Розкрито сутність понад 800 медійних термінів і нових понять, що використовуються в сучасний період у ЗМІ. Наведено інформацію про найбільш впливові періодичні видання України, інформаційні агенції, радіо- й телеканали, а також біографічні довідки про відомих вітчизняних і зарубіжних громадських та політичних діячів, письменників, видавців і журналістів.

Раскрыта сущность более 800 медийных терминов и новых понятий, которые используются в современный период в СМИ. Приведена информация о наиболее влиятельных периодических изданиях Украины, информационных агенствах, радио- и телеканалах, а также биографические справки об известных отечественных и зарубежных общественных и политических деятелях, писателях, издателях и журналистах.

На підставі багаторічних спостережень за мовою публікацій у пресі, передач телебачення та радіо, усних виступів у ВР України розглянуто найпоширеніші помилки у засобах масової інформації. Наведено їх приклади: неточні значення слів, русизми та російські кальки, похибки в користуванні синонімами, антонімами, паронімами, характерні помилки формотворення.

На основе многолетних наблюдений за языком публикаций в прессе, передач телевидения и радио, устных выступлений в ВС Украины рассмотрены наиболее распространенные ошибки в средствах массовой информации. Приведены их примеры: неточные значения слов, русизмы и российские кальки, погрешности в использовании синонимов, антонимов, паронимов, характерные ошибки формообразования.

Розкрито сутність поняття "інформація", обгрунтовано можливості його використання в журналістикознавстві та політичній комунікації. Наведено визначення термінів і понять, в яких використовується прикметник "інформаційний".

Раскрыта сущность понятия "информация", обоснованы возможности его использования в журналистиковедении и политической коммуникации. Даны определения терминов и понятий, в которых используется прилагательное "информационный".

Приведены термины, используемые в медиаиндустрии, в частности, в сфере телевидения, кинопроизводства, рекламы, радио и прессы. Раскрыта сущность таких понятий, как аудиовизуальное произведение, бесшовное программирование, нелинейная аппаратная, несценарный программинг, гангстерский фильм, голос за кадром, раскадровка, цветовая температура, микшерный пульт, мониторинг прессы, офсетная печать, дайджест, оригинал-макет, островная реклама, шелкотрафарет.

Наведено понад 600 основних літературознавчих термінів та понад 700 термінів з проблем інформаційної сфери та журналістики, зокрема етичних і правових засад діяльності ЗМІ. Розкрито сутність таких понять, як архітектоніка, егофутуристи, роман готичний, неоромантизм, кіноповість, тавтологія, акредитація журналіста, багатотиражка, нарис портретний, преса бульварна, четверта влада, публіцистика зображальна, огляд бібліографічний, радіоальманах.

Приведено более 600 основных литературоведческих терминов и более 700 терминов по проблемам информационной сферы и журналистики, в частности этических и правовых основ деятельности СМИ. Раскрыта сущность таких понятий, как архитектоника, эгофутуристы, роман готический, неоромантизм, киноповесть, тавтология, аккредитация журналиста, многотиражка, очерк портретный, пресса бульварная, четвертая власть, публицистика изобразительная, обзор библиографический, радиоальманах.

Досліджено особливості формування, структурної організації та функціонування української терміносистеми журналістики (УТЖ). Вивчено історію її становлення, основні чинники та тенденції розвитку та функціонування, охарактеризовано походження УТЖ. З'ясовано специфіку польової організації термінології, виділено основні тематичні групи журналістських термінів, проаналізовано парадигматичні відношення між фаховими термінами на сучасному етапі розвитку терміносистеми. Встановлено способи творення журналістських термінів, продуктивність їх словотворчих формантів, визначено основні синтаксичні моделі утворення термінів-словосполучень.

Розкрито значення важливих термінів, що характеризують традиційні явища журналістики та сучасний стан розвитку інформаційної галузі. Висвітлено етичні та правові засади діяльності ЗМІ, сучасну медіа-жанрологію, а також процес інформаційної та публіцистичної творчості, політику Української держави в інформаційній сфері. Широко використано приклади з історії та сучасності української журналістики. Увагу приділено реаліям інформаційного суспільства, новітнім комунікаційним технологіям і можливостям.

Подано тлумачення термінів, які виникли у зв'язку з глобалізаційними процесами в ході розвитку інформаційного суспільства.

Подано типові мовні помилки, які трапляються на телебаченні, радіо та сторінках різних видань. Увагу зосереджено на порушенні фонетичних, морфологічних, лексичних норм, на недоречному вживанні запозичень, зросійщених слів та словосполучень.

Окреслено мінімальний корпус лексем для створення термінологійного "портрета" новітніх медіаформатів: лонгрид, мультимедійна історія, онлайн-сторителінг тощо: зафіксовано наявність термінологійної синонімії в царині мультимедійної журналістики. Поняття "мультимедійна історія" та "лонгрид" витлумачено як різновиди медіатексту. Онлайн-сторителінг потрактовано як процес створення медіатексту в крос-платформному середовищі, з огляду на алгоритм та інструментарій.

Розглянуто явище універбації в контексті соціальної словниково-комунікаційної системи. Проаналізовано її емоційно-експресивні властивості. Визначено найбільш продуктивні моделі аналізованого способу словотворення, окреслено основні лексико-семантичні групи досліджуваних дериватів. Спостереження над універбаційними процесами засвідчили їх продуктивність. З'ясовано функційні можливості суфіксальних універбів. Універбація є одним із важливих чинників розвитку словникової комунікаційної системи сучасної української мови. Суфіксальні іменники-універби об'єднано в лексико-семантичні групи.

Наведено близько 300 одиниць неолексики та неофразеології сучасного вербального простору України, які представлено в газетах і журналах, на радіо та телебаченні, в інтернеті, рекламі за 2017 р.

Представлено термінологічний апарат медіаспільноти. Вміщено сленгізми, жаргонізми та профільну термінологію зі сфери журналістики, реклами, зв'язків із громадськістю, психології, соціології та маркетингу.

Зазначено, що четверта частина інноваційного словника об'єднує неолексику та неофразеологію сучасного вербального простору України, що представлена в медійних джерелах - газетах і журналах, на радіо та телебаченні, в інтернеті, рекламі за 2020 рік. У словнику вміщено близько 250 мовних одиниць, що репрезентують сучасний український медіапростір.

Подано неолексику та неофразеологію сучасного вербального простору України, що представлена в медійних джерелах - газетах і журналах, на радіо та телебаченні, в інтернеті, рекламі за останні п'ять років. Вміщено понад 1 000 мовних одиниць, що репрезентують сучасний український медіапростір за цей період.

Словник містить понад 700 слів, понять, термінів і термінологічних словосполучень із журналістської майстерності.