Освещены идеология украинского национализма и языковой вопрос, этнолингвистические проблемы Украины в контексте националистической идеологии. Проанализирован первый опыт законодательного регулирования межэтнических и языковых отношений. Рассмотрен вопрос об институте государственного языка. Описана языковая политика в стране.

Зазначено, що в межах державних кордонів окремих країн, особливо це характерно для Центрально-Східної Європи, проживають етнічні групи, які мають національні держави, але в результаті різних політичних перерозподілів опинилися за межами цих держав. Розкрито роль традиції у збереженні мови і національної свідомості меншин. На думку окремих мовознавців та політологів, у результаті загальної глобалізації до 2050 р. 90 % малих мов зникне.

Указано, что в пределах государственных границ отдельных стран, особенно это характерно для Центрально-Восточной Европы, проживают этнические группы, имеющие национальные государства, но в результате разных политических перераспределений оказались за пределами этих государств. Раскрыта роль традиции в сохранении языка и национального сознания меньшинств. По мнению отдельных языковедов и политологов, в результате общей глобализации до 2050 г. 90 % малых языков исчезнет.

Розглянуто одне з актуальних питань сучасної науки - визначення картини світу в формі її комплексного різновиду - політичної картини світу. Проаналізовано критерії опису останньої, характеристику її ознак і властивостей; також зроблено спробу опису сутності концептуальної та мовної політичних картин світу.

Висвітлено питання щодо поширення сакрально-орнаментального мотиву спіралі з трипільсько-балканського регіону на схід. Проаналізовано, що трипільська культура має зв'язки майже з усіма сучасними їй культурами - не лише з Критом, а й з Месопотамією, Індією та Китаєм.

Освещены вопросы распространения сакрально-орнаментального мотива спирали с трипольско-балканского региона на восток. Проанализировано, что трипольская культура имеет связи почти со всеми современными ей культурами - не только с Критом, но и с Месопотамией, Индией и Китаем.

Увагу приділено розгляду мовної політики (МП) в Україні та інших державах. Розкрито лінгвістичні засади мовного облаштування світу, зокрема, аспекти взаємодії мовного й етнічного розвитку. Визначено універсальний й ідеоетнічний компоненти у мовному облаштуванні світу. Висвітлено особливості МП періоду СРСР, а також мовної ситуації у сучасній Україні, МП незалежної української держави. Розкрито зміст понять двомовності, диглосії, мовних конфлікту, прав людини та законодавства. Наведено рекомендації щодо майбутнього МП.

Внимание уделено рассмотрение языковой политики (ЯП) в Украине и других государствах. Раскрыты лингвистические основы языкового обустройства мира, в частности, аспекты взаимодействия языкового и этнического развития. Определены универсальный и идеоэтнический компоненты в языковом обустройстве мира. Освещены особенности ЯП периода СССР, а также языковой ситуации в современной Украине, ЯП независимого украинского государства. Раскрыто содержание понятий двуязычия, диглосии, языковых конфликтов, прав человека и законодательства. Приведены рекомендации о перспективах ЯП.

Проаналізовано світову теорію та практику розв'язання мовного питання. Запропоновано наукову концепцію вирішення мовних проблем в українській освіті та науці, суспільній практиці, зокрема, в системі державного управління та регулювання інститутів громадянського суспільства. На підставі розгляду суспільно-політичної й освітянсько-наукової реальності, яка склалася у різних країнах світу, сформовано світоглядні парадигми щодо мовної ситуації в Україні. Наведено моделі проведення мовної політики в системі вищої освіти.

Рассмотрены актуальные проблемы языковой вариативности в контексте современной социолингвистики, теории языкових контактов, билингвизма и интерференции. Приведены результаты полевых исследований в области фоностилистики и социофонетики с использованием ситуативного и стратификационного методов изучения массовой коммуникации. Раскрыты проблемы эволюции языковых форм западноевропейского коммуникативного сообщества в античный и раннехристианский периоды в аспекте социолингвистической классификации языков. Рассмотрены вопросы дальнейшего развития и совершествования языковых норм на основе изучения характера связей социальных и языковых структур, динамики языковой системы в синхронии и диахронии. Уделено внимание методике исследований современной социолингвистики. Освещены теоретические аспекты палеографической характеристики литературных памятников античной и раннехристианской письменности.

Розкрито загальну мовну картину світу. Висвітлено актуальні проблеми виховання мовної особистості на сучасному етапі. Викладено окремі положення проекту Концепції мовної освіти в Україні.

Раскрыта общая языковая картина мира. Освещены актуальные проблемы воспитания языковой личности на современном этапе. Изложены отдельные положения проекта Концепции языкового образования в Украине.

Disclosed the general language world picture. The urgent problems of linguistic personality contemporary education are highlighted. Some points of the draft of Language Education Concept in Ukraine are outlined.

