Розглянуто типологію ситуацій невдалого спілкування, спричиненого особливостями соціальної взаємодії у двомовному та біокультурному суспільстві. Проведено загальний огляд комунікативного поля за умов українсько-російського білінгвізму, проаналізовано ситуації спілкування між носіями двох мов - російсько- й українськомовними індивідами, а також білінгами - мовцями, які використовують дві мови або змішують їх елементи у своєму мовленні (суржикомовними). Охарактеризовано поза- та мовні "зони ризику" для успішності комунікації.

Рассмотрена типология ситуаций неудачного общения, вызванного особенностями социального взаимодействия в двуязычном и биокультурном обществе. Проведен общий обзор коммуникативного поля в условиях украинско-российского билингвизма, проанализированы ситуации общения между носителями двух языков - российско- и украиноязычными индивидами, а также билингами - индивидов, говорящих на двух языках или смешивающих их элементы в своей речи (суржикоязычные). Охарактеризованы вне- и языковые "зоны риска" для успешности коммуникации.

Розкрито різнотипні лінгвальні та соціокультурні аспекти українсько-російської двомовності. Особливу увагу приділено вивченню класичної форми українсько-російської міксації - суржику, висвітлено історію його вивчення, історико-культурні, комунікативні, соціостильові аспекти побутування. Розглянуто проблему існування української мови за умов глобалізації, інвазії англійської мови в український комунікативний простір, а також лексико-семантичні та словотвірні аспекти білінгвізму за матеріалами української публіцистики, жанру анекдоту.

Раскрыты разнотипные лингвальные и социокультурные аспекты украинско-русской двухязычности. Особое внимание уделено изучению классической формы украинско-русской миксации - суржику, освещены история его изучения, историко-культурные, коммуникативные, социостилевые аспекты бытования. Рассмотрены проблема существования украинского языка в условиях глобализации, инвазии английского языка в украинское коммуникативное пространство, а также лексико-семантические и словообразовательные аспекты билингвизма по материалам украинской публицистики, жанра анекдота.

Комплексно досліджено індивідуальні особливості білінгва в ситуації російсько-української двомовності. Дослідження проведено на трьох рівнях: мнемічному, інтелектуальному та індивідуального мовного досвіду. Виявлено особливості репродуктивного, змішаного й опосередкованого типів білінгвізму в ситуації російсько-української двомовності у м. Харків.

Українсько-російський білінгвізм розглянуто як поняття та з'ясовано причини його виникнення, а також передбачено його наслідки як конфліктогенного фактора у мовно-політичному протистоянні в трансформаційний період розвитку українського суспільства.

Вивчено питання якісного україномовного забезпечення вітчизняної літератури для дітей, яка за умов колективного, зокрема родинного, білінгвізму в Україні повинна сприяти вихованню мовної та мовленнєвої культури молодого покоління. Надано результати соціологічних досліджень, спрямованих на з'ясування мовленнєвих пріоритетів і звичок учнів початкової школи міст Львів, Київ, Чернівці.

Розглянуто актуальну проблему, як інтенсивне проникнення та адаптацію англійських запозичень у російській мові. На початку надано визначення поняттю "запозичення", а також наведено відмінні ознаки інших лексем його синонімічного ряду. Крім того, на основі проаналізованих робіт, присвячених дослідженню згаданого вище питання, наводяться дві взаємозалежні класифікації передумов та причин проникнення такого явища, як англіцизми в російську мову, впорядковуються різні типи адаптацій англомовних запозичень. У висновках відмічається, що основними причинами процесу мовного запозичення виступають, перш за все, інтерлінгвістичні, однак існують і екстралігвічні причини. Однією з таких причин є активізація культурних зв'язків з країнами Заходу, яка призводить до неминучих змін у менталітеті й у світосприйнятті носіїв російської мови. Проникнення й адаптація запозичень з англійської мови базується, насамперед, на відносній подібності й специфічних відмінностях між мовними системами мовленнєвих донорів та сторони-реципієнта. Англійське слово, яке може бути у подальшому запозичене, вимагає мовної адаптації щонайменше на чотирьох рівнях: фонетичному, графічному, семантичному та граматичному. І, тільки розглядаючи слово мови-донора з вказаної вище позиції, можливо пояснити лінгвістичну зміну, якої воно зазнає, щоб стати англіцизмом та знайти своє місце у структурі російського мовлення. Основну та першочергову перспективу подальшого вивчення цього питання автори вбачають у здійсненні практичного дослідження функціонування англійських запозичень в російській мові на матеріалі спеціалізованих словників та творів різних жанрів.

Рассмотрен фрагмент исследования проблемы русско-французского языкового взаимодействия в рамках лингвокультурного пространства Одессы. Цель работы - показать на материале наиболее выразительных примеров французско-русского языкового взаимодействия пути влияния иностранного языка на русскую речь мультикультурного региона. Использованы методы социолингвистического, этимологического, семантического и сопоставительного анализа. Итог анализа свидетельствует о том, что наиболее живучими в городском койне являются лексические и фразеологические заимствования обыденного дискурса. Узус региональных шибболет обычно имеет территориальную и социальную окраску и влияет на формирование особенностей региональной речевой нормы. Практическая ценность работы заключается в возможности использования её результатов в учебных курсах, рассматривающих проблемы межкультурного и межъязыкового взаимодействия, языковой эволюции, перевода. Результаты исследования показывают, что наиболее выразительными особенностями функционирования шибболет французского происхождения в русской городской речи Одессы являются: более продолжительное, чем в центре языкового материка, использование франкоязычных заимствований, квалифицируемых словарями как устаревшие; тенденцию к нейтрализации стилистически окрашенных слов; буквальный перевод с французского слов с метафорическим значением, не характерным для семантической структуры представленного в словарях русского эквивалента; частотное преобладание в узусе калек некоторых устойчивых сочетаний по сравнению с их исконными эквивалентами; образование не зафиксированных словарями гибридов с участием франкоязычных формантов.

Цель работы - установить причины использования тюркизмов и степень их освоенности в русских народных пословицах и поговорках. Изучены лингвистические и экстралингвистические механизмы освоения и функционирования тюркизмов в русском паремиконе. Основной метод исследования - историко-описательный. Использованы также элементы социолингвистического метода, лингвокультурологический, фразеологический, семантический, этимологический анализ изучаемого материала. В результате анализа более 100 пословиц и поговорок бытового дискурса, содержащих тюркизмы, установлено, что русские паремии создаются на основе определенных прецедентных сценариев. Обычно в паремиях используют исконную лексику. Тюркизмы же называют, как правило, ключевые детали высказываний. Сделан вывод, что наличие тюркизмов в русских паремиях свидетельствует о завершении процесса аккультурации этих заимствований в русском коммуникативном пространстве. Данный процесс сопровождается их грамматическим и семантическим освоением в обыденной речи, что определяется устойчивой дистрибуцией этих слов наравне с исконными словами тематических и лексико-семантических групп бытового дискурса. Паремия с тюркизмом обычно входит в синонимический ряд, образуя систему бытовых сценариев, которые сводятся к ситуации, отражающей определенный фрагмент природы человеческих отношений. Практическая ценность работы заключается в использовании ее результатов для совершенствования концепции славянско-тюркского языкового и культурного взаимодействия.