Індекс рубрикатора НБУВ: Ч736.702.2:Ш5 + Ч611.52

Рубрики:

Елементи рукописної книги

Шифр НБУВ: Ж68513 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено узагальнювальне історико-кодикологічне дослідження особливостей конструкції та декоративного оздоблення візантійських оправ Сучавської митрополії та Львівської і Перемишльської єпархій Київської митрополії XIV - XVII ст. Виявлено та досліджено масив оправ, виконаних за візантійською технікою оправлення, що зберігаються у книгозбірнях України, а саме: Національному музеї у Львові, Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І.Франка, Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського та Національній бібліотеці у Варшаві. Визначено основні методичні принципи описування та специфічні особливості конструкції оправ цього періоду. З'ясовано візантійсько-балканські впливи на розвиток інтролігаторства у монастирях і церквах Київської митрополії XIV - XVII ст., а також зміни в їх конструкції, що відбулися під впливом європейської традиції оправлення кодексів.

Узагальнюється досвід використання формалізованого аналізу почерків єврейських рукописів при атрибуції рукописних матеріалів єврейського походження. Аналізуються світові надбання в галузі єврейської палеографії та кодикології, простежуються типологічні зв'язки почерків єврейських рукописів, починаючи з античних часів до сьогодення. Особливу увагу зосереджено на вивченні почерків єврейських рукописів, починаючи з доби середньовіччя до XVІІI ст. Саме в цей період виникає велике розмаїття варіантів почерків. Простежуються основні типологічні риси кожного з шести типів почерків єврейських рукописів (ашкеназького, сефардського, візантійського, італійського, східного та єменського) в трьох їхніх функціональних різновидах (квадратному, напівкурсиві та курсиві). Досвід, накопичений в галузі західноєвропейської - насамперед візантійської - та кириличної палеографії та кодикології, може бути застосований при атрибуції рукописних матеріалів єврейського походження, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського. Урахування цього досвіду разом з сучасними досягненнями в галузі єврейської кодикології дозволяє створити методику атрибуції цих матеріалів, яка дала б змогу надійно їх датувати в межах певного періоду та визначити їхню приналежність до конкретної рукописної традиції, навіть якщо йдеться про недатовані рукописні фрагменти. Виходячи з того, що такі матеріали становлять більшість вищезгаданого зібрання, аналіз графічної інформації набуває особливого значення. На думку дослідника, при цьому аналізі доцільно застосувати принципи графічної експертизи.

Здійснено порівняльну характеристику плетінчастих орнаментів болгарських та українських рукописних книг останньої чверті XIV - першої половини XVI ст. Наведено перелік орнаментальних мотивів, запозичених пізньосередньовічними українськими художниками з болгарських книг. Доведено, що болгарська плетінка набула великої популярності на Русі-Україні: місцеві художники не лише майстерно копіювали їх, а й використовували як матеріал для своїх творчих фантазій, що сприяло особливо глибокому вкоріненню та примноженню успадкованого від болгар книжно-мистецького досвіду.

Розглянуто питання про час і місце виникнення православнослов'янської книжкової тератології, аналізуються контраверсійні твердження з цього приводу. Зроблено спробу простежити її художньо-композиційний розвиток, а також здійснено порівняльну характеристику тератологічних прикрас болгарських й українських рукописних книг.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.52 + Щ158.7г

Рубрики:

Елементи рукописної книги

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено спробу іконографічного вивчення сюжетів на середниках, якими оздоблювалися шкіряні оправи, створені в інтролігаторській майстерні Києво-Печерської лаври, розглянуто основні сюжети, характерні для її оправ, та окреслено подальші перспективи щодо вивчення в Україні сюжетних середників. Визначено також коло проблем, з якими стикаються сучасні дослідники у ході вивчення оздоблення та оформлення шкіряних оправ рукописних книг.

An attempt of iconography study of centerpieces subjects from Kyiv-Pechersk Lavra book binder workshops leather book-covers was realized; the main subjects characteristic to its book-covers were observed, and the prospects for further centerpieces subjects study in Ukraine were determined. As well as the circle of problems faced by the scholars in the study of decoration of manuscripts leather bindings were designated.

Розглянуто сучасний стан та перспективи вивчення в Україні сюжетних середників на шкіряних оправах другої половини XVI - XVIII ст. Розкрито роль, яку можуть надати дослідникам сучасні комп'ютерні технології під час вивчення історії українських оправ. Висвітлено історію створення бази даних на оправи кириличних рукописних книг в Інституті рукопису НБУВ. Особливу увагу звернуто на сюжетне оздоблення оправ, а також на проблеми, що виникають під час заповнення полів цієї бази даних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.52 + Т223.3-1

Рубрики:

Елементи рукописної книги

Слов'яно-руська палеографія

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання атрибуції первинності та вторинності оправ при описуванні кириличних рукописних книг ХVІ ст. Основну увагу приділено шкіряним оправам як найпоширенішим у зазначений період. При розгляді конструктивно-технологічних ознак датованих оправ кириличних рукописних книг виділено ряд основних ознак, на які слід звертати увагу для більш точної атрибуції первинних оправ та оправ пізнішого часу. На прикладах з власного досвіду показано, як шляхом візуального огляду блока рукопису та складових елементів його оправи можна визначити її первинність чи вторинність.

The article deals with the question of attribution of primary and secondary settings in the description of Cyrillic manuscripts of the XVI century. Considering the basic types of bindings that are on the books of this period, the author focuses on leather bindins, the most common in that period. Considering the structural and technological features of the dated Cyrillic manuscript bindings the author identifies a number of key characteristics. Attention should be paid for more accurate attribution of the original bindings and those of later time. The examples from the author’s own experience have shown how by the visual examination of the manuscript and its binding components we can identify the primary and secondary binding.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.52 + Ч611.62

Рубрики:

Елементи рукописної книги

Елементи друкованої книги

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено принципи аналізу літературного твору та взаємозв'язок літературно-критичного та редакторського аналізу. На основі історичних публікацій 20 - 30-х рр. XX ст. визначено культурно-просвітницьку місію редактора, критика, видавця. Водночас зроблено спробу провести паралель між сучасними західними посібниками із творчого письма й українським досвідом першої третини XX ст. Проаналізовано принципи редакторської праці з художніми текстами.

Вперше на рівні монографічного дослідження висвітлено історію виникнення та розвитку мистецтва екслібриса від XVI ст. до нашого часу, розглянуто його різновиди, зміст. Розмаїття екслібрисів постає в історико-художньому контексті як оригінальний і досі малодосліджений пласт української історії та культури. Значне місце відведено питанням класифікації, художньо-стильових особливостей, обґрунтуванню належності екслібрисів до українського набутку. За кількістю представлених у виданні екслібрисів, висвітленням творчості багатьох поколінь художників, ґрунтовністю опрацювання матеріалу монографія не має аналогів. Зауважено, що велика частина представлених бібліотечних знаків публікується вперше.