У сучасному мовознавстві дослідницьку увагу знову привертає теорія відносності Сепіра - Уорфа, актуалізуються поняття "лінгвонаціоналізм" і "лінгвопатріотизм", поширюються відповідні ідеологічні міфи, вироблені мовною політикою тоталітарних держав. Доведено, що статус української мови неправдиво трактується в науковому дискурсі сучасних російських мовознавців. Висвітлено об'єктивні погляди О. Потебні на актуалізовані в дослідженні поняття. Вчений ставить перед мовознавцями завдання дотримуватися поміркованого лінгвопатріотизму, що окреслений у його формулі: "Послідовний націоналізм - це інтернаціоналізм".

Доведено вагомість англійської мови як lingua franca та її впливовість у контексті світової мовної політики. Виокремлено низку факторів, які вивели англійську мову на глобальний рівень, коли вона здобула статус офіційної мови міжнародного спілкування, який зберігає за собою до сьогодення. Наукова розвідка висвітлює прогнози вчених щодо майбутнього місця англійської мови у світовому вимірі та її впливу на інші мови й політико-економічну ситуацію в усьому світі. Окрім цього, проілюстровано рівень володіння англійською мовою в різних країнах, прослідковано чіткий взаємозв'язок між соціально-економічним, науковим, технічним, культурно-інформаційним розвитком зазначених країн і регіонів та поширеністю й англомовною компетентністю населення у цих країнах. Дослідження здійснено не лише в контексті окремо взятих країн, але й у фокусі політико-економічних регіонів, що надає змогу всебічно оцінити стан проблеми. На основі соціологічних даних можна простежити чітку взаємозалежність між благополуччям і соціально-економічним процвітанням країн та процесом глобалізації та інтеграції у світовий простір, комунікативним мостом до якого є англійська мова. Зокрема, в ракурсі дослідження йдеться про рівень володіння англійською мовою на території України, показано, що англомовна компетентність українців перебуває на низькому рівні. Відповідно, це виокремлює Україну з англомовного, комунікативного середовища й унеможливлює повноцінне функціонування державних та приватних установ країни на міжнародній арені, запобігає здійсненню співпраці українських кадрових ресурсів із закордонними структурами. Доведено нагальну необхідність підвищення рівня англомовної компетентності на всіх рівнях країни (загальнодержавний, місцеве самоврядування, приватна сфера), адже відсутність повноцінної та ефективної англомовної комунікації між Україною та іншими розвиненими країнами світу лише підсилить прогалину, що неодмінно негативно впливатиме на розвиток економіки, науки, технологій, соціальної та культурної сфер.

Доведено вагомість англійської мови як lingua franca та її впливовість у контексті світової мовної політики. Виокремлено низку факторів, які вивели англійську мову на глобальний рівень, коли вона здобула статус офіційної мови міжнародного спілкування, який зберігає за собою до сьогодення. Наукова розвідка висвітлює прогнози вчених щодо майбутнього місця англійської мови у світовому вимірі та її впливу на інші мови й політико-економічну ситуацію в усьому світі. Окрім цього, проілюстровано рівень володіння англійською мовою в різних країнах, прослідковано чіткий взаємозв'язок між соціально-економічним, науковим, технічним, культурно-інформаційним розвитком зазначених країн і регіонів та поширеністю й англомовною компетентністю населення у цих країнах. Дослідження здійснено не лише в контексті окремо взятих країн, але й у фокусі політико-економічних регіонів, що надає змогу всебічно оцінити стан проблеми. На основі соціологічних даних можна простежити чітку взаємозалежність між благополуччям і соціально-економічним процвітанням країн та процесом глобалізації та інтеграції у світовий простір, комунікативним мостом до якого є англійська мова. Зокрема, в ракурсі дослідження йдеться про рівень володіння англійською мовою на території України, показано, що англомовна компетентність українців перебуває на низькому рівні. Відповідно, це виокремлює Україну з англомовного, комунікативного середовища й унеможливлює повноцінне функціонування державних та приватних установ країни на міжнародній арені, запобігає здійсненню співпраці українських кадрових ресурсів із закордонними структурами. Доведено нагальну необхідність підвищення рівня англомовної компетентності на всіх рівнях країни (загальнодержавний, місцеве самоврядування, приватна сфера), адже відсутність повноцінної та ефективної англомовної комунікації між Україною та іншими розвиненими країнами світу лише підсилить прогалину, що неодмінно негативно впливатиме на розвиток економіки, науки, технологій, соціальної та культурної сфер.

На прикладі мовної ситуації в Україні та в інших державах розглянуто традиційні та новітні концепти мовної політики та мовного планування, екології мови, мовних прав, мовного законодавства, двомовності та багатомовності, міжмовної взаємодії. Обговорено проблеми кодифікації мови та захисту її якісних параметрів від надмірного проникнення іншомовних запозичень, мовні аспекти життя національної спільноти за межами свого етнічного материка. Зазначено, що для гармонізації міжмовних відносин, консолідації суспільства та забезпечення мовних прав державної мови та мов національних меншин важливим є наукове розуміння європейських засад мовної політики та прикладних аспектів їх застосування в сучасній Україні. Акценотовано, що наукове розуміння європейських засад мовної політики та прикладних аспектів їх застосування в сучасній Україні важливе для гармонізації міжмовних відносин, консолідації суспільства та забезпечення мовних прав державної мови та мов національних меншин.