Висвітлено історію та сучасний стан музейної справи в Україні, проблеми науково-дослідної роботи музеїв, її перспективи та проблематику. Особливу увагу приділено особливостям комплектування музейних збірок, їх науковому вивченню, атрибуції і каталогізації, зокрема, розглянуто архівні пам'ятки як об'єкт археографічного дослідження і джерела з історії краю. Досліджується експозиційно-виставкова діяльність музеїв.

Досліджено особливості формування трипільської культури у Подніпров'ї, архонти та даміурги Херсонеса Таврійського, сфери економічного впливу античних міст у Нижньому Подніпров'ї, а також пам'ятки княжого Києва у західних колекціях. Окремі розділи присвячено стародрукам XVI - XVIII ст. київських та львівських друкарень, універсалам гетьмана І.Мазепи, Всеукраїнським військовим з'їздам 1917 р. тощо. Значну увагу приділено особливостям створення музейного образу запорозького козацтва в історико-етнографічному комплексі "Запорозька Січ", особовим фондам відомих діячів історії та культури України у Волинському краєзнавчому музеї, становленню теоретичних та організаційних засад у музеєзнавстві за доби Центральної Ради (березень 1917 - квітень 1918 рр.).

Висвітлено сучасний стан та перспективи розвитку музейної справи в Харківській області, проблеми комплектування музейних збірок, їх наукового вивчення, атрибуції та каталогізації, а також збереження та популяризації історико-культурної спадщини. Наведено результати археологічних та краєзнавчих досліджень.

Освещены современное состояние и перспективы развития музейного дела в Харьковской области, проблемы комплектования музейных собраний, их научного изучения, атрибуции и каталогизации, а также сохранения и популяризации историко-культурного наследия. Представлены результаты археологических и краеведческих исследований.

Розглянуто актуальні проблеми комплектування, наукового вивчення, класифікації та систематизації музейних зібрань. Висвітлено питання введення до наукового обігу, вивчення та збереження невідомих і маловідомих історико-культурних пам'яток і письмових, фотографічних, образотворчих, нумізматичних, археологічних, етнографічних та інших видів джерел з історії України. Розглянуто проблеми та перспективи впровадження технології каталогізації музейного зібрання. Наведено огляд колекції писанок і мальованок Дніпропетровського історичного музею. За матеріалами дослідження Російського Державного історичного архіву Санкт-Петербурга висвітлено невідомі факти з історії Кам'янського (Дніпродзержинська). Розглянуто правові аспекти почесного громадянства у дореволюційному Катеринославі. Наведено результати комплексних історико-археологічних експедицій та історикознавчих досліджень Мар'янського Некрополя на Дніпропетровщині. Проаналізовано проблеми вивчення Новітньої історії України (1943 - 1991 рр.) на прикладі реекспозиції Дніпропетровського історичного музею.

Рассмотрены актуальные проблемы коплектования, научного изучения, классификации и систематизации музейных собраний. Освещены вопросы изучения, сохранения и научного внедрения малоизвестных и неизвестных историко-культурных, письменных, фотографических, образотворческих, нумизматических, археологических, этнографических памяток по истории Украины. Рассмотрены проблемы и перспективы внедрения технологии каталогизации музейного собрания. Приведен обзор коллекции писанок Днепропетровского исторического музея. По материалам исследования Российского Государственного исторического архива Санкт-Петербурга освещены неизвестные факты по истории Камянского (Днепродзержинска). Рассмотрены правовые аспекты почетного гражданства в дореволюционном Катеринославе. Приведены результаты комплексных историко-археологических экспедиций и историковедческих исследований Марьянского Некрополя в Днепропетровской области. Проанализированы проблемы изучения Новейшей истории Украины (1943 - 1991 гг.) на примере реэкспозиции Днепропетровского исторического музея.

Висвітлено маловідомі сторінки з історії міст Придніпров'я, проблеми відтворення в експозиціях музеїв Дніпропетровської області місцевої історії та культурних традицій.

Освещены малоизвестные страницы по истории городов Приднепровья, проблемы воспроизведения в экспозициях музеев Днепропетровской области местной истории и культурных традиций.

Висвітлено історію забудови м. Харкова, проблеми його реконструкції, історію та колекції п'яти музеїв Слобожанщини, проекти будівництва нових музеїв. Розглянуто особливості пам'яток архітектури Люботинського, Зміївського та Краснокутського районів Харківської області, питання їх зберігання та реставрації. Наведено відомості про видатних діячів мистецтва та музейної справи.

Освещены история застройки г. Харькова, проблемы его реконструкции, история и коллекции пяти музеев Слобожанщины, проекты строительства новых музеев. Рассмотрены особенности памяток архитектуры Люботинского, Змеевского и Краснокутского районов Харьковской области, вопросы их сохранения и реставрации. Приведены сведения о выдающихся деятелях искусства и музейного дела.

