Проаналізовано сприйняття символічних і образних особливостей акцидентного шрифту. Розглянуто розвиток буквено-звукового письма з часу наскельного фігуративного мистецтва до сучасності. Зазначено, що проблему символічності буквеного знака розглядали такі вчені, як Р. Арнхейм, В.В. Мантатов, Д. Хэбб, С.С. Аверінцев. Відзначено також, що акцидентний шрифт передає інформацію за допомогою символічних образів, і цьому типу шрифту притаманні оригінальність, своєрідність і виразність.

Проанализировано восприятие символических и образных особенностей акцидентного шрифта. Рассмотрено развитие буквенно-звукового письма от периода наскального фигуративного искусства до современности. Указано, что проблему символичности буквенного знака рассматривали такие ученые, как Р. Арнхейм, В.В. Мантатов, Д. Хэбб, С.С. Аверинцев. Отмечено, что акцидентный шрифт передает информацию при помощи символичных образов и в этом типе шрифта присутствует оригинальность, своеобразие и выразительность.

This article is devoted to the analysis of perception symbolic and graphic fiatures of the accidental print. In this article the development of the letter-sound writing since rock figurative art up to nowadays is examined. The problem of symbolicalness of a letter sign has been observed by such outstanding scientists as R. Arnheim, V. Mantatov, D. Habb, S. Averintsev and the following work is based on their investigations. It is mentioned that the accidental print depicts the information with the help of symbolic images and this type of print possesses originality, peculiarity and expressiveness.

Викладено нову концепцію давньоруської релігії як етнокультурного фрагменту давньої протирелігії, успадкованої окремими народами. Доведено неавтентичність "Велесової книги", розкрито особливості етногенези слов'ян. Увагу приділено лінгвістичним питанням давньоруської лексики у контексті важливого пласту артефактів давньоруської духовної культури.

Розглянуто властивості та класифікаційні ознаки аналогового та символьного знаків. Доведено, що рунічний знак - це багатофункціональний знак-символ, який за невеликого обсягу має колосальну інформаційну ємність. Обгрунтовано, що рунічна символьна комунікація активно використовувалася на євразійській території протягом першого тисячоліття (переважно з II ст. - X ст.). Здійснено порівняльний аналіз функціонування архаїчних знакових систем у соціокомунікативному просторі: клинопису, єгипетських та китайських ієрогліфів, рис яо, огамічних та рунічних знаків. Наведено гіпотезу, що графічна форма рунічних знаків започаткована від колисанки письмової комунікації - заповіднику "Кам'яна Могила" (Україна), який містить найдавніші графічні написи на кам'яних стелях. Простежено еволюцію руни від проторунічних знаків-петрогліфів "Кам'яної Могили" до рунічних знакових систем: скандинавської, нортумбрійської, готської, тюркської та ін. Охарактеризовано вектори диверсифікації рунічного знака-символу. Показано, що рунічний знак використовується як у системі рунічних знаків (письмо, пророцтва), так і як самостійне комунікативне явище - знак-символ в амулетах, родових знаках, брен-комунікаціях. Вивчено синтактичні особливості використання рунічної знакової системи в комунікаційному просторі, розкрито способи формування рунічних написів: бустрофедон, гальдрастав та ін., охарактеризовано специфіку криптографії та стеганографії в рунічних написах, наведено приклади кодування та декодування рунічних текстів, означено проблеми декодування рунічних написів на меморіальних каменях вікінгів.