Досліджено ставлення провідних періодичних видань США до проблеми ядерного роззброєння України. Виявлено загальні закономірності, притаманні публікаціям у ЗМІ США, присвяченим згаданій проблематиці. Порівняно інформацію викладену в американській періодиці: як із офіційною позицією України та США, так і зі ставленням до проблеми провідних американських науковців.

Мета роботи - дослідження кількісних та якісних характеристик статей в американських друкованих медіа щодо інавгурації В. Зеленського як нового Президента України у травні 2019 р. Описано окремі аспекти аналітичного репортерства та прогнозування авторів американських друкованих видань, які висвітлюють теми міжнародної політики. Актуальність теми є очевидною після того, як Україна та її новий Президент стали фактором впливу на політичне життя у США, зважаючи навіть на невдалий процес імпічменту президента Д. Трампа. У центрі уваги дослідження - 5 друкованих версій знаних у США та у світі газет - The New York Times, The Washington Post, The Wall Street Journal, Chicago Tribune та USA Today. Всі вони входять до першої десятки найпопулярніших друкованих видань країни, але водночас сповідують різні редакційні концепції - з погляду ключових новинних інтересів їхньої аудиторії.

Розглянуто динаміку висвітлення української тематики в англомовному інформаційному просторі Канади та США у 2014 - 2019 рр. Коротко охарактеризовано сучасний стан розроблення питань стосовно ролі засобів масової інформації (ЗМІ) у державних процесах та значення ЗМІ як джерел історичних досліджень. Зроблено огляд фахових аналітичних досліджень, присвячених висвітленню російсько-українського конфлікту. Для усебічної характеристики контенту досліджуваних ЗМІ визначено пікові показники тематичних повідомлень та їх генерації, виявлено ключові наративи. Вперше проаналізовано зміст статей п'яти найбільших англомовних періодичних видань Канади та США ("Globe and Mail", "Toronto Star", "National Post", "New York Times", "Th e Wall Street Journal") у період 2014 - 2019 рр.; досліджено динаміку згадування української проблематики та специфіку її подання. Для вивчення застосовано традиційні науко- і джерелознавчі методи аналізу наративних і масових джерел, вибіркового текстологічного і клаузуального аналізу тексту джерел із використанням можливостей математичних і статистичних методів. Результати контекстного й частотного аналізу показали, що інтерес до української проблематики у ЗМІ Канади та США послідовно згасає від подій 2014 р., що обумовило зменшення згадувань про Україну у матеріалах періодичних видань цих країн. Що стосується канадського медіапростору, то 2018 та 2019 рр. дали чимало інформприводів для публікацій про Україну. Але якщо у 2014 р. українські події були в центрі уваги, йшлося про міжнародне значення конфлікту на сході країни, то до кінця досліджуваного періоду Україна дедалі більше перетворюється на інструмент політичних процесів у Канаді та США, а контекст російської агресії відходить на задній план. Подібна тенденція спостерігається і в інформаційному просторі США: питання російської агресії відходить на другий план, Україна перетворюється зі сторони конфлікту на предмет міжнародних домовленостей, насамперед на інструмент реалізації зовнішньої політики США. Наголошено, що саме комбінація трьох факторів - російської пропаганди, слабкої інформаційної присутності України у міжнародному інформаційному просторі та тенденції до представлення України як несамостійного в політичному плані суб'єкта у більшості західних медіа - створила реальну небезпеку вкорінення у думці міжнародного суспільства ідеї "Ukraine is a failed state" у роки, що безпосередньо передували повномасштабній російській агресії.