Рассмотрены особенности функционирования местоимений в трансакциях, проявляющих отношение говорящих к местоименным знакам и через их посредство друг к другу. Отмечено, что анализ трансакций как "живых" речевых действий с актуализированным местоимением способствуюет более глубокому пониманию природы номинации, многообразно проявляемой в процессуальности дискурса. Показаны когнитивные резервы местоимений в организации поэтической коммуникации.

Мета статті - виявлення спільних і особливих рис у системах однієї з мовних універсалій - особових займенників. Дослідження виконано на матеріалі чотирьох мов: китайської, кантонської, російської й англійської. Об'єктом вивчення є системи особових займенників цих мов. Предмет дослідження - риси, які об'єднують системи особових займенників досліджуваних мов, і риси, що виокремлюють кожну з циз систем. У процесі дослідження було вжито процедури методів структурного, семантичного та зіставного аналізу, елементи соціолінгвістичного та лінгвокультурного аналізу, описовий метод. Результатами дослідження стало виявлення спільних і особливих рис у системах досліджуваних мов. Зроблено висновки, які полягають у тому, що парадигма категорії особових займенників у всіх досліджуваних мовах має 6 позицій, спричинених категоріями особи (перша, друга і третя) і числа (однина й множина). Однак кожна з мов має свої особливості реалізації цієї парадигми в мовленні: змістові, граматичні, графічні, стилістичні та лінгвокультурні.