктивним тенденціям сучасного суспільства, зниженню освітнього, наукового, інтелектуального рівнів української нації. Обґрунтовано теоретичні засади дослідження "м'якої сили" книги в інформаційно-мережевих війнах як об'єкта соціально-комунікаційної теорії та практики комунікаційної діяльності. На підставі бібліометричного і контент-аналізу українського книговидання та російських книг, що вийшли друком протягом 2013 - 2017 рр. доведено застосування "м'якої сили" книги в гібрідній війні.

Сформовано множину Парето на основі вагових значень факторів композиційного оформлення видання. Впроваджено та оцінено альтернативні варіанти реалізації аналізованого процесу. Побудовано матриці попарних порівнянь факторів множини Парето з використанням шкали відносної важливості об'єктів. Знайдено корисності альтернативних варіантів кожного фактора множини Парето. Визначено багатокритеріальні оцінки корисності трьох альтернативних варіантів композиційного оформлення видання. Встановлено оптимальний альтернативний варіант реалізації композиційного оформлення видання.

Визначено зміст терміна «суперекслібрис», виокремлено основні ознаки, типи та відмінні риси суперекслібриса як різновиду книжкових власницьких знаків. Розкрито значення досліджень суперекслібрисів у вивченні книжкових пам’яток та реконструкції книжкових зібрань.

Висвітлено проблему використання можливостей книги в українському суспільстві, зокрема необхідність терапії книгами з метою подолання наслідків стресових ситуацій. Розкрито сутність поняття "бібліотерапія". Окреслено шляхи використання виховної книготерапії в умовах соціальної нестабільності через бойові дії на сході України. На прикладі зарубіжного досвіду обгрунтовано необхідність широкого використання бібліотерапії та популяризації позитивного впливу книг на самопочуття людини.

Визначено методологію дослідження книжкової комунікації як вагомого чинника цивілізаційного процесу, духовного та інтелектуального розвитку суспільства.

З урахуванням потреби в оновленні теоретико-методологічних підходів до вивчення феномена книги, обгрунтовано перспективність застосування соціокомунікативного підходу. Описано такі його можливості, як міждисциплінарний синергетичний характер, всебічність аналізу книжкової комунікації у взаємодії з іншими сучасними комунікативними моделями.

Определены теоретико-методологические принципы изучения чтения как сегмента социальной коммуникации. Разработаны теоретические подходы и практические механизмы развития социально-коммуникативных функций чтения в системе вузовской библиотеки. Показано место социально-коммуникативных функций в функциональном поле чтения. Исследована динамика коммуникативной направленности читательских практик студентов - посетителей вузовской библиотеки. Определена роль вузовских библиотек в реализации социально-коммуникативных функций чтения студентов, исследованы основные направления их развития. Сформировано суждение о библиотеке как о социально-культурной организации, назначение которой заключается в развитии современных инновационных социокультурных и коммуникативных технологий чтения.

Висвітлено книжкову комунікацію, яка є рушійною силою цивілізаційного процесу, впливовим чинником соціального, політичного, економічного, духовного та технічного розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань.

Проаналізовано електронні видання, які сьогодні набувають популярності. Розглянуто додаткові можливості, які одержують всі учасники книжкового ринку, що мають пристосуватися до нових умов.

Висвітлено роль книги, спрямовану на прискорення суспільного прогресу та розвиток культури, акумуляцію та справедливий розподіл духовних цінностей людства між усіма членами суспільства. Книга сприяє реалізації загальнолюдського виміру та якнайповнішому розкриттю національного.

Проаналізовано сучасні тенденції у сфері читання та чинники, що їх зумовлюють.

Проаналізовано особливості друкованої книги, яка моделює сприйняття і репрезентацію реальності та відрізняється від електронної.

Розкрито філософські, соціальні, ідеологічні, економічні аспекти буття книги, їх взаємозалежність, а також вплив книги на духовну, соціальну та інтелектуальну практику людини.

Описано соціально-комунікативну природу книги в перспективі міждисциплінарного дослідження. Висвітлено еволюцію структури та функцій книжкової комунікації, її культурно-історичні передумови. Проаналізовано соціокультурне середовище становлення і розвитку нової комунікативної реальності (НКР), гіпертекст як символ НКР, проблему взаємовпливу електронної та книжкової комунікації. Розглянуто книгу як соціально-комунікативну модель сприйняття і репрезентації реальності, об'єкт релігійного культу та культурний архетип.

