Визначено соціальну сутність, функції та принципи дозвілля. Охарактеризовано основні інститути дозвіллєвої сфери, проаналізовано особливості їх формування та функціонування в розвинених зарубіжних країнах. Запропоновано визначення дозвіллєвої діяльності як культуротворчого процесу, що стимулює розвиток творчої індивідуальності, передбачає поліваріативність культурно-дозвіллєвих та рекреаційних заходів та створює умови для утвердження системи цінностей, виявлення та задоволення свободи вибору потреб та інтересів особистості. Розглянуто питання управління, матеріально-технічного, фінансового та кадрового забезпечення дозвіллєвої сфери. Показано специфіку організації дозвіллєвої роботи з різними категоріями населення (підлітками та молоддю, з дорослими, особами похилого віку, інвалідами, сім'ями), досліджено запити та інтереси різних соціально-демографічних груп. Визначено основні завдання державних органів загальнонаціонального, регіонального, місцевого рівнів щодо законодавчої підтримки та фінансування освітніх і культурних закладів. Проаналізовано особливості розвитку індустрії дозвілля в зарубіжних країнах, розглянуто сучасні моделі державної культурної політики. Досліджено можливості застосування світового досвіду організації дозвіллєвої діяльності в Україні.

Определены социальная сущность, функции и принципы досуга. Охарактеризованы основные институты в сфере досуга, проанализированы особенности их формирования и функционирования в развитых зарубежных странах. Сформулировано определение досуга как культурнообразовательного процесса, стимулирующего развитие творческой индивидуальности, предусматривающего поливариативность культурно-досуговых и рекреационных мероприятие и формирующего условия для утверждения системы ценностей, выявления и удовлетворения свободы выбора личностных потребностей и интересов. Рассмотрены вопросы управления, материально-технического, финансового, кадрового обеспечения сферы досуга. Показана специфика организации работы с различными категориями населения (подростками и молодежью, со взрослыми, лицами пожилого возраста, инвалидами, семьями), исследованы запросы и интересы различных социально-демографических групп. Определены основные задания государственных органов общенационального, регионального, местного уровней по законодательной поддержке и финансированию образовательных и культурных учреждений. Проанализированы особенности развития индустрии досуга в зарубежных странах, рассмотрены современные модели государственной культурной политики. Исследованы возможности применения мирового опыта организации сферы досуга в Украине.