Розглянуто питання становлення та розвитку українського та світового радіо і телебачення за матеріалами фондів державних і відомчих архівів, документів державних і громадських організацій, періодичної преси (газет і журналів, спеціалізованих видань). Висвітлено науково-технічні передумови появи радіо і телебачення в ХІХ ст., розвиток радіомовлення та зародження телебачення в 1921 - 1938 рр., під час Другої світової війни в 1939 - 1945 рр., взаємозв'язок електронної техніки та програмної політики з середини 1980-х рр. до сучасного періоду.

Рассмотрены вопросы становления и развития украинского и мирового радио и телевидения по материалам фондов государственных и ведомственных архивов, документов государственных и общественных организаций, периодической прессы (газет и журналов, специализированных изданий). Освещены научно-технические предпосылки появления радио и телевидения в ХІХ ст., развитие радиовещания и зарождение телевидения в 1921 - 1938 гг., в период Второй мировой войны в 1939 - 1945 гг., взаимосвязь электронной техники и программной политики со средины 1980-х гг. до современного периода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч631.3(4УКР)61

Рубрики:

Історія радіомовлення

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні етапи становлення та розвитку вітчизняних і зарубіжних електронних мас-медіа. У хронологічній послідовності викладено дати, факти та події історії розвитку українського радіо та телебачення у контексті світового аудіовідеопроцесу. Наведено стислий огляд найбільш значних історичних подій, відтворених у радіопередачах і телепрограмах. Значне місце відведено датам виникнення популярних українських передач, програм Центрального телебачення та Всесоюзного радіо колишнього СРСР. Охарактеризовано сучасний стан розвитку українського радіо та телебачення.

Рассмотрены основные этапы становления и развития отечественных и зарубежных электронных мас-медиа. В хронологической последовательности изложены даты, факты и события истории развития украинского радио и телевидения в контексте мирового аудиовидеопроцесса. Осуществлен краткий обзор наиболее значительных исторических событий, отраженных в радиопередачах и телепрограммах. Значительное внимание уделено датам возникновения популярных украинских передач, программ Центрального телевидения и Всесоюзного радио бывшего СССР. Охарактеризовано современное состояние развития украинского радио и телевидения.

Висвітлено історію розвитку української радіодрами та художньо-документальних радійних жанрів в контексті світового культурного процесу. Розглянуто теоретичні засади радіодраматургії та радіорежисури. Охарактеризовано вербальні та невербальні компоненти радіовистави. Визначено функціональні особливості оригінального драматичного радіомистецтва. Показано обумовленість змісту та композиції оригінальної радіодрами специфікою радіо як комунікаційного каналу. Доведено, що синтез сучасних комп'ютерних технологій і національного досвіду радіомистецтва формує нову ефірну якість акустичної культури, втілену у сучасні формати художнього мовлення. Надано професійні поради сценаристам, режисерам, редакторам і акторам радіомовлення.

На основі архівних документів і спогадів проаналізовано феномен зарубіжного радіомовлення в Україні у контексті ідеологічної боротьби часів "холодної війни", а також радянську контрпропаганду засобами радіо. Визначено ідеологічні засади, кількісні та якісні впливи "ворожих голосів", тематику мовлення, процес глушіння. Акцентовано увагу на значенні радіопропаганди і радіоцензури у формуванні критичного мислення та суспільно-політичної позиції громадянами України та падінні радянської системи.

Вивчено структурно-тематичні особливості Запорізького державного радіомовлення кінця 40-х - початку 60-х рр. ХХ ст. Розглянуто основні радіопрограми, їх змістове наповнення, форму подачі, переваги та недоліки, відповідність потребам слухачів.

Праналізовано музичне мовлення Львівського радіо в історико-культурному контексті. Визначено місце і роль української музичної творчості в його передачах. Висвітлено соціально-історичні передумови функціонування Львівського радіо в радянський період. Охарактеризовано музику на Львівському радіо в пострадянський період (до 2000 р.).