Описана социально-коммуникативная природа книги в перспективе междисциплинарного исследования. Освещены эволюция структуры и функций книжной коммуникации, её культурно-исторические предпосылки. Проанализированы социокультурная среда становления и развития новой коммуникативной реальности (НКР), гипертекст как символ НКР, проблема взаимовлияния электронной и книжной коммуникации. Рассмотрена книга как социально-коммуникативная модель восприятия и репрезентации реальности, объект религиозного культа и культурный архетип.

Досліджено загальні тенденції формування і функціонування педагогічної періодики України в період Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР, УСРР, здійснено її систематизацію і класифікацію, розкрито тематику й зміст опублікованих матеріалів видань. Визначено провідну роль вітчизняної педагогічної преси доби Української держави (1917 - 1920 рр.) у формуванні національної свідомості українців, згуртуванні народних мас навколо ідеї створення національної школи, в утвердженні державницьких ідей.

Исследованы общие тенденции формирования и функционирования педагогической периодики Украины в период Центральной Рады, Гетьманата, Директории УНР, УССР, осуществлено ее систематизирование и классификация, раскрыта тематика и содержание опубликованных материалов изданий. Определена ведущая роль отечественной педагогической прессы периода Украинского государства 1917 - 1920 гг. в формировании национального самосознания украинцев, объединении народных масс вокруг идеи создания национальной школы, в утверждении государственных идей.

In the following article the author has probed general tendencies of forming and functioning of pedagogical periodicals of Ukraine in the period of Central parliament, Get'manat, Directory of UNR, Ukrainian Soviet Republic, has made its systematization and classification, and exposed subject and maintenance of the published editions. The author has found out a leading role of the domestic pedagogical press of time of the Ukrainian state (1917 Ц 1920) in forming of national consciousness of Ukrainiansin rallying of the masses round the idea of creation of national school, in claim of state ideas.

Розглянуто проблеми поглибленої візуалізації, яка викликала відокремлення можливостей і особливостей зору від інших органів чуттів. Розкрито особливості розширення візуальних можливостей людини, пов'язаних із неперервністю, однорідністю й поєднаністю організації часу та простору. Показано, що з настанням електронної доби, символом якої є аудіовізуальна апаратура, людська свідомість приєднується до замкненої глобальної системи відеокомунікації, що сприяє розвиткові мозку, а на планеті виникає прообраз нової цивілізації електронного родоплемінного ладу, ери планетарного уніформізму, так званого "глобального села".

Рассмотрены проблемы углубленной визуализации, вызвавшей отмежевание возможностей и особенностей зрения от других органов чувств. Раскрыты особенности расширения визуальных возможностей человека, связанных с непрерывностью, однородностью и единством организации времени и пространства. Показано, что с наступлением электронной эпохи, символом которой является аудиовизуальная аппаратура, человеческое сознание присоединяется к замкнутой глобальной системе видеокоммуникации, что содействует развитию мозга, а на планете возникает прообраз новой цивилизации электронного родоплеменного строя, эры планетарного униформизма, так называемого "глобального села".

Освещен особый подход к изучению исторических проблем. После естественности и гармоничности отношений, присущих трайбализму, наступила эпоха абсолютной власти визуализации. Главный грех западной цивилизации - создание алфавита и письменности на его основе. Возникла "галактика Гутенберга", где все грамотные люди - в той или иной мере расщепленные личности, шизофреники. Это привело к деколлективизации, детрайбализации, индивидуализму. А поощряя индивидуализм, книгопечатание в той или иной мере порождает национализм, превращая язык как способ коммуникации в замкнутую систему. С наступлением электронной эры, символом которой является аудиовизуальная аппаратура, человеческое сознание присоединяется к замкнутой глобальной системе видеокоммуникаций. Это способствует развитию мозга, а на планете возникает прообраз новой цивилизации - электронного трайбализма, эры планетарного униформизма, или, по Мак-Люзну, "глобальной деревни".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.1 + Ч611г(4Укр)

Рубрики:

Соціальна роль книги

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