Досліджено засоби вираження експресії в науково-інформаційному тексті, які допомагають оживити надмір "сухий" виклад і надати йому більшої переконливості. Чільне місце відведено метафорам і фразеологізмам, стислість і глибина образного світу яких надає змогу точніше й адекватніше передати авторську думку та його неповторний стиль. На синтаксичному рівні експресивність забезпечується виділенням тих чи інших аспектів, уточненням якоїсь важливої з точки зору інформатора інформації, поданням додаткових відомостей, пояснень, щоб привернути до них увагу читача. Отже, редактор має слідкувати за використанням уточнювальних вставних і вставлених конструкцій. Зроблено висновок про те, що не варто боятися "впускати" іноді в науково-інформаційний виклад форми, властиві живій мові. Розумне застосування експресивних лаконічних мовних структур не лише не зіпсує його, а навпаки, зробить комунікативно повноцінним.