На основі архівних документів проаналізовано особливості діяльності українського міжнародного радіомовлення у контексті ідеологічної боротьби Радянського Союзу під час "холодної війни". Визначено тематику мовлення, специфіку систематичного ведення пропаганди та контрпропаганди, організацію радіоперехоплень та глушіння "ворожих голосів". Акцентовано на значенні іномовлення в політиці СРСР і подальших процесах суспільно-політичних трансформацій незалежної України.

На основі особового архівного фонду М. Демковича-Добрянського та його опублікованих робіт простежено ставлення автора до подій у радянській Україні 1950 - 1980-х рр. М. Демкович-Добрянський (1905 - 2003) - відомий історик, очільник української редакції радіо "Свобода" (1956 - 1972), публіцист і громадсько-політичний діяч, член Українського національно-демократичного об'єднання та голова Союзу українців у Великій Британії. Архів фондоутворювача зберігається у відділі рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника (фонд N 298). Висвітлено життєвий і творчий шлях фондоутворювача, автора численних праць на тему українсько-польських та українсько-російських відносин; акцентовано увагу на радіопрограмах, які висвітлювали різні сторінки історії України: проблеми українсько-російських взаємин, історію, мову, аналіз феномену шістдесятників і дисидентів у СРСР тощо.

На основі аналізу фактичних даних зібраних під час моніторингу пресових видань української діаспори Канади, США, Німеччини запропоновано періодизацію розвитку українськомовного радіо у світовому медіасередовищі. Етапи становлення радіомовлення українською на материковій Україні викладені у науковій літературі, а також результати проведеного дослідження його закордонного сектору засвідчили паралельність процесу поступу аж до моменту набуття Україною незалежності. Констатовано, що попри високі очікування еміграції у перші роки, від 1997 р. відчутна тенденція до автономізації діаспорного радіомовлення, де активізувався процес зосередження на внутрішніх проблемах. Дещо послаблювалася тенденція в буремні роки революційних подій на Батьківщині у 2004 - 2005 рр. та 2013 - 2014 рр., утім надалі вона залишається не змінною.

На основі особового архівного фонду М. Демковича-Добрянського простежено становлення та розвиток української редакції "Радіо Свобода" (Мюнхен) у 1950 - 1970-х рр.; відстежується життєвий і творчий шлях фондоутворювача, який очолював українське бюро Радіо в 1950 - 1970-х рр.; акцентовано увагу на радіопрограмах, які висвітлювали різні сторінки історії України: проблеми українсько-російських взаємин, історію української церкви, мови, аналіз феномену шістдесятників та дисидентів в СРСР тощо.

Методологічна база проведеного дослідження грунтується на використанні методів моніторингу й аналізу документів; узагальненні результатів якісно-кількісного аналізу первинних і вторинних відомостей. Відбір для аналізу архівної періодики здійснено за хронологічним принципом 1930 р. - початок 1931 р. На першому етапі проведено якісний аналіз, який надалі поглиблено логічним дослідженням змісту радіопрограм, відслідковуванням трансформаційних процесів у радіомовленні, спричинених еволюцією уявлень про фінансування таких ініціатив, доступу до них місцевих жителів, жанрового оформлення тощо. Викладено основні передумови створення перших періодичних українських годин у мультикультурному радіопросторі США. Проаналізовано суспільну дискусію в галузі, стан розвитку технічного забезпечення прийому радіосигналу, умов доступу до нього та якості прослуховування. Охарактеризовано зміст таких ініціатив, їх контент, хронометраж, музичне та жанрове оформлення. Наголошено на значенні єдності громади та виробленні спільної конструктивної позиції щодо вирішення важливих суспільних питань, зокрема в частині організаційно-фінансового забезпечення національних музичних радіогодин. Встановлено, що попри складнощі організаційного характеру громади українців змогли представити світові, а найважливіше усвідомити самі потребу в оформленні національних презентаційних медіамайданчиків, які вигідно позиціонували б їх серед інших народів. Уперше документально досліджено ретроспективу формування закордонного українсько-мовного медіапростору в контексті радіовиробничого процесу початку XX ст. Широкий потенціал використання результатів дослідження не обмежується науковим дискурсом, а є важливим документальним свідченням високої організації та розвитку української громади у світі та розгалуженості її медійної структури.