Висвітлено сучасний стан і пріоритетні напрями розвитку музейної галузі в Україні, Австрії та Німеччині. Проаналізовано зарубіжний досвід формування музейної освітньої культури, що сприяє розвитку талантів (на прикладі вивчення діяльності австрійської галереї Бельведер, крайового музею Нижньої Австрії, музею історії природи Відня та музею народознавства Інфіртель). Розглянуто питання спонсорування мистецтва, викладено матеріали про відновлення та реставрацію відомого австрійського барокового замку Гоф та унікальні полотна у збірці Львівської галереї мистецтв. Розкрито сутність превентивної консервації як європейської стратегії сталого використання колекцій. Описано систему інвентаризації й оцифровування музейної культурної спадщини на прикладі федеральної землі Нижня Австрія. Розкрито окремі аспекти роботи з музейною аудиторією, зокрема, вивчено досвід Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Проаналізовано проблеми оцінювання та використання фальсифікату у музейній збірці. Визначено перспективи електронного обліку музейних цінностей в Україні.

Освещено современное состояние и приоритетные направления развития музейной отрасли в Украине, Австрии и Германии. Проанализирован зарубежный опыт формирования музейной образовательной культуры, способствующей развитию талантов (на примере изучения деятельности австрийской галереи Бельведер, краевого музея Нижней Астрии, музея истории природы Вены и музея народоведения Инфертель). Рассмотрены вопросы спонсирования искусства, изложены материалы о восстановлении и реставрации известного австрийского бароккового замка Гоф и уникальных полотен в собрании Львовской галерии искусств. Раскрыта сущность превентивной консервации как европейской стратегии постоянного использования коллекций. Описана система инвентаризации и оцифровки музейного культурного наследия на примере федеральной земли Нижняя Австрия. Раскрыты некоторые аспекты работы с музейной аудиторией (опыт Днепропетровского истрического музея им. Д.И. Яворницкого). Проанализированы проблемы оценивания и использования фальсификата в музейном собрании. Показаны перспективы электронного учета музейных ценностей в Украине.

Висвітлено особливості формування колекції декоративного розпису та концептуальні засади її використання в експозиційній і виставковій діяльності національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". Розглянуто шедеври світового живопису у Вишневецькому палаці на Волині та особистий архів І. Деркача як джерело вивчення персоналій. Охарактеризовано національний центр народної культури, "Музей Івана Гончара", як осередок збереження та відродження української народної культури. Висвітлено діяльність музею в університеті та реалії сучасного життя. Визначено виховну й освітню роль музею на прикладі державного музею Майданек. Викладено теоретичні основи музейної екскурсії. Розглянуто архітектурні розточчя в дослідженнях В. Січинського.

Розглянуто діяльність Харківського історичного музею зі збереження та популяризації пам'яток науки та техніки, надано відомості про нові надходження старожитностей до музею. Увагу приділено колекції ікон з фондів Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна, а також поштовим листівкам, книгам і брошурам радянського періоду, трудовим нагородам СРСР, батальному живопису, музейним предметам з тканин і шкіри й іншим колекціям Харківського історичного музею.

Висвітлено проблеми і перспективи музеєфікації Золочівського замку. Проаналізовано засади етичної поведінки в збереженні та охороні пам'яток культури. Визначено історико-мистецьку цінність резиденційного комплексу Баторіїв угорського м. Ньірбатор. Викладено історичні аспекти дослідження та збереження пам'яток української архітектури у працях К. Широцького. Вивчено твори декоративно-вжиткового мистецтва, картинні галереї, архівалії й книгозбірні маєтків сучасної хмельниччини XVIII - XIX ст. Опрацьовано родинні збірки Славутського палацу Сангушків. Увагу приділено відновленню стародруків XVIII ст. "Алфавит духовный" та "Василий Великий. Книга о Святом Духе. Послания". Запропоновано шляхи комплектування збірок фарфору та фаянсу в музеях України. Розкрито поняття атрибуції глиняного виробу. Проаналізовано книги відгуків 1967 - 1974 рр. в дослідженні історії діяльності Стецівського народного музею.

Розкрито роль технічних музеїв в контексті створення Українського технічного музею. Висвітлено особливості функціонування музеїв у ВНЗ. Викладено особливості створення та досвід використання ультрафункціональних музейних автоматизованих інформаційних систем. Досліджено проблеми музеєфікації об'єктів фортифікації XIX - XX ст. Визначено гуманітарну роль технічних музеїв в сучасному культурному просторі. Проаналізовано особливості формування технічних колекцій у відділі кінофототехніки Шосткинського краєзнавчого музею. Розглянуто деякі сторінки з історії створення та діяльності технічних музеїв Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". Подано інформацію про теорію музеєфікації пам'яток науки та техніки. Досліджено питання про створення віртуального музею ракетно-космічної техніки в Україні. Запропоновано комплексний підхід до розвитку та популяризації музеїв України.

Вивчено роль ракет-носіїв В. М. Челомея "Протон" в освоєнні навколоземного простору в ХХ ст. Приділено увагу актуалізації науково-технічної спадщини в пам'яткоохоронній і музейній діяльності. Розглянуто сучасні світові тенденції досліджень науково-технічних колекцій університетських музеїв. Охарактеризовано діяльність музеїв України в середині 1920-х рр. Висвітлено внесок вітчизняних інженерів у розвиток бронетанкової техніки в Державному політехнічному музеї при Національному технічному університеті України "Київський політехнічний університет". Визначено місце вищої школи у музейному просторі. Висвітлено особливості інтер'єру будинку-садиби заможного селянина-землевласника другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав".

