Висвітлено інтеграційні процеси у сфері засобів масової інформації (ЗМІ) у Європі. Розглянуто західноєвропейську та східну моделі ЗМІ. Проаналізовано вплив ЗМІ на політичне життя суспільства в Європі. Охарактеризовано приватне телерадіомовлення у Європі.

Розглянуто основні положення Стратегії безпеки ЄС "Безпечна Європа у світі, який має стати краще" у контексті сучасних транзитивних процесів у Європі та специфіку висвітлення цього документа в європейському інформаційному просторі.

Розглянуто сутнісні характеристики та тенденції європейського інформаційного простору. Проаналізовано комунікаційну політику ЄС у 2005 - 2011 рр. З'ясовано місце інформаційної демократії у сучасній системі демократії. Охарактеризовано демократичний транзит як джерело інформаційної демократії. Вивчено соціальні медіа в PR-комунікації європейських інституцій. Приділено увагу електронному урядуванню як пріоритетному напряму комунікаційної політики. Визначено проблеми та перспективи побудови інформаційного суспільства в Україні в контексті європейського досвіду.

Мета дослідження - висвітлення явища гомогенізації контенту в європейських ЗМК на прикладі медіарецепції білоруських подій. У процесі дослідження застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та спеціально-науковий метод контент-моніторингу. На суцільній виборці публікацій періоду 10 серпня - 10 листопада 2020 р., відібраних за ключовими словами "Білорусь", "Білоруські протести", "Лукашенко", було виявлено тенденцію концептуальної зв'язаності післявиборних подій у Білорусі та подій Революції гідності в Україні. Генеральну сукупність становлять онлайн-версії видань "Die Welt", "Die Zeit", "Frankfurter Allgemeine Zeitung" (FAZ), "The Guardian", "The Independent", "The Daily Telegraph", "Le Monde" за зазначений період. Виявлено, що події, які розгорнулися в Білорусі після фальсифікованих виборів, сприймаються крізь призму концептів "Майдан" та "Революція гідності". Досвід України майданного періоду транслюється в дискурсивне поле медіарепрезентацій протестної Білорусі. Визначено, що вертикальна європеїзація зумовлює гомогенізацію контенту, спричинену медіаполітикою Європейського Союзу, а горизонтальна європеїзація є наслідком традицій інформування, що склалися в європейському медіаполі, а також продуктом західноєвропейської публічної сфери. Вказано на медіапрояви диференціації політичної Європи на Захід та Схід, що зумовлено дієвою бінарною опозицією Ми/Вони. Уперше розкрито особливості медіарецепції білоруських подій європейськими медіа в контексті гомогенізації контенту. Результати та висновки дослідження доповнюють теоретичний дискурс наукової галузі "Соціальні комунікації", можуть бути використані в профільних для спеціальності "Журналістика" навчальних курсах.

Досліджено ідентифікацію та характеристику найбільш поширених джерел гетеростереотипізації України в європейських виданнях. Методи: аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, історичного аналізу, типологізації. Представленість стереотипів у медіадискурсі європейських видань досліджувалася за допомогою методу контент-аналізу. Зокрема, для контент-аналітичного дослідження було застосовано програмний продукт AntConc 3.5.0 (Windows). Змістове наповнення гетеростереотипних уявлень вивчалося за допомогою концептуального аналізу. Вперше концептуально обґрунтовано і введено до наукового обігу новий термін "стереотип перехідного періоду", розкрито передумови його виникнення в мас-медійному дискурсі якісних британських, німецьких та французьких видань, висвітлено його змістове наповнення та генезу; систематизовано та охарактеризовано джерела гетеростереотипізації України на теренах вищезазначених якісних європейських видань; розкрито стереотипний мас-медійний образ України постмайданного періоду, репрезентований через уявлення британських, французьких, німецьких якісних видань. Отримані результати та висновки дослідження можуть бути застосовані під час викладання дисциплін "Сучасний мас-медійний дискурс", "Методологія дослідження соціальних комунікацій", "Сучасні мас-медійні концепти". Теоретичні положення та емпіричний матеріал, систематизований та проаналізований, можуть бути використані професійними комунікаторами, які займаються питанням зовнішнього іміджу України.