Проаналізовано роботу українських редакцій "Голосу Америки", BBC, DW, радіо "Ватикан" і "Свобода", що традиційно висвітлюють тему Голодомору, розкриваючи різні сторони цієї трагічної події. Здійснено моніторинг матеріалів, у яких ідеться про чергову річницю Голодомору, з'ясовано, наскільки ефективно редакції змогли представити цю складну тему. Показано, що українські редакції закордонних радіостанцій повідомляли про Голодомор українського народу 1932 - 1933 рр., улаштований радянським режимом, упродовж усієї історії свого мовлення. Українські редакції радіо "Ватикан", "Голосу Америки", "Свободи" на десятки років стали голосом поневоленого українського народу, який в умовах окупації не мав змоги розповісти світу про пережитий геноцид. Завдяки їх програмам та матеріалам ця тема не розчинялася в загальному інформаційному потоці. Висвітлюючи 86-ту річницю вшанування жертв Голодомору 1932 - 1933 рр., українські редакції "Голосу Америки", BBC, DW і радіо "Свобода" показали приклад усебічного розкриття складної історичної теми. Програми та матеріали, у яких аналізується найбільша трагедія українського народу, мають на меті детально показати винуватців цього страшного злочину та жертв, що не мають бути забутими. Робота українських редакцій у цьому напрямі цілком відповідає найкращій світовій практиці, коли медіа допомагають суспільству усвідомити та зрозуміти жахливі сторінки свого минулого, щоби довідатись правду та рухатися в майбутнє. На тлі численних матеріалів про Голодомор, підготовлених українськими редакціями "Голосу Америки", BBC, DW та радіо "Свобода" 2019 р., стала очевидною незначна активність вітчизняних ЗМІ в цьому напрямі. Це свідчить, що українське суспільство, а разом з ним і медіасередовище, продовжує долати нелегкий шлях відновлення історичної пам'яті, встановлення причин національних поразок і трагедій, найбільшою з яких став геноцид українців у 1932 - 1933 рр.

Промоушн українськомовних радіопрограм в інформаційному просторі США (досвід 1930 - 1932 рр.). Мета дослідження - впровадження в науковий дискурс та інформаційне поле науково-популярної літератури інформації про історію становлення світового україномовного радіомовлення, зокрема в контексті його міжнародного сектора. Дослідження спирається на використання історичного методу, методу архівного дослідження, поглиблене бібліографічно-описовим, за методом порівняння в часі, індукції та акцентування. За допомогою методу моніторингу вивчено зміст 913 чисел найстарішої українськомовної газети у США "Свобода" у 1930 - 1932 рр.; застосування якісного контент-аналізу нвдало змогу осягнути зміст 375 різножанрових матеріалів, у яких збережено цінну інформацію аналізованої тематики. З'ясовано способи промотування українськомовних радіогодин у медіапросторі США у 1930 - 1932 рр. Встановлено, що основними способами просування медіасправи українців були особиста комунікація та публікація повідомлень рекламного змісту в пресі. Досліджено завдання, види й ефективність тематичних подієвих атракцій, серед яких змагання на звання кращих музичних колективів, радіопікніки, радіобали, радіобали-забави, розіграші, а пізніше конкурси краси. Наголошено на значенні народної творчості в контексті акумулювання інтересу до українських радіоініціатив серед місцевої громади. Вивчено жанрову різноманітність тематичних повідомлень у пресі, зокрема використання анонсів, звітів, оголошень, відгуків, публікацію листів слухачів. Надано оцінку рекламній складовій українськомовного радіопростору США, проаналізовано першу комерційну програму, яка складалася виключно з оголошень. Осмислено потенціал радіо у промотуванні українських музичних колективів, окремих музикантів та дикторів. Уперше ретельно досліджено та документально відстежено методи просування українських радіогодин в інформаційному полі США у 1930 - 1932 рр., осмислено конкурентні переваги та змістовий потенціал таких програм в умовах бурхливого становлення світового радіопростору. Практичне значення результатів дослідження полягає у введенні до наукового дискурсу аспектів історії становлення радіогодин української еміграції як складової парадигми світового українськомовного радіо.