Розглянуто збереження та популяризацію сакральної спадщини православних монастирів рівненської єпархії як актуальну вимогу українського православного суспільства за умов євроінтеграційних процесів. Досліджено світоглядні підвалини поховальної культури України. Приділено увагу проблемі збереження етнокультурної спадщини лемків за умов етнополітичних трансформацій. Охарактеризовано проблеми збереження об'єктів загальнодержавної спадщини часів Першої світової війни на Волині. Викладено методологічні засади розробки загальнодержавної програми збереження та використання культурної спадщини України. Вивчено джерелознавчий спадок В. О. Пірка. Проаналізовано колекцію народних музичних інструментів в експозиції музею кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Запропоновано шляхи вдосконалення практики охорони культурної спадщини в діяльності міжнародних неурядових організацій. Досліджено освітню діяльність музею у контексті розвитку загальнокультурної компетенції особистості. Висвітлено історію стрілецької зброї очима дітей (на прикладі експозиції Державного політехнічного музею). Розглянуто діяльність урядів УНР і ЗУНР (ЗОУНР) в 1918 - 1920 рр. щодо пошуку союзників у контексті міжнародних відносин після Першої світової війни (джерелознавчий аспект). Розкрито теоретико-методологічні основи дослідження політики пам'яті в пам'яткознавчому контексті. Проаналізовано діяльність краєзнавчого музею Скадовського аграрного технікуму.

Досліджено просвітницьку діяльність музеїв Харкова у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Розглянуто місцеву дореволюційну періодику в колекції Артемівського краєзнавчого музею. Подано інформацію про Музей праць учених Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Проаналізовано досягнення та перспективи Музею історії фармації України Національного фармацевтичного університету. Розкрито особливості функціонування Музею історії Народної української академії в інноваційному навчальному закладі. Вивчено формування музейних колекцій Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського. Увагу приділено традиціям і перспективам збереження культурної спадщини. Проаналізовано інформаційну систему обліку музейних фондів Харківського історичного музею.

Досліджено формування філателістичної колекції Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" поштовими марками України 2011 - 2014 рр. Висвітлено проблеми експонування обрядового глиняного посуду в сучасній музейній практиці. Викладено мистецтвознавчі аспекти графічної реконструкції на прикладі реставрації ікони "Зішестя у пекло" кінця ХІХ ст. Приділено увагу історичним зображенням монастиря та костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і Воздвиження святого Хреста у Підкамені. Проаналізовано перспективні і втрачені можливості музейного використання пам'яток архітектури в Києві. Висвітлено нові матеріали дослідження Чортківського замку XVII ст. Описано інноваційні підходи в дизайні середовища музею компанії BMW. Розкрито особливості музейної роботи в Національному заповіднику "Замки Тернопілля". Акцентовано увагу на маловідомих сторінках історії Жовківського замку.

Обговорено проблеми збиральної роботи музеїв, консервації і реєстрації, створення експозиції та музейного будівництва. Висвітлено загальні проблеми музейної справи та створення сучасної експозиції. Зазначено, що "Луньовські читання" дозволили обговорити можливості використання сучасних музейних форм і нові основи експозиційної діяльності, напрями організації науково-освітньої роботи музейних закладів, архівів, науково-освітніх центрів.

Охарактеризовано інтегровані маркетингові комунікації як сучасний формат професійного розвитку бібліотек, сучасні тенденції розвитку інформаційних сервісів бібліотек за кордоном. Висвітлено нові підходи щодо визначення професійних комунікативних умінь та дистанційні форми навчання для професійного розвитку сучасного бібліотекаря. Наведено відомості про видання університетських бібліотек в електронному середовищі.

Обговорено проблеми інтелектуальної власності та авторського права в бібліотечно-інформаційній сфері, актуальні питання роботи з бібліотечними, архівними та музейними колекціями документних пам'яток. Розглянуто оцифрування документів як основу технологічного вирішення проблеми зберігання бібліотечних фондів, особливості формування архівних колекцій електронних інформаційних ресурсів та їх зберігання.

Розкрито роль археологічних експедицій Львівського історичного музею у дослідженні літописного Звенигорода. Увагу приділено формуванню трипільської колекції у фондах Львівського історичного музею. Висвітлено історію колекції портретів Потоцьких-Садовських з Чорткова. Акцентовано увагу також на декоративному розписі у колекції Хмельницького обласного художнього музею (на основі фондових робіт майстрів з Хмельниччини). Розглянуто елементи ігрового туризму у музеях просто неба. Висвітлено питання становлення наукової та культурно-просвітницької роботи Переяслав-Хмельницького історико-краєзнавчого музею в повоєнний період. Описано особливості міжкультурної інтерпретації ''важких тем'' минулого у музейному просторі.