Мета дослідження полягає в осмисленні системи світового українськомовного радіомовлення, в поліфонії його становлення та поступу на різних історичних етапах до сьогодення. Методологічне підгрунтя дослідження спирається на імплементацію методу архівного дослідження 303 чисел оцифрованих газет найстарішої українськомовної газети у США "Свобода" в 1933 р.; використання історичного методу розширене методом аналогій у часі, індуктивного методу та моніторингу змісту пресових видань зазначеного періоду; якісний контент-аналіз надав змогу проаналізувати зміст 98 різножанрових матеріалів з тематики становлення українськомовного радіомовлення в інонаціональному медіапросторі Північної Америки. Досліджено періодичність, жанрову складову, програмний план, зміст перших українськомовних радіопрограм в ефірі національних радіостанцій у США в 1933 р. Охарактеризовано критерії успішності таких програм, проаналізовано підходи до визначення рейтингових показників передач за участю українців в інформаційному просторі США. Встановлено, шо перші програми українською, які почули північноамериканські радіослухачі були радіоконцерти у формі виступів українських хорів та оркестрів. Проаналізовано й викладено задокументовану полеміку в сучасних медіа в контексті визначення оптимальних підходів до розвитку радіомовлення українською в іномовному медіасередовищі. Констатовано відсутність єдиної думки щодо шляхів становлення радіопрограм, вибору контенту, презентованого в ефірі, рівні підготовки музичних колективів для роботи на широку радіоаудиторію. Наголошено на значенні живої дискусії в суспільстві в контексті якості розроблюваних радіопрограм для поступу української радіосправи. Уперше документально вивчено та глибоко осмислено місце українських радіопрограм у національному радіопросторі США в 1933 р.; проаналізовано конкурентні переваги та вектори розвитку таких програм у період "золотого століття" світового радіо. Практичне значення результатів дослідження полягає в доповненні наукового дискурсу фактами становлення системи світового українськомовного радіо в контексті його презентації в інформаційному просторі США.

Мета роботи - простежити особливості розмовних радіопрограм, організовуваних українцями в країнах Північної Америки в 1933 р. Методологія дослідження грунтується на використанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, а також дедуктивного та спостереження; імплементації історіографічного, методу моніторингу архівних джерел, кліпінгу окремих повідомлень за заданими параметрами пошуку, контент-аналізі майже ста виявлених матеріалів за темою розвідки. Встановлено пріоритетність музичного контенту над розмовним в ефірі радіопрограм, створюваних українцями в США та Канаді в 1933 р. Серед тематики поодиноких неперіодичних відчитів і військова звитяга українців на різних етапах національної боротьби, жертовність та героїзм окремих українців, творча спадщина відомих в Україні та поза її межами митців (найчастіше письменників і композиторів). Особливу увагу приділяли подіям на Батьківщині, актуалізації українського порядку денного на глобальній політичні арені, що особливо загострилося голодом у країні. Рідше в ефірі таких радіопрограм можна було почути жартівливі сценки у формі скетчів на розважальну чи гостру соціально-політичну тематику. Осмислено критику таких радіопрограм дописувачами тогочасної періодики та наголошено на видимому процесі інституціоналізації українських радіогодин в ефірі радіостанцій інших країн. Детально проаналізовано тематичний, жанровий, змістовий потенціал розмовних українських радіопрограм в інформаційному просторі Північної Америки в 1933 р. Практичне значення результатів дослідження полягає у внесенні до наукового, науково-популярного дискурсу документальних свідчень становлення системи світового українськомовного радіо в контексті його розмовного контенту в інформаційному просторі Північної Америки у 1933